Ухвала

від 11.11.2024 по справі 201/13789/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/13789/24

Провадження № 1-кс/201/4826/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року м. Дніпро

Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12024052630000007, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.01.2024, про здійснення спеціального досудового розслідування відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Амвросіївки Амвросіївського району Донецької області, громадянки України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України,

У судовому засіданні приймали участь:

прокурор ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

УСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання слідчого про здійснення спеціального досудового розслідування кримінального провадження за № 12024052630000007, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.01.2024 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.

В обґрунтуванняподаного клопотанняслідчий вказує,що 24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі ООН), до складу якої входять Україна, російська федерація та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.

Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН, усі Члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із Цілями Об`єднаних Націй.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав і резолюціями: від 16.12.1970 № 2734 (XXV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; від 21.12.1965 № 2131 (XX), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав і про обмеження їх незалежності і суверенітету від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), що містить визначення агресії, визначено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію або втручання у будь-якій формі або з якої б то не було причини у внутрішні і зовнішні справи інших держав. Закріплені обов`язки держав утримуватися від: збройної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації; надання сприяння, заохочення або підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на своїй території навчання, фінансування і вербування найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.

Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави України.

У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада УРСР проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. Україна самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій та порядок утворення національно-адміністративних одиниць.

Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Статтею 73 Конституції України закріплено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.

Згідно з пунктами 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05 грудня 1994 року рф, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні своє зобов`язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01 серпня 1975 року поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язалися утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.

Всупереч вказаним нормам Президент російської федерації, а також інші представники влади російської федерації, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV), від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України.

З цією метою 22.02.2022 Президент російської федерації підписав з керівниками російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей договори про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу, які в той же день ратифіковані Державною думою та Радою Федерації Федеральних Зборів російської федерації.

В цей же день президент російської федерації, з метою надання видимості законності дій по нападу на Україну, направив до Ради Федерації Федеральних Зборів російської федерації звернення про використання Збройних Сил російської федерації за межами російської федерації, яке було задоволено.

Керівники російських окупаційних адміністрацій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей 23.02.2022 звернулися до президента російської федерації з проханням надати допомогу у відбитті надуманої ними воєнної агресії «українського режиму щодо населення» так званих «донецької народної республіки» та «луганської народної республіки».

Президент російської федерації 24.02.2022 оголосив про своє рішення почати військову операцію в Україні, після чого був відданий наказ на вторгнення підрозділів Збройних Сил російської федерації на територію України.

Після цього, 24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці Збройних Сил російської федерації шляхом збройної агресії, незаконно вторглись на територію України через лінію державного кордону України, розташовану в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Київській, Сумській, Чернігівській та інших областях та шляхом застосування зброї здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти, а також здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується до теперішнього часу та призводить до тяжких наслідків.

Указані дії супроводжуються бойовим застосуванням авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також застосуванням броньованої техніки та іншого озброєння. При цьому вогневі удари здійснюються по об`єктам, які захищені нормами міжнародного гуманітарного права. Зазначені дії призвели до тяжких наслідків у вигляді загибелі людей, у тому числі дітей, отримання ними тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості та заподіяння матеріальних збитків у вигляді знищення будівель, майна та інфраструктури.

Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна і міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією рф проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому неодноразово продовжено та дія якого триває до теперішнього часу.

Відповідно до п. п. 6, 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», окупаційна адміністрація російської федерації - сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.

Тимчасово окупована територія це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.

Згідно ст. 42 IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додаток до неї: положення про закони і звичаї війни на суходолі (1907 року) територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника.

Внаслідок розв`язання і ведення агресивної війни, починаючи з 24.02.2022 збройними формуваннями російської федерації тимчасово окуповано частини території Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської областей.

Згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» с. Валер`янівка Волноваської міської територіальної громади включено до Переліку територій, які є тимчасово окупованими російською федерацією, починаючи із 10.03.2022.

Указом т. зв. «главы «днр» № 277 от 09.06.2022 «Об администрации Волновахского района» створено т. зв. «администрацию Волновахского района» та, таким чином, представниками російської федерації на тимчасово окупованій території м. Волновахи Волноваської міської територіальної громади Донецької області створено підпорядковану, керовану та фінансовану російською федерацією окупаційну адміністрацію, в яку входили органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованою територією України, та на яку незаконно покладено здійснення функції властивих міській раді України.

За вказаних обставин, ОСОБА_5 , будучи громадянкою України, не пізніше ніж із 30.11.2022, більш точні дата та час досудовим слідством невстановлені, усвідомлюючи, що в Україні введено воєнний стан, керуючись ідеологічними та корисливими мотивами, добровільно погодилась на співпрацю з окупаційною владою російської федерації, та добровільно прийняла пропозицію обійняти посаду з організацією освітнього процесу, а саме директора «МУНИЦИПАЛЬНОГО БЮДЖЕТНОГО ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНОГО УЧРЕЖДЕНИЯ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (на основі приміщень та матеріальних цінностей комунального закладу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (код за ЄДРПОУ 25704423) (далі МБОУ «Валерьяновская школа»), та впроваджувати стандарти освіти держави-агресора у даному закладі освіти.

Після чого, використовуючи отримані повноваження ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій території, з метою організації освітнього процесу, обіймаючи вказану вище посаду, керуючись корисливими та ідеологічними мотивами, не пізніше ніж із 30.11.2022, більш точні дата та час досудовим слідством невстановлені, у відповідності до вимог «Закона об образовании» від 19.06.2015, прийнятим «постановою «народної ради» так званої «днр», за освітніми стандартами та навчальними планами так званої «днр», із повним виключенням з освітнього процесу вимог до обов`язкових результатів навчання, визначених державними стандартами повної загальної середньої освіти України, який повністю протирічить меті як початкової так і базової середньої освіти в Україні та який формуватиме знання, інші компетентності та світогляд здобувачів освіти спрямовані на возвеличення російської федерації та так званої «днр», її історичної ролі та відповідно заперечення існування культурних цінностей українського народу, його історико-культурних надбань і традицій, української мови, що має своєю кінцевою метою збуджувати агресію та ненависть до України.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 «Федерального закона «Об образовании в российской федерации» від 29.12.2012 № 273-ФЗ (далі закон № 273-ФЗ) в освітніх організаціях освітня діяльність здійснюється на державній мові російської федерації, якщо цією статтею не встановлено інше. Викладання та вивчення державної мови російської федерації в рамках освітніх програм, що мають державну акредитацію, здійснюються відповідно до федеральних державних освітніх стандартів та освітніх стандартів.

Відповідно до п. 6 ст. 2 закону № 273-ФЗ федеральний державний освітній стандарт сукупність обов`язкових вимог до освіти певного рівня та (або) до професії, спеціальності та напряму підготовки, затверджених залежно від рівня освіти федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення та реалізації державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері загальної освіти, або федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення та реалізації державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері освіти.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 закону № 273-ФЗ федеральні державні освітні стандарти загальної освіти розробляються за рівнями освіти.

Стандарти початкової загальної освіти (1-4 класи) у системі освіти російської федерації затверджено наказом міністерства освіти та науки російської федерації від 31.05.2021 № 286 «Об утверждении федерального государственного образовательного стандарта начального общего образования» (зареєстрований в міністерстві юстиції рф 05.07.2021 за № 64100) (далі ФГОС № 286).

У відповідності до п. 1 цього стандарту федеральний державний освітній стандарт початкової загальної освіти забезпечує: наступність освітніх програм дошкільної, початкової загальної та основної загальної освіти; особистісний розвиток тих, хто навчається, в тому числі духовно-моральний та соціокультурний, включаючи становлення їхньої російської громадянської ідентичності як складової соціальної ідентичності, що представляє собою усвідомлення індивідом приналежності до спільноти громадян російської федерації, здатності, готовності та відповідальності виконання ним своїх громадянських обов`язків, користування правами та активної участі в житті держави, розвитку громадянського суспільства з урахуванням прийнятих у суспільстві правил та норм поведінки.

Відповідно до п. 15 цього стандарту, програма початкової загальної освіти реалізується державною мовою російської федерації. В державних та муніципальних освітніх організаціях, розташованих на території республіки російської федерації, може вводитися викладання та вивчення державних мов республік російської федерації у відповідності до законодавства республік російської федерації.

Згідно з п. п. 32.1 цього стандарту, навчальний план початкової загальної освіти передбачає обов`язкове вивчення наступних навчальних предметів: російська мова та літературне читання, рідна мова та (або) державна мова республіки російської федерації, літературне читання рідною мовою, іноземна мова, математика, навколишній світ, основи релігійних культур та світської етики (навчальні модулі «Основи православної культури», «Основи іудейської культури», «Основи буддійської культури», «Основи ісламської культури», «Основи релігійних культур народів росії», «Основи світської етики»), образотворче мистецтво, музика, технологія, фізична культура.

Відповідно до п. п. п. 41.1.1 особистісні результати засвоєння програми початкової загальної освіти мають відображати готовність тих, хто навчається, керуватися цінностями та придбання досвіду діяльності на їх основі, у тому числі в частині цивільно-патріотичного виховання (становлення ціннісного відношення до своєю батьківщини росії; усвідомлення своєї етнокультурної та російської цивільної ідентичності; причетність до минулого, теперішнього та майбутнього своєї країни і рідного краю).

Стандарти основної загальної освіти (5-9 класи) у системі освіти російської федерації затверджено наказом міністерства освіти та науки російської федерації від 31.05.2021 № 287 «Об утверждении федерального государственного образовательного стандарта основного общего образования» (зареєстрований в міністерстві юстиції рф 05.07.2021 за № 64101) (далі ФГОС № 287).

У відповідності до п. 1 цього стандарту, федеральний державний освітній стандарт основної загальної освіти забезпечує формування російської громадянської ідентичності учнів як складової їх соціальної ідентичності, що є усвідомленням індивідом приналежності до спільності громадян російської федерації, здатності, готовності та відповідальності виконання ними своїх громадянських обов`язків, користування правами та активної участі в житті держави, розвитку громадянського суспільства з урахуванням прийнятих в суспільстві правил та норм поведінки; збереження та розвиток культурного різноманіття та мовної спадщини багатонаціонального народу російської федерації, реалізацію права на вивчення рідної мови, можливості отримання основної загальної освіти рідною мовою, оволодіння духовними цінностями та культурою багатонаціонального народу російської федерації.

Згідно з п. 33.1 цього стандарту, до навчального плану основної загальної освіти входять наступні обов`язкові для вивчення навчальні предмети: російська мова, література, рідна мова та (або) державна мова республіки російської федерації, рідна література, іноземна мова, друга іноземна мова, математика, інформатика, історія, суспільствознавство, географія, фізика, хімія, біологія, основи духовно-моральної культури народів росії, образотворче мистецтво, музика, технологія, фізична культура, основи безпеки життєдіяльності. Навчальний предмет «Математика» предметної галузі «Математика та інформатика» включає навчальні курси «Алгебра», «Геометрія», «Вірогідність і статистика». Навчальний предмет «Історія» предметної області «Суспільно-наукові предмети» включає в себе навчальні курси «Історія росії» та «Загальна історія».

Відповідно до п. 15 цього стандарту програма основної загальної освіти, у тому числі адаптована, реалізується державною мовою російської федерації.

Стандарти середньої загальної освіти (10-11 класи) у системі освіти російської федерації затверджено наказом міністерства освіти та науки російської федерації від 17.05.2012 № 413 «Об утверждении федерального государственного образовательного стандарта среднего общего образования» (зареєстрований в міністерстві юстиції російської федерації 06.07.2012 за № 24480) (далі ФГОС № 413).

У відповідності до п. 3 цього стандарту, федеральний державний освітній стандарт середньої загальної освіти направлений на забезпечення формування російської громадянської ідентичності учнів; збереження та розвиток культурного різноманіття та мовної спадщини багатонаціонального народу російської федерації, реалізації права на вивчення рідної мови, оволодіння духовними цінностями та культурою багатонаціонального народу росії; виховання то соціалізації учнів, їх самоідентифікацію виховання шляхом особистісно та суспільно значущої діяльності, соціального та громадянського становлення, у тому числі шляхом соціального и громадянського становлення, у тому числі шляхом реалізації освітніх програм, що входять до основної освітньої програми.

Згідно з п. 18.3.1 цього стандарту, навчальний план середньої загальної освіти передбачає обов`язкове вивчення наступних навчальних предметів на базовому та поглибленому рівні: російська мова, література, рідна мова та (або) державна мова республіки російської федерації, рідна література, іноземна мова, друга іноземна мова, математика, інформатика, історія, суспільствознавство, географія, фізика, хімія, біологія, фізична культура, основи безпеки життєдіяльності.

При цьому, відповідно до вимог статті 1 частини 1 Закону України «Про освіту» мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. Держава гарантує кожному громадянинові України право на здобуття формальної освіти на всіх рівнях (дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої), а також позашкільної та післядипломної освіти державною мовою в державних і комунальних закладах освіти.

Частиною 2 статті 1 Закону України «Про освіту» передбачено, що заклади освіти забезпечують обов`язкове вивчення державної мови.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про освіту» освіта є державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально-економічний і культурний розвиток суспільства.

Статтею 1 Закону України «Про повну загальну середню освіту» визначено, що державні стандарти повної загальної середньої освіти документи, що визначають загальні обсяги навчального навантаження здобувачів початкової, базової середньої, профільної середньої освіти, вимоги до їх компетентностей і до згрупованих за відповідними освітніми галузями обов`язкових результатів навчання, яких вони мають досягти на відповідному рівні повної загальної середньої освіти.

Так, Державним стандартом базової середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898, визначено, що метою базової середньої освіти є розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формування компетентностей, необхідних для їх соціалізації та громадянської активності, виховання відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу. Реалізація мети базової середньої освіти ґрунтується на таких ціннісних орієнтирах, як формування в учнів активної громадянської позиції, патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій, державної мови, плекання в учнів любові до рідного краю.

Отже, громадянка України ОСОБА_5 , починаючи не пізніше ніж з 30.11.2022, більш точні дата та час досудовим слідством невстановлені, та по 23.07.2024, перебуваючи на посаді т. зв. «директора МБОУ «Валерьяновская школа», продовжуючи виконувати свій злочинний умисел, направлений на здійснення дій громадянином України, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, у відповідності до положень посадових обов`язків керівника освітньої установи, передбаченими чинним законодавством держави-агресора рф, з урахуванням вимог закону № 273-ФЗ, ФГОС № 286, ФГОС № 287, ФГОС № 413, Санітарних правил СП 2.4.3648-20 «Санітарно-епідеміологічні вимоги до організацій виховання та навчання, відпочинку та оздоровлення дітей та молоді», затверджених постановою Головного державного санітарного лікарі російської федерації від 28.09.2020 № 28 (зареєстрована в міністерстві юстиції російської федерації 18.12.2020 за № 61573), а також Наказу Міністерства охорони здоров`я та соціального розвитку рф від 26.08.2010 N 761н «Про затвердження Єдиного кваліфікаційного довідника посад керівників, фахівців та службовців, розділ «Кваліфікаційні характеристики посад працівників освіти»» (зареєстрований в міністерстві юстиції російської федерації 06.10.2010 за № 18638) виконує наступні покладені на неї функції:

Здійснює керівництво освітньою установою відповідно до законів та інших нормативних правових актів, статуту освітньої установи. Забезпечує системну освітню (навчально-виховну) та адміністративно-господарську (виробничу) роботу освітньої установи. Забезпечує реалізацію федерального державного освітнього стандарту, федеральних державних вимог. Формує контингенти учнів (вихованців, дітей), забезпечує охорону життя і здоров`я під час освітнього процесу, дотримання права і свободи учнів (вихованців, дітей) і працівників освітнього закладу встановленому законодавством російської федерації порядку. Визначає стратегію, цілі та завдання розвитку освітньої установи, приймає рішення про програмне планування її роботи, участь освітньої установи в різних програмах та проектах, забезпечує дотримання вимог, що висуваються до умов освітнього процесу, освітніх програм, результатів діяльності освітньої установи та якості освіти, безперервне підвищення якості освіти у освітньому закладі. Забезпечує об`єктивність оцінки якості освіти учнів (вихованців, дітей) в освітньому закладі. Спільно з радою освітньої установи та громадськими організаціями здійснює розробку, затвердження та реалізацію програм розвитку освітньої установи, освітньої програми освітньої установи, навчальних планів, навчальних програм курсів, дисциплін, річних календарних навчальних графіків, статуту та правил внутрішнього трудового розпорядку освітньої установи. Створює умови для впровадження інновацій, забезпечує формування та реалізацію ініціатив працівників навчального закладу, спрямованих на покращення роботи навчального закладу та підвищення якості освіти, підтримує сприятливий морально-психологічний клімат у колективі. У межах своїх повноважень розпоряджається бюджетними коштами, забезпечує результативність та ефективність їх використання. У межах встановлених коштів формує фонд оплати праці з поділом його на базову та стимулюючу частину. Затверджує структуру та штатний розпис освітньої установи. Вирішує кадрові, адміністративні, фінансові, господарські та інші питання відповідно до статуту навчального закладу. Здійснює підбір та розміщення кадрів. Створює умови безперервного підвищення кваліфікації працівників. Забезпечує встановлення заробітної плати працівників освітньої установи, у тому числі стимулюючої частини (надбавок, доплат до окладів (посадових окладів), ставок заробітної плати працівників), виплату в повному розмірі належної працівникам заробітної плати у строки, встановлені колективним договором, правилами внутрішнього трудового трудовими договорами Вживає заходів щодо забезпечення безпеки та умов праці, що відповідають вимогам охорони праці. Вживає заходів щодо забезпечення освітньої установи кваліфікованими кадрами, раціонального використання та розвитку їх професійних знань та досвіду, забезпечує формування резерву кадрів з метою заміщення вакантних посад в освітній установі. Організовує та координує реалізацію заходів щодо підвищення мотивації працівників до якісної праці, у тому числі на основі їх матеріального стимулювання, підвищення престижності праці в освітній установі, раціоналізації управління та зміцнення дисципліни праці. Створює умови, що забезпечують участь працівників у управлінні освітньою установою. Приймає локальні нормативні акти освітнього закладу, які містять норми трудового права, зокрема з питань встановлення системи оплати праці з огляду на думку представницького органу працівників. Планує, координує та контролює роботу структурних підрозділів, педагогічних та інших працівників освітньої установи. Забезпечує ефективну взаємодію та співпрацю з органами державної влади, місцевого самоврядування, організаціями, громадськістю, батьками (особами, які їх замінюють), громадянами. Представляє освітній заклад у державних, муніципальних, громадських та інших органах, установах, інших організаціях. Сприяє діяльності учительських (педагогічних), психологічних організацій та методичних об`єднань, громадських (у тому числі дитячих та молодіжних) організацій. Забезпечує облік, збереження та поповнення навчально-матеріальної бази, дотримання правил санітарно-гігієнічного режиму та охорони праці, облік та зберігання документації, залучення для провадження діяльності, передбаченої статутом освітньої установи, додаткових джерел фінансових та матеріальних засобів. Забезпечує подання засновнику щорічного звіту про надходження, витрачання фінансових та матеріальних засобів та публічного звіту про діяльність освітньої установи в цілому. Виконує правила з охорони праці та пожежної безпеки.

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у здійсненні громадянином України дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 1111 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 1111 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ;

- протоколами пред`явлення для впізнання за фотознімками ОСОБА_5 свідкам ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ;

- протоколами огляду інформації, що підтверджує злочинну діяльність ОСОБА_5 ;

- матеріалами, зібраними оперативним підрозділом Волноваського РВ РВ 2 управління (з дислокацією у АДРЕСА_3 , що є у відповідності до ч. 2 ст. 99 КПК України є доказами.

Враховуючи наведені вище обставини, 28.09.2024 слідчим за погодженням з прокурором, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, складено повідомлення про підозру та 28.09.2024 громадянці ОСОБА_5 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України. Також, зазначене повідомлення про підозру 30.09.2024 вручено захиснику ОСОБА_5 адвокату ОСОБА_6 .

У зв`язку зі збройною агресією російської федерації, воєнним станом в Україні, тимчасовою окупацією частини території Донецької області та проведенням бойових дій, а також, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 постійно перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістки про виклик особи, з дотриманням вимог ст.ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур`єр» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) від ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повідомлення про підозру із пам`яткою про процесуальні права та обов`язки підозрюваного стосовно ОСОБА_5 , а також повістки про виклик підозрюваного на 2, 3 та 4 жовтня 2024 року до слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях для вручення письмового повідомлення про підозру, допиту та проведення за її участю інших процесуальних дій в якості підозрюваного.

Таким чином, 28.09.2024 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 набула статусу підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 1111 КК України, а саме у здійсненні громадянином України дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.

Жодного разу у визначені в повістках час та місце громадянка України ОСОБА_5 не з`явивяла, про неможливість та причини неприбуття не повідомила.

Згідно з відповіддю Волноваського РВ 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, ОСОБА_5 постійно перебуває на тимчасово окупованій території Донецької області, у зв`язку з чим викликати її до слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях для проведення необхідних процесуальних дій немає можливості.

Таким чином, місцезнаходження ОСОБА_5 на даний час невідоме у зв`язку з тим, що остання переховується від органів досудового розслідування.

05.09.2024 підозрювану ОСОБА_5 оголошено в розшук, у зв`язку з тим, що остання переховується від органів досудового розслідування, проведення якого доручено оперативним співробітникам ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.

Під час досудового розслідування встановлено, що підозрювана ОСОБА_5 ухиляється від явки на виклики слідчого (не прибула на виклики без поважної причини більше як два рази), оголошена у розшук та перебуває на тимчасово окупованій території України.

Розшук підозрюваної ОСОБА_5 триває.

Свідки, яких необхідно допитати під час розгляду клопотання, відсутні.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому.

Захисник у судовому засіданні не заперечував проти задоволення поданого клопотання.

Заслухавши доводи слідчого та захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Так,в судовомузасіданні встановлено,що упровадженні слідчоговідділу 2управління ГУСБУ вДонецькій таЛуганській областяхперебуває кримінальнепровадження за № 12024052630000007, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.01.2024 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.

28.09.2024 слідчим за погодженням з прокурором, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, складено повідомлення про підозру та 28.09.2024 громадянці ОСОБА_5 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України. Також, зазначене повідомлення про підозру 30.09.2024 вручено захиснику ОСОБА_5 адвокату ОСОБА_6 .

У зв`язку зі збройною агресією російської федерації, воєнним станом в Україні, тимчасовою окупацією частини території Донецької області та проведенням бойових дій, а також, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 постійно перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістки про виклик особи, з дотриманням вимог ст.ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур`єр» № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) від ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повідомлення про підозру із пам`яткою про процесуальні права та обов`язки підозрюваного стосовно ОСОБА_5 , а також повістки про виклик підозрюваного на 2, 3 та 4 жовтня 2024 року до слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях для вручення письмового повідомлення про підозру, допиту та проведення за її участю інших процесуальних дій в якості підозрюваного.

Таким чином, 28.09.2024 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 набула статусу підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 1111 КК України, а саме у здійсненні громадянином України дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.

Жодного разу у визначені в повістках час та місце громадянка України ОСОБА_5 не з`явивяла, про неможливість та причини неприбуття не повідомила.

Слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 Рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п.32, Series A, N 182).

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського Суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Водночас, слідчому судді під час вирішення питання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії, передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою.

Так, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред`явленої підозри з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованому йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього матеріалів кримінального провадження можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що підозрювана могла вчинити інкриміноване їй правопорушення.

Відповідно доматеріалів клопотання,з дотриманнямвимог ст.ст.276,277,278КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України.

При цьому, відповідно матеріалів клопотання підозрювана постійно перебуває на тимчасово окупованій території України і встановити її точне місце перебування не видається за можливе. Доказами перебування підозрюваної на тимчасово окупованій території України підтверджено зібраними матеріалами досудового розслідування.

05.09.2024 підозрювану ОСОБА_5 оголошено в розшук, у зв`язку з тим, що остання переховується від органів досудового розслідування.

Водночас, чинне процесуальне законодавство не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у будь-якому із видів розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного та міжнародного) органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено органом досудового розслідування шляхом винесення постанов про оголошення підозрюваного в розшуки.

Згідно з ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.

Разом з тим, відповідно до ч. ч. 1. 2. ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.

Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні зокрема щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п`ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 297-2 КПК України клопотання слідчого, прокурора про здійснення спеціального досудового розслідування повинно містити, зокрема, відомості про те, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або відомості про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук.

Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 15.04.2014 визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб (стаття 2 цього Закону).

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.

Під час досудового розслідування встановлено, що підозрювана ухиляється від явки на виклик слідчого (не прибула на виклик без поважної причини більше ніж два рази), оголошена у розшук та перебуває на тимчасово окупованій території України.

Згідно із до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Порядок вручення повістки про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, а також правові наслідки ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, визначаються Кримінальним процесуальним кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст. 297-5 КПК України, повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов`язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

Матеріали клопотання свідчать, що підозрювана належним чином викликалася для повідомлення про підозру та проведення процесуальних дій, у спосіб передбачений законом, а саме через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на сайті Офісу Генерального прокурора, проте не з`явилася у призначений час та не повідомила про причини неприбуття, та згідно показань свідків перебуває на тимчасово окупованій території, а відтак слід вважати, що підозрювана переховується від органів слідства на тимчасово окупованій території України, з метою ухилення кримінальної відповідальності.

Отже, матеріалами клопотання також підтверджено, що підозрювана переховується від органу досудового розслідування на тимчасово окупованій території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на надані слідчому судді матеріали кримінального провадження, що можуть свідчити про причетність підозрюваної до вищевказаного кримінального правопорушення, а також, враховуючи той факт, що остання переховується від органів досудового розслідування, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оголошена у розшук та перебуває на тимчасово окупованій території України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав, визначених ст. ст. 297-1, 297-2, 297-4 КПК України, для задоволення клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.135,139,297-1 - 297-5, КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12024052630000007, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.01.2024, про здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, - задовольнити.

Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування кримінального провадження № 12024052630000007, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.01.2024, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений і оголошений о 09-30 годині 12.11.2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1