Рішення

від 12.11.2024 по справі 332/6034/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/6034/24

Провадження №: 2/332/2758/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2024 р.

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

Головуючого судді - Марченко Н.В.,

при секретарі - Петракей Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Заводського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Попової Катерини Романівни до Приватного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь" ім.. А.М. Кузьміна про стягнення моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання.

ВСТАНОВИВ:

Позивач особі представника - адвоката Попової Катерини Романівни звернувся до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь" ім.. А.М. Кузьміна про стягнення моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що з 2004 року по 2023 рік він працював на ПрАТ "Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь" ім.. А.М. Кузьміна.

15.08.2023 року позивач звільнився з ПрАТ "Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь" ім.. А.М. Кузьміна на підставі ст. 36 КЗпП України за угодою сторін. Згідно з медичним висновком лікарсько-експертної комісії позивачу було встановлено професійний характер захворювання. За результатами огляду МСЕК проведеного 08.01.2024 року позивачу встановлено 50% втрати працездатності та ІІІ групу інвалідності. Отримання позивачем професійного захворювання і як наслідок - групу інвалідності та втрату 50% працездатності призвело до фізичних та моральних страждань позивача. За таких підстав, просить суд, стягнути на його користь моральну шкоду внаслідок професійного захворювання, пов`язаного з виробництвом в розмірі 80000 гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та військового збору.

Ухвалою судді від 22.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено розгляд справи у судовому засіданні.

07.11.2024 року на адресу суду від представника відповідача відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить зменшити суму відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання, що підлягає стягненню з ПрАТ «Дніпроспецсталь» на користь позивача, до 30000 гривень. Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідності до ст. 29 КЗпП України позивач був повідомлений підприємством про умови праці, про наявність важких та шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства. Позивач погодився працювати у вказаних умовах. Позивач пройшов попередній медичний огляд і за станом здоров`я був визнаний придатним для роботи у важких та шкідливих умовах праці, проходив періодичні медичні огляди, за результатами яких була визнаний придатним для роботи у важких та шкідливих умовах праці. При цьому за виконані роботи у вищезазначених умовах позивач отримував додаткові пільги та компенсації, а саме: призначення пенсії на пільгових умовах, доплата за шкідливість. Таким чином підприємство виконало всі вимоги законодавства, залучення позивача до праці здійснювалось відповідно до попереднього медичного огляду, позивач був попереджений про важкі та шкідливі умови праці, у яких він погодився працювати, щорічно проходив медичні огляди, відповідно до яких позивач за станом свого здоров`я був придатний до виконуваної роботи і ця робота не була йому протипоказана за станом здоров`я. Вказані обставини свідчать про відсутність вини підприємства у заподіянні моральної шкоди позивачу. Також зазначив, що позивач звільнився із ПрАТ «Дніпроспецсталь» 15.08.2023 року, проте акт розслідування професійного захворювання був складений через п`ять місяців після звільнення позивача.

Того ж дня, 07.11.2024 року на адресу суду надійшли додаткові пояснення до відзиву у яких представник відповідача додатково зауважив, що по умовах праці, відносно яких, як зазначає позивач, у нього виникло професійне захворювання, з боку ПрАТ «Дніпроспецсталь» була проведена атестація робочих місць, відповідно до діючого законодавства. Порушень діючого законодавства в ході атестації умов праці з боку ПрАТ «Дніпроспецсталь» допущено не було, про що свідчать реєстрація наказів підприємства про атестацію в «Державній експертизі умов праці» Головного управління праці та соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації у формі відбитку печатки або надання вказаною установою висновку щодо результатів атестації умов праці. Таким чином, в якості компенсації за роботу у важких та шкідливих умовах та за характер праці, позивач отримував доплати до заробітної плати та додаткові відпустки.

Позивач та його представник - адвокат Попова К.Р. у судове засідання не з`явилися, через канцелярію суду представник позивача надала заяву в якій просила розгляд справи провести за відсутності позивача та його представника. На задоволені позовних вимог наполягають.

Представник відповідача Приватного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь" ім.. А.М. Кузьміна у судове засідання не з`явилася, через канцелярію суду надала заяву про проведення розгляду справи з урахуванням поданого відзиву на позовну заяву за її відсутності.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові докази та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, приходить до наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПрАТ "Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь" ім.. А.М. Кузьміна з 05.05.2004 року по 23.09.2023 рік. 19 років 03 місяці працював у цеху в умовах впливу шкідливих факторів. 15.08.2023 року позивач звільнився з ПрАТ "Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь" ім.. А.М. Кузьміна на підставі ст. 36 КЗпП України за угодою сторін, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.11-13).

Згідно Медичного висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) від 14.11.2023 року, протокол № 1262, складеного Державною установою «Український науково-дослідний інститут промислової медицини», встановлені професійні захворювання - Радикулопатія попереково-крижова L5, S1 та шийна С6, С7, С8 з вираженими статико - динамічними порушеннями стійким больовим і м`язово-тонічним синдромами, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових колінних суглобів (ПФ другого ступеня), хронічне обструктивне захворювання легень першої- стадії (пилотоксичний бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група А. ЛН першого -другого ступеня (а.с.30-31 зворот.).

Відповідно до акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання складеного за результатами проведеного розслідування 05.12.2023 року хронічне професійне захворювання виникло внаслідок того, що майстер плавильний пічної дільниці (дільниці печей та позапічної обробки сталі) сталеплавильного цеху № 3 ПРАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» здійснює керівництво підлеглими працівниками та координацію їх робот, організує та веде контроль за виконанням підлеглими змінних завдані раціональним завантаженням устаткування дільниці та його використання відповідності з правилами технічної експлуатації, ведення технологічного процесу та вимог технологічних інструкцій. Організує виробничий процес виплавки сталі з додержанням встановленої технології. Організує т. контролює підготовку і роботу устаткування закріплених дільниць, своєчасну підготовку устаткування дільниці для проведення ремонту. Забезпечує контролює якість виплавленої сталі. Здійснює підготовку виробництва в зміні відповідно до графіків виплавки сталі, контролює наявність всіх сировинних матеріалів

Внаслідок недосконалого технологічного процесу, значного використання ручної праці, тривалого стажу роботи ОСОБА_1 в умовах впливу шкідливих виробничих факторів на ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» (19 років 03 місяці), та відсутності правових підстав для переведення на іншу роботу у зв`язку з відсутністю скарг на стан здоров`я та ознак його погіршення під час проходження хворим періодичних медичних оглядів.

Причиною виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) (з урахуванням всіх займаних посад ОСОБА_1 на ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ») є наявність на робочому місці майстра плавильного пічної дільниці (дільниці печей та позапічної обробки сталі) сталеплавильного цеху № 3 ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» (стаж роботи 06 років 00 місяців) наступних шкідливих виробничих факторів:

І. Хімічні фактори:

- концентрація нікелю, нікелю оксидів, сульфідів і сумішей сполук - нікелю (за Nі перевищує ГДК в 1,2 рази (0,06 мг/м3 при ГДК - 0,05 мг/м3) згідно з «Гігієнічні регламенти хімічних речовин у повітрі робочої зони», затверджені наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14.07.2020 №1596

- концентрація ангідриду хромового перевищує ГДК у 2 рази (0,02 мг у при ГДК - 0,01 мг/м3), згідно з Гігієнічними регламентами №1596;

-концентрація марганцю оксиду (у перерахунку на MnO2, аерозоль конденсації перевищує ГДК у 7-41.4 рази (0.35-2.07 мг/м3 при ГДК - 0,05 мг/м3), згідно з Гігієнічними регламентами №1596;

-концентрація озону не перевищує ГДК (0.07 мг/м3 при ГДК - 0.1 мг/м3), концентрація азоту оксиду не перевищує ГДК (1,8-2,2 мг/м1 при ГДК - 5,0 мг/м3), концентрація вуглецю (ІІ оксиду не перевищує ГДК (5,0-5,6 мг/м3 при ГДК - 20,0 мг/м3). З урахуванням ефекту сумації речовин однонаправленої дії, їх концентрації перевищують ГДК в 1,31-1,42 рази, згідно з Гігієнічними регламентами №1596;

-концентрація кремнію діоксиду кристалічного за вмісту в пилу 2-10% перевищує ГДК в 1,2-1,5 рази (4,9-5,9 мг/м3 при ГДК - 4,0 мг/м1), концентрація заліза (III) оксиду не перевищує ГДК (1,15-4,78 мг/м3 при ГДК - 6,0 мг/м3), концентрація алюмінію оксиду з домішкою діоксиду кремнію у вигляді аерозолю конденсації не перевищує ГДК (0,1 мг/м3 при ГДК - 2,0 мг/м3). З урахуванням ефекту сумації речовин однонаправленої дії, їх концентрації перевищують ГДК в 1,4-2,35 рази, згідно з Гігієнічними регламентами №1596.

Наявність на робочому місці сталевара електропечі сталеплавильного цеху №3 ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» (стаж роботи 06 років 07 місяців) наступних шкідливих виробничих факторів:

І. Важкість праці:

- маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну 35кг при нормі 30 кг;

- величина статичного навантаження при утриманні вантажу двома руками 98220 кг/с при нормі - 70000 кг/с;

- нахили тулуба (вимушені, більше 30°) 127 при нормі 51 -100 за зміну.

II. Хімічні фактори:

-концентрація ангідриду хромового перевищує ГДК у 1,7-2 рази (0,017- 0,02 мг/м при ГДК - 0,01 мг/м), згідно з Гігієнічними регламентами №1596;

-концентрація марганцю оксиду (у перерахунку на МпО2), аерозоль конденсації перевищує ГДК у 2,4-4,4 рази (0,118-0,22 мг/м3 при ГДК - 0,05 мг/м3), згідно з Гігієнічними регламентами №1596;

-концентрація озону перевищує ГДК в 1,2 рази (0,12 мг/м3 при ГДК - 0,1 мг/м3), концентрація азоту оксиду перевищує ГДК в 1,3 рази (6,5 мг/м3 при ГДК - 5,0 мг/м3), концентрація вуглецю (II) оксиду не перевищує ГДК (6,6- 11,0 мг/м3 при ГДК - 20,0 мг/м3). З урахуванням ефекту сумації речовин однонаправленої дії, їх концентрації перевищують ГДК в 1,51-3,05 рази, згідно з Гігієнічними регламентами №1596;

-концентрація кремнію діоксиду кристалічного за вмісту в пилу 2-10% перевищує ГДК в 1,5-3,1 рази (6,1-12,4 мг/м3 при ГДК - 4,0 мг/м'), концентрація заліза (III) оксиду не перевищує ГДК (2,23 мг/м при ГДК - 6,0 мг/м3), концентрація алюмінію оксиду з домішкою діоксиду кремнію у вигляді аерозолю конденсації перевищує ГДК в 1,2 рази (2,41 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3). З урахуванням ефекту сумації речовин однонаправленої концентрації перевищують ГДК в 1,9-4,3 рази, згідно з Гігієнічними регламентами №1596.

Наявність на робочому місці підручного сталевара електропечі сталеплавильного цеху № 3 ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» (стаж роботи 05 років 09 місяців) наступних шкідливих виробничих факторів:

І. Важкість праці:

- величина статичного навантаження при утриманні вантажу двома руками для чоловіків 1 13550 кг/с при нормі - 70000 кг/с;

- нахили тулуба (вимушені, більше 30°) 207 при нормі 51-100 за зміну.

II. Хімічні фактори:

- концентрація нікелю, нікелю оксидів, сульфідів і сумішей . нікелю (за Ni) перевищує ГДК в 1,6 рази (0,08 мг/м3 при ГДК - 0,1 : _ згідно з Гігієнічними регламентами №1596);

-концентрація марганцю оксиду (у перерахунку на MnO2 аерозоль дезінтеграції перевищує ГДК в 1,3 рази (0,4 мг/м3 при ГДК - w згідно з Гігієнічними регламентами №1596;

- концентрація азоту оксиду перевищує ГДК в 1,1 рази (5.5 мг/м3 при 5,0 мг/м3). концентрація вуглецю (II) оксиду не перевищує ГДК (12,2 мг/м при ГДК - 20.0 мг/м ). З урахуванням ефекту сумації речовин однонаправленої дії, їх концентрації перевищують ГДК в 1,7 рази згідно з Гігієнічними регламентами №1596;

-концентрація кремнію діоксиду кристалічного за вмісту в пилу 2-10 % перевищує ГДК в 2,7 рази (10,8 мг/м3 при ГДК - 4,0 мг/м3) концентрація кремнію діоксиду аморфного у суміші з оксидами марганцю у вигляді аерозолю конденсації з вмістом кожного із них не більше ніж 10 % перевищує ГДК у 4,1 рази (4,1 мг/м3 при ГДК - 1.0 мг/м3). З урахуванням ефекту сумації речовин однонаправленої дії, їх концентрації перевищують ГДК у 6,8 рази, згідно з Гігієнічними регламентами №1596.

Наявність на робочому місці шихтувальника сталеплавильного цеху № 3 ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» (стаж роботи 00 років 10 місяці) наступних шкідливих виробничих факторів;

І. Важкість праці:

- нахили тулуба (вимушені, більше 30°) 316 при нормі 51-100 на зміну.

II. Хімічні фактори:

-концентрація ангідриду хромового перевищує ГДК у 1,7 рази (0,017 мг/м3 при ГДК -0,01 мг/м3) згідно з Гігієнічними регламентами №1596.

- концентрація марганцю оксиду (у перерахунку на MnO2) аерозоль конденсації перевищує ГДК у 9.6 рази (0.48 мг/м3 при ГДК -0,05 мг/м3 згідно з Гігієнічними регламентами №1596.

-концентрація кремнію діоксиду кристалічного за вмісту в пилу 2-10% перевищує ГДК у 12,6 рази (50.5 мг/м3 при ГДК - 4.0 мг/м3 » згідно з Гігієнічними регламентами №1596 (а.с.17-20).

У відповідності до п.64 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. №1232 (в редакції від 04.03.2016р.) Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві віднесення захворювання до професійного здійснюється відповідно до процедури встановлення зв`язку захворювання з умовами праці згідно з додатком 14 та переліку професійних захворювань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р. N 1662.

У відповідності до п.4 розділу VІ вищевказаного Переліку професійних захворювань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р. N 1662, радикулопатія попереково-крижова (Код згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем (M 54/1) входить до вказаного переліку внаслідок роботи , пов`язані з локальним м`язовим перенапруженням, однотипними рухами, які виконуються у швидкому темпі, з тиском на нервові стовбури, м`язи, зв`язки, сухожилля, їх травмуванням, систематичним триманням вантажу на руках, його підняттям та переміщенням вручну або з докладанням зусиль; роботи пов`язані з систематичним нахилом тіла, перебуванням у вимушеній робочій позі (на колінах, навпочіпки, лежачи, з нахилом уперед тощо).

Відповідно до п. 4 розділу ІІ Переліку професійних захворювань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р. N 1662 токсико пиловий бронхіт другої стадії (Код згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем (J68.4) входить до вказаного переліку внаслідок роботи в роботи в рудниках, шахтах, відкритих кар`єрах, на збагачувальних та добувних фабриках гірничорудної та вугільної промисловості; видобуток, обробка нерудних порід і матеріалів, азбесту та інших силікатів, щебеню тощо; виробництво азбестоцементу та інших азбестовмісних матеріалів (труби, шифер, панелі, дошки фрикційні, азбестотекстильні та інші вироби), виробництво фарфоро-фаянсових, скляних виробів, виробництво та застосування коксу, сажі, графітів; металургійні та ливарні виробництва, машинобудування; металообробка: зварювальні роботи; розмелювання сипких матеріалів; виробництво, обробка пластмас, сільськогосподарські та інші види робіт з виділенням пилу, а також виробництва: валяльне, борошномельно-круп`яне, цукрове, первинна обробка бавовни, льону та інших луб`яних культур, а також інші види робіт, пов`язані з виділенням пилу.

Відповідно до п. 6 розділу ІІ Переліку професійних захворювань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р. N 1662 Емфізема (Код згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем (J43.8) входить до вказаного переліку внаслідок роботи пов`язаної з напруженням дихальної системи (склодуви, музиканти, що грають на духових музичних та інших інструментах, тощо).

Згідно з результатами огляду Медико-соціальної експертної комісії (довідка серії 12 ААГ № 457876 від 08.01.2024 року) ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності по профзахворюванню первинно та протипоказано важку фізичну працю, стато - динамічні навантаження (а.с.14-14 зворот.).

Згідно з результатами визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги (довідка серії 12 ААА № 125367 від 08.01.2024 року) ОСОБА_1 була встановлена втрата професійної працездатності 50%, внаслідок професійного захворювання безстроково (а.с.14-14 зворот.).

Таким чином, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював на підприємстві відповідача, де під час виконання нею трудових обов`язків отримав інвалідність внаслідок професійного захворювання, у зв`язку з чим за висновком МСЕК від 08.01.2024 року йому первинно встановлено ІІІ групу інвалідності зі втратою професійної працездатності 50%, що підтверджується матеріалами справи та не оспорюється представником відповідача.

Так, судом встановлено, що причиною професійного захворювання позивача є не сама по собі робота в шкідливих умовах, а робота в умовах перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого процесу.

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Статтею 153 Кодексу Законів про працю України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноваженого ним органу.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про охорону праці" відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Оскільки на час звернення позивача до суду Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" не передбачено обов`язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати потерпілому та членам їх сімей моральну шкоду, то таку шкоду позивачу, законні права якого порушено, повинен відшкодовувати роботодавець згідно з правилами ст.ст.1167, 1168 ЦК України.

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральні страждання, як правило, виявляються у відчуттях страху, сорому, приниження, переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, а також в інших, несприятливих для людини випадках психологічного дискомфорту. Отже, під поняттям «моральна шкода» охоплюються негативні наслідки немайнового характеру, які заподіяні фізичній особі внаслідок завданих їй фізичних, психічних та моральних страждань, що пов`язані із порушенням її прав чи охоронюваних законом інтересів. Фізичні страждання - це фізичний біль, функціональний розлад організму, зміни в емоційно-вольовій сфері, інші відхилення від звичайного стану здоров`я, які є наслідком дій (бездіяльності), що посягають на немайнові блага або майнові права громадянина.

Суд наголошує, що моральна і фізична шкода після нанесення, по суті є непоправними і не завжди можуть бути відшкодовані. Неможливо відшкодувати (визначити еквівалент) втрати здоров`я, неможливо відшкодувати почуття страху, відчуття болю.

При встановленні можливої суми відшкодування в грошовому еквіваленті суд зіставляє глибину моральних страждань і суму заявлених компенсацій. При цьому враховуються: загальні страждання, психологічний і фізичний стан потерпілого, погіршення функціонування його певних органів.

Глибина переживань, викликаних ушкодженням здоров`я, ставиться в залежність від самої особи, тому призначення компенсації моральної шкоди полягає і в тому, аби певною мірою відновити втрату щастя особи і можливості насолоджуватися життям тепер і в майбутньому.

У п.4.1 Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004р. №1-рп/2004 про офіційне тлумачення положення частини 3 ст.34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», зазначено, що ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Згідно з п.13 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до ст. 237- 1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд у справі «Мельниченко проти України» від 19.10.2004р. зазначив, що моральна шкода має визначатися за автономними критеріями, що випливають з Конвенції, а не на підставі принципів, визначених у національному законодавстві чи практиці відповідної держави.

У даному контексті доречно також зазначити рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шмалько проти України» (2004): «Суд вважає, що заявник може вважатися таким, що зазнав моральних страждань у результаті встановлених порушень, і ці страждання не можуть бути компенсовані лише констатацією порушення».

Оцінивши обставини справи та надані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає встановленим та доведеним, що позивач в період виконання трудових обов`язків на підприємстві внаслідок тривалого стажу роботи в умовах впливу шкідливих виробничих факторів на ПрАТ "Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь" ім.. А.М. Кузьміна та відсутності правових підстав для переведення на іншу роботу, зазнав професійного захворювання із встановленням третьої групи інвалідності із втратою професійної працездатності ступенем 50% , що на думку суду свідчить про наявність у позивача моральних страждань у зв`язку з порушенням життєвих зв`язків, постійним фізичним болем, наявністю потреби у лікуванні, незручністю та дискомфортом, що стали наслідком професійного захворювання, яке викликає моральні страждання, внаслідок неможливості виконувати певний фізичний труд він позбавлений в повній мірі реалізувати право на труд, і все це вимагає докладання певних зусиль для організації свого життя, що є підставами для відшкодування моральної шкоди відповідно до ст.237-1 КЗпП України.

Відповідно ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Відповідно до роз`яснень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» від 31 березня 1995 року №4, розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Визначаючи розмір моральної шкоди, судом враховано тяжкість завданих ушкоджень здоров`ю позивача, ступінь втрати його професійної працездатності, який складає 50 %, встановлення у зв`язку з професійним захворюванням ІІІ групи інвалідності.

Виходячи з принципів розумності й справедливості, з врахуванням конституційної значимості здоров`я, як невідчужуваного і нерушимого блага, що належить людині від її народження й охороняється державою, беручи до уваги конкретні обставини справи, тяжкість ушкодження здоров`я, ступінь втрати професійної працездатності, пов`язані з цим фізичні і моральні страждання позивача, їх глибину, істотність вимушених змін у життєвих стосунках і наслідків, що настали, суд приходить до висновку, що належним розміром відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 та достатньою сатисфакцією зазначених ним моральних страждань є 50000 гривень.

Згідно п.п. «а» п.164.2.14 ст. 164 Податкового Кодексу України До загального місячного ( річного) оподатковуваного доходу платника податку включається: дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім: сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

У відповідності до п.168.1.1 ст. 168 Податкового Кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на користь ОСОБА_1 слід стягнути моральну шкоду в сумі 50 000 гривень, яка перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, що встановлена законом на 1 січня 2024 року і, відповідно до п.п. «а» п. 164.2.14, п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України в частині суми, що перевищує 28400 гривень підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тому сума 50000 грн. 00 коп. підлягає сплаті Приватним акціонерним товариством "Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь" ім.. А.М. Кузьміна на користь ОСОБА_1 з утриманням із цієї суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

При пред`явленні позову позивач ОСОБА_1 не сплачував судовий збір, оскільки на підставі п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», він звільнений від його сплати, тому в порядку ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути судовий збір на користь держави пропорційно до задоволеної частини вимог від заявлених позовних вимог із такого розрахунку - 50000 гривень -1 % від цієї суми = 500 гривень.

Керуючись ст. ст. 141, 259, 263- 265 ЦПК України -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Попової Катерини Романівни до Приватного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь" ім.. А.М. Кузьміна про стягнення моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь" ім.. А.М. Кузьміна, ЄДРПОУ 00186536 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 моральну шкоду завдану ушкодженням здоров`я у розмірі 50000 грн. 00 коп. (п`ятдесят тисяч гривень нуль копійок), з утриманням із цієї суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь" ім.. А.М. Кузьміна, ЄДРПОУ 00186536 на користь держави судовий збір у розмірі 500 гривень 00 копійок.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Н.В. Марченко