Постанова

від 04.11.2024 по справі 910/19775/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2024 р. Справа№ 910/19775/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Полякова Б.М.

суддів: Остапенка О.М.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання Дюкарєвої І.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів"

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 року

у справі №910/19775/23 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів»

до Дочірнього підприємства "Поліграфічний комбінат "Зоря"

про захист порушених прав інтелектуальної власності

та за зустрічним позовом Дочірнього підприємства "Поліграфічний комбінат "Зоря"

до Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Дочірнього підприємства "Поліграфічний комбінат "Зоря"

1. Національної поліції України

2. Міністерства внутрішніх справ України

про визнання недійсним свідоцтва та визнання відсутнім авторських майнових прав на твір

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 04.11.2024

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Поліграфічний комбінат Україна" по виготовленню цінних паперів" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Національної поліції України, Дочірнього підприємства "Поліграфічний комбінат "Зоря" про: визнання такими, що порушують майнові авторські права Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" дії Дочірнього підприємства "Поліграфічний комбінат "Зоря" щодо використання службового твору Графічне зображення "Дизайн бланка "Службове посвідчення Національної поліції України" (2 варіанти) за Свідоцтвом про реєстрацію авторського права на службовий твір №102874 від 01.03.2021; заборону Дочірньому підприємству "Поліграфічний комбінат "Зоря" використання службового твору Графічне зображення "Дизайн бланка "Службове посвідчення Національної поліції України" (2 варіанти) за свідоцтвом про реєстрацію авторського права на службовий твір №102874 від 01.03.2021 шляхом виготовлення бланків службових посвідчень Національної поліції України без дозволу позивача; стягнення з Дочірнього підприємства "Поліграфічний комбінат "Зоря" до Державного бюджету України штрафу у розмірі 10% суми, присудженої судом на користь позивача; стягнення з Дочірнього підприємства "Поліграфічний комбінат "Зоря" на користь Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" кошти в розмірі 1 382 690,00 грн як упущену вигоду внаслідок порушення авторського права (з урахуванням заяв про зміну предмета позову).

Від Дочірнього підприємства "Поліграфічний комбінат "Зоря" надійшла зустрічна позовна заява до Державного підприємства "Поліграфічний комбінат Україна" по виготовленню цінних паперів, у якій заявник просить визнати недійсним Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір №102874 від 01.03.2021 "Графічне зображення "Дизайн бланка "Службове посвідчення Національної поліції України" (2 варіанти)", авторські майнові права на який належать Державному підприємству "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" та визнати відсутніми у Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" авторські майнові права на твір "Графічне зображення "Дизайн бланка "Службове посвідчення Національної поліції України" (2 варіанти)".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 року у справі №910/19775/23 у задоволенні первісних позовних вимог Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» до Дочірнього підприємства «Поліграфічний комбінат «Зоря» про захист порушених прав інтелектуальної власності - відмовлено повністю. Зустрічні позовні вимоги Дочірнього підприємства «Поліграфічний комбінат «Зоря» до Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» про визнання недійсним свідоцтва та визнання відсутнім авторських майнових прав на твір - задоволено повністю. Визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір №102874 від 01.03.2021 «Графічне зображення «Дизайн бланка «Службове посвідчення Національної поліції України» (2 варіанти)», авторські майнові права на який належать Державному підприємству «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» (ідентифікаційний код: 16286441). Визнано відсутніми у Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» (ідентифікаційний код: 16286441) авторські майнові права на твір «Графічне зображення «Дизайн бланка «Службове посвідчення Національної поліції України» (2 варіанти). Стягнуто з Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 38-44; ідентифікаційний код: 16286441) на користь Дочірнього підприємства «Поліграфічний комбінат «Зоря» (04082, м. Київ, вул. Лугова, 1-А; ідентифікаційний код: 32068913) судовий збір у розмірі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 80 коп.

Ключовими мотивами рішення є:

- оскільки вимоги первісного позову Поліграфкомбінату «Україна» ґрунтуються на належності йому майнових авторських прав інтелектуальної власності на «Графічне зображення «Дизайн бланка «Службове посвідчення Національної поліції України» (2 варіанти)», з огляду на висновки суду в межах розгляду зустрічного позову про відсутність у Поліграфкомбінату «Україна» таких прав, то доводи, покладені в основу первісного позову, про вчинення Поліграфкомбінатом «Зоря» порушень майнових авторських прав Поліграфкомбінату «Україна» є необґрунтованими, з чого слідує, відповідно, що вимоги, які ґрунтуються на таких доводах, не можуть бути доведеними.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державне підприємство "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 року у справі №910/19775/23 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" до Дочірнього підприємства "Поліграфічний комбінат "Зоря" за первісним позовом та відмовити у задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства "Поліграфічний комбінат "Зоря" до Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" за зустрічним позовом.

У липні від ДП "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" надійшло клопотання про доповнення або зміну апеляційної скарги.

Ключовими мотивами скарги є:

- у позивача виникло авторське право на твір;

- позивач не надавав дозволу Національній поліції України на використання графічного зображення.

Від Дочірнього підприємства "Поліграфічний комбінат "Зоря", Міністерства внутрішніх справ України надійшли відзиви на апеляційну скаргу, в якому заявники просять рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 у справі № 910/19775/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" без задоволення.

Від Національної поліції України надійшли додаткові пояснення на апеляційну каргу в яких заявник просить рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 у справі № 910/19775/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" без задоволення.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи №910/19775/23 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Поліщук В.Ю., Остапенко О.М. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019 й може розглядати справи про банкрутство та справи у спорах, які пов`язані з процедурою банкрутства, справи у спорах щодо захисту прав на об`єкти інтелектуальної власності.

Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria», висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/19775/23, відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

На виконання ухвали від 18.07.2024 з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/19775/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 року у справі №910/19775/23, розгляд справи призначено 14.10.2024.

В судовому засіданні 14.10.2024 колегія суддів, порадившись на місці, оголосила перерву в розгляді справи до 04.11.2024.

В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" (позивач за первісним позовом/відповідач за зустрічним позовом, Поліграфкомбінат «Україна») «Про створення робочої групи» №123/1 від 19.10.2015, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як працівниками здійснено розробку графічного зображення «Дизайн бланка «Службове посвідчення Національної поліції України».

Листом від 05.11.2015 №12/3725, адресованим начальнику Департаменту матеріального забезпечення МВС України, надіслано на затвердження дизайни бланків службового посвідчення поліцейського та службового посвідчення для працівників Міністерства внутрішніх справ України.

27.11.2015 Національна поліція України (далі - третя особа 1/Нацполіція) листом №243/12/1/3/01-2015 повернула затверджений дизайн бланку службового посвідчення для поліцейських та державних службовців органів, підрозділів та установ Національної поліції України.

Державним підприємством "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" листом від 03.12.2015 №83-12дск направлено Нацполіції на розгляд для подальшого затвердження технічні описи бланка службового посвідчення, що видається державним службовцям, іншим працівникам Міністерства внутрішніх справ України та бланка службового посвідчення, що видається поліцейським та державним службовцям органів, підрозділів та установ Національної поліції України. У вказаному листі зазначено, що з метою підготовки відповідних проектів актів Уряду, що розробляються Міністерством внутрішніх справ України та Національною поліцією України, Поліграфкомбінат «Україна» дозволив за потреби виготовляти копії надісланих документів, що надані в електронній версії в додатку.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.12.2015 №1573 «Про організацію виготовлення та видачі службових посвідчень в органах, підрозділах та установах Національної поліції України» затверджено, зокрема, зразок бланка службового посвідчення, що видається поліцейським та державним службовцям органів, підрозділів та установ Національної поліції України та опис бланка службового посвідчення, що видається поліцейським та державним службовцям органів, підрозділів та установ Національної поліції України, що додані до наказу.

26.04.2017 наказом Міністерства внутрішніх справ України №347 «Про організацію виготовлення та видачі службових посвідчень Національної поліції України» затверджено Порядок оформлення, виготовлення, обліку, видачі, знищення службових посвідчень Національної поліції України; затверджено зразок бланка службового посвідчення Національної поліції України та опис бланка службового посвідчення Національної поліції України, що додані до наказу; визнано таким, що втратив чинність наказ Міністерства внутрішніх справ України від 14.12.2015 №1573.

В подальшому Державним підприємством «Український інститут інтелектуальної власності» видано свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір - «Графічне зображення «Дизайн бланка «Службове посвідчення Національної поліції України» (2 варіанти) №102874, дата реєстрації 01.03.2021, авторські майнові права за яким належать Державному підприємству "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів".

Як зазначав позивач за первісним позовом, Нацполіція протягом 2016-2021 рр. здійснювала замовлення та закупівлю бланків службового посвідчення Національної поліції України у Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів", однак, у 2022-2023 рр. Нацполіція відмовилась від закупівлі бланків службового посвідчення у позивача за первісним позовом, здійснюючи таку закупівлю у Дочірнього підприємства «Поліграфічний комбінат «Зоря» (відповідач за первісним позовом/позивач за зустрічним позовом, Поліграфкомбінат «Зоря») за договором від 24.06.2022 №175НП та від 10.02.2023 №20НП.

Звертаючись до суду позивач за первісним позовом вказував про те, що Поліграфкомбінатом «Зоря» при виготовленні бланків службових посвідчень Нацполіції використовується належний позивачу за первісним позовом твір за свідоцтвом про реєстрацію авторського права №102874, що за відсутності згоди позивача за первісним позовом на використання такого твору, порушує його майнові права.

За наведених обставин, позивач за первісним позовом (з урахуванням заяв про зміну предмету позову) просив суд:

визнати такими, що порушують майнові авторські права позивача за первісним позовом дії відповідача за первісним позовом щодо використання твору - «Графічне зображення «Дизайн бланка «Службове посвідчення Національної поліції України» (2 варіанти) за свідоцтвом про реєстрацію авторського права на службовий твір №102874 від 01.03.2021;

заборонити відповідачу за первісним позовом використання твору «Графічне зображення «Дизайн бланка «Службове посвідчення Національної поліції України» (2 варіанти) за свідоцтвом про реєстрацію авторського права на службовий твір №102874 від 01.03.2021 шляхом виготовлення бланків службових посвідчень Національної поліції України;

стягнути з відповідача за первісним позовом до Державного бюджету штраф - 10% суми, присудженої на користь позивача за первісним позовом;

стягнути з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом 1382690,00 грн. упущеної вигоди.

Заявляючи вимоги зустрічного позову, позивач за зустрічним позовом зазначає про те, що Закон України «Про авторське право і суміжні права» встановлює, що не є об`єктом авторського права, зокрема, офіційні документи органів державної влади (закони, укази, постанов, стандарти тощо), символи і знаки державних органів, а тому оскільки зразок бланку службового посвідчення Нацполіції був затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України, то свідоцтво про реєстрацію авторського права на службовий твір №102874 від 01.03.2021 засвідчує об`єкт, який не може охоронятись, а Поліграфкомбінатом «Україна» захищає права, яких не існує.

З огляду на викладене, позивач за зустрічним позовом просив суд:

визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію авторського права №102874 «Графічне зображення «Дизайн бланка «Службове посвідчення Національної поліції України» (2 варіанти);

визнати відсутнім у Поліграфкомбінату «Україна» авторських майнових прав на твір «Графічне зображення «Дизайн бланка «Службове посвідчення Національної поліції України» (2 варіанти).

Місцевий суд ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні первісного позову ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» та задоволенні зустрічного позову ДП «Поліграфічний комбінат «Зоря» виходив з того, що вимоги первісного позову ґрунтуються на належності позивачу майнових авторських прав інтелектуальної власності на «Графічне зображення «Дизайн бланка «Службове посвідчення Національної поліції України» (2 варіанти)», з огляду на висновки суду в межах розгляду зустрічного позову про відсутність у Поліграфкомбінату «Україна» таких прав, то доводи, покладені в основу первісного позову, про вчинення Поліграфкомбінатом «Зоря» порушень майнових авторських прав Поліграфкомбінату «Україна» є необґрунтованими, з чого слідує, відповідно, що вимоги, які ґрунтуються на таких доводах, не можуть бути доведеними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду з огляду на таке.

Як було правильно встановлено місцевим судом, спір у справі виник стосовно неправомірного, як зазначає позивач за первісним позовом, використання відповідачем за первісним позовом належного позивачеві за первісним позовом твору (графічного зображення бланку службового посвідчення) за свідоцтвом №102874, тоді-як відповідач за первісним позовом заперечує наявність у позивача за первісним позовом авторських прав на цей твір, відповідно, в межах зустрічного позову оспорює таке свідоцтво та сам факт належності позивачеві за первісним позовом/відповідачеві за зустрічним позовом майнових авторських прав, якими той обґрунтовує свої вимоги за первісним позовом.

Відтак, до предмету доказування в межах заявлених первісного та зустрічного позовів у справі входять обставини щодо використання відповідачем за первісним позовом/позивачем за зустрічним позовом саме того графічного зображення, щодо якого позивач за первісним позовом заявляє свої авторські права на підставі свідоцтва №102874; щодо відповідності/невідповідності вказаного графічного зображення, яке захищається позивачем за первісним позовом як твір, умовам надання правової охорони як об`єктам авторського права; щодо наявності у зв`язку з цим у позивача за первісним позовом відповідних майнових прав інтелектуальної власності та можливостей їх реалізації та захисту; щодо встановлення наявності обставин порушення прав позивача за первісним позовом відповідачем за первісним позовом та застосування до нього заявлених заходів відповідальності тощо.

Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Аналогічних висновків дійшов Верховний суд України в постанові від 21 жовтня 2015 року у справі №3-649гс15.

Частиною 1 ст. 418 ЦК України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 ЦК України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 433 Цивільного кодексу України об`єктами авторського права є твори, а саме твори живопису, архітектури, скульптури та графіки.

Відповідно до ст. 440 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності на твір є: 1) право на використання твору; 2) виключне право дозволяти використання твору; 3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Як правильно встановлено місцевим судом, на підставі наказу Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" «Про створення робочої групи» №123/1 від 19.10.2015, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як працівниками (довідки від 04.02.2015) здійснено розробку графічного зображення «Дизайн бланка «Службове посвідчення Національної поліції України».

Відповідно до договорів №4 від 30.08.2013 та №7 від 10.09.2013, укладених Поліграфкомбінатом «Україна» з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як працівниками, працівник, який перебуває з підприємством у трудових відносинах за трудовим договором, створює при виконанні трудового договору з підприємством об`єктів інтелектуальної власності, а підприємство набуває права інтелектуальної власності на такі об`єкти; сторони домовились, що усі майнові права інтелектуальної власності на об`єкти інтелектуальної власності, створені працівником у зв`язку з виконанням трудового договору належать підприємству.

Відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права», чинного на дату видачі наказу Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" «Про створення робочої групи» №123/1 від 19.10.2015 службовий твір - твір, створений автором у порядку виконання службових обов`язків відповідно до службового завдання чи трудового договору (контракту) між ним і роботодавцем.

Листом від 05.11.2015 №12/3725, адресованим начальнику Департаменту матеріального забезпечення МВС України, Поліграфкомбінатом «Україна» надіслано на затвердження дизайни бланків службового посвідчення поліцейського та службового посвідчення для працівників Міністерства внутрішніх справ України, а Нацполіція повернула затверджений дизайн бланку службового посвідчення листом від 27.11.2015 № 243/12/1/3/01-2015.

Поліграфкомбінатом «Україна» листом від 03.12.2015 №83-12дск направлено на розгляд Нацполіції для подальшого затвердження технічні описи бланка службового посвідчення, що видається державним службовцям, іншим працівникам Міністерства внутрішніх справ України та бланка службового посвідчення, що видається поліцейським та державним службовцям органів, підрозділів та установ Національної поліції України.

Також у вказаному листі зазначено, що з метою підготовки відповідних проектів актів Уряду, що розробляються Міністерством внутрішніх справ України та Національною поліцією України, Поліграфкомбінат «Україна» дозволив за потреби виготовляти копії надісланих документів, що надані в електронній версії в додатку.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.12.2015 №1573 «Про організацію виготовлення та видачі службових посвідчень в органах, підрозділах та установах Національної поліції України» затверджено, зокрема, зразок бланка службового посвідчення, що видається поліцейським та державним службовцям органів, підрозділів та установ Національної поліції України та опис бланка службового посвідчення, що видається поліцейським та державним службовцям органів, підрозділів та установ Національної поліції України, що додані до наказу.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.04.2017 №347 «Про організацію виготовлення та видачі службових посвідчень Національної поліції України» затверджено Порядок оформлення, виготовлення, обліку, видачі, знищення службових посвідчень Національної поліції України; затверджено зразок бланка службового посвідчення Національної поліції України та опис бланка службового посвідчення Національної поліції України, що додані до наказу; визнано таким, що втратив чинність наказ Міністерства внутрішніх справ України від 14.12.2015 №1573.

Як зазначають сторони, позивач за зустрічним позовом/відповідач за первісним позовом здійснював виготовлення та постачання бланків службового посвідчення для Нацполіції відповідно до затвердженого Міністерством внутрішніх справ України зразка, на підставі договорів про закупівлю №181НП від 10.09.2020, №175НП від 24.06.2022, №20НП від 10.02.2023, укладених з Національною поліцією України.

При цьому, позивач за зустрічним позовом зазначав, що в межах нормативно-технічної документації, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №347 від 26.04.2017, він самостійно розробляв дизайн, використовуючи власні відтінки кольорів, направленість та розташування сіток та інших захисних елементів.

В той же час, Поліграфкомбінат «Україна» вказував на те, що Поліграфкомбінат «Зоря», здійснюючи виготовлення та постачання бланків службового посвідчення для Нацполіції, тим самим використовує твір за свідоцтвом про реєстрацію авторського права №102874.

Колегія зауважує, що зразок бланка службового посвідчення Національної поліції України затверджувався наказами Міністерства внутрішніх справ України від 14.12.2015 №1573 та від 26.04.2017 №347.

Вказаним обставинами передувало направлення Поліграфкомбінатом «Україна» на розгляд для подальшого затвердження технічні описи бланка службового посвідчення разом з листом від 03.12.2015 №83-12дск, у якому зазначено, що з метою підготовки відповідних проектів актів Уряду, що розробляються Міністерством внутрішніх справ України та Національною поліцією України, Поліграфкомбінат «Україна» дозволив за потреби виготовляти копії надісланих документів, що надані в електронній версії в додатку.

Так, зміст зазначеного листа свідчить про те, що фактично мали місце обставини згоди Поліграфкомбінату «Україна» щодо факту використання бланку службового посвідчення Нацполіції у відповідних актах Уряду, що розробляються Міністерством внутрішніх справ України та Нацполіцією.

Відповідно до ст. 434 Цивільного кодексу України не є об`єктами авторського права: 1) акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування (закони, укази, постанови, рішення тощо), а також їх офіційні переклади; 2) державні символи України, грошові знаки, емблеми тощо, затверджені органами державної влади; 3) повідомлення про новини дня або інші факти, що мають характер звичайної прес-інформації; 4) інші твори, встановлені законом.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про авторське право і суміжні права» № 3792-XII, що був чинним до 01.01.2023, не є об`єктом авторського права:

а) повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації;

б) твори народної творчості (фольклор);

в) видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;

г) державні символи України, державні нагороди; символи і знаки органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань; символіка територіальних громад; символи та знаки підприємств, установ та організацій;

д) грошові знаки;

е) розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).

Згідно з чинним Законом України «Про авторське право і суміжні права» №2811-IX, не охороняються авторським правом:

1) повідомлення про новини або інші факти, що мають характер звичайної прес-інформації;

2) вираження народної творчості (фольклор);

3) акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;

4) державні символи, державні нагороди; державні знаки, емблеми, символи і знаки органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань України, затверджені органами державної влади; символіка територіальних громад України, затверджена відповідними органами місцевого самоврядування;

5) грошові знаки;

6) розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis);

7) абревіатури;

8) фотографії, що не мають ознак оригінальності (не є фотографічними видано творами).

Відповідно до п. 9 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 28 жовтня 2015 р. № 878, МВС в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, здійснює організацію і контроль за їх виконанням. Накази МВС, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, видаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Накази МВС, прийняті в межах повноважень, передбачених законом, обов`язкові для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами.

Так, наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26.04.2017 №347, яким затверджено зразок службового посвідчення Нацполіції, та за яким здійснюється виготовлення відповідних службових посвідчень Поліграфкомбінатом «Зоря», по суті, є офіційним документом, актом органу державної влади як правовою формою рішення такого органу, що видається на підставі та на виконання Конституції і законів України.

Відтак, як правильно вказав місцевий суд, оскільки за законодавством України авторським правом не охороняються акти органів державної влади, їх офіційні документи, то зважаючи на те, що зміст наказу Міністерства внутрішніх справ України зокрема, складає зображення дизайну службового посвідчення Нацполіції, таке зображення, щодо якого Поліграфкомбінат «Україна» заявляє про порушення своїх майнових прав, не може отримувати правову охорону як об`єкт авторського права.

З огляду на те, що в силу норм ст. 437 Цивільного кодексу України, ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» № 3792-XII, що був чинним до 01.01.2023 та ст. 9 чинного Закону України «Про авторське право і суміжні права», авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення, та для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення чи виконання будь-яких інших формальностей, зважаючи на те, що Поліграфкомбінат «Україна» в межах даної справи має намір захистити свої майнові права на об`єкт, що, за висновками суду, не може охоронятись авторським правом через включення його як складової до акту органу державної влади, виданого в межах його повноважень (наказ МВС України від 26.04.2017 №347), то місцевий суд правильно вважав ефективним, належним, таким, що передбачений Господарським кодексом України обраний Поліграфкомбінатом «Зоря», до якого заявлені первісні вимоги, спосіб захисту щодо визнання відсутнім у Поліграфкомбінату «Україна» авторських майнових прав на твір «Графічне зображення «Дизайн бланка «Службове посвідчення Національної поліції України» (2 варіанти), який до того ж є таким що відповідає змісту відповідного права та характеру його порушення, у господарських правовідносинах.

Щодо доводів апеляційної скарги (сторінки 3-4, 14) стосовно виникнення у позивача авторського права на твір, - то відповідач не оспорював факт створення працівниками позивача службового твору (графічного зображення) і направлення його на погодження в Національну поліцію України та МВС України. І цей факт встановив в своєму рішенні суд першої інстанції. Відповідач також не оспорював виникнення у позивача авторського права на твір. Суд першої інстанції визнав факт розроблення позивачем графічного зображення, а також правильно встановив припинення його правової охорони як об`єкта авторського права у зв`язку із включенням в текст наказів МВС України. Тобто суд першої інстанції, таким чином, фактично погодився із виникненням у позивача авторського права на твір. Тому заперечення позивача в цій частині (на сторінці 14-15) є необґрунтованими.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно ненадання позивачем дозволу Національній поліції України на використання графічного зображення (сторінки 4- 6, 17), - то суд першої інстанції правильно дав юридичну оцінку листуванню між позивачем і Національною поліцією України та МВС України як «дозвіл» позивача на використання зображення, зокрема при підготовці проектів актів Уряду. Водночас сам по собі факт того, що зображення було використано не в акті Кабінету Міністрів України, а в акті Міністерства внутрішніх справ України, не змінює суті наданого позивачем дозволу (згоди) на використання зображення саме для використання в державницьких цілях - для виготовлення бланків службових посвідчень поліцейських.

При цьому, позивач не оскаржував ані наказ МВС України 2015 р., ані наказ МВС України 2017 р., в текст яких було включено (тобто якими було затверджено) спірне зображення. Навпаки, позивач сам керувався цими наказами МВС України при виготовленні (друку) бланків службових посвідчень протягом 2016-2019 рр. (коли Національна поліція України замовляла виготовлення бланків у позивача). Тому на сьогодні, заперечуючи правомірність використання спірного зображення в текстах вказаних наказів МВС України, позивач фактично допускає суперечливу поведінку, що є формою зловживання правом. Водночас Закон не пов`язує припинення правової охорони з правомірністю/неправомірністю включення в текст офіційного державного документа об`єкта авторського права (графічного зображення). Саме суб`єкт авторського права (тобто позивач) повинен був оспорити неправомірність використання зображення в тексті наказів МВС України, проте такого позову не пред`являв на захист свого порушеного авторського права.

Навпаки, відповідач відмовився від позову (частини позовних вимог) до Національної поліції України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2024 було закрито провадження у справі в частині вимог до Національної поліції України, та виключено Національну поліцію України з числа відповідачів за первісним позовом. Позивач з посиланням на ст.ст. 31, 32 Закону № 3792 (сторінка 7 апеляційної скарги) вважає, що передача права на використання твору на користь Національної поліції України та Міністерства внутрішніх справ України повинна була відбуватись на підставі договору, який позивач не укладав. Доводи апеляційної скарги позивача в цій частині також є необґрунтованими, оскільки норми зазначеного Закону не передбачають в імперативній формі необхідності укладення договору шляхом підписання обома сторонами єдиного документу із назвою «договір». В зазначеному Законі мова йде про «договір» саме як про правочин, а не про «єдиний документ».

Згідно із ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Суд першої інстанції дав належну юридичну оцінку існуючому між позивачем і третіми особами листуванню у 2015 році, яке як раз й містить відповідні умови надання позивачем дозволу на використання зображення саме з метою його використання при виготовленні бланків службових посвідчень поліцейських, що можна кваліфікувати як відповідні умови договору, зафіксовані в письмовій формі. Таким чином, обставини справи свідчать, що такий договір (зміст якого зафіксовано в кількох документах - листах) дійсно мав місце. Тому доводи позивача про відсутність такого договору є необґрунтованими.

Щодо тверджень позивача про закупівлю ним протягом 2016-2021 років бланків службового посвідчення, зразок якого затверджено наказом МВС України № 347, у Поліграфкомбінату «Україна» шляхом укладання прямих договорів та прийняття Національною полюцією України рішення у 2022-2023 роках обрати виробника Бланків посвідчення через електрону систему закупівель Прозоро (сторінка 8 апеляційної скарги), то вказані твердження позивача не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи. В матеріалах справи наявний договір про закупівлю бланків службового посвідчення Національної поліції України (на пластиковій основі) в комплекті з втратними матеріалами для їх персоніфікації (договір № 181НП від 10.09.2020), що укладений за результатами застосування загальної процедури закупівлі у 2020 році, а у 2022 і 2023 роках - за результатами запиту цінових (комерційних) пропозицій (тендерна документація та листи Національної поліції додавалися до відзиву відповідачем, а також Національною поліцією України).

Щодо тверджень позивача про неправомірні дії відповідача і завдання позивачу збитків (сторінка 9 апеляційної скарги), - то відповідач в суді першої інстанції обґрунтував відсутність в своїх діях складу цивільного правопорушення (як умови настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків), зокрема вини, адже діяв за замовленням Національної поліції України і не володів інформацією про існування у когось, зокрема позивача, авторських прав на зображення, яке в силу прямої вказівки Закону не могло бути об`єктом правової охорони у зв`язку із включенням в текст наказів МВС України в якості зображення бланку службового посвідчення поліцейського. Тобто сам по собі факт затвердження спірного зображення наказами МВС України означав втрату правової охорони на вказане зображення як об`єкт авторського права. Тому відповідач правомірно покладався на цей факт і не міг передбачати наявність у когось з третіх осіб претензій щодо авторських прав на вказане зображення. Відсутність вини відповідача виключає настання його цивільно-правової відповідальності.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення першої інстанції - без змін як такого, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні апеляційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, на скаржника покладаються витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 253-255, 269, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 року у справі №910/19775/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 року у справі №910/19775/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу № 910/19775/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України.

Повний текст складено 12.11.2024.

Головуючий суддя Б.М. Поляков

Судді О.М. Остапенко

Б.В. Отрюх