Рішення

від 12.11.2024 по справі 904/3523/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2024м. ДніпроСправа № 904/3523/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова", м. Дніпро, в особі Павлоградського механічного заводу Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова", м. Павлоград, Дніпропетровська область

до Дніпровського квартирного-експлуатаційного управління, м. Дніпро

про стягнення заборгованості в розмірі 35 328,97 грн.

Без виклику (повідомлення) учасників справи

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Державне підприємство "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова", в особі Павлоградського механічного заводу Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління про стягнення заборгованості за фактично спожиті електроенергію та водопостачання/водовідведення в розмірі 35 328,97 грн.

Ухвалою від 12.08.2024 позовну заяву залишено без руху.

26.08.2024 від Позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 09.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

25.09.2024 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.

Суд бере до уваги, що за змістом ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, розумні строки розгляду справи судом.

Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об`єктивного та розумного обґрунтування.

Згідно ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі; розумність строків розгляду справи судом є одним з основних засад (принципів) господарського судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

При цьому, розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

Слід також відзначити, що з практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті статті 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

12.11.2024 здійснено розгляд справи по суті в межах розумного строку.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору №2/08.1-23 від 02.08.2023 в частині укладання договорів на відшкодування витрат на комунальні послуги та оплати вартості фактично спожитих електроенергії та водопостачання/водовідведення.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач про наявність справи повідомлений належним чином, направляв відзив на позов.

Згідно ч. 5 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи надсилаються (надаються) одночасно з надсиланням (наданням) відзиву до суду з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Крім того, п. 2 ч. 6 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до відзиву додаються документи, що підтверджують надсилання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

В порушення цього, відповідачем не надано доказів направлення позивачу копії відзиву з додатками, таким чином, суд не приймає його до розгляду.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є наявність або відсутність підстав для стягнення вартості фактично спожитих електроенергії та водопостачання/водовідведення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Як убачається з матеріалів справи, між Державним підприємством "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" в особі Павлоградського механічного заводу Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова", як стороною 1, Військовою частиною НОМЕР_1 , як стороною 2, та Дніпровським квартирно-експлуатаційним управлінням, як стороною 3, було укладено Договір №2/08.1-23 від 02.08.2023).

Пунктом 1.1 Договору визначено, що сторона 1 надає стороні 2 в спільне тимчасове безоплатне користування нерухоме майно площею 380,2 кв.м.

Згідно з пунктом 2.1. Договору сторона 2 вступає у спільне тимчасове використання майна у термін, указаний у Договорі та акті передачі майна.

Пунктом 2.2 Договору визначено, що спільне тимчасове користування майном не тягне за собою виникнення у сторони 2 будь-якого права на це майно, крім права спільного тимчасового використання цього майна на умовах та праві, що передбачено цим договором.

Обов`язок щодо складання Акту приймання-передачі майна стороні 2 покладається на сторону 1. (п. 2.3. договору).

Відповідно до пункту 3.1 Договору спільне користування майном здійснюється на безоплатній основі.

Пунктом 3.2 Договору визначено, що сторона 3 зобов`язана відшкодувати стороні 1 всі витрати за комунальні послуги, які були отримані стороною 2 за час дії цього договору.

Всі відшкодування за отримані комунальні послуги сторони 2 за цим договором сплачуються стороною 3, але виключно за погодженням із нею. Обов`язок щодо погодження покладається на сторону 2 (п. 3.3. договору).

Пунктом 3.4 Договору визначено, що сторона 3 не відповідає за зобов`язаннями сторони 2 крім тих зобов`язань, що визначені у цьому договорі.

Відповідно до пункту 8.1 Договору сторона 3 має право вимагати від сторони 1 та сторони 2 надання необхідних документів, інформації з метою виконання умов цього договору.

Пунктом 8.2 Договору визначено, що сторона 3 зобов`язана відшкодувати стороні 1 вартість комунальних послуг, що спожиті стороною 2 у процесі виконання цього договору.

Сторона 3 зобов`язана укласти із стороною 1 договори на відшкодування вартості комунальних послуг.(п. 8.3. договору).

Згідно з пунктом 12.1 Договору, договір набирає чинності з моменту його підписання і діє на період воєнного стану. У відповідності до ст..631 Цивільного кодексу України та ст.. 180 Господарського кодексу України даний договір поширює свою дію на відносини, які фактично склалися до моменту його укладення, а саме з 10.06.2023.

Умови цього договору зберігають силу протягом усього строку дії цього Договору (п. 12.2. договору).

Сторонами було складено акт від 10.06.2023 приймання-передачі в спільне безоплатне тимчасове користування нерухомого майна та фіксації приладів обліку електроенергії та водокористування, за яким сторона 1 передала, а сторона 2 прийняла у спільне безоплатне тимчасове користування наступне нерухоме майно, 380,2 кв.м. та зафіксували показники лічильників станом на 10.06.2023 для відшкодування витрат за фактичне споживання стороною 2 електроенергії та водозабезпечення (а.с. 16).

Позивач зазначає, що ним за вих. №405/573 та вих. №405/574 від 18.08.2023р. на адресу Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління було направлено для оформлення проекти договорів на відшкодування витрат за спожиті електроенергію та водопостачання/водовідведення. (а.с. 17,18).

Крім того, за вих. №405/635 від 20.09.2023 був направлений лист з пропозицією погодити договори або надати зауваження. (а.с.19,20).

20 листопада 2023р. за вих. №405/778 в черговий раз було направлено лист з повідомленням щодо оформлення договорів та акти приймання-передачі за період з 01 серпня по 31 жовтня 2023р.

Акти приймання-передачі за листопад 2023р. направлені 14.12.2023р. вих. №405/773 листом з повідомленням.

Відповідач на жодне звернення не відповів, направлені документи не погодив.

Позивач направляв на адресу Відповідача листи з повідомленнями вих. №В/07 від 12.01.2024р. та вих. №405/125 від 16.02.20024р. щодо укладення договорів на відшкодування витрат за спожиті електроенергію та водопостачання/водовідведення, погодження актів приймання-передачі та погашення заборгованості. На дату подачі позову відповідь відсутня.

Позивач зазначає, що в період з 10.06.2023 по 30.11.2023р. включно військова частина користувалася електроенергією, водопостачанням та водовідведенням, які надавалися Позивачу постачальними організаціями.

За вказаний період факт використання військовою частиною електроенергії підтверджується щомісячно належним чином оформленими Актами приймання-передачі обсягів енергопослуг (електроенергії) та складає 3954 кВт/год, в т.ч.:

у червні 2023р. - 242 кВт/год, Акт приймання-передачі обсягів енергопослуг №06-ОК-Е1;

у липні 2023р. - 368 кВт/год, Акт приймання-передачі обсягів енергопослуг №07-ОК-Е1;

у серпні 2023р. - 612 кВт/год, Акт приймання-передачі обсягів енергопослуг №08-ОК-Е1;

у вересні 2023р. - 1204 кВт/год, Акт приймання-передачі обсягів енергопослуг №09-ОК-Е1;

у жовтні 2023р. - 520 кВт/год, Акт приймання-передачі обсягів енергопослуг №10-ОК-Е1;

у листопаді 2023р. -1008 кВт/год, Акт приймання-передачі обсягів енергопослуг №11-ОК-Е1.

На підставі зазначених Актів Позивачем складено та направлено Відповідачу для оформлення Акти приймання-передачі енергопослуг (електроенергії):

за червень 2023р. - на суму 1436,57 грн. з врахуванням ПДВ, Акт приймання-передачі енергопослуг №06-ОК-Е2;

за липень 2023р. - на суму 2406,82 грн. з врахуванням ПДВ, Акт приймання-передачі енергопослуг №07-ОК-Е2;

за серпень 2023р. - на суму 4477,86 грн. з врахуванням ПДВ, Акт приймання-передачі енергопослуг №08-ОК-Е2;

за вересень 2023р. - на суму 8831,48 грн. з врахуванням ПДВ, Акт приймання-передачі енергопослуг №09-ОК-Е2;

за жовтень 2023р. - на суму 3960,86 грн. з врахуванням ПДВ, Акт приймання-передачі енергопослуг №10-ОК-Е2;

за листопад 2023р. - на суму 7785,44 грн. з врахуванням ПДВ, Акт приймання-передачі енергопослуг №11-ОК-Е2, на загальну суму 28899,03 грн.

Крім того, в період з 10.06.2023 по 30.11.2023р. військова частина користувалася водопостачанням та водовідведенням, що підтверджується щомісячно Актами приймання-передачі обсягів енергопослуг (водопостачання/водовідведення) та складає 117 м3, в т.ч. у червні 2023р. - 54 м3, Акт приймання-передачі обсягів енергопослуг №06-ОК1; у липні 2023р. - 58 м3, Акт приймання-передачі обсягів енергопослуг №07- ОК1; у серпні 2023р. - 2 м3, Акт приймання-передачі обсягів енергопослуг № 08-ОК1; у вересні 2023р. -1 м3, Акт приймання-передачі обсягів енергопослуг №09- ОК- В1; у жовтні 2023р. -1 м3, Акт приймання-передачі обсягів енергопослуг №10-ОК-В1; у листопаді 2023р. - 1 м3, Акт приймання-передачі обсягів енергопослуг №11-ОК-В1.

На підставі зазначених Актів Позивачем складено та направлено Відповідачу для оформлення Акти приймання-передачі енергопослуг (водопостачання/водовідведення):

за червень 2023р. - на суму 2923,07 грн. з врахуванням ПДВ, Акт приймання-передачі енергопослуг №06-ОК-В2;

за липень 2023р. - на суму 3137,72 грн. з врахуванням ПДВ, Акт приймання-передачі енергопослуг №07-ОК-В2;

за серпень 2023р. - на суму 132,54 грн. з врахуванням ПДВ, Акт приймання-передачі енергопослуг №08-ОК-В2;

за вересень 2023р. - на суму 78,87 грн. з врахуванням ПДВ, Акт приймання-передачі енергопослуг №09-ОК-В2;

за жовтень 2023р. - на суму 78,87 грн. з врахуванням ПДВ, Акт приймання-передачі енергопослуг №10-ОК-В2;

за листопад 2023р. - на суму 78,87 грн. з врахуванням ПДВ, Акт приймання-передачі енергопослуг №11-ОК-В2, на загальну суму 6429,94 грн.

З метою недопущення відключення електричної енергії та водопостачання/водовідведення, Позивач за власний рахунок здійснив оплату енергопослуг постачальним організаціям, які фактично спожиті військовою частиною.

Позивач вказує, що за період з 10 червня по 30 листопада 2023 року Відповідачем фактично спожито 3954 кВт/год електроенергії на загальну суму 28899,03 грн. та 117 м3 водопостачання/водовідведення на загальну суму 6429,94 грн., оплату яких Відповідач не здійснив.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 35 328,97 грн.

Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування витрат на комунальні послуги у розмірі 35 328,97 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частинами 3 та 7 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Частиною 3 ст. 631 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Договір від 02.08.2023 № 2/08.1-23 про спільне тимчасове безоплатне користування нерухомим майном підписаний між сторонами 02.08.2023 та поширює свою дію на відносини, які фактично склались до моменту його укладення, а саме з 10.06.2023 на умовах спільного безоплатного тимчасового користування майном.

За таких обставин, оскільки строк дії договору є істотною умовою договору та у зв`язку з тим, що сторони погодили поширення його дії й на відносини, що склались до його укладання, а саме з 10.06.2023, то суд вважає, що договір регулює відносини сторін щодо найму нежитлових приміщень та щодо відшкодування відповідачем позивачу вартості комунальних послуг з 10.06.2023.

За таких обставин, договір має погоджений строк його дії та предмет регулювання.

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що житлово-комунальні послуги є результатом господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Предмет регулювання даного Закону поширює свою дію до Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Таким чином послуги з постачання та розподілу електричної енергію, водопотачання є комунальними послугами.

Нормами чинного законодавства чітко не передбачені положення про сторону, зобов`язану відшкодовувати комунальні послуги при укладенні договору оренди нежитлових приміщень, але за звичайних умов, такі зобов`язання виникають у тієї сторони, яка користується такими послугами, якщо інше не передбачено договором між сторонами. Як встановлено судом вище, між сторонами погоджені умови щодо особи, зобов`язаної відшкодувати комунальні послуги на підставі договору № 2/08.1-23. Такою особою, є відповідач.

Позивачем неодноразово були направлені листи з пропозицією погасити суму заборгованості за спожиті комунальні послуги відповідно до договору від 02.08.2023 №2/08.1-23 у добровільному порядку.

Крім того, п. 8.2. договору чітко встановлено обов`язки відповідача відшкодувати вартість комунальних послуг, що спожиті стороною 2 у процесі виконання договору.

З огляду на вкладене, суд дійшов висновку, що загальний розмір комунальних послуг, що підлягає відшкодуванню відповідачем складає 35 328,97 грн.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Умовами договору № 2/08.1-23 від 02.08.2023 сторонами не погоджений строк протягом якого відповідач зобов`язаний виконати своє грошове зобов`язання, тому до таких відносин слід застосувати ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом вище, позивач неодноразово звертався з вимогою до відповідача відшкодувати вартість комунальних послуг. За таких обставин, строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань настав.

Враховуючи вищевикладені обставини, судом встановлено, що у відповідача наявній обов`язок щодо відшкодування вартості комунальних послуг позивачу по договору № 2/08.1-23 від 02.08.2023 на загальну суму 35 328,97 грн.

Доказів оплати відшкодування вартості комунальних послуг позивачу по договору № 2/08.1-23 від 02.08.2023 на загальну суму 35 328,97 грн. матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

СУДОВІ ВИТРАТИ

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова", в особі Павлоградського механічного заводу Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" до Дніпровського квартирного-експлуатаційного управління про стягнення заборгованості в розмірі 35 328,97 грн. - задовольнити.

Стягнути з Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління (49005, м. Дніпро, вул. Феодосіївська, будинок 13, код ЄДРПОУ 08004581) на користь Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова" (49008, м. Дніпро, вул. Криворізька, буд. 1, код ЄДРПОУ 14308368) в особі Павлоградського механічного заводу Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (51413, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Корольова Сергія, буд. 10, код ЄДРПОУ 14310170) заборгованість у розмірі 35 328,97 грн., судовий збір у розмірі 3 028,00 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано -12.11.2024.

Суддя Н.Г. Назаренко