Ухвала

від 11.11.2024 по справі 175/17180/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/17180/24

Провадження № 2/175/2651/24

У Х В А Л А

11листопада 2024року суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Озерянська Ж.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Краматорської про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Краматорської про позбавлення батьківських прав.

При вирішенні питання про відкриття провадження в справі з`ясовано, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При зверненні до суду із позовом позивачка судовий збір не сплатила та просила звільнити її від сплати судового збору на підставі ст. 8 ЗУ «Про судовий збір».

Підстави відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати встановленні ст. 136 ЦПК України. Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір».

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору можливе виключно за наявності відповідних підстав і є правом, а не обов`язком суду. Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду.

Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах, так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (п. 59 рішення ЄСПЛ від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland»)). Вимога про сплату державного є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).

Як вбачається з матеріалів цивільної справи позивачем не надано жодного документу на підтвердження обставин, які могли б слугувати підставою для звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви, а отже позивачці необхідно сплатити судовий збір у відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до п. 1,2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, судовий збір сплачується в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб(1 211 грн. 20 коп.).

Таким чином позивачці потрібно сплатити судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. за вимогу немайнового характеру та надати до суду оригінал квитанції для підтвердження відповідної сплати.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, враховуючи те, що позовна заява, містить недоліки, без усунення яких справа не може бути призначена до розгляду, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, надавши позивачці строк для усунення вищевказаних недоліків.

При таких обставинах, керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Краматорської про позбавлення батьківських прав, залишити без руху і надати позивачці строк десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків, а саме: сплатити судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. за вимогу немайнового характеру та надати до суду оригінал квитанції.

Повідомити позивачку про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ними ухвали. Роз`яснити, що інакше заява буде вважатись неподаною та повернута.

Ухвала набирає законної сили після підписання її суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Озерянська Ж.М.