Рішення

від 11.11.2024 по справі 910/7927/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.11.2024Справа № 910/7927/24Господарський суд міста Києва у складі Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЛЯ І КО. ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харес Інжиніринг Україна"

третя особа Печерська районна в місті Києві державна адміністрація

про усунення перешкод у користуванні майном

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОЛЯ І КО. ЛТД" звернулось із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харес Інжиніринг Україна" з вимогою про усунення перешкод Товариству з обмеженою відповідальністю "ДОЛЯ І КО. ЛТД" у користуванні нерухомим майном, житловим будинком, розташованим за адресою місто Київ, вулиця Старонаводницька, будинок 17/2, шляхом встановлення відсутності місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРЕС ІНЖИНІРИНГ УКРАЇНА", код 35371306 за адресою: місто Київ, вулиця Старонаводницька, будинок 17/2 та зобов`язати відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАРЕС ІНЖИНІРИНГ УКРАЇНА", код 35371306, внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості про зміну місцезнаходження товариства з адреси: місто Київ, вулиця Старонаводницька, будинок 17/2 на іншу адресу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановив учасникам справи строк для реалізації процесуальних прав. Залучено до участі у справі Печерську районну в місті Києві державну адміністрацію в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався, ухвалу суду від 02.07.2024 було надіслано відповідачу на адресу згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань поштовим відправленням № 0600275358212, яке повернено до суду із зазначенням причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою", будь-яких заяв про зміну місцезнаходження відповідача до суду не надходило.

Згідно положень ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

26.07.2024 третя особа подала суду пояснення по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Доля і Ко. Лтд" із 11.08.2023 є власником нерухомого майна - житлового будинку, розташованого за адресою: місто Київ, вулиця Старонаводницька, будинок 17/2.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходженням (юридичною адресою) Товариства з обмеженою відповідальністю "Харес Інжиніринг Україна" зазначено місто Київ, вулиця Старонаводницька, будинок 17/2.

Із матеріалів справи слідує, що позивач звернувся 05.04.2024 до відповідача з листом від 28.03.2024 із проханням терміново змінити місцезнаходження з адреси: місто Київ, вулиця Старонаводницька, будинок 17/2 на іншу адресу, оскільки відповідні обставини порушують права позивача як власника нерухомого майна за вказаною адресою.

Також, у відповіді № 0000609/12218-24 від 19.04.2024 на адвокатський запит від 09.04.2024 № 09/04-1, Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" повідомило, що за період з 19.08.2009 по 11.08.2023, протягом якого виступало власником вищевказаного нерухомого майна, не укладало договір користування таким нерухомим майном із відповідачем.

Отже, звернувшись із даним позовом до суду, позивач наголосив, що використання адреси нерухомого майна для визначення місцезнаходження юридичної особи без отримання згоди власника об`єкта нерухомого майна, є порушенням права власності та створює перешкоди позивачу у здійсненні ним своїх прав вільно та на власний розсуд користуватись та розпоряджатись майном.

Згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи та здійснення управління і обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

За частиною 4 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, подаються: рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, а також установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться зокрема відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Статтею 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно з п. 45.2. ст. 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як установлено судом, офіційною адресою місцезнаходження відповідача згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є: місто Київ, вулиця Старонаводницька, будинок 17/2.

Водночас, використання відповідачем вказаної адреси здійснюється без згоди позивача, як власника нерухомого майна, яке знаходиться за вказаною адресою.

Частиною 3 статті 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

За статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст. 321 ЦК України).

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Отже, власник має право вимагати усунення порушень свого права власності у будь-який час. Негаторний позов пред`являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати права користування та розпорядження ним. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.04.2020р. у справі №212/6724/17.

Згідно з частиною 1 статті 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються зі статтею 20 Господарського кодексу України, визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що не передбачено положеннями статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 915/161/20 зазначено, що спосіб захисту права чи інтересу може бути визначено як вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому як ефективний засіб (спосіб) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц, від 27.11.2018 у справі № 905/2260/17.

Ураховуючи наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про ефективність обраного позивачем способу захисту та про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Всупереч вказаним вимогам відповідач письмового відзиву на позов, жодних доказів на підтвердження обставин чи відсутності підстав для повернення спірної суми коштів не надав, стверджувань позивача не спростував.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Усунути перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю "Доля і Ко. Лтд" (01015, м. Київ, пров. Памви Беринди, 4; ідентифікаційний код 01043342) у користуванні нерухомим майном, житловим будинком, розташованим за адресою місто Київ, вулиця Старонаводницька, будинок 17/2, шляхом встановлення відсутності місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Харес Інжиніринг Україна" (01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, 17/2; код 35371306).

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Харес Інжиніринг Україна" (01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, 17/2; код 35371306) внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості про зміну місцезнаходження товариства з адреси: місто Київ, вулиця Старонаводницька, будинок 17/2, на іншу адресу.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харес Інжиніринг Україна" (01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, 17/2; код 35371306) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОЛЯ І КО. ЛТД" (01015, м. Київ, пров. Памви Беринди, 4; ідентифікаційний код 01043342) 6 056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн. судового збору.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак