Ухвала

від 12.11.2024 по справі 285/4148/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №285/4148/24 Головуючий у 1-й інст. Помагаєв А.В.

Категорія 39 Доповідач Павицька Т. М.

У Х В А Л А

12 листопада 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду в складі:

головуючого Павицької Т.М.,

суддів Трояновської Г.С., Григорусь Н.Й.,

розглянувши заяву №3 та заяву №4 ОСОБА_1 про відвід судді Григорусь Н.Й. у справі №285/4148/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 16 вересня 2024 року та на ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 25 вересня 2024 року,

в с т а н о в и в:

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 16 вересня 2024 року позовні вимоги ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» заборгованість по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в сумі 5233,96 грн за період з 01.09.2023 по 30.06.2024. Вирішено питання судових витрат.

Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 25 вересня 2024 року виправлено описку в рішенні Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 16.09.2024 у справі №285/4148/24, а саме: у вступній та резолютивній частинах рішення змінено слова: «утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» на слова: «розподілу природного газу».

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями суду першої інстанції, 06 жовтня 2024 року засобами поштового зв`язку, ОСОБА_1 направив апеляційні скарги, які зареєстровані в Житомирському апеляційному суді - 09 жовтня 2024 року.

Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2024 на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді - Павицької Т.М., суддів: Трояновської Г.С., Григорусь Н.Й. передані вказані апеляційні скарги.

Ухвалами Житомирського апеляційного суду від 10 жовтня 2024 року в задоволенні клопотань ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 16 вересня 2024 року залишено без руху з підстав несплати судового збору. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 25 вересня 2024 року залишено без руху з підстав несплати судового збору. Надано строк для усунення зазначених в ухвалах недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення без руху. Роз`яснено заявнику, що оригінали квитанцій (платіжних доручень) про сплату судового збору мають бути подані безпосередньо до Житомирського апеляційного суду. У випадку невиконання вимог ухвал у встановлений строк, апеляційні скарги будуть вважатися неподаними і повернутими.

Ухвалами Житомирського апеляційного суду від 25 жовтня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 16 вересня 2024 року та на ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 25 вересня 2024 року та призначено їх до розгляду на 20 листопада 2024 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

06 листопада 2024 року від ОСОБА_1 надійшли заяви №3 та №4 про відвід судді Григорусь Н.Й. у розгляді цивільної справи №285/4148/24.

Заява №3 про відвід судді Григорусь Н.Й. мотивована тим, що Григорусь Н.Й. не є професійним суддею та не наділена відповідними повноваженнями, а є працівником юридичної особи код ЄДРПОУ 42261525 (Житомирський апеляційний суд). На підтвердження заявленого відводу долучено копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Житомирського апеляційного суду.

Заява №4 про відвід судді Григорусь Н.Й. мотивована тим, що Григорусь Н.Й. не наділена повноваженнями судді, у зв`язку з не складанням відповідної присяги у відповідності до ЗУ «Про статус та судоустрій суду», а є працівником юридичної особи код ЄДРПОУ 42261525 (Житомирський апеляційний суд). У зв`язку з наведеним вважає, що існують підстави для упередженості та заангажованості майбутнього рішення по даній цивільній справі. На підтвердження заявленого відводу ОСОБА_1 долучено копію присяги Григорусь Н.Й. від 13.11.2001 та супровідний лист від 07.10.2024 на ім`я ОСОБА_1 .

З врахуванням викладених обставин ОСОБА_1 просить постановити ухвалу про відвід судді Григорусь Н.Й. від розгляду цивільної справи №285/4148/24.

Відповідно до ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Колегія суддів вважає, що заявлені ОСОБА_1 у заявах №3 та №4 відводи судді Григорусь Н.Й. є необґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України.

Частиною 3 статті 39 ЦПК України унормовано, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставі.

З огляду на зміст ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим з наданням доказів щодо упередженості судді.

Зміст заяв (заяви №3 та заяви №4) ОСОБА_1 про відвід судді Григорусь Н.Й. не свідчать про наявність підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України для відводу судді, а зводиться до засвідчення факту недовіри судді Григорусь Н.Й.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.

У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 43).

При цьому, у контексті об`єктивного критерію при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії»).

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначені умови виконання професійних обов`язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності судів та незалежності суддів.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

В процесуальному судочинстві діє презумпція безсторонності суду, яка може бути спростована.

Право учасника справи на відвід судді є однією із гарантій права на справедливий суд.

Проте право на відвід не являється абсолютним. В інакшому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.

Відвід має бути обґрунтований з посиланням на факти, які вказують на залежність, упередженість або необ`єктивність судді щодо сторін чи будь-кого з них.

Лише за таких обставин відвід буде правомірним і убезпечить сторони від залежного, упередженого або необ`єктивного суду.

Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.

Несприятлива позиція суду особами, які беруть участь у справі, з питань права, сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості. Сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах. Припущення не є підставою, у даному випадку, для задоволення заяв про відвід.

Разом з тим, заявником, на підтвердження доводів упередженості судді під час розгляду даної справи належних та допустимих доказів не надано і матеріалами справи таких обставин не встановлено, а тому доводи, які ґрунтуються виключно на суб`єктивній оцінці заявника, не можуть бути підставою для відводу судді Григорусь Н.Й.

На думку колегії суддів, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Відтак, наведені заявником обставини у заяві №3 та у заяві №4 не свідчать про упередженість чи необ`єктивність судді Григорусь Н.Й. у розгляді цивільної справи №285/4148/24.

Інших змістовних доводів та підстав для відводу судді Григорусь Н.Й. заявник не наводить.

Оскільки в заявах про відвід ОСОБА_1 , підстав для відводу судді передбачених ст. 36 ЦПК України не наведено, обставин, які давали б підстави для висновку про необ`єктивність та упередженість судді Григорусь Н.Й., також не вказано, колегія суддів вважає заявлені відводи необґрунтованими, а питання про відвід підлягає переданню на розгляд в порядку ч. 3 ст. 40 ЦПК України.

Керуючись ст. 33, 36, 40, 259, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяви ОСОБА_1 №3 та №4 про відвід судді Григорусь Н.Й. визнати необґрунтованими.

Вирішення питання про відвід передати судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді