Рішення

від 04.11.2024 по справі 906/885/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2024 р. м. Житомир Справа № 906/885/24

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Кравець С.Г.

секретаря судового засідання: Круглецької А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Лук`янчук Ю.В. - адвокат, ордер серія АМ №1097909 від 21.08.2024,

від відповідачів - 1,2: не з`явились,

від третьої особи - не з`явилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом ОСОБА_1

до 1) Приватного підприємства "ТОСС-ПЦ"

2) Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області

за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на

стороні відповідача-1 (Приватного підприємства "ТОСС-ПЦ") - ОСОБА_2

про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії.

Процесуальні дії по справі.

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Приватного підприємства "ТОСС-ПЦ" та Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області з вимогами про:

- визнання припиненими трудових відносин між Приватним підприємством "ТОСС-ПЦ" та директором ОСОБА_1 ;

- зобов`язання Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань шляхом внесення відомостей про припинення з 28.05.2024 трудових відносин між Приватним підприємством "ТОСС-ПЦ" та директором ОСОБА_1 та вилучення відповідного запису з пункту "Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи";

- стягнення з Приватного підприємства "ТОСС-ПЦ" на користь ОСОБА_1 суми сплаченого судового збору.

Ухвалою суду від 23.08.2024 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 23.09.2024.

Ухвалою суду від 23.09.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 (Приватного підприємства "ТОСС-ПЦ") - ОСОБА_2 ; відкладено підготовче засідання на 16.10.2024.

Ухвалою суду від 16.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/885/24 до судового розгляду по суті на 04.11.2024.

Представник позивача в судовому засіданні 04.11.2024 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позові (а.с.1-4), просив позов задовольнити.

Відповідачі та третя особа своїх представників в судове засідання 04.11.2024 не направили, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про що свідчать довідки від 17.10.2024 про доставку електронних листів (а.с.83).

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідачів та третьої особи своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

З огляду на те, що неявка в засідання суду представників відповідачів та третьої особи не перешкоджає розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно з ч.9 ст.165 ГПК України та ч.2 ст.178 ГПК України.

В судовому засіданні 04.11.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що прийняв рішення про звільнення з посади директора і надіслав повідомлення про скликання загальних зборів та заяву про своє звільнення. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_2 його отримала 15.05.2024, однак повідомлення про скликання загальних зборів та заява про звільнення були проігноровані. Повторно учаснику відповідача було надіслано 20.08.2024 повідомлення про скликання загальних зборів для прийняття рішення про звільнення позивача з посади директора. Зазначає, що особливість звільнення директора приватного підприємства полягає в тому, що воно відбувається за рішенням вищого органу управління приватного підприємства - у даному випадку позивач володіє лише 20% статутного капіталу і не має можливості прийняти рішення про звільнення директора, а ОСОБА_2 володіє 80% статутного капіталу. Вказує, що позивачем вичерпано процедурні можливості реалізувати своє право на припинення трудових відносин у позасудовому порядку.

Відповідачі письмових відзивів на позов не подали.

Виконавчий комітет Житомирської міської ради Житомирської області в заяві від 09.09.2024 зазначив, що між позивачем та виконавчим комітетом Житомирської міської ради відсутній спір щодо обставин, викладених у позовній заяві (а.с.42). Також у вказаній заяві виконавчий комітет просив здійснювати розгляд справи без участі його представника.

Третя особа в поясненнях від 16.10.2024 зазначила, що спору за яким пред`явлено позовні вимоги взагалі не існує, але є спроба через рішення суду уникнути будь-якої відповідальності за невиконання або неналежне виконання обов`язків директора Приватного підприємства "ТОСС-ПЦ" ОСОБА_1 . Вказала, що позивачем не було подано звіти за два податкових періоди, а в липні 2024 року ОСОБА_1 було закрито поточні рахунки Приватного підприємства "ТОСС-ПЦ", чим унеможливлено роботу підприємства (а.с.75-76).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_1 з 04.07.2012 року є засновником та керівником Приватного підприємства "ТОСС-ПЦ", що вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №288782608545 від 21.08.2024 та Статуту ПП "ТОСС-ПЦ" (а.с.11-24).

14.05.2024 ОСОБА_1 надіслав ОСОБА_2 повідомлення про скликання загальних зборів засновників ПП "ТОСС-ПЦ" 28.05.2024 о 15:00 год, з наступним переліком питань: 1. Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ПП "ТОСС-ПЦ" та виключення з реєстру юридичних осіб як керівника; 2. Призначення нового директора ПП "ТОСС-ПЦ" (а.с.26, докази надіслання та вручення а.с.27-29).

20.08.2024 ОСОБА_1 надіслав ОСОБА_2 повідомлення про скликання загальних зборів засновників ПП "ТОСС-ПЦ" 23.09.2024 о 15:00 год, з наступним переліком питань: 1. Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ПП "ТОСС-ПЦ"; 2. Призначення нового директора ПП "ТОСС-ПЦ". 3. Про уповноваження на проведення державної реєстрації зміни директора ПП "ТОСС-ПЦ" (а.с.30, докази надіслання а.с.31-32).

28.05.2024 та 23.09.2024 загальними зборами ПП "ТОСС-ПЦ" рішення про звільнення ОСОБА_1 на підставі поданої ним заяви не прийнято.

Позивач в обґрунтування заявленого позову посилається на те, що позачергові загальні збори учасників ПП "ТОСС-ПЦ" не відбулися, відповідно заява позивача про звільнення не розглянута, а трудові відносини позивача з ПП "ТОСС-ПЦ" не припинені, що порушує охоронювані законом права позивача. У зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про визнання припиненими трудових відносин між ОСОБА_1 та ПП "ТОСС-ПЦ" у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора ПП "ТОСС-ПЦ" за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписами статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

За змістом частини 1 статті 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

У відповідності до положень статті 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Відповідно до частин 1, 2 статті 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства (ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 98 ЦК України).

Відповідно до ст. 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень. Назвою виконавчого органу товариства відповідно до установчих документів або закону може бути "правління", "дирекція" тощо.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 по справі №916/2813/18 дійшла висновку, що приватне підприємство - це не окрема організаційно-правова форма юридичної особи, а класифікуюча ознака юридичних осіб залежно від форми власності. Разом із цим за ознакою наявності чи відсутності учасників юридичні особи поділяються на товариства та установи, у зв`язку із чим приватне підприємство є товариством, оскільки воно має хоча б одного учасника. Відповідно до частини першої статті 84 ЦК України товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи чи сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об`єднання, що діють з метою одержання прибутку. Отже, якщо приватне підприємство створене для ведення підприємницької діяльності й розподілу прибутку між учасниками (засновниками), то таке приватне підприємство є підприємницьким товариством. Встановлення виду підприємницького товариства, до якого належить приватне підприємство, а саме, що приватне підприємство є господарським товариством (зокрема, товариством з обмеженою або додатковою відповідальністю) або кооперативом (зокрема, сільськогосподарським кооперативом, сільськогосподарським кооперативним об`єднанням), у кожному конкретному випадку зумовлюватиме застосування до спірних правовідносин відповідного законодавства, зокрема законів України "Про господарські товариства", "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", "Про кооперацію", "Про сільськогосподарську кооперацію" (пп. 8.16-8.19 постанови).

Органами товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (стаття 28 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Згідно із ч.1 ст.29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства, до компетенції якого належить, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства (п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

Отже, за загальним правилом створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (частина перша статті 99 ЦК України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю") або в окремих випадках - наглядової ради товариства (частина друга статті 38 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"). Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління.

Ці корпоративні відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами, а також трудових відносин, що регулюються законодавством про працю, та виникають у зв`язку з укладенням в установленому порядку (частина дванадцята статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю") з одноосібним виконавчим органом (членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 по справі № 127/27466/20 зазначила, що позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та/або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.

Відповідно до ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.

Отже, відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган попередивши власника письмово за два тижні. Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18).

З огляду на викладене, позивач як директор Підприємства не має самостійних повноважень щодо вирішення питання про своє звільнення з посади директора.

Для належної реалізації права на розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, за власною ініціативою директор товариства має не тільки написати відповідну заяву на підставі статті 38 КЗпП України, подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою як виконавчий орган товариства скликати загальні збори учасників, на вирішення яких поставити питання щодо свого звільнення (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 січня 2022 року у справі № 911/719/21 (пункт 5.15)).

На відміну від випадку, коли роботодавець в особі загальних зборів товариства ініціює припинення повноважень одноосібного виконавчого органу згідно з пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України (припинення повноважень посадових осіб), директор у випадку вияву ним ініціативи згідно зі статтею 38 КЗпП України щодо звільнення з посади може сам ініціювати скликання загальних зборів учасників товариства для вирішення питання про своє звільнення.

У випадку відсутності рішення скликаних загальних зборів учасників товариства про звільнення директора товариства, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення цих зборів, директор має право звернутися до суду з вимогою про припинення його повноважень.

За умовами пункту 1.2 Статуту, засновниками і власниками Підприємства є:

- ОСОБА_2 ;

- ОСОБА_1 .

Згідно пункту 5.1 Статуту, для здійснення діяльності Підприємства створюються слідуючі фонди: статутний капітал у розмірі 300000 (триста тисяч) гривень, що формується на протязі одного року з моменту державної реєстрації. Статутний фонд розподіляється між Засновниками слідуючим чином: ОСОБА_2 - 240000 (двісті сорок тисяч) гривень, що складає 80% статутного капіталу, ОСОБА_1 - 60000 (шістдесят тисяч) гривень, що складає 20% статутного капіталу.

Відповідно до пункту 7.1 Статуту, органами управління та контролю Підприємства є: Загальні збори Засновників підприємства.

Вищий орган управління Підприємством є Загальні збори засновників Підприємства або їх представників (п.7.2 Статуту).

За умовами пункту 7.4 Статуту, до компетенції Загальних зборів Засновників Підприємства належать, зокрема, обрання (відкликання) Директора Підприємства.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Процедура звільнення з ініціативи працівника визначена ст. 38 КЗпП України, ст. ст. 30, 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до яких праву директора на звільнення кореспондує обов`язок учасників товариства розглянути заяву директора про звільнення.

Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов`язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) Товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган Товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.

Судом встановлено, що 14.05.2024 ОСОБА_1 надіслав ОСОБА_2 повідомлення про скликання загальних зборів засновників ПП "ТОСС-ПЦ" 28.05.2024 о 15:00 год, з наступним переліком питань: 1. Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ПП "ТОСС-ПЦ" та виключення з реєстру юридичних осіб як керівника; 2. Призначення нового директора ПП "ТОСС-ПЦ" (а.с.26, докази надіслання та вручення а.с.27-29). До вказаного повідомлення було, серед іншого, додано заяву про звільнення ОСОБА_1 (а.с.27).

Як уже зазначалось, 20.08.2024 ОСОБА_1 повторно надіслав ОСОБА_2 повідомлення про скликання загальних зборів засновників ПП "ТОСС-ПЦ" на 23.09.2024 о 15:00 год, з наступним переліком питань: 1. Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ПП "ТОСС-ПЦ"; 2. Призначення нового директора ПП "ТОСС-ПЦ". 3. Про уповноваження на проведення державної реєстрації зміни директора ПП "ТОСС-ПЦ" (а.с.30, докази надіслання а.с.31-32).

Судом встановлено, що позивачем належним чином та у встановлені законодавством строки повідомлено учасника відповідача-1, про скликання Загальних зборів ПП "ТОСС-ПЦ", а отже дотримано порядок скликання загальних зборів учасників ПП "ТОСС-ПЦ" та належним чином повідомлено про мету (порядок денний) таких зборів.

Враховуючи викладене та докази надані позивачем в підтвердження повідомлення учасників ПП "ТОСС-ПЦ" про скликання Загальних зборів, суд приходить до висновку, що позивачем вжито всіх залежних від нього дій задля припинення трудових відносин з ПП "ТОСС-ПЦ" в порядку, визначеному чинним законодавством.

У зв`язку з тим, що скликані позивачем Загальні збори учасників відповідача-1 не відбулися (в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують протилежне), тому питання про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ПП "ТОСС-ПЦ" не вирішено, що відповідно є прямим порушенням гарантованого йому Конституцією України права на працю та на припинення трудових відносин.

Не вирішення Загальними зборами відповідача-1 у встановленому законом порядку питання про припинення повноважень ОСОБА_1 , як директора ПП "ТОСС-ПЦ", свідчить про порушення прав позивача на припинення своїх повноважень як директора ПП "ТОСС-ПЦ" з незалежних від позивача причин.

Водночас, у випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18).

Враховуючи дотримання ОСОБА_1 порядку повідомлення учасників ПП "ТОСС-ПЦ" про проведення загальних зборів з метою обрання нового керівника у зв`язку із звільненням позивача за власним бажанням, на підставі ч.1 ст.38 Кодексу Законів про працю, приймаючи до уваги відсутність рішення загальних зборів учасників ПП "ТОСС-ПЦ" про звільнення позивача, господарський суд доходить висновку про необхідність задоволення заявлених позивачем вимог в частині визнання припиненими трудових відносин у зв`язку із звільненням з посади директора за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КзПП України.

Щодо визнання припиненими трудових відносин з 28.05.2024, тобто дати яка передує ухваленню даного рішення та набрання ним законної сили, суд виходить з того, що відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Господарський суд зазначає, що трудові відносини між сторонами підлягатимуть припиненню з дати набрання судовим рішенням законної сили, оскільки створення/зміна або припинення правовідносин сторін на підставі судового рішення саме з дня набрання ним законної сили узгоджується із такими ознаками судового рішення, яке набрало законної сили, як виконуваність та обов`язковість. При цьому, суд зазначає що констатація ретроспективного припинення трудових відносин у господарських спорах не передбачена законом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання трудових відносин між позивачем та відповідачем-1 припиненими, у зв`язку зі звільненням за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про внесення зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Згідно із пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", у тому числі щодо зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

За змістом пункту 3 частини 5 статті 25 "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" суб`єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини).

Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 в справі № 910/7164/19.

У постанові Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 914/393/19 зроблено висновок, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Отже, виходячи із вище викладеного, суд доходить до висновку, що процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з підприємством має супроводжуватись виключенням директора з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18 зазначив, що факт припинення повноважень директора як посадової особи законодавець пов`язує із моментом внесення відповідного запису до ЄДРПОУ.

З огляду на викладене, у зв`язку із прийняттям судом рішення щодо припинення трудових відносин між ОСОБА_1 та Приватним підприємством "ТОСС-ПЦ", суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань шляхом виключення запису з графи "Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи" про ОСОБА_1 як керівника (директора) Приватного підприємства "ТОСС-ПЦ".

Судом відхиляються доводи третьої особи про те, що позивач через рішення суду намагається уникнути будь-якої відповідальності за невиконання або неналежне виконання обов`язків директора Приватного підприємства "ТОСС-ПЦ" ОСОБА_1., оскільки вказані обставини не входять до предмета дослідження у даній справі, відповідно, не є підставою для відмови у позові.

Статтею 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачами не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Згідно з ч. 1, 2 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно ч.9 до ст.129 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи наведене, витрати у вигляді сплати судового збору покладаються на відповідача - ПП "ТОСС-ПЦ.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та Приватним підприємством "ТОСС-ПЦ" (10003, м.Житомир, вул.Григорія Сковороди (Чехова), буд. 1, код ЄДРПОУ 35299382) у зв`язку із звільненням з посади директора за власним бажанням.

3. Виконавчому комітету Житомирської міської ради Житомирської області (10014, м.Житомир, майдан С.П.Корольова, буд.4/2, код ЄДРПОУ 04053625) внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відомостей про юридичну особу - Приватне підприємство "ТОСС-ПЦ" (10003, м.Житомир, вул.Григорія Сковороди (Чехова), буд. 1, ЄДРПОУ 35299382) шляхом виключення запису з графи "Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи" про ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) як керівника (директора) Приватного підприємства "ТОСС-ПЦ" (10003, м.Житомир, вул.Григорія Сковороди (Чехова), буд. 1, ЄДРПОУ 35299382).

4. Стягнути з Приватного підприємства "ТОСС-ПЦ" (10003, м.Житомир, вул.Григорія Сковороди (Чехова), буд. 1, код ЄДРПОУ 35299382) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 4 844,80грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 12.11.24

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1- позивачу (РНОКПП НОМЕР_1 ) - (рек) та представнику - електронний кабінет;

2 - відповідачу-1 - електронний кабінет;

3 - відповідачу-2 - електронний кабінет;

4 - третій особі - ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_2 ) - (рек.).