Рішення

від 31.10.2024 по справі 299/5050/24

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

---

Справа № 299/5050/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.10.2024 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Роман К.С., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Виноградівської міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Естінко Т.Е., звернувся до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідачки ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Виноградівської міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.

Уточнені позовні вимоги мотивовано тим, що з відповідачкою по справі ОСОБА_2 02 вересня 2000 року позивач ОСОБА_1 зареєстрував шлюб у відділі реєстрації актів громадянського стану Виноградівського районного управління юстиції Закарпатської області за актовим записом № 94. Від шлюбу у сторін є спільна дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейне життя не склалося, шлюбні відносини між сторонами припинено. Основна причина розпаду сім`ї - це різниця характерів, відсутність між позивачем та відповідачкою взаєморозуміння і довіри. Спільне господарство не ведеться з жовтня 2022р. Фактичні шлюбні відносини припинені з жовтня 2022р. Спір про поділ майна відсутній. Саме тому позивач дійшов до висновку про те, що подальше збереження шлюбу є недоцільним і такий необхідно розірвати. Строк на примирення просить не надавати, оскільки спільні відносини з відповідачкою повністю припинені, а їх відновлення є неможливим.

Разом із позовною вимогою про розірвання шлюбу позивач просить суд визначити місце проживання дитини разом з ним та вказує, що з жовтня 2022 р. він самостійно виховує дитину.

З часу залишення дитини батьку життям та розвитком сина відповідачка не цікавилась, а позивач самостійно виховував та виховує сина. Позивач самостійно займається вихованням та утриманням дитини, забезпечує дитину матеріально та піклується про неї, має житло, в якому створені належні умови для проживання дитини та розвитку дитини.

Позивач здійснює постійний догляд за сином, є єдиним піклувальником дитини та за для захисту своїх прав як батька та прав дитини просить в судовому порядку встановити факт, що має для нього юридичне значення - факт самостійного виховання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач та його представник у підготовче засідання не з`явилися, однак представник позивача подала до суду заяву про підтримання уточнених позовних вимог та розгляд справи у відсутність сторони позивача.

Відповідачка будучи належним чином, своєчасно повідомленою про день, час та місце розгляду справи, в підготовче засідання з невідомих суду причин не з"явилася, однак подала до суду письмову заяву, згідно якої просить суд розглянути справу у її відсутність, вимоги позивача визнає повністю.

Представник третьої особи в підготовче засідання також не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та надав до суду висновок органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини сторін.

Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядку ст.223 ЦПК України необов`язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе у підготовчому засіданні ухвалити рішення про задоволення уточнених позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 02 вересня 2000 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Виноградівського районного управління юстиції Закарпатської області за актовим записом № 94, що стверджується свідоцтвом про одруження.

Від шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 17.12.2014.

Спільне подружнє життя у сторін не склалося. Різні характери та погляди на сімейне життя призвели до розпаду сім`ї. Між ними відсутнє взаєморозуміння.

З жовтня 2022 року сторони проживають окремо.

Шлюб сторін носить формальний характер.

Позивач остаточно визначився і зберегти шлюб не бажає. Наполягає на розірванні шлюбу.

Відповідачка на розірвання шлюбу згідна.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

У відповідності із ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що розлад в сім`ї носить стійкий характер, сім`я розпалась остаточно, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін та інтересам їх малолітньої дитини, що мають істотне значення, а відтак, позовні вимоги по розірвання шлюбу слід задовольнити.

Щодо позовної вимоги про визначення місця проживання дитини суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Відповідно до ч.3 ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Відповідно до положень ч. 4 ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно ст.161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Як встановлено з матеріалів справи дитина сторін - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає з батьком, позивачем по справі ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , де дитині створено всі необхідні умови для зростання, виховання та розвитку.

Згідно висновку органу опіки та піклування Виноградівської міської ради від 24.09.2024 № 02.1-15/4596 питання про визначення місця проживання дитини сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком було винесено на розгляд засідання Комісії з питань захисту прав дитини 20.09.2024 року. За результатами розгляду питання Комісією прийнято рішення, письмовий висновок органу опіки та піклування згідно пункту 5 статті 19 Сімейного кодексу України при участі в засіданні надати суду, де зазначити визначення місця проживання дитини сторін з батьком залишити на розгляд суду. У зв`язку з вищенаведеним, орган опіки та піклування Виноградівської міської ради вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_1 , залишити на розгляд суду.

Принципом 6 «Декларації прав дитини» від 20 листопада 1959 року визначено, що дитина для повного і гармонійного розвитку особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і під відповідальністю своїх батьків і в усякому разі в атмосфері любові і моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, окрім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Судом встановлено, що позивач має постійне місце проживання, утримує дитину матеріально, спиртні напої не вживає, аморальний спосіб життя не веде.

Позивач самостійно займається вихованням та утриманням сина, забезпечує дитину матеріально та піклується про неї, має житло, в якому створені належні умови для проживання та розвитку дитини. Позивач, як батько належним чином виконує свої батьківські обов`язки, забезпечує сина усім необхідним, проявляє батьківську турботу, піклується про його фізичний та духовний розвиток, цікавиться станом здоров`ям та успіхами, виявляє інтерес до внутрішнього світу дитини. Тобто з боку позивача відсутні виключні обставини, які б унеможливлювали проживання сина разом з ним, чи негативно впливали на його виховання та розвиток.

Відповідачка, мати дитини, проживає окремо від сім`ї за адресою: АДРЕСА_2 , самоусунулась від виховання та утримання сина ОСОБА_3 , життям його не цікавиться.

Аналізуючи вищенаведені обставини та враховуючи вимоги норм сімейного законодавства, належні умови проживання за місцем проживання батька, що сприяють розвитку і належному вихованню дитини, суд вважає доцільним визначити місце проживання дитини сторін - сина ОСОБА_3 з батьком, що повністю відповідає інтересам дитини.

Щодо вимоги про встановлення факту самостійного виховання та утримання позивачем малолітньої дитини, суд зазначає наступне.

Верховним Судом України звернуто увагу на те, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Перелік юридичних фактів, підвідомчих встановленню в судовому порядку, наводиться в ст. 315 ЦПК України не є вичерпним.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України встановлено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до роз`яснень, що викладені в п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у справі № 363/214/17-ц від 22.08.2018, прийшов до висновку, що перелік юридичних фактів, які підлягають встановленню в судовому порядку є невичерпним і у судовому порядку можуть бути встановленні факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Даний факт, є юридичним, оскільки від його встановлення залежить виникнення особистих прав та можливість безперешкодної реалізації особистих прав позивача.

Встановлення місця проживання сина сторін разом із батьком, та встановлення факту перебування сина ОСОБА_3 на особистому утриманні позивача, необхідно з метою захисту прав та інтересів позивача та дитини та прав як батька, у тому числі, переміщення разом з дитиною без нотаріальної згоди матері тощо.

Іншого позасудового порядку встановлення даного факту, передбаченого законом, немає.

Таким чином з матеріалів справи встановлено, що син сторін сина ОСОБА_3 перебуває на самостійному вихованні та повному майновому утриманні свого батька, позивача по справі ОСОБА_1 , у зв`язку з чим вимога позивача підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 18, 81, 259, 263-265, ст.ст. 315, 319 ЦПК України, ст. ст.110, 112, 160, 161 Сімейного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Уточнені позовні вимоги задоволити.

Шлюб, укладений 02 вересня 2000 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований у відділі реєстрації актів громадянського стану Виноградівського районного управління юстиції Закарпатської області за актовим записом № 94 - розірвати.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 у зв`язку з самостійним вихованням дитини батьком без участі матері.

Встановити факт самостійного виховання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 08.11.2024.

ГоловуючийТ. Ю. Левко