Вирок

від 06.11.2024 по справі 521/12626/24

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/12626/24

Провадження № 1-кп/521/1670/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12024163470000505 від 15.07.2024 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Одеси,громадянина України,з середньоюосвітою,неодруженого,офіційно непрацевлаштованого,проживаючого заадресою: АДРЕСА_1 ,ранішесудимого:

- 28.12.2023 року Малиновським районним судом м. Одеси за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України, звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки,

- 03.01.2024 року Малиновським районним судом м. Одеси за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України, звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,уродженця с.Кудрявка,Березівського району,Одеської області,громадянина України,з середньоюосвітою,неодруженого,офіційно непрацевлаштованого,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_2 ,проживаючого заадресою: АДРЕСА_1 ,ранішене судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_5 ,

обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно доУказу ПрезидентаУкраїни «Пропродовження строкудії воєнногостану вУкраїні» від05.02.2024№ 49/2024,затвердженого Законом№ 3564-ІХвід 06.02.2024.частково зміненостаттю 1Указу ПрезидентаУкраїни від24лютого 2022року №64/2022«Про введеннявоєнного станув Україні»,затвердженого ЗакономУкраїни від24лютого 2022року №2102- IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, Указом від-18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ, Указом від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-ІХ, Указом від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-ІХ, Указом від 1 травня 2023 року № 254/2023, затвердженим Законом України від 2 травня 2023 року № 3057-ІХ, Указом від 26 липня 2023 року № 451/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-ІХ, та Указом від 6 листопада 2023 року № 734/2023, затвердженим Законом України від 8 листопада 2023 року № 3429- IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, Указом від 06.05.2024 № 271/2024, затвердженим Законом України від 08 травня 2024 року № 3684- IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.

Встановлено, що ОСОБА_3 , будучи раніше судимим за кримінальне правопорушення проти власності, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, 15.07.2024 року, приблизно о 04 годині 50 хвилин, перебуваючи на вулиці Головківська, в м. Одесі, з метою особистого збагачення, заздалегідь підготувавши знаряддя для вчинення кримінального правопорушення, а саме предмет схожий на ніж, діючи повторно, запропонував ОСОБА_4 викрасти телекомунікаційний кабель, що знаходиться в кабельному колодязі, на що останній дав свою згоду.

В подальшому, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 відправились в бік будинку АДРЕСА_3 , де виявили дві кришки кабельних колодязів в закритому положенні. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у сховище, в умовах воєнного стану, умисно, впевнившись, що їх дії залишаються непомітними для оточуючих, таємно, протиправно, групою осіб, з корисливих мотивів, із застосуванням фізичної сили, ОСОБА_3 , відсунув два каналізаційних люки та проникнувши в середину колодязів, за допомогою заздалегідь підготовленого предмету схожого на ніж, відрізав телекомунікаційний кабель ТПП 100x2x0,4, загальною довжиною 20 метрів, вартістю 4366 гривень 20 копійок, який належить ОФ АТ «Укртелеком» (ЄДРПОУ 01186691).

Після цього, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 витягнули з колодязю вищевказаний кабель та з викраденим залишили місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись вказаним майном на власний розсуд.

Своїми умисними спільними діями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , спричинили ОФ АТ «Укртелеком» матеріальну шкоду на загальну суму 4366 гривень 20 копійок.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.4 ст. 185 КК України, визнав повністю та підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення викладені в обвинувальному акті та пояснив, що він разом з ОСОБА_4 , знаходились по вул. Головківська в м. Одесі, де він відкривши люк проникнув до колодязю та за допомогою кухонного ножа відрізав кабель, який разом з ОСОБА_4 витягли з колодязю. В подальшому кабель вони здали та отримали кошти. У скоєному щиро покаявся.

Цивільний позов представника потерпілого АТ «Укртелеком» в особі Одеської філії АТ «Укртелеком» ОСОБА_6 , про солідарне відшкодування матеріальної шкоди у сумі 4366 гривень 20 копійок визнав в повному обсязі.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.4 ст. 185 КК України, визнав повністю та підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення викладені в обвинувальному акті та пояснив, що в липні 2024 року він разом з ОСОБА_3 , знаходились по вул. Головківська в м. Одесі, де ОСОБА_3 відкривши люк проникнув до колодязю та за допомогою кухонного ножа відрізав кабель, який він допоміг йому витягли з колодязю. В подальшому кабель вони здали та отримали кошти. У скоєному щиро покаявся.

Цивільний позов представника потерпілого АТ «Укртелеком» в особі Одеської філії АТ «Укртелеком» ОСОБА_6 , про солідарне відшкодування матеріальної шкоди у сумі 4366 гривень 20 копійок визнав в повному обсязі.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою винуватість у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, підтвердивши викладені обставини в обвинувальному акті, обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою винуватість у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, підтвердивши викладені обставини в обвинувальному акті, при цьому фактичні обставини ніким з учасників судового провадження не оспорювались, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та розглянув справу відповідно з ч. 3 ст. 349 КПК України.

При цьому судом з`ясовано, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи та упевнився у добровільності їх позиції. Їм було роз`яснено про те, що якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржувати фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

При таких обставинах, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, докази у судовому засіданні не досліджувалися, згідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України.

З урахуванням викладеного, оцінивши показання обвинуваченого ОСОБА_3 як належний, допустимий та в даному випадку достатній доказ, суд приходить до висновку про кваліфікацію дій ОСОБА_3 , за встановлених судом обставин

- за ч.4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище, вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, який відповідно до ст.12КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, які відповідно до ст.66КК України пом`якшуютьпокарання,суд враховує, повне визнання обвинуваченим вини та щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст.67КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_3 має реєстрацію та постійне місце проживання, офіційно не працевлаштований, неодружений, на обліку нарколога, психіатра не перебуває, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних кримінальних правопорушень.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст.65КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим діяння, обставини його вчинення, фактично спричинені наслідки кримінального правопорушення, враховуючи обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, а саме: повне визнання обвинуваченим вини, щире каяття, та відсутність обставин, що його обтяжують, з урахуванням особи обвинуваченого, який раніше судимий, та враховуючи його поведінку під час судового розгляду, який усвідомлюючи свою провину, зробивши належні висновки, добровільно, своєю активною поведінкою сприяв з`ясуванню обставин вчинення даного кримінального правопорушення, дав критичну оцінку своїм злочинним діям, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 , неможливе без ізоляції від суспільства на певний строк, оскільки останній будучи раніше засудженим за вчинення умисних кримінальних правопорушень, відповідних висновків для себе не зробив, тобто не піддався заходам перевиховання, та знов вчинив умисне кримінальне правопорушення, що свідчить про його свідоме нехтування правилами встановленими в суспільстві, відсутність бажання стати на шлях виправлення, що свідчить про його стійку антисоціальну спрямованість, а тому суд вважає, що покаранням, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде покарання в межах санкції ч.4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі, при цьому відсутні підстави для застосування при призначенні покарання ст. ст. 69, 75 КК України.

Також враховуючи,що обвинувачений ОСОБА_3 раніше засуджений,а саме28.12.2023року Малиновськимрайонним судомм.Одеси зач.4ст.185 КК України, до покаранняу вигляді5років позбавленняволі,на підставіст.ст.75,76КК України,звільнений відвідбуття покаранняз іспитовимстроком 2роки,03.01.2024року Малиновськимрайонним судомм.Одеси зач.1ст.309 КК України, до покарання у вигляді 1 року обмеження волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України, звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік та в період відбуття строку покарання вчинив новий злочин, суд вважає за необхідне відповідно до вимог ч.1 ст. 71 КК України частково приєднати до покарання, призначеного за новим вироком суду, невідбуту частину покарання за попередніми вироками у виді 1 (одного) місяця позбавлення волі за вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 28.12.2023 року та 2 (двох) місяців обмеження волі за вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 03.01.2024 року.

З урахуванням викладеного, оцінивши показання обвинуваченого ОСОБА_4 як належний, допустимий та в даному випадку достатній доказ, суд приходить до висновку про кваліфікацію дій ОСОБА_4 , за встановлених судом обставин

- за ч.4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст.12КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, які відповідно до ст.66КК України пом`якшуютьпокарання,суд враховує, повне визнання обвинуваченим вини та щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст.67КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_4 має реєстрацію та постійне місце проживання, офіційно не працевлаштований, на обліку нарколога, психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст.65КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим діяння, обставини його вчинення, фактично спричинені наслідки злочину, критичне відношення винного до вчиненого, суд вважає, що покаранням, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч.4 ст. 185 КК України.

Разом з тим, враховуючи обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, а саме: повне визнання обвинуваченим вини, щире каяття, та відсутність обставин, що його обтяжують, з урахуванням особи обвинуваченого, та враховуючи його поведінку після вчинення кримінальних правопорушень, та під час судового розгляду, який усвідомлюючи свою провину, зробивши належні висновки, добровільно, своєю активною поведінкою сприяв з`ясуванню обставин вчинення даного кримінального правопорушення, дав критичну оцінку своїм злочинним діям, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без відбування покарання, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75КК України з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, що на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, справедливим та співмірним із тяжкістю вчинених кримінальних правопорушень та особою винного.

Вирішуючи заявлений в провадженні цивільний позов, суд враховує наступне.

Представником потерпілого АТ «Укртелеком» в особі Одеської філії АТ «Укртелеком» ОСОБА_6 був заявлений цивільний позов, в якому він просив стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь АТ «Укртелеком» в особі Одеської філії АТ «Укртелеком» 4366 гривень 20 копійок відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої злочином.

В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вимоги позову визнали.

Як визначено ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Оскільки судом встановлено, що було вчинене кримінальне правопорушення, внаслідок якого ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , спричинили потерпілому АТ «Укртелеком» в особі Одеської філії АТ «Укртелеком», матеріальну шкоду на суму 4366 гривень 20 копійок, вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, таким чином, цивільний позов підлягає задоволенню в цій частині.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання речових доказів суд вирішує у порядку передбаченому ст.100 КПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 5, 65, 70, 72, 75, 76 КК України, ст.ст. 100, 368-371, 373-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково у вигляді 1 (одного) місяця позбавлення волі, приєднати невідбуту частину покарання, призначеного за попереднім вироком, а саме вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 28.12.2023 року, та за вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 03.01.2024 року приєднати невідбуту частину покарання у вигляді 2 (двох) місяців обмеження волі.

З урахуванням того, що згідно пп. б п.1 ч. 1 ст. 72 КК України, одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, остаточно до відбуття ОСОБА_3 , призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 2 (два) місяці.

Строк відбування остаточно призначеного покарання ОСОБА_3 , рахувати з моменту приведення даного вироку до виконання.

Відповідно до вимог ч.5 ст.72КК України в редакції Закону від 18 травня 2017 року № 2046-VIII, зарахувати в строк покарання ОСОБА_3 , термін його попереднього ув`язнення, з 22 липня 2024 року включно по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 , у виді тримання під вартою, залишити без змін до набрання вироком законної сили.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_4 , від відбування призначеного основного покарання, у виді позбавлення волі, з випробуванням з визначенням іспитового строку тривалістю 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 , протягом визначеного іспитового строку, такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок іспитового строку рахувати з дня проголошення вироку, тобто з 06 листопада 2024 року.

Цивільний позов представника потерпілого АТ «Укртелеком» в особі Одеської філії АТ «Укртелеком» ОСОБА_6 про відшкодування в солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , матеріальної шкоди у сумі 4366 гривень 20 копійок - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь АТ «Укртелеком» в особі Одеської філії АТ «Укртелеком», матеріальну шкоду у сумі 2183 (дві тисячі сто вісімдесят три) гривні 10 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь АТ «Укртелеком» в особі Одеської філії АТ «Укртелеком», матеріальну шкоду у сумі 2183 (дві тисячі сто вісімдесят три) гривні 10 копійок.

Речові докази, а саме:

- предмет, ззовні схожий на ніж піддати спеціальній конфіскації;

- оптичний диск формату DVD-R із відеозаписами зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- толстовку чорного кольору із написом салатового кольору «UNIT» на животі та написом «UNIT» на спині біля лівого плеча, кросівки білого кольору фірми «NIKE» із емблемами «NIKE» по дві сторони та написом на внутрішній стороні, які поміщено до спеціального сейф-пакету НПУ «RAW 218568». Футболку чорного кольору із малюнком на якому зображено три вовка на всю футболку, сандалі бежевого кольору, джинси темно-синього кольору «EMPORIO», які забруднені чорним нальотом, які поміщено до спеціального сейф-пакет НПУ «HYQ 0189100» - повернути за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1