Постанова

від 04.11.2024 по справі 926/296/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2024 р. Справа №926/296/23

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.,

Суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників:

від позивача - Фуркал С.О. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду)

від відповідача-1 (скаржника) та відповідача-2 - Рожок Л.П. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду)

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шевчука Володимира Васильовича від 24 червня 2024 року

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 23 травня 2024 року (підписане 03.06.2024), суддя Ніколаєв М.І.

у справі №926/296/23

за позовом Чернівецької міської ради, м. Чернівці

до відповідача-1 Фізичної особи-підприємця Шевчука Володимира Васильовича, м. Чернівці

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Оха Сервіс», м. Чернівці

про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою

в с т а н о в и в :

20 січня 2023 року Чернівецька міська рада звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом до відповідачів: Фізичної особи-підприємця Шевчука Володимира Васильовича та Товариства з обмеженою відповідальністю «Оха Сервіс» про:

-визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15.06.2022, що посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Куніциною І.Є.;

-усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою по АДРЕСА_1 площею 0,0027 га шляхом її звільнення від споруди (6-8), яка зведена (змонтована) до нежитлових приміщень (6-1 - 6-7) по АДРЕСА_1 (з урахуванням заяви про зміну предмету позову та обставин щодо залучення співвідповідача у справі).

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 23 травня 2024 року у справі №926/296/23 позов задоволено частково. Суд ухвалив: Фізичній особі-підприємцю Шевчуку Володимиру Васильовичу усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою по АДРЕСА_1, площею 0,0027 га шляхом її звільнення від споруди (6-8), яка зведена (змонтована) до нежитлових приміщень (6-1 - 6-7) по АДРЕСА_1. В решті позову - відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.

Рішення суду мотивоване тим, що здійснення ТОВ «Оха-Сервіс» самочинного будівництва спірного об`єкта нерухомості та в подальшому реєстрація вказаного об`єкта на підставі договору-купівлі продажу за Шевчуком В.В., порушує права Чернівецької міської ради на користування та розпорядження земельною ділянкою, на якій спірний об`єкт нерухомості зведений. Поряд з цим, суд у рішенні зазначає, що належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач-1 - Фізична особа-підприємець Шевчук Володимир Васильович звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 23 травня 2024 року у справі №926/296/23 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. З апеляційної скарги вбачається, що відповідач-1 оскаржує рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог. Зокрема, зазначає, що під час проведення технічної інвентаризації, заскління тераси не було віднесено до самочинного будівництва, і таким не являлось станом на момент видачі довідки від 22.12.2014 і в подальшому, на підставі рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Товарницької Аліси Аурелівни №33126675 від 23.12.2016 проведено державну реєстрацію приватної форми власності на нежитлові приміщення, що розташовані в АДРЕСА_1 за ТзОВ «Оха-Сервіс». Наголошує, що нежитлове приміщення 6-8, яке є в складі групи нежитлових приміщень №6 загальною площею 138,10 кв. м. в АДРЕСА_1, не є самочинним будівництвом, а є нерухомим майном, реєстрацію права власності якого, як об`єкту нерухомого майна здійснено в порядку, визначеному законодавством України, та згодом придбано відповідачем-1 у власність за договором купівлі-продажу нерухомого майна. Крім цього, апелянт вказує, що згідно із ситуаційного плану який міститься в тексті Висновку СП «Західно-Український Експертно-Консультативний Центр» №205 від 19.10.2023, площа, яку займає приміщення №6-8, складає 0,0042 га, із яких 0,0027 га знаходиться на ділянці, на яку відсутні правовстановлюючі документи, відтак, вважає, що знесення частини нежитлового приміщення порушить права власника, гарантовані ч.1 ст.317 ЦК України. Поряд з цим, апелянт звертає увагу, що ним вживалися заходи щодо отримання правовстановлюючих документів для користування спірною земельною ділянкою в межах чинного законодавства, проте, такі дії були безрезультатними. Крім цього, скаржник також зазначає про порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині прийняття заяви позивача про зміну предмету позову, оскільки із змісту поданої заяви вбачається, що позивач змінив і предмет і підстави позову, що не допускається процесуальним законодавством. Також зазначає, що справа не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки відповідач-1 є фізичною особою.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зокрема, зазначає, що судом правомірно встановлено, з посиланням на висновок від 19.10.2023 №205 судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи по справі №926/296/23, що споруда поз.6-8 (зал), яка добудована до нежитлових будівель поз.6-1 - 6-7 по АДРЕСА_1 , не є капітальною, але є нерухомим майном, частина якої площею 0,0027 га знаходиться на земельній ділянці, на яку відсутні правовстановлюючі документи на землю. Така земельна ділянка не була виділена ФОП Шевчуку В.В. чи будь кому іншому для розміщення будь-яких об`єктів, будівель, споруд тощо, а належить до земель загального користування Чернівецької міської територіальної громади. Щодо обраного позивачем способу захисту зазначає, якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, стаття 376 Цивільного кодексу України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови, відтак, вважає належною заявлену позовну вимогу. Наголошує, що самочинне будівництво нерухомого майна особою, яка не є власником земельної ділянки, слід розглядати як порушення прав власника відповідної земельної ділянки. Крім цього, зазначає, що у заяві про зміну предмету позову позивач, серед іншого, просить ухвалити рішення, яким усунути перешкоди у здійснення права користування та розпорядження земельною ділянкою меншої площі (не 0,004 га, а 0,0027 га) з підстав, які викладені у висновку від 19.10.2023 №205 судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, з посиланням на статті 215, 203, 656 ЦК України, що не є одночасною зміною предмету та підстав позову. Разом з тим, наголошує, що за суб`єктним складом сторін спору та за цільовим призначенням нерухомого майна даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Судові засідання з розгляду справи в апеляційному суді проводилися в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, на підставі клопотань представників сторін та відповідних ухвал суду.

Представник відповідача-1 (скаржника), який одночасно є представником відповідача-2 в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив такі задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 23 травня 2024 року у справі №926/296/23 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02.10.2006 ТОВ «Оха-Сервіс» належала на праві приватної власності квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 53,00 кв.м., житловою площею 32,10 кв.м.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 09.10.2006 за ТОВ «Оха-Сервіс» зареєстровано право приватної власності на 1/1 частки квартири АДРЕСА_2 .

06 серпня 2007 року між Чернівецькою міською радою (в тексті договору - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оха-Сервіс» (в тексті договору - орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого, а саме: п.п.1,2 орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,0075 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1.

У відповідності до п.4 Договору земельна ділянка надається в оренду терміном до 22 лютого 2010 року для добудови до магазину промислових та продовольчих товарів.

В подальшому сторонами укладались додаткові угоди до договору оренди, а саме: від 06.08.2007, від 10.09.2008, від 22.03.2010, від 26.11.2012 та від 19.04.2022.

Згідно з Декларацією про готовність об`єкта до експлуатації - реконструкція квартири №6 під магазин промислових та продовольчих товарів з добудовою на АДРЕСА_1, ТОВ «Оха-Сервіс» в період з 20.06.2008 по 20.05.2010 здійснило реконструкцію вищевказаної квартири, внаслідок чого загальна площа магазину становила 96,60 кв.м.

30 серпня 2011 року ТОВ «Оха-Сервіс» звернулося до Чернівецького міського комунального бюро технічної інвентаризації з проханням оформити право власності на нежитлові приміщення (магазин) 6-1 - 6-7 загальною площею 96,60 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_1.

Висновком Міського комунального бюро технічної інвентаризації №2014 від 20.09.2011 встановлено, що згідно наданими даними та відомостями Бюро технічної інвентаризації вважає можливим оформити право приватної власності ТОВ «Оха-Сервіс» на нежитлові приміщення (магазин промислових та продовольчих товарів) 6-1 - 6-7 в житловому будинку літ. А на АДРЕСА_1 , загальною площею 96,60 кв.м, у зв`язку з введенням в експлуатацію в результаті проведеної реконструкції квартири.

Рішенням Виконавчого комітету Чернівецької міської ради №597/16 від 27 вересня 2011 року, зокрема, вирішено оформити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Оха-Сервіс» на нежитлові приміщення (магазин промислових та продовольчих товарів) 6-1 - 6-7 в житловому будинку літ. А на АДРЕСА_1 загальною площею 96,60 кв.м., у зв`язку з введенням в експлуатацію в результаті проведення реконструкції квартири (Декларація про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області 10.06.2011 №ЧВ 14211004263).

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 30.09.2011 САЕ №253379 ТОВ «Оха-Сервіс» належало 1/1 частки приватної власності на нежитлові приміщення (магазин промислових та продовольчих товарів) 6-1 - 6-7 в житловому будинку літ. А загальною площею 96,60 кв.м.

Згідно Витягу Чернівецького комунального обласного бюро технічної інвентаризації про державну реєстрацію прав від 09.11.2011 за ТОВ «Оха-Сервіс» зареєстровано право власності на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1.

У Довідці ФОП Асаулко Ірини Ярославівни від 22 грудня 2014 року, адресованій Реєстраційній службі Чернівецького міського управління юстиції, зазначено, що нежитлові приміщення (кафе-магазин) загальною площею 133,00 кв. м належать ТОВ «Оха-Сервіс» та розташовані на І-му поверсі багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1; примітка: загальна площа збільшилася на 36,40 кв. м за рахунок заскління тераси, що згідно Інструкції про проведення технічної інвентаризації не є самочинним.

Разом з тим, докази надання згоди позивача чи уповноважених органів (Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю) на будівництво відповідачем-2 тераси, за рахунок заскління якої, відбулось збільшення площі нежитлових приміщень, у матеріалах справи відсутні.

Судом встановлено, що на замовлення ТОВ «Оха-Сервіс» виготовлено технічний паспорт, згідно з яким, станом на грудень 2014 року, площа нежитлового приміщення 6-8, що знаходиться на І-му поверсі будівлі літ. «А» по АДРЕСА_1, становить 36,40 кв. м.

23 грудня 2016 року проведено державну реєстрацію права власності ТОВ «Оха-Сервіс» на нежитлові приміщення, що розташовані в АДРЕСА_1 (рішення державного реєстратора №33126675).

Поряд з тим, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 23 грудня 2016 року за ТОВ «Оха-Сервіс» зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 0,0075 га з цільовим призначенням: для добудови до магазину промислових та продовольчих товарів; строк дії оренди до 19.09.2022.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 23 грудня 2016 року за Товариством з обмеженою відповідальністю «Оха-Сервіс» зареєстровано право власності на нежитлові приміщення (кафе-магазин) загальною площею 133,00 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з технічним паспортом, виготовленим за замовленням ТОВ «Оха-Сервіс», станом на 24 лютого 2022 року, площа приміщення 6-8, яке входить до групи нежитлових приміщень АДРЕСА_1 становить 40,40 кв. м. Загальна площа приміщення №6 становить 138,10 кв. м.

Відповідно до Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо групи нежитлових приміщень №6 у житловому будинку АДРЕСА_1 , загальна площа нежитлових приміщень змінилась з 133,00 кв.м. на 138,10 кв.м.

Згідно довідки Чернівецького міського комунального бюро технічної інвентаризації від 25 лютого 2022 року загальна площа групи нежитлових приміщень №6 в багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_1 складає 138,10 кв.м. Загальна площа приміщень змінилась за рахунок допущеної арифметичної помилки.

15 червня 2022 року між ТОВ «Оха-Сервіс» (в особі директора Шевчука В.В.) та Желябовською К.О. , яка діяла від імені Шевчука В.В. , укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно з яким товариство продало, а Шевчук В.В. купив нежитлові приміщення, які знаходяться в АДРЕСА_1 , (магазин промислових та продовольчих товарів) 6-1 - 6-7 (виправлено на « 6-8») в житловому будинку літ. А, загальною площею 138,10 кв.м.

15 червня 2022 року за Шевчуком Володимиром Васильовичем зареєстровано право власності на нежитлові приміщення (кафе-магазин) загальною площею 138,10 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №302781527 від 15.06.2022).

02 серпня 2022 року Шевчук Володимир Васильович звернувся з заявою до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради про надання в оренду терміном на 20 років для обслуговування існуючого нежитлового приміщення, земельної ділянки площею 0,004 га за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Чернівецької міської ради №847 від 30 серпня 2022 року (п.32) вирішено внести зміни до договору оренди землі від 06.08.2007 №3948 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_4 , площею 0,0075 га (кадастровий номер 7310136300:08:001:0067) для обслуговування добудови до магазину промислових та продовольчих товарів (термін оренди до 12.09.2022р.), а саме: слова та цифри «Товариство з обмеженою відповідальністю «ОХА-СЕРВІС», ідентифікаційний код 34519406, юридична адреса АДРЕСА_1» замінити словами і цифрами « Шевчук Володимир Васильович (РНОКПП НОМЕР_1 ), який зареєстрований за адресою АДРЕСА_5 », у зв`язку із переходом права власності на нерухоме майно до Шевчука Володимира Васильовича .

Пунктом 32.1 вказаного рішення вирішено поновити Шевчуку Володимиру Васильовичу (РНОКП НОМЕР_1 ), який зареєстрований за адресою АДРЕСА_5 , договір оренди землі від 06.08.2007р. №3948 за адресою АДРЕСА_4 , площею 0,0075 га (кадастровий номер 7310136300:08:001:0067) терміном на 5 (п`ять) років для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07).

Поряд з цим, пунктом 32.2 вказаного рішення вирішено Шевчуку Володимиру Васильовичу оформити право користування окремими елементами благоустрою під літнім торговим майданчиком за адресою: АДРЕСА_4 (біля кафе).

12 жовтня 2022 року Чернівецькою міською радою та Шевчуком В.В. укладено додатковий договір №6/3948 до договору оренди землі від 06.08.2007 №3948, яким зокрема, поновлено вказаний договір оренди землі до 11 вересня 2027 року.

Разом з тим, рішенням Чернівецької міської ради №1002 від 15 грудня 2022 року вирішено зняти на доопрацювання пункт 7 проєкту рішення щодо відмови Шевчуку В.В. у задоволенні звернення від 03.08.2022 №Ш-2604/0-24/01, стосовно надання дозволу на складання проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , орієнтованою площею 0,0040 га в оренду, терміном на 5 (п`ять) років для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) (для обслуговування кафе-магазину).

Листом від 28 грудня 2022 року Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради повідомив Шевчука В.В. про зняття на доопрацювання вказаного вище пункту 7 проєкту рішення.

26 грудня 2022 року працівники Управління регулювання земельних відносин Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради обстежили земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 на місцевості та встановили, що на ній розміщено самовільну конструкцію тимчасової споруди, яка примикає до нежитлових приміщень (кафе-бар «Пікантіко»), які знаходяться в багатоквартирному житловому будинку по вказаній адресі, що призвело до самовільного зайняття земельної ділянки комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади орієнтовною площею 0,0035 га, про що складено відповідний акт. Додатками до акту є схема самовільного зайняття земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та фото.

Листом від 18 січня 2023 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради повідомила Чернівецьку міську раду про те, що 10.06.2011 Інспекцією зареєстровано подану ТзОВ «Оха-Сервіс» декларацію про готовність до експлуатації об`єкту «Реконструкція квартири №6 під магазином промислових і продовольчих товарів з добудовою, на АДРЕСА_1 » загальною площею 96,60 м.кв. за №ЧВ 14211004263; інформація про інші документи, які свідчать про прийняття в експлуатацію вищевказаних приміщень за адресою АДРЕСА_1 , в інспекції відсутня.

20 січня 2023 року Чернівецька міська рада звернулася до суду з цим позовом до відповідачів: ФОП Шевчука ВВ та ТОВ «Оха Сервіс» про: -визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15.06.2022, що посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Куніциною І.Є.; -усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою по АДРЕСА_1 площею 0,0027 га шляхом її звільнення від споруди (6-8), яка зведена (змонтована) до нежитлових приміщень (6-1 - 6-7) по АДРЕСА_1 (з урахуванням заяви про зміну предмету позову та обставин щодо залучення співвідповідача у справі).

У подальшому 08 лютого 2023 року Шевчук В.В. звернувся до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради щодо повторного внесення на розгляд сесії Чернівецької міської ради звернення щодо надання дозволу на складання проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , орієнтованою площею 0,0040 га в оренду терміном на 5 років для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) (для обслуговування кафе-магазину), на якій перебуває належне йому на праві власності майно.

14 лютого 2023 року Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради повідомив Шевчука В.В. про те, що розгляд спірного питання можливий після надання відповідних пропозицій постійною комісією Чернівецької міської ради VIII скликання з вивчення питань, які за рішенням міської ради були зняті на доопрацювання.

В процесі розгляду справи судом першої інстанції призначалася комплексна судова будівельно-технічна та земельно-технічна експертиза, проведення якої доручалося СП «Західно-Український експертно-консультативний центр» та на вирішення якої ставились наступні питання:

1) Встановити площу земельної ділянки, яку займає споруда, яка зведена (змонтована) до нежитлових приміщень (6-1 - 6-7) по АДРЕСА_1 ?

2) Чи зазначена споруда зведена (змонтована) з використанням полегшених конструкцій та чи пов`язана вона фундаментом із землею?

3) Чи є споруда (6-8) , яка зведена (змонтована) до нежитлових приміщень (6-1 - 6-7) по АДРЕСА_1 , капітальною (нерухомим майном)?

У Висновку №205 від 19 жовтня 2023 року судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи (експерт Юзвенко Р.В. попереджений про кримінальну відповідальність за ст.384 КК України) надано наступні відповіді:

1) На виготовленому «Ситуаційному плані взаємного розташування земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні гр. Шевчука В.В. площею 0,0075 га, кадастровий номер 7310136300:08:001:0067 та змонтованої споруди до нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 » показане розташування земельних ділянок.

В точках 1,2,3,4,1 показана земельна ділянка площею 0,0075 га, яка знаходиться у користуванні гр. Шевчука В.В. за цільовим призначенням - для добудови до магазину промислових та продовольчих товарів кадастровий номер 7310136300:08:001:0067 на підставі договору оренди.

В точках 5,6,7,8,9,10,5 показана земельна ділянка площею 0,0042 га, яка знаходиться під спорудою, що змонтована до нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 .

В точках 5,6,7,7№,2,5 показана земельна ділянка площею 0,0027 га, де розташована частина нежитлової споруди, що змонтована до нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 і яка знаходиться на земельній ділянці, на яку відсутні правовстановлюючі документи на землю.

2) Змонтована споруда поз.6-8 (зал) площею 40,40 кв.м., яка прибудована до нежитлових приміщень поз.6-1 - 6-7 по АДРЕСА_1 , зведена з використанням полегшених конструкцій та не пов`язана фундаментом із землею.

3) Споруда поз.6-8 (зал), яка добудована до нежитлових будівель поз. 6-1 - 6-7 по АДРЕСА_1 , не є капітальною, але є нерухомим майном.

Крім цього, судом встановлено, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2024 року у справі №600/3118/23-а задоволено апеляційну скаргу Чернівецької міської ради, скасовано рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року та відмовлено у задоволенні адміністративного позову Шевчука В.В. до Чернівецької міської ради про визнання протиправною бездіяльність щодо не розгляду заяви від 02.08.2022 за №Ш-2604/0-24/01, та не прийняття рішення з питань надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду під існуючим приміщенням земельної ділянки для будівництва і обслуговування будівель торгівлі, орієнтованим розміром 0,0040 га за адресою АДРЕСА_1 та зобов`язання вчинити дії.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

В силу ч.ч.1,2 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст.321 ЦК України).

Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. (ч.4 ст.373, ч.1 ст.375 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У силу спеціального застереження, наведеного в частині другій статті 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Отже, правовий режим самочинного будівництва врегульовано статтею 376 ЦК України. Норми зазначеної статті є правовим регулятором відносин, які виникають у зв`язку із здійсненням самочинного будівництва. Зокрема, за частиною другою цієї статті особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво, не набуває права власності на нього.

Можливі способи захисту прав особи - власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, також прямо визначені статтею 376 ЦК України.

Так, частинами третьою-п`ятою статті 376 ЦК України встановлено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо ж власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Отже, знесення самочинно побудованого спірного об`єкта нерухомості відповідно до частини четвертої статті 376 ЦК України є належним та ефективним способом захисту прав власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво.

Формулювання положень статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею.

Враховуючи наведене, коли належний власник земельної ділянки не надавав згоди на будівництво на його земельній ділянці об`єкта нерухомого майна, він має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав як власника земельної ділянки (ч.2 ст.152 ЗК України).

Висновки щодо способу захисту прав власника земельної ділянки у разі зведення на ній самочинного будівництва шляхом задоволення вимоги про знесення самочинно побудованого нерухомого майна є усталеними в судовій практиці Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі №916/1174/22, від 20.07.2022 у справі №923/196/20, Верховного Суду від 02.06.2021 у справі №910/14524/19, від 03.04.2024 у справі №916/2938/21).

Поряд з цим, Верховний Суд неодноразово у своїх постановах зазначав, що знаходження на земельній ділянці одного власника об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим. Так, власник землі в цьому разі не може використовувати її ні для власної забудови, ні іншим чином, і не може здати цю землю в оренду будь-кому, крім власника будівлі чи споруди. Тому державна реєстрація будівлі, споруди на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі.

Відтак, самочинне будівництво нерухомого майна особою, яка не є власником земельної ділянки, слід розглядати як порушення прав власника відповідної земельної ділянки.

Крім того, згідно з приписами статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини 2 статті 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

При цьому формулювання положень статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею. Тож, як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила таке будівництво відповідно до наведених положень законодавства та приписів частини 2 статті 376 Цивільного кодексу України не змінює правового режиму такого будівництва як самочинного з метою застосування, зокрема, положень частини 4 цієї статті (постанова Верховного Суду від 14 травня 2024 року у справі №921/252/23).

Якщо нерухоме майно є самочинним будівництвом, реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно у будь-який інший спосіб, окрім визначеного статтею 376 ЦК України (тобто на підставі судового рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за особою, яка його побудувала, або за власником земельної ділянки), є такою, що не відповідає вимогам цієї статті. Можливість настання інших правових наслідків, ніж передбачені статтею 376 ЦК України, як у випадку самочинного будівництва, здійсненого власником земельної ділянки, так і у випадку самочинного будівництва, здійсненого іншою особою на чужій земельній ділянці, виключається.

Отже, здійснення ТОВ «Оха-Сервіс» самочинного будівництва спірного об`єкта на земельній ділянці площею 0,0027 га, на яку у вказаного товариства були відсутні правовстановлюючі документи, та подальша реєстрація права власності на нерухоме майно, до якого увійшла і спірна споруда, а також в подальшому реєстрація такого нерухомого майна за Шевчуком В.В. (на підставі договору купівлі-продажу), порушує права Чернівецької міської ради, як власника земельної ділянки площею 0,0027 га, на якій зведений спірний об`єкт.

За обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.

Отже, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно (постанова Верховного Суду від 19.03.2024 у справі №4915/1439/21).

Слід зазначити, що з метою визначення площі спірного самочинного об`єкта та його характеристик судом першої інстанції призначалася судова експертиза, за висновками якої спірна споруда поз.6-8 (зал), площею 40,40 кв.м, яка добудована до нежитлових будівель поз.6-1 - 6-7 по АДРЕСА_1 , не є капітальною, але є нерухомим майном. Поряд з тим, частина такої споруди знаходиться на земельній ділянці площею 0,0027 га, на яку відсутні правовстановлюючі документи на землю.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обрання позивачем належного способу захисту в частині усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою по АДРЕСА_1 площею 0,0027 га шляхом її звільнення від споруди (6-8), яка зведена (змонтована) до нежитлових приміщень (6-1 - 6-7) по АДРЕСА_1 , та відхиляє доводи апеляційної скарги в цій частині.

Разом з тим, колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника на порушення його права власності на спірне нерухоме майно, оскільки як встановлено судом вище зведення спірного об`єкта є самочинним, відтак, реєстрація права власності на таке майно поза межами процедури, передбаченої чинним законодавством, не перешкоджає власнику земельної ділянки вимагати усунення перешкод у користуванні та розпорядженні такою.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що знесення споруди в частині, яка розташована на земельній ділянці, що перебуває в оренді у відповідача-1 за договором оренди від 06.08.2007 №3948 (з урахуванням змін та доповнень), не є предметом цього спору. Одночасно усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , площею 0,0027 га, шляхом її звільнення від споруди (6-8), яка зведена (змонтована) до нежитлових приміщень (6-1 - 6-7) по АДРЕСА_1 , є належним способом захисту, виходячи також із висновку судової експертизи, яка призначалася судом першої інстанції, про те, що змонтована споруда поз.6-8 (зал) площею 40,40 кв.м., яка прибудована до нежитлових приміщень поз.6-1 - 6-7 по АДРЕСА_1 , зведена з використанням полегшених конструкцій та не пов`язана фундаментом із землею, відтак, колегія суддів вважає можливим виконання прийнятого рішення судом першої інстанції, а доводи скаржника в цій частині є безпідставними.

Колегією суддів також враховано, що рішенням Чернівецької міської ради №847 від 30 серпня 2022 року (п.32.2) вирішено Шевчуку Володимиру Васильовичу оформити право користування окремими елементами благоустрою під літнім торговим майданчиком за адресою: АДРЕСА_4 (біля кафе), однак, докази оформлення такого права у матеріалах справи відсутні та відповідачем-1 суду не надано, натомість як вбачається з матеріалів справи, відповідач звертався до міської ради із заявами про надання спірної земельної ділянки в оренду.

Щодо посилань скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині прийняття заяви позивача про зміну предмету позову, якою на думку скаржника, позивач змінив і предмет і підстави позову, колегія суддів такі твердження відхиляє, оскільки у заяві про зміну предмету позову позивач, серед іншого, просить ухвалити рішення, яким усунути перешкоди у здійснення права користування та розпорядження земельною ділянкою по АДРЕСА_1 меншої площі (не 0,004 га, а 0,0027 га) з підстав, які викладені у висновку від 19.10.2023 №205 судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, з посиланням на статті 215, 203, 656 ЦК України. Поряд з тим, не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №924/1473/15 та постанова Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі №922/2575/19). З огляду на наведене, колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм процесуального права в частині прийняття заяви позивача від 26 грудня 2023 року про зміну предмету позову (ухвала Господарського суду Чернівецької області від 25.01.2024 у цій справі).

Поряд з цим, колегія суддів відхиляє твердження апелянта про те, що цей спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки, як встановлено судом, відповідач-1 є фізичною особою-підприємцем, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.05.2006 №20380000000011024, разом з тим, відповідно до п.1 Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15.06.2022 року Шевчук В.В. придбав нежитлові приміщення, які знаходяться в АДРЕСА_1 (магазин промислових та продовольчих товарів) 6-1 - 6-8 в житловому будинку; відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.06.2022 №302781527 вказане нежитлове приміщення площею 138,10 кв.м. є кафе-магазином. З огляду на наведене, спірне самочинне будівництво здійснене з метою підприємницької діяльності відповідачів, відтак, враховуючи суб`єктний склад сторін та характер спірних відносин, цей спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в частині зобов`язання Фізичної особи-підприємця Шевчука Володимира Васильовича усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , площею 0,0027 га, шляхом її звільнення від споруди (6-8), яка зведена (змонтована) до нежитлових приміщень (6-1 - 6-7) по АДРЕСА_1 . Рішення місцевого господарського суду в частині відмови в позові позивачем до апеляційного суду не оскаржувалося.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний господарський суд не вбачає.

Доводи скаржника про скасування рішення місцевого господарського суду є безпідставними.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (ч.1 ст.275 ГПК України).

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.236, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Рішення Господарського суду Чернівецької області від 23 травня 2024 року у справі №926/296/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Шевчука Володимира Васильовича - без задоволення.

Матеріали справи №926/296/23 повернути до Господарського суду Чернівецької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено 11 листопада 2024 року

Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.

Суддя Бойко С.М.

Суддя Бонк Т.Б.