Рішення

від 07.11.2024 по справі 499/186/24

ШИРЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ширяївський районний суд Одеської області

07.11.2024 Справа №: 499/186/24 Провадження № 2/518/284/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року

Ширяївський районний суд Одеської області в складі:

Головуючого судді Тарасенка М.С.,

секретаря судового засідання Логвенюк О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коноплянської сільської ради Березівського району Одеської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом в якому просить встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 , а саме з січня 2011 року по день смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позов мотивований тим, що після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишилось майно у вигляді земельної ділянки. Померла проживала разом з позивачем з січня 2011року до дня смерті за однією адресою.

Позивач має бажання прийняти спадщину після померлої, оскільки вказане питання вирішується виключно в судовому порядку, позивач заявила відповідні вимоги.

Представник позивача надав суду письмову заяву в якій просить суд розглянути справу в його відсутність, заявлені вимоги підтримує, наполягає на їх задоволенні.

Представник Коноплянської сільської ради Березівського району Одеської області у судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву в якій просить суд розглянути справу в його відсутність, не заперечує проти задоволення вимог заявника.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 видане Жаб`янською сільською радою Лисянського району Черкаської області України 21 липня 2017 року.

Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, що складається із земельної ділянки розміром 8,38 га, яка розташована на території Катерино-Платонівської сільської ради, яка належала їй на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії РІ №466431 зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №96 від 23.12.2002 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 березня 2008 року ОСОБА_2 зробила заповіт №22, посвідчений секретарем виконавчого комітету Катерино-Платонівської сільської ради Ширяївського району Одеської області ОСОБА_3 . Даний заповіт було складено на ім`я ОСОБА_1 , яким ОСОБА_2 заповіла ОСОБА_1 вищезазначену земельну ділянку.

Позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини до Лисянської державної нотаріальної контори Лисянського району Черкаської області, однак нотаріусом їй було відмовлено у заведенні спадкової справи та рекомендовано у судовому порядку оформити право на спадкове майно в нотаріальному порядку на підставі ч.3 ст.1268 Цивільного кодексу України.

Відповідно до акту виданого 14.02.2042 року ОСОБА_2 проживала без реєстрації з 2011 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 без реєстрації разом з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 підтверджено факт постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 спільно з ОСОБА_1 на день її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

За вимогами ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частина 1 ст. 1270 ЦК України передбачає, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно роз`яснень викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах спадкування» №7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суд України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення факту, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору права.

Так, відповідно до частин третьої і четвертої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані заявником та оцінені судом.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає можливим встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме з 01 січня 2011 року і по день смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Керуючись ст. ст.11-13,76-81,141,258,259,264,265,273,315,1268 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме з 01 січня 2011 року і по день смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М. Тарасенко