Рішення

від 11.11.2024 по справі 908/1674/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/128/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2024 справа № 908/1674/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/1674/24

за позовом Запорізької міської ради (просп. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Капітал-Холдінг СА (вул. Авраменка, буд. 18, кв. 54, м. Запоріжжя, 69120)

про стягнення 545747,97 грн.

Без повідомлення (участі) представників учасників справи

Запорізька міська рада шляхом застосування підсистеми Електронний суд ЄСІКС звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Капітал-Холдінг СА про стягнення 954926,54 грн. заборгованості за договором оренди землі № 041026100533 від 23.02.2010 за період з 01.01.2021 по 31.12.2023.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором оренди землі №041026100533 від 23.02.2010 щодо сплати орендних платежів. Позивач зазначив, що за умовами договору орендар зобов`язався щомісячно рівним частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, на розрахунковий рахунок місцевого бюджету, сплачувати орендну плату, що вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 128168,89 грн., що складає 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2010 року. Однак, всупереч умовам договору загальна заборгованість з орендної плати за період з 01.01.2022 по 31.12.2023 у ТОВ Капітал-Холдінг СА складає 954926,54 грн. Посилаючись на приписи ст.ст. 11, 16, 377, 509, 526, 530, 651, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 283 Господарського кодексу України, ст.ст. 83, 120, 206 Земельного кодексу України, Закону України Про оренду землі, позивач просив позов задовольнити.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2024 справу № 908/1674/24 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою суду від 03.07.2024, після усунення позивачем недоліків, які зумовили залишення позову без руху, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/1674/24, присвоєно справі номер провадження 18/128/24; на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи. В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/1674/24; відповідачу запропоновано надати у строк, що не перевищує 15 днів з моменту отримання даної ухвали, але не пізніше 26.07.2024, відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; позивачу запропоновано у строк протягом 5 днів з дня отримання відзиву (у разі його отримання) надати суду відповідь на відзив.

Сторони повідомлені про розгляд справи у визначеному ГПК України порядку.

Згідно довідки про доставку електронного листа ухвалу суду від 03.07.2024 про відкриття провадження у справі доставлено до електронного кабінету позивача 03.07.2024.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію ухвали суду про відкриття провадження у справі від 03.07.2024 отримано представником відповідача 09.07.2024.

Від відповідача 17.07.2024 надійшла заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. В обґрунтування клопотання відповідач зазначив, що в даній справі заявлено позовні вимоги на суму 954926,54 гривень, що суттєво перевищує розмір 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 2024 рік. Також зазначив, що позовні вимоги на зазначену вище суму не відповідають дійсності, а тому розгляд цієї справи потребує детального вивчення усіх наявних у справі документів, збір та долучення додаткових доказів сторонами та для чого доцільним є проведення підготовчого судового засідання для забезпечення завдань господарського судочинства.

Від відповідача 17.07.2024 надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив та зазначив, що Запорізькою міською радою під час подання позовної заяви до суду не враховано, що 24.02.2022 Російською Федерацією розпочато воєнну агресію проти України. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні на території України введено воєнний стан. Посилаючись на Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25 квітня 2022 року № 75, який діяв до 27.12.2022, відповідач вказав, що у період 2022 року, внаслідок перебування Запорізької міської територіальної громади в переліку тих, які знаходяться в районі проведення воєнних (бойових) дій, на орендні правовідносини позивача та відповідача поширювалися положення пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, які звільняли відповідача, як Орендаря, від сплати орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності. Отже, сплата орендної плати за 2022 рік, починаючи з березня місяця, могла відбуватися з боку відповідача виключно у добровільному порядку та за власною ініціативою. Звертає увагу, що за 2022 рік ТОВ Капітал-Холдінг СА, крім вказаної позивачем у позові суми 45741,62 грн., сплатило до бюджету 100631,52 грн. (за січень та лютий 2022 року), а починаючи з березня 2022 року у відповідача не виникло обов`язку з її сплати на підставі норм законодавства, тому розрахована позивачем у позові сума заборгованості, яка становить 548641,47 грн. за період 2022 року до стягнення не підлягає. Що стосується стягнення орендної плати за період з 01.01.2023 р. по 30.11.2023 відповідач зазначив, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309, Запорізька міська територіальна громада належить до території можливих бойових дій. При цьому дата такої можливості виникнення бойових дій визначена з 01.01.2023, дата припинення можливості бойових дій не визначена. Тому відповідач вважає, що Запорізька міська територіальна громада, у розумінні постанови КМУ від 1364 від 25.12.2022, є територією, що вважається такою на якій ведуться бойові дії. Для відповідача, незважаючи на внесення змін до відповідних законодавчих актів, продовжили діяти умови, за яких він був звільнений від нарахування орендної плати у 2023 році, так як Запорізька міська територіальна громада, на території якої знаходиться орендована відповідачем спірна земельна ділянка перебуває саме у зоні ведення бойових дій, що підтверджує, що відповідач міг сплачувати орендну плату виключно за власним бажанням. Відповідач стверджує, що за спірним Договором ним у добровільному порядку за період з 30.06.2023 по 27.05.2024 сплачено за 2023 рік 685287,12 грн. орендної плати, що перекриває заявлену позивачем суму. Відповідач просив в позові відмовити.

Ухвалою від 07.10.2024, з метою дотримання принципу рівності сторін та процесуальних прав усіх учасників справи, у зв`язку із необхідністю отримання від позивача додаткових обґрунтувань щодо заявлених вимог з урахуванням доводів відповідача відносно поширення на орендні правовідносини сторін у заявлений період положень пп.69.14 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України та уточнень розміру заборгованості відповідача з огляду на часткову сплату відповідачем заборгованості, суд поновив процесуальні строки розгляду справи № 908/1674/24 по суті, визначивши кінцевий строк розгляду справи не більш тридцяти днів з моменту надання позивачем витребуваних судом додаткових обґрунтувань та уточнень. Позивачу запропоновано надати додаткові обґрунтування заявлених вимог та уточнений розрахунок заборгованості відповідача по орендним платежам у спірний період з урахуванням наданого відповідачем відзиву на позов; відповідачу запропоновано надати уточнення щодо наданих суду доказів оплати орендних платежів (платіжної інструкції № 473711474 від 23.01.2024 на суму 5943,51 грн.) та контррозрахунок боргу після отримання уточненого розрахунку позивача. Вирішення заяви відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження судом відкладено.

Згідно довідок про доставку електронного листа ухвалу суду від 07.10.2024 про поновлення процесуальних строків у справі № 908/1674/24 доставлено до електронних кабінетів позивача та відповідача 11.10.2024.

Від позивача 15.10.2024 до суду через підсистему Електронний суд надійшли додаткові пояснення, в яких позивач відхилив доводи відповідача щодо звільнення його від сплати орендних платежів в період з березня 2022 року та протягом 2023 року на підставі пп.69.14 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України з огляду на знаходження наданої йому в оренду земельної ділянки в зоні ведення бойових дій та надав уточнений розрахунок заборгованості відповідача з урахуванням проведених ним оплат. Позивач відзначив, що у відповідності до наказу від 22.12.2022 за №309 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України щодо затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, вся територія Запорізького району, де Запорізька територіальна громада і, відповідно, м. Запоріжжя є його невід`ємною частиною, віднесена до територій можливих бойових дій, але не до активних бойових дій. За таких обставин у відповідача відсутні правові підстави для звільнення від сплати орендної плати за землю у спірний період. Також позивач вказав, що відповідно до долучених до відзиву платіжних інструкцій до місцевого бюджету територіальної громади (призначення платежу *;101; 33328196; орендна плата з юридичних осіб) відповідачем сплачено оренду за землю за 2022 рік на загальну суму 100631,52 грн., а за 2023 рік - на загальну суму 679343,56 грн. Згідно наданого позивачем уточненого розрахунку заборгованості відповідача, оскільки відповідач у 2022 та 2023 році за користування земельною ділянкою сплатив не в повному обсязі та з порушенням строків, заборгованість, що підлягає стягненню з відповідача складає: за період з 01.01.2022 по 30.12.2022 515983,85 грн. та за період з 01.01.2023 по 30.30.2023 29764,12 грн., всього 545747,97 грн.

Відповідно до ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Надані позивачем у додаткових поясненнях уточнення розміру заборгованості відповідача, яка підлягає стягненню з відповідача, по суті є заявою про зменшення розміру позовних вимог, поданою до початку розгляду справи по суті, не порушує інтересів інших осіб, тому приймається судом до розгляду.

Розглядаються вимоги про стягнення з відповідача 545747,97 грн. заборгованості за договором оренди землі № 041026100533 від 23.02.2010 за період з 01.01.2021 по 31.12.2023.

Від відповідача 07.11.2024 та 08.11.2024 через підсистему Електронний суд надійшли ідентичні за змістом додаткові пояснення з контррозрахунком на уточнений розрахунок позивача. За доводами відповідача, він повинен був сплатити за січень-лютий 2022 року 99066,32 грн., фактично сплатив 100631,52 грн., на 1565,20 грн. більше. За березень-грудень 2022 року орендна плата не сплачувалась, за позицією відповідача, через звільнення від цього обов`язку в цей період. За 2023 рік за розрахунком відповідача він повинен був сплатити 683557,64 грн., фактично сплатив 694357,51 грн., тобто на 10799,87 грн. більше.

Розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи №908/1674/24 за правилами загального позовного провадження, суд відмовив у його задоволенні.

При вирішенні даного клопотання суд врахував надані сторонами пояснення та докази, а також те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. В обґрунтування клопотання позивачем не наведено жодного доказу існування обставин, які вимагають здійснення розгляду справи № 908/1674/24 за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи № 908/1674/24 дозволяють здійснити її розгляд по суті.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зважаючи на закінчення поновлених процесуальних строків розгляду справи, рішення прийнято без його проголошення 11.11.2024.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Запорізькою міською радою (Орендодавець, позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю Капітал-Холдінг СА (Орендар, відповідач у справі) укладений договір оренди землі № 041026100533, що зареєстрований в Реєстраційній службі Запорізького міського управління юстиції Запорізькій області, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис від 23.02.2010 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору Орендодавець, відповідно до рішення тридцять п`ятої сесії п`ятого скликання Запорізької міської ради №72/99 від 28.10.2009, надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування оздоровчого комплексу «Вогник», яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Центральна, 11.

Згідно із п. 3 Договору в оренду передається земельна ділянка площею 4,4538 га.

На земельній ділянці знаходяться наступні об`єкти: будівлі і забудови Орендаря (п. 4 Договору).

Згідно із п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 8965054,02 грн. в цінах 2009 року.

Відповідно до п. 8 Договору договір укладено на дев`ятнадцять років.

За визначенням п. 9 Договору, оренда плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі: 268951,62 грн., що складає 3% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2009 року.

Пунктом 10 Договору визначено, що обчислення розміру орендної плати за землю державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюється під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Згідно із п. 11 Договору орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету.

На виконання умов Договору Запорізька міська рада передала Орендарю земельну ділянку загальною площею 4,5438 га, кадастровий номер земельної ділянки: 2310100000:04:043:0001 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Центральна, 11, а Орендар прийняв вказану земельну ділянку в оренду, що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками сторін Актом приймання-передачі земельної ділянки.

Власником земельної ділянки загальною площею 4,4538 га, кадастровий номер 2310100000:04:043:0001 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Центральна, 11 є територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, що підтверджується Інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 02.05.2024.

Департаментом правового забезпечення Запорізької міської ради 21.02.2023 на адресу відповідача направлено претензію № 01/02-11/0366 від 16.02.2023 про сплату 503157,58 грн. заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою, що підтверджується фіскальним чеком, поштовою накладною та описом вкладення від 21.02.2023.

Департамент фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради листом від 16.04.2024 за № 06.1-14/642 повідомив, що за наявними даними інформаційно-аналітичної системи управління плануванням та виконанням місцевих бюджетів «LOGIKA», через яку у відповідності до норм Постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 627 здійснюється інформаційна взаємодія між органами, що контролюють справляння надходжень бюджету та органами місцевого самоврядування, товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал-Холдінг СА» протягом 2022 року сплачено до бюджету Запорізької міської територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» 45741,62 грн., з 01.01.2023 по 31.12.2023 сплачено до бюджету Запорізької міської територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» 277255,48 грн.

Відповідно до відповіді ГУ ДПС у Запорізькій області (лист №9140/5/08-01-04-07 від 02.08.2024) ТОВ «Капітал Холдінг СА» 28.01.2022 сплачено орендну плату з юридичних осіб в сумі 45741,62 грн., яку зараховано в рахунок сплати за грудень 2021 року, за граничним терміном сплати 31.01.2022 згідно податкової декларації з плати за землю на 2021 рік №9012516052 від 02.02.2021.

За твердженням позивача станом на момент розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість з орендних платежів за договором оренди землі в загальному розмірі 545747,97 грн. (515983,85 грн. за 2022 рік та 29764,12 грн. за 2023 рік).

Неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо сплати орендних платежів у визначений договором строк стало підставою для звернення позивача до суду за захистом порушених прав та інтересів територіальної громади.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини пов`язані з орендою землі унормовані, зокрема, спеціальним Законом України Про оренду землі, Земельним кодексом України, Податковим кодексом України та загальними нормами Цивільного та Господарського кодексів України.

Згідно ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відповідно до ст. 3 вказаного Закону об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із ст. 15 вказаного Закону істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За визначенням ч. 2 ст. 21 Закону України Про оренду землі, розмір, форма і строки внесення орендної плати на землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.

У ст. 206 Земельного кодексу України та ст. 270 Податкового кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 270 Податкового кодексу України (розділ Податок на майно) об`єктами оподаткування платою за землю є об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно статті 206 Земельного кодексу України, пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України здійснюється за плату, що має вноситися на користь міської територіальної громади, на підставі договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до пп. 14.1.147 Податкового кодексу України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з пп. 270.1.1 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Статтею 24 Закону України Про оренду землі визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно положень ст. 21 Закону України Про оренду землі та підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу Україні орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користуванню земельною ділянкою.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

У відповідності до пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).

За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач, в порушення умов п. 11 договору, яким встановлено строк оплати - щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, та чинного законодавства, сплату орендних платежів у повному обсязі у визначений строк не здійснив.

Перевіривши надані позивачем та відповідачем розрахунки, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 289 ПК України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Відповідно до даних з офіційного сайту Державної податкової служби України (https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/print-553960.html) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України листом від 11.01.2022 № 6-28-0.222- 275/2-22 повідомила про значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 1996-2021 роки.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за попередній рік застосовується для розрахунку податкового зобов`язання на наступний рік.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок (НГО) за 2009-2021 роки: 2009 рік 1,059; 2010 рік 1,0; 2011 рік 1,0; 2012 рік 1,0; 2013 рік 1,0; 2014 рік 1,249; 2015 рік 1,433; 2016 рік 1,06; 2017 рік 1,0; 2018 рік 1,0; 2019 рік 1,0; 2020 рік 1,0; 2021 рік 1,1.

Відповідно до даних з офіційного сайту Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (https://land.gov.ua/pro-indeksatsiiu-normatyvnoi-hroshovoi-otsinky-zemel-za-2022-rik/) значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2022 рік становить для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь) 1,15.

Розмір орендної плати за 2022 рік розраховується наступним чином: 8965054,02 грн. (НГО2009) * (К2009-2021) = 19812769,70 грн. (НГО2021) * 3% = 594383,09 грн.

Розмір орендної плати за 2023 рік розраховується наступним чином: 19812769,70 грн. (НГО2021) * (К2022) = 22784685,20 грн. (НГО2022) * 3% = 683540,55 грн.

Суд відзначає, що наведений розрахунок співпадає з розрахунком позивача, наведеним ним у позовній заяві, що є правильним.

У наданих суду додаткових поясненнях/уточненнях позивачем розмір орендної плати за 2022 та 2023 року здійснений виходячи з нормативної грошової оцінки землі № НВ-230044212212024 від 25.03.2024, що становить 24842405,64 грн. у цінах 2024 року. Однак, визначення розміру орендної плати за землю за 2023 рік у урахуванням нормативної грошової оцінки землі у цінах 2024 року та коефіцієнту індексації за попередній рік є неправильним. Відповідно, є неправильним розрахунок орендної плати за землю за 2022 рік, здійснений на підставі визначеного таким чином розміру орендної плати за землю за 2023 рік з урахуванням коефіцієнту індексації за 2022 рік.

Таким чином, з урахуванням визначеного розміру орендної плати за період за 2022-2023 роки та наданих сторонами доказів часткової оплати відповідачем орендних платежів, заборгованість, що підлягає стягненню з відповідача за період з 01.01.2022 по 31.12.2023 складає 497948,56 грн.:

- за 2022 рік: 594383,09 грн. - 10631,52 грн. = 493751,57 грн.;

- за 2023 рік: 683540,55 грн. - 679343,56 грн. = 4196,99 грн.

Надані відповідачем в якості доказів оплати за землю за 2023 рік платіжні інструкції №647326 від 22.09.2023 на суму 3034,57 грн. та № 706254 від 26.01.2024 на суму 6035,87 грн. судом не приймаються, оскільки в них призначенням платежу значиться: «стягнення податкового боргу за Ріш. кер. ГУДПС у Зап.обл. №212/4-0801 від 31.08.2023». Самого рішення керівника ГУДПС у Запорізькій області №212/4-0801 від 31.08.2023 до матеріалів справи не надано, тому визначити, за що саме стягнуто податковий боргу суд не має можливості.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов`язання, та факт несплати відповідачем орендних платежів у визначений Договором строк є доведеним. Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.

Доводи відповідача щодо відсутності у нього обов`язку сплачувати орендну плату за землю під час воєнного стану суд відхиляє як необґрунтовані в силу наступного.

Військова агресія Російської Федерації проти України стала підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (з подальшим продовженням), відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Відповідач помилково зазначає, що відповідно до пп. 69.14, п.69 підрозділу 10 «Перехідні положення» ПК України, у зв`язку з введенням воєнного стану на всій території України, законодавцем йому надане право не нараховувати та не сплачувати плату за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) до його закінчення.

Так, на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» 11.04.2023 № 3050-ІХ (далі - Закон №3050) до Податкового Кодексу Україні внесено зміни, 6 травня 2023 року зміни набули чинності.

Згідно зі змінами, пунктом 69.14. підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу України встановлено, що за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, законодавцем чітко визначено, що за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, а в дужках визначено, за яку саме категорію земель йде мова - земельні частки (паї).

Земельне законодавство не містить чіткого визначення поняття земельної частки (паю). Поняття земельна частка (пай) безпосередньо пов`язане з паюванням земель сільськогосподарського призначення, що перебували у колективній власності. При паюванні земель було передбачено визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, так званих колгоспів, без виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості).

Виходячи з цього, треба розуміти, що земельна частка (пай) - це певна умовна земельна частка, розміри якої визначаються в умовних кадастрових гектарах, виходячи з вартості земельної частки (паю) та середньої грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь для даного підприємства, кооперативу, товариства.

Отже, дія норми пп. 69.14 підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу України розповсюджується виключно на земельні частки (паї) та не регулює правовідносини щодо оплати орендної плати за земельні ділянки іншого призначення ніж сільськогосподарські.

За умовами укладеного сторонами Договору земельна ділянка передана Орендодавцем Орендарю в строкове платне користування земельну ділянку для розташування оздоровчого комплексу «Вогник», яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Центральна, 11.

Відповідно до Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03.12.2009 земельна ділянка кадастровий номер 2310100000:04:043:0001, яка передана в оренду відповідачу має призначення землі оздоровчого та рекреаційного призначення.

Наведене свідчить, що дія норми 69.14 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України не розповсюджується на правовідносини щодо сплати плати за землю (орендної плати) за земельну ділянку комунальної власності кадастровий номер 2310100000:04:043:0001, що була передана в оренду відповідачу за Договором оренди землі від 23.02.2010, оскільки не є землею сільськогосподарського призначення, й відповідно земельною часткою (паєм).

Також помилковими суд визнав доводи відповідача, що земельна ділянка, отримана в оренду, підпадає під дію пп. 69.14, п. 69 підрозділу 10 Податкового кодексу України, оскільки розташована саме на території де ведуться активні бойові дії з 12.03.2022 року.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 06 грудня 2022 року за №1364 визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - Перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. До територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій.

Наказом від 22.12.2022 за №309 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, додатком (Переліком) до якого, актуалізованим станом на 27.02.2023, у п. 2.3 Запорізька область зазначено, що вся територія Запорізького району, де Запорізька територіальна громада і, відповідно, м.Запоріжжя є його невід`ємною частиною, віднесені до територій можливих бойових дій.

Суд відзначає, що передана відповідачу в оренду земельна ділянка розташована безпосередньо у місті Запоріжжі, в межах Запорізької територіальної громади, а не Запорізького району.

Загальновідомим є той факт, що на території міста Запоріжжя ніколи, починаючи з 24.02.2022, не велися і не ведуться активні бойові дії, вона не є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України. Ракетні, артилерійські, бомбові обстріли міста Запоріжжя не відносяться до активних бойових дій в тій же мірі як і до інших територій та міст України, які не перебувають безпосередньо у зоні бойових дій (в т.ч. міста Київ, Львів, Хмельницький, Кривий Ріг, Одеса тощо).

Окремі населенні пункти та території Запорізького району, який розташований навкруги м. Запоріжжя, з південного напрямку дійсно наближені до зони бойових дій і потерпають від численних щоденних обстрілів великої інтенсивності та цілком обґрунтовано внесені до відповідного Переліку, оскільки на них неможливе ведення сільського господарства або іншої підприємницької діяльності.

На момент набрання чинності 06.05.2023 Закону № 3050 Наказ №309 діяв у останній редакції, за якою територія Запорізького району Запорізької області, до складу якої входить територія Запорізької міської територіальної громади, віднесена до територій можливих бойових дій (частина перша розділу І).

У рішенні у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року № 1-рп/1999, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. Положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Однак Закон №3050 не має прямої вказівки про зворотну дію Наказу №309 в часі.

Для цілей справляння плати за землю у 2022 році наказ №309 застосовується у частині наявності певної території у Переліку територій, затвердженого наказом № 309 у чинній редакції (зі змінами). Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації не враховуються.

Аналогічна правова позиція викладена у роз`ясненнях Державної податкової служби України від 18.05.2023.

Таким чином, відповідно до чинної редакції Переліку територій, станом на момент набрання чинності Законом №3050, територія Запорізького району Запорізької області, до складу якої входить територія Запорізької міської територіальної громади, не знаходилась в зоні активних бойових дій або в зоні тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України. За таких обставин відсутні правові підстави для звільнення відповідача від сплати орендної плати за землю за 2022 рік.

Відносно підсудності даної справи та повноважень позивача на звернення з даним позовом, суд визнав необхідним зазначити наступне.

У підпункті 1.3 пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають земельних відносин роз`яснено, що системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України Про оренду землі, підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Разом з тим підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України Про оренду землі, пункт 288.1 статті 288 ПК України). У зв`язку з цим та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (стаття 21 Закону України Про оренду землі, стаття 288 ПК України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому ГПК порядку.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 05.07.2022 у справі № 908/1721/21 про банкрутство Дочірнього підприємства "Автобусний завод "Богдан" за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області зазначив, що боржник не є власником земельної ділянки, а скаржник не є стороною договору оренди, тому у нього відсутні повноваження стягувати орендну плату за договором оренди, укладеного між боржником та Черкаською міською радою.

Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 13.10.2021 у справі №910/14176/20 за позовом Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван-Дніпропетровськ" про стягнення заборгованості за договором оренди землі у розмірі 54970759,05 грн. також дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили заперечення відповідача щодо перевищення позивачем повноважень шляхом нарахування спірної заборгованості та підміну функцій органів доходів і зборів, оскільки предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за договором оренди, а не виконання органами доходів і зборів повноважень щодо донарахування і стягнення обов`язкових платежів.

Отже, оскільки відповідач не є власником земельної ділянки, а податковий орган не є стороною договору оренди, за яким стягується заборгованість, при цьому між сторонами склалися господарські відносини, то повноваженнями стягувати орендну плату за договором оренди земельної ділянки, укладеним між відповідачем та позивачем у даному спорі, наділена саме Запорізька міська рада, як орендодавець земельної ділянки, що є предметом договору оренди.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Відповідач, визнані судом обґрунтованими, позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б свідчити про своєчасне виконання ним зобов`язання по оплаті орендної плати, або наявності підстав для звільнення його від такого обов`язку, не надав.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме в частині стягнення з відповідача 497948,56 грн. В іншій частині позову суд відмовляє через необґрунтованість.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 5975,38 грн. судового збору.

Запорізькою міською радою 22.12.2023 прийнято рішення № 75 Про бюджет Запорізької міської територіальної громади на 2024 рік, згідно з додатком 3 якого головним розпорядником бюджетних коштів визначено Виконавчий комітет Запорізької міської ради.

Запорізька міська рада не є розпорядником бюджетних коштів та не має рахунків у фінансових установах. Головним розпорядником коштів, який здійснює видатки, є Виконавчий комітет Запорізької міської ради.

Таким чином, Виконавчий комітет Запорізької міської ради є головним розпорядником бюджетних коштів в м. Запоріжжі, який здійснює заходи, що реалізуються за рахунок коштів бюджету, в тому числі щодо сплати судового збору за подачу позовних заяв та інших заяв до суду для захисту прав та інтересів територіальної громади в особі Запорізької міської ради.

Враховуючи викладене, оскільки платником судового збору за розгляд даного позову є Виконавчий комітет Запорізької міської ради, відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви в сумі 5975,38 грн. (з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, коефіцієнту 0,8 відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16.11.2022 у справі №916/228/22) підлягають стягненню з відповідача на користь Запорізької міської ради в особі Виконавчого комітету Запорізької міської ради.

Також, суд констатує наявність підстав для повернення з Державного бюджету судового збору.

Статтею 7 Закону України Про судовий збір передбачені умови повернення судового збору, зокрема сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

При зверненні з позовом до суду Запорізькою міською радою сплачений за платіжною інструкцією № 707 від 05.06.2024 судовий збір в розмірі 11459,12 грн. Вказана сума судового збору зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджується відповідною випискою суду. Дата надходження виписки до суду 07.06.2024.

Частиною 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п.п. 1-2 п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Одночасно, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Беручи до уваги викладене, враховуючи, що заявлено вимоги майнового характеру в сумі 545747,97 грн., у розумінні Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання означеного позову з урахуванням прийнятого судом зменшення розміру позовних вимог із застосуванням коефіцієнту 0,8 становить 6548,98 грн. (545747,97 грн. х 1,5% = 8126,22 грн. х 0,8).

З даного слідує, що позивач сплатив суму судового збору у більшому розмірі, ніж передбачено. Сума зайво сплаченого судового збору складає 4910,14 грн.

Отже, сума зайво сплаченого Запорізькою міською радою судового збору в розмірі 4910,14 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету - за наявності відповідного клопотання позивача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 123, 129, 233, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Капітал-Холдінг СА (вул. Авраменка, буд. 18, кв. 54, м. Запоріжжя, 69120; ідентифікаційний код 33328196) на користь Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; ідентифікаційний код 04053915) заборгованість за договором оренди в розмірі 497948,56 грн. (чотириста дев`яносто сім тисяч дев`ятсот сорок вісім грн. 56 коп.) на розрахунковий рахунок UA508999980334139812000008479, отримувач: Головне управління казначейства у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 37941997, код 18010600. Видати наказ.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Капітал-Холдінг СА (вул. Авраменка, буд. 18, кв. 54, м. Запоріжжя, 69120; ідентифікаційний код 33328196) на користь Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; ідентифікаційний код 04053915) в особі Виконавчого комітету Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя; 69105; ідентифікаційний код 02140892) судовий збір, сплачений при поданні позовної заяви в розмірі 5975,38 грн. (п`ять тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять грн. 38 коп.) отримимувач: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, рахунок: UA058201720344270024000034816, ЄДРПОУ 02140892, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ. Видати наказ.

4.В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 12.11.2024.

Суддя В.В. Левкут