Рішення

від 04.11.2024 по справі 906/851/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2024 р. м. Житомир Справа № 906/851/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

секретар судового засідання: Гребеннікова Н.П.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув

від 1-го відповідача: Огороднікова І.В.

за участю прокурора Деречі І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України

до 1.Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях,

2. Фізичної особи-підприємця Опанасюка Віктора Петровича,

3.Поліського національного університету

про визнання недійсним договору оренди та повернення майна .

Зміст позовних вимог та заперечень.

Прокурор звернувся з позовом, у якому просить:

- визнати недійсним договір № 87-у оренди нерухомого або іншого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 15.06.2021, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, Фізичною особою- підприємцем Опанасюком Віктором Петровичем та Відокремленим структурним підрозділом "Фаховий коледж будівництва, архітектури та дизайну Поліського національного університету".

- зобов`язати ФОП Опанасюка Віктора Петровича повернути нежитлові приміщення їдальні площею 54,7 кв.м за адресою: м. Житомир, вул. Степана Бандери, 6, у користування Відокремленого структурного підрозділу "Фаховий коледж будівництва, архітектури та дизайну Поліського національного університету".

Позовна заява обґрунтовується тим, що договір оренди від 15.06.2021 не відповідає положенням частини 4 статті 80 Закону України "Про освіту", оскільки передане в оренду нерухоме майно, яке є приміщенням державного навчального закладу, не може бути об`єктом оренди з метою його використання в господарській діяльності, тобто не за призначенням, пов`язаним з навчально-виховним процесом, а тому оспорюваний договір підлягає визнанню недійсним на підставі статей 203, 215 ЦК України. Право на звернення з цим позовом Прокурор аргументував тим, що після його звернення до позивача та відповідачів з приводу виявленого порушення, яке полягає у незаконному використанні приміщення навчально-виховного комплексу не за його цільовим призначенням, вони не вжили заходів щодо захисту інтересів держави в судовому порядку.

У відзиві на позовну заяву Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях позов не визнало (а.с.148). Заперечення грунтуються на тому, що Міністерство освіти і науки України надало дозвіл на укладення договору оренди державного нерухомого майна - частини колишньої будівлі їдальні з метою розміщення офісу з обслуговування протипожежного обладнання; ВСП "Фаховий коледж будівництва, архітектури та дизайну Поліського національного університету" як балансоутримувач прийняв рішення про намір передачі в оренду вказаного майна з метою розміщення офісу; згідно довідки балансоутримувача спірне приміщення не використовувалось понад 5 років для потреб навчального закладу

У відповіді на відзив Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях Міністерство освіти і науки України (а.с.162), зазначило, що Міністерство не володіє інформацією щодо укладених договорів оренди між балансоутримувачами, Регіональними відділеннями Фонду Державного майна України та орендарями, а як орган управління розглядає за зверненням балансоутримувачів питання та надає пропозиції щодо погодження або відмови на укладання таких договорів оренди. .

У відповіді на відзив Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях Житомирська окружна прокуратура (а.с.182), зазначила, що спірний договір укладено всупереч ч.4 ст.80 Закону України "Про освіту", який має вищу юридичну силу, ніж підзаконні нормативні акти; в орендованому приміщенні знаходиться офіс з обслуговування протипожежного обладнання, діяльність якого не пов`язана із забезпеченням освітнього процесу.

У відзиві на позовну заяву Поліський національний університет позов не визнав (а.с.201). Заперечення грунтуються на тому, що надання в оренду приміщення під офіс жодним чином не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у такому закладі; підзаконні акти - Постанови Кабінету Міністрів №796 та №483 не суперечать законам, а прийняті на виконання Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та деталізує норми Закону України "Про освіту".

У відповіді на відзив на позовну заяву Поліського національного університету Житомирська окружна прокуратура, зазначила, що спірний договір укладено всупереч вимог ч.4 ст.80 Закону України "Про освіту", оскільки метою вказаного договору не є надання послуг пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників процесу, а навпаки, п.7.1 договору надає право орендарю використовувати майно за будь яким цільовим призначенням на його розсуд; у даному випадку підлягає застосуванню Закон України "Про освіту", який має вищу юридичну силу (а.с.206).

У відзиві на позовну заяву фізична особа-підприємець Опанасюк Віктор Петрович позов визнав (а.с.221).

Рух справи

08.08.2024 до суду надійшла вказана позовна заява.

Ухвалою від 09.08.24 позовну заяву залишено без руху, у зв`язку з допущеними недоліками в її оформленні та надано строк для їх усунення.

Ухвалою від 15.08.2024 суд відкрив провадження у справі №906/851/24 та вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження .

30.08.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву від Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (а.с.148).

05.09.2024 до суду надійшла відповідь на відзив Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях від Міністерства освіти і науки України від (а.с.162).

06.09.2024 до суду надійшла відповідь на відзив Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях від Житомирської окружної прокуратури (а.с.182).

09.09.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву від Поліського національного університету (а.с.201).

12.09.2024 до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву Поліського національного університету від Житомирської окружної прокуратури (а.с.206).

13.09.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву від Фізичної особи-підприємця Опанасюка Віктора Петровича (а.с.221).

13.09.2024 до суду надійшла заява Фізичної особи-підприємця Опанасюка Віктора Петровича про розгляд справи без його участі (а.с.222).

У судовому засіданні 01.10.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні 15.10.2024 суд ухвалив оголосити перерву до 04.11.2024.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Представник Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях у судовому засіданні позов не визнав з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Решта учасників своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили. Думка учасників викладена у відзивах на позовну заяву.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.202 ГПК України.

Враховуючи те, що явка представників сторін в засідання суду обов`язковою не визнавалась, господарський суд вважає, що їх неявка , не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 202 ГПК України.

Встановлені судом обставини.

15.06.2021, за результатами проведення аукціону (протокол електронного аукціону № иЛ-Р8-2021-|)4-23-000023-2), Регіональне відділення Фонду державного Майна України по Рівненській та Житомирській областях, Фізична особа-підприємець Опанасюк В.П. та Відокремлений структурний підрозділ "Фаховий коледж будівництва, архітектури та дизайну Поліського національного університету" уклали тристоронній Договір №87-у оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір №87-у від 15.06.2021) за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення їдальні площею 54,7 кв.м., за адресою: м. Житомир, вул. Степана Бандери, 6, що перебуває на балансі ВСП "Фаховий коледж будівництва, архітектури та дизайну Поліського національного університету", належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України.

Пунктом 7.1. Договору , передбачено, що майно може бути використане Орендарем за будь-яким цільовим призначенням на розсуд Орендаря (майно передано в оренду на аукціоні та об`єктом оренди є майно, передбачене п. 29 Порядку передачі в оренду державного і комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483, але на таке майно поширюється виняток, передбачений абзацом десятим п. 29 Порядку - майно не використовується у діяльності закладу освіти протягом більш як п`ять років.

Пунктом 12 Договору, визначено, що строк договору становить 5 років. Цей договір діє до 14.06.2026.

На виконання договору, 15.06.2021 між Балансоутримувачем - ВСП "Фаховий коледж будівництва, архітектури та дизайну Поліського національного університету" та Орендарем - ФОП Опанасюком В.П. підписано акт приймання-передачі в оренду нерухомого або іншого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності - нежитлових приміщень учбового корпусу площею 54,7 кв.м. за адресою: м. Житомир, вул. Степана Бандери, 6, що перебувають на балансі ВСП "Фаховий коледж будівництва, архітектури та дизайну Поліського національного університету" та належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України. |

Житомирською окружною прокуратурою було з`ясовано, що Договір від 15.06.2021 № 87-у укладено всупереч імперативних вимог частини четвертої статті 80 Закону України "Про освіту", оскільки метою вказаного договору не є надання послуг, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу. Пунктом 7.1 Договору передбачено, що майно передане Орендарю для використання за будь-яким цільовим призначенням на розсуд орендаря.

Майно передано в оренду фізичні особі-підприємцю Опанасюку В.П. для здійснення підприємницької діяльності не пов`язаної із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, оскільки згідно листа Міністерства освіти і науки України №246 від 11.09.2020, Міністерство надало дозвіл на укладення договору оренди державного нерухомого майна - частини приміщення будівлі їдальні площею 54,7 кв.м., за адресою: м.Житомир, вул.С.Бандери, 6, з метою розміщення офісу з обслуговування протипожежного обладнання (а.с.49).

На підставі викладеного вище, Житомирська окружна прокуратура зазначає, що надання в оренду вищевказаного майна державного закладу освіти є незаконним.

Згідно реєстраційного номеру об`єкту нерухомого майна№1839941518101 (номер об`єкта в РПВН № 30523004), держава в особі Міністерства освіти і науки України є власником майнового комплексу Будівельного коледжу за адресою: м. Житомир, вул. Степана Бандери, 6, площею 2477,5 кв.

ВСП "Фаховий коледж будівництва, архітектури та дизайну Поліського національного університету" користується вказаним майном на праві оперативного управління, оскільки розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.02.2015 №87-р "Про передачу цілісних майнових комплексів навчальних закладів та державної установи до сфери управління Міністерства освіти і науки" вищі навчальні закладі І-V рівнів акредитації, у тому числі Поліський національний університет і ВСП ФКБАД Поліського університету, передані до сфери управління Міністерства освіти і науки України.

Згідно із відомостями ЄДРПОУ Відокремлений структурний підрозділ "Фаховий коледж будівництва, архітектури та дизайну Поліського національного університету" (код ЄДРПОУі 01355656) є відокремленим підрозділом Поліського національного університету (код ЄДРПОУ 00493681); засновником Поліського національного університету є Міністерство освіти і науки України.

Пунктом 1.2 Положення відокремленого структурного підрозділу "Фаховий коледж будівництва, архітектури та дизайну Поліського національного університету", затвердженого 23.09.2020 ректором Поліського національного університету, Коледж є структурним підрозділом Університету, що провадить освітню діяльність, пов`язану із здобуттям фахової передвищої освіти, забезпечує поєднання теоретичного навчання з навчанням на робочих місцях. Коледж також має право відповідно до ліцензії (ліцензій) забезпечувати здобуття профільної середньої освіти професійного та академічного спрямування, професійної (професійно-технічної) та/або початкового рівня (короткого циклу) вищої освіти.

Коледж здійснює освітню діяльність, пов`язану із здобуттям фахової передвищої освіти та кваліфікації за кількома спорідненими спеціальностями і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення. У Коледжі здійснюється підготовка фахівців; за спеціальностями освітньо- професійного ступеня фахового молодшого бакалавра. Коледж готує фахівців на базі повної загальної середньої освіти з присвоєнням освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра на основі базової загальної середньої освіти з присвоєнням освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра та з одночасним отриманням повної загальної середньої освіти. (п.п.1.8, 1.9 Положення ВСП "Фаховий коледж будівництва, архітектури та дизайну Поліського національного університету").

Пунктом 1.5 вказаного Положення визначено, що Коледж є відокремленим структурним підрозділом Університету без права юридичної особи, має майно, яке передане йому Університетом в оперативне управління та здійснює свою діяльність на засадах неприбутковості і є бюджетною установою.

Відповідно до п. 3.1. Статуту Поліського національного університету, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07.09.2020 № 1114, Міністерство освіти і науки України реалізує права та обов`язки уповноваженого Кабінетом Міністрів України органу стосовно Університету як центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, y підпорядкуванні та управлінні якого перебуває Університет. Також, згідно із підп. 5 п. 3.2 Статуту Міністерство освіти і науки України відповідно до законодавства здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю Університету та ефективним використанням переданого в господарське відання майна.

До складу Університету входить, зокрема, відокремлений структурний підрозділ - Відокремлений структурний підрозділ "Фаховий коледж будівництва, архітектури та дизайну Поліського національного університету": вул. Степана Бандери, 6, м. Житомир, Україна.

Відповідно до п. 4.1 Положення відокремленого структурного підрозділу "Фаховий коледж будівництва, архітектури та дизайну Поліського національного університету" (далі - Положення), Міністерство освіти і науки України, зокрема, здійснює інші повноваження відповідно до законодавства. З метою забезпечення статутної діяльності за Коледжем закріплюються на праві оперативного управління будівлі, споруди, майнові комплекси, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інше майно. Повноваження засновника Коледжу щодо розпорядження державним майном, закріпленим за Коледжем, здійснюються відповідно до законодавства (п.п. 9.2, 9.3. Положення).

Пунктом 9.12 ч.5 Положення передбачено, що Фаховий коледж має право передавати в користування майно закріплене за ним на праві оперативного управління.

Житомирська окружна прокуратура на підставі статті 23 Закону України "Про прокуратуру" звернулася до МОН України з листом від 06.05.2024 № 51-84-3633, в якому було повідомлено про факт укладення оспорюваного договору та його невідповідність вимогам частини 4 статті 80 Закону України "Про освіту", а також було висловлено прохання повідомити щодо вжиття Міністерством як уповноваженим органом управління заходів щодо звернення до суду з позовною заявою про визнання недійсним зазначеного договору або висловлення іншої правової позиції із зазначеного питання (а.с.96).

У відповідь на вказаний лист МОН України листом від 18.06.2024 № 1/10788-24 повідомило Прокурора про те, що заходи представницького характеру останнім не вживалися, оскільки порушень вимог чинного законодавства при укладенні вказаного договору не допущено. Міністерство надало позитивні висновки щодо передачі державного нерухомого майна з метою розміщення офісу з обслуговування протипожежного обладнання за умови забезпечення дотримання санітарно-гігієнічних та протипожежних норм. Уразі виявлення ознак можливого вчинення протиправних дій посадовими особами Міністерство просило прокуратуру вжити заходів спрямованих на захист інтересів держави та недопущення втрат державного майна (а.с.101).

Висновки суду та норми права.

Положення частини 2 статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин 1, 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Правовідносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, права та обов`язки фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенція державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти на час укладення договору оренди від 19.08.2021 регулювалися положеннями Закону України №2145 "Про освіту".

Відповідно до ст.80 ч.1 Закону України "Про освіту", до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об`єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об`єкти авторського права та/або суміжних прав; інші активи, передбачені законодавством. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством.

Об`єкт освіти - це не тільки навчальний заклад, а й будівлі, споруди, землі, комунікації, обладнання та інші цінності підприємств системи освіти (аналогічний висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.07.2018 у справі № 906/143/17, від 10.10.2018 у справі № 917/1934/17).

Відповідно до ст.80 ч.4 Закону України "Про освіту", об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню для провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення уповноваженим органом управління можливості користування державним або комунальним нерухомим майном відповідно до законодавства.

Закон України "Про освіту" містить положення, якими імперативно передбачено заборону використання майна державних та комунальних закладів освіти не за освітнім призначенням. Надання в оренду майна закладів освіти, як виняток, передбачалося лише з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу.

Вирішальним в аспекті неухильного дотримання вимог зазначеної норми законодавець визначає обов`язкове використання об`єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, за цільовим призначенням, тобто тісну пов`язаність з навчально-виховним процесом мети такого використання (в тому числі на умовах оренди). Невикористання певного приміщення навчальним закладом не свідчить про неприналежність цього приміщення до об`єкта освіти. Таким чином, за змістом положень частин частини 4 статті 80 Закону України "Про освіту" нежитлові приміщення, які становлять матеріально-технічну базу об`єктів освіти, не можуть використовуватися не за освітнім призначенням, а можуть бути передані в оренду виключно для діяльності, пов`язаної з навчально-виховним чи навчально-виробничим процесом. При цьому саме по собі невикористання навчальним закладом приміщень для навчального процесу не надає права передавати їх в оренду з іншою метою, ніж пов`язаною з освітньою діяльністю самого навчального закладу.

Тобто законом надано право передавати в оренду приміщення закладів освіти лише за умови, що орендар забезпечить надання лише тих послуг, які пов`язані із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу , які не може забезпечити безпосередньо сам заклад освіти під час здійснення освітнього процесу.

Закон України "Про освіту" не містить переліку послуг, які можуть надаватися в орендованих приміщеннях закладів освіти, проте враховуючи загальну спрямованість положень цього Закону, такі послуги повинні мати пов`язаність з навчально-виховним процесом чи його учасниками. Звідси, питання про те, чи пов`язані послуги, які надаються в орендованих приміщеннях, з обслуговуванням учасників освітнього процесу, суди мають вирішувати, виходячи з конкретних обставин справи, однак з обов`язковим урахуванням того, що надання в оренду майна закладів освіти, в тому числі для обслуговування учасників освітнього процесу, можливе виключно у випадку, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі. Такі висновки викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.02.2024 у справі № 917/1173/22, постановах Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 924/391/23, від 14.02.2024 у справі № 910/14998/22.

Крім того, як зауважив Верховний Суд (постанова від 14.02.2024 у справі № 910/14998/22) статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" чітко передбачено, що відносини оренди рухомого та нерухомого майна, що належить закладам загальної середньої освіти, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про освіту" та Законом України "Про повну загальну середню освіту", а тому у спірних правовідносинах імперативна норма частини 4 статті 80 спеціального Закону України "Про освіту" підлягає пріоритетному застосуванню.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17 та в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 906/164/17 викладено аналогічні правові висновки.

Як зазначалось вище, за спірним договором, передавалось приміщення , яке відноситься до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти, діяльність яких регулюється Законом України "Про освіту", про що не заперечують сторони.

Статтею 80 Закону України "Про освіту", передбачено, що об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають використанню для провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу.

Спірний договір не містить інформації, чи потребує заклад освіти тих послуг, які за цим договором надає орендар, лише зазначено, що майно може бути використане орендарем за будь-яким цільовим призначенням на його розсуд.

Спірний договір не містить інформації, на якій підставі приміщення передаються в оренду, а саме, яких саме послуг потребує навчальний заклад, однак не може їх надати учням, у зв`язку з чим орендодавець готовий надати в оренду свої приміщення для того, щоб у повній мірі забезпечити освітній процес.

Як встановлено судом нормами чинного законодавства передбачено заборону використання майна державних та комунальних закладів освіти не за освітнім призначенням та здавати в оренду майно , яке задіяне в освітньому процесі, якщо воно не буде використовуватися орендарем у навчальному процесі самого закладу. В даному випадку , стан приміщення та діяльність орендаря у ньому вже не мають значення.

Судом встановлено факт передачі Підприємцю в оренду спірного приміщення з метою розміщення офісу з обслуговування протипожежного обладнання , тобто для проведення Орендарем господарської (комерційної) діяльності з надання платних послуг, а не з метою, пов`язаною з навчально-виховним процесом Фахового коледжу (за освітнім призначенням), а саме по собі невикористання коледжем вказаного приміщення для навчального процесу не надає права передачі його в оренду з іншою метою, ніж пов`язаною з навчально-виховним чи науковим процесом, в зв`язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість позову в частині визнання недійсним договору оренди від 15.06.2021 як укладеного всупереч забороні, встановленій чинним законодавством про освіту.

Відповідно до абзацу десятого пункту 29 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 р. № 483, на який йде посилання у пункті 7.1. спірного Договору - Обмеження щодо використання майна закладів охорони здоров`я, освіти, соціально-культурного призначення (майна закладів культури, об`єктів спортивної інфраструктури) не поширюються на оренду будівель, споруд, окремих приміщень та їх частин, іншого нерухомого майна, що перебуває в аварійному стані або не використовується у діяльності таких закладів та об`єктів протягом трьох років (для об`єктів площею менш як 500 кв. метрів) або п`яти років (для об`єктів площею, що становить 500 і більше кв. метрів), за умови, що це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у такому закладі або об`єкті, крім закладів фізичної культури і спорту, баз олімпійської та паралімпійської підготовки, фізкультурно-оздоровчих і спортивних споруд, лікувальних (лікувально-фізкультурних) і лікувально-профілактичних закладів.

Аналіз даної норми свідчить про те, що вона протирічить імперативному припису частини 4 статті 80 Закону України "Про освіту".

Судом не встановлено, що на момент укладення спірного договору об`єкт оренди був наданий орендарю з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо балансоутримувачем, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу.

Подальше (після укладення договору) надання будь-яких послуг учасникам освітнього процесу не має правового значення.

Таким чином спірний договір на момент його укладення не відповідає вимогам частини 4 статті 80 Закону України "Про освіту", тому відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України є недійсним.

Відповідно до ст.216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Вимога про зобов`язання ФОП Опанасюка В.П. повернути нежитлові приміщення у користування Відокремленому структурному підрозділу "Фаховий коледж будівництва, архітектури та дизайну Поліського національного університету" є похідною від вимоги про визнання недійсним договору оренди.

Оскільки суд визнав недійсним договір оренди від 15.06.2021 № 87-у , вимога про зобов`язання відповідача повернути нежитлові приміщення у користування Відокремленому структурному підрозділу "Фаховий коледж будівництва, архітектури та дизайну Поліського національного університету" підлягає задоволенню.

Заперечення відповідачів спростовуються викладеним вище.

Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Розподіл судових витрат.

Оскільки позовні вимоги задоволенні повністю, судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на відповідачів.

Керуючись статтями 129, 236, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір №87-у оренди нерухомого майна від 15.06.2021, який укладений між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, Фізичною особою-підприємцем Опанасюком Віктором Петровичем та Відокремленим структурним підрозділом "Фаховий коледж будівництва, архітектури та дизайну Поліського національного університету" щодо нежитлового приміщення площею 54,7 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 .

3. Фізичній особі-підприємцю Опанасюку Віктору Петровичу ( АДРЕСА_2 ; код НОМЕР_1 ) повернути користувачу - Відокремленому структурному підрозділу "Фаховий коледж будівництва, архітектури та дизайну Поліського національного університету" (10029, м.Житомир, вул.Степана Бандери,6; код 01355656) у користування нежитлове приміщення площею 54,7 кв.м. за адресою м.Житомир, вул.Степана Бандери, 6.

4. Стягнути на користь Житомирської обласної прокуратури (10002, м.Житомир, вулиця Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950) з Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (33028, м.Рівне, вул.16 Липня,77; код 42956062), Фізичної особи-підприємця Опанасюка Віктора Петровича ( АДРЕСА_2 ; код НОМЕР_1 ), Поліського національного університету (10008, м.Житомир, бул.Старий,7; код 00493681) з кожного по 2018,66 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 12.11.24

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

- стронам та прокурору до ЕК

2- ФОП Опанасюк В.П. (рек. з повідом.)