Рішення

від 31.10.2024 по справі 910/8753/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.10.2024Справа № 910/8753/24

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Євро Бізнес"доПівнічного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету Українипровизнання недійсним та скасування пунктів рішення Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.Представники сторін:

від позивача: Березка Р.М.;

від відповідача: Тацишина О.П.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/8753/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Євро Бізнес» (далі також - позивач, ТОВ «Інтер Євро Бізнес») до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі також - відповідач, Відділення) про визнання частково недійсними п.п. 1, 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11 резолютивної частини Рішення адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» № 60/57-р/к від 30.05.2024.

06.08.2024 відповідачем подано відзив на позов та заявлено клопотання про проведення розгляду справи в закритих судових засіданнях.

12.08.2024 позивач звернувся до суду із наступними заявами та клопотаннями:

- відповіддю на відзив;

- запереченнями проти розгляду справи в закритих судових засіданнях;

- про залучення до участі в справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 .

05.09.2024 відповідач надав письмові заперечення на відповідь на відзив та просив про поновлення строку на подання.

За результатами розгляду клопотання відповідача про розгляд справи в закритих судових засіданнях суд вирішив відмовити в задоволенні такої заяви.

Враховуючи наявні в матеріалах справи фактичні дані та зважаючи на доводи представників сторін, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про залучення до участі в справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 , адже позивачем не доведено, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Крім того, враховуючи доводи представника відповідача, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку для подання заперечень на відповідь на відзив та про поновлення такого строку.

З огляду на строки розгляду справи та на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 31.10.2024.

Безпосередньо в судовому засіданні 31.10.2024 представники сторін надали усні пояснення по суті справи.

Суд заслухав вступне слово, закінчив з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами.

Суд перейшов до судових дебатів.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Суд також враховує положення частини 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" 04.11.1950 року про право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Дорученням Антимонопольного комітету України від 25.07.2018 № 13-02/572 Відділення уповноважене здійснити дослідження щодо наявності ознак порушення ТОВ «Прайм-Актив» та ТОВ «Інтер Євро Біснес» законодавства про захист економічної конкуренції під час їх участі у торгах, які проводились Управлінням освіти і науки Броварської міської ради, ідентифікатори закупівель у системі «Prozorro» UA-2018-02-02-002283-b, UA-2018-05-10-01532-с, UA-018-05-18-000764-с, UA-2018-05-31-000362-с.

Розпорядженням адміністративної колегії Відділення від 27.01.2022 № 60/27-рп/к розпочато розгляд справи № 180/60/27-рп/к.22 (далі - Розпорядження) за ознаками вчинення ТОВ «Прайм-Актив» та ТОВ «Інтер Євро Біснес» порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 1 ст. 50 та п. 4 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.

За результатами розгляду справи № 180/60/27-рп/к.22 Відділенням 30.05.2024 прийнято Рішення № 60/57-р/к про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (далі також - Рішення № 60/57-р/к), відповідно до якого визнано, що ТОВ «Прайм-Актив» та ТОВ «Інтер Євро Біснес» вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у тендерних процедурах закупівлі за допомогою електронної системи «Прозорро», які проводились Управлінням освіти і науки Броварської міської ради, ідентифікатори закупівель у системі UA-2018-02-02-002283-b, UA-2018-05-10-01532-с, UA-018-05-18-000764-с, UA-2018-05-31-000362-с (далі також - торги, процедури закупівлі).

Доводи Відділення щодо наявності у діях позивача та інших учасників торгів антиконкурентних узгоджених дій ґрунтуються на:

1) вході в аукціон та завантаженні тендерних пропозицій з однієї ІР-адреси;

2) завантаженні тендерних пропозицій з одного електронного майданчика;

3) подачі фінансової звітності з однієї ІР-адреси;

4) завантаженні у складі тендерної пропозиції документів зі спільними особливостями в оформленні;

5) поданні у складі тендерних пропозицій довідок з послідовними номерами;

6) залученні однієї особи до підготовки кошторисної документації;

7) наявності сталих господарських відносин;

8) спільному місці реєстрації засновників;

9) синхронному завантаженні тендерних пропозицій з однієї ІР-алреси, яка належить третій особі;

10) не зниженні цінових пропозицій під час участі в аукціоні;

11) синхронності дій під час переказу коштів на рахунок оператора електронного майданчика;

12) синхронності завантаження тендерних пропозицій з однієї ІР-адреси.

Позивач вважає, що Рішення № № 60/57-р/к є неправомірним і порушує його права, оскільки прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На обґрунтування заявленого позову ТОВ «Інтер Євро Бізнес» наголошує, що Відділення не надало належної оцінки доказам під час винесення Рішення № 60/57-р/к та порушило процедуру, а посилання на зв`язок у торгах між учасниками не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Позивач вважає, що висновки, зроблені Відділенням у Рішенні № 60/57-р/к ґрунтуються виключно на припущеннях, які не відповідають реальним обставинам та не підтверджені належними доказами, оскільки факт спотворення результатів торгів у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій потрібно досліджувати сукупністю обставин. Сукупність це загальна кількість обставин, кожна з котрих повинна бути обґрунтована належними доказами. Зміст оскаржуваного Рішення № 60/57-р/к свідчить про те, що покладені в його основу висновки мають переважно ймовірний характер та ґрунтуються на зроблених Відділенням припущеннях.

Крім того, позивач наполягав на пропуску Відділенням строку давності притягнення до відповідальності, встановленого ст. 42 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а під час тривалого розслідування в період з 2018 по 2024 роки ТОВ «Інтер Євро Бізнес» знаходилося у стані правової невизначеності, що є неприпустимим.

Відповідач проти заявленого позову заперечив у повному обсязі та виклав свої аргументи у відзиві на позов.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши подані докази у їх сукупності, суд дійшов таких обґрунтованих висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Правовідносини, пов`язані з обмеженням монополізму та захистом суб`єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України (далі - ГК України), і відтак є господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду. Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Так, в силу ч. 1 ст. 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції" законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Стаття 3 зазначеного Закону до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Приписами ст. 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Частиною 1 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про державну допомогу суб`єктам господарювання", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Частиною 1 ст.48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Як визначено статтею 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також зазначено і у п. 12 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правил розгляду справ), які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 за № 5, доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.

Пунктом 32 Правил розгляду справ встановлено, що у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення. Під час вирішення питання про накладення штрафу у резолютивній частині рішення вказується розмір штрафу. Резолютивна частина рішення, крім відповідних висновків та зобов`язань, передбачених статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у необхідних випадках має містити вказування на дії, які відповідач повинен виконати або від яких утриматися для припинення порушення та усунення його наслідків, а також строк виконання рішення.

Вчинення суб`єктами господарювання узгоджених дій утворює самостійний склад порушення законодавства про захист економічної конкуренції і не залежить від того, чи займають відповідні суб`єкти господарювання чи один з них монопольне (домінуюче) становище на ринку.

З урахуванням приписів частини третьої статті 6 названого Закону для кваліфікації дій (бездіяльності) суб`єктів господарювання на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді схожих дій (бездіяльність) на ринку товару (і які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції) не вимагається обов`язкове встановлення та доведення факту чи фактів формального узгодження зазначених дій, в тому числі укладення відповідної угоди (угод). Це порушення установлюється за результатами такого аналізу органом Антимонопольного комітету України ситуації на ринку товару, який:

- свідчить про погодженість конкурентної поведінки суб`єктів господарювання;

- спростовує наявність об`єктивних причин для вчинення зазначених дій.

Пов`язані з наведеним обставини з`ясовуються і доводяться відповідним органом Антимонопольного комітету України.

Суд має з`ясовувати, чи зазначено в рішенні органу Антимонопольного комітету України докази обмеження конкуренції внаслідок дій (бездіяльності) суб`єкта господарювання або іншого негативного впливу таких дій (бездіяльності) на стан конкуренції на визначеному відповідним органом ринку, протягом певного періоду часу, чи досліджено в такому рішенні динаміку цін, обставини і мотиви їх підвищення або зниження, обґрунтованість зміни цін, співвідношення дій (бездіяльності) суб`єкта господарювання з поведінкою інших учасників товарного ринку, в тому числі й тих, що не притягалися до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, витрати суб`єкта господарювання, які впливають на вартість товару, тощо.

При цьому, саме орган Антимонопольного комітету України має довести безпідставність посилання заінтересованої особи на інші чинники, що можуть позначатися на поведінці суб`єкта господарювання (зокрема, на специфіку відповідного товарного ринку; тривалість та вартість зберігання товару; час та вартість доставки; витрати на реалізацію товару тощо).

Крім того, у вирішенні спорів, пов`язаних з оцінкою дій чи бездіяльності суб`єктів господарювання як погодженої конкурентної поведінки (стаття 5, частини перша - четверта статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), слід з`ясовувати та перевіряти належними засобами доказування фактичні обставини, пов`язані з наявністю або відсутністю безпосереднього впливу таких дій (бездіяльності), - наприклад, укладання угоди або прийняття рішення в будь-якій формі, - на умови виробництва, придбання чи реалізації певного товару, в тому числі на такі параметри ринку, як можливі обсяги реалізації, загальний рівень цін на ринку тощо.

Стаття 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розмежовує види антиконкурентних узгоджений дій, зокрема: спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів та вчинення суб`єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Зазначені порушення мають різний склад та потребують відмінну один від одного доказову базу.

При кваліфікації дій суб`єктів господарювання за пунктом 4 частини другої статті 6 Закону - антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, узгодженість дій (поведінки) полягає саме в обміні інформацією, заміні конкуренції між учасниками торгів на координацію, в результаті чого усувається конкуренція між ними та спотворюється основний принцип торгів - здійснення конкурентного відбору учасників.

Така правова позиція підтверджується постановами Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 924/552/19, від 04.02.2021 у справі № 910/17126/19.

Змагальність продавців - учасників конкурентних процедур, ґрунтується на непевності щодо інших учасників та їх поведінки і зумовлює необхідність кожним з учасників пропонування кращих умов за найнижчими цінами. У випадку, коли учасники торгів домовляються між собою щодо умов своїх тендерних пропозицій - усувається непевність, а відтак усувається конкуренція між ними. Оскільки замовник обмежений у ході здійснення процедури торгів лише тими пропозиціями, які подані, то у разі якщо учасники замінять конкуренцію між собою на координацію, замовник не отримує той результат, який би він мав в умовах справжньої конкуренції, тобто вибір переможця закупівлі на принципах прозорої конкурентної процедури.

Таким чином, узгодження учасниками торгів своїх тендерних пропозицій усуває конкуренцію та змагальність між учасниками, а отже спотворює результат, тобто об`єктивно кращу пропозицію, порушує тим самим право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається у зв`язку з наявністю лише справжньої конкуренції.

Сама узгоджена поведінка учасників конкурсу, торгів (тендеру) не відповідає суті конкурсу, відповідно, в даному випадку негативним наслідком є сам факт спотворення результатів тендеру (через узгодження поведінки учасниками).

Відповідно до висновку Верховного Суду викладеного у постановах від 04.02.2021 року у справі № 910/17126/19, від 06.07.2023 у справі № 910/2025/20, від 02.06.2022 у справі № 910/267/20, Закон не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від «спільної домовленості разом брати участь у торгах з метою усунення конкуренції». Цілком зрозуміло, що така «домовленість» навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів. А тому, питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв`язок, у відповідності до статті 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Як наголошував відповідач, саме сукупність обставин, які свідчать про вчинення порушення, і були підставою для прийняття Рішення № 60/57-р/к.

Під час розгляду справи суд у першу чергу надав оцінку доводам позивача щодо пропуску Відділенням строку давності притягнення до відповідальності.

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про захист економічної конкуренції», суб`єкт господарювання не може бути притягнений до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, якщо минув строк давності притягнення до відповідальності.

Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції становить п`ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення. Перебіг строку давності зупиняється на час розгляду органами Антимонопольного комітету України справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Як уже було вказано вище, антимонопольна справа № 180/60/27-рп/к.22 була розпочата Розпорядженням адміністративної колегії Відділення від 27.01.2022 № 60/27-рп/к, відповідно до якого на виконання доручення Антимонопольного комітету України від 25.07.2018 № 13-02/572, з метою виконання завдань, покладених на Відділення Законом України «Про Антимонопольний комітет України», здійснено державний контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контроль щодо створення конкурентного середовища, зокрема під час участі ТОВ «Інтер Євро Бізнес» та ТОВ «Прайм-Актив» з власної ініціативи, відповідно до абзацу 4 статті 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Законом України «Про захист економічної конкуренції» (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) (статтею 42) визначені строки притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а не строки розгляду справ Відділенням.

Строк притягнення до відповідальності - сукупність правовідносин, передбачених законодавством, що встановлює період часу, за який до суб`єкта можуть бути застосовані примусові заходи з додержанням встановленої процедури, застосування правомочним суб`єктом до осіб, які вчинили правопорушення, заходів впливу, реалізація яких юридично визнана.

Закон України «Про захист економічної конкуренції», а також Правила розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 р. № 5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90/299 (зі змінами та доповненнями) (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), не містили строків, які б визначали тривалість розслідування з моменту його початку до моменту винесення відповідного рішення» не встановлено, та є дискреційними повноваженнями органів Антимонопольного комітету України.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За принципом належного урядування влада має здійснюватися у правомірний, справедливий та розумний спосіб. З принципу «правової держави» витікає вимога законності та узгодженості діяльності її органів. Саме тому на рівні Основного закону закріплено, що органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Антимонопольна справа № 180/60/27-рп/к.22 розпочата 27.01.2022 та завершилась прийняттям Рішенням № 60/57-р/к від 30.05.2024, тобто розгляд справи здійснювався протягом 2 років та 4 місяців.

Частина 2 статті 42 Закону № 2210 (в редакції, чинній на момент

виникнення правовідносин) передбачає, що перебіг строку давності зупиняється на час розгляду органами Антимонопольного комітету України справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Отже, Відділенням не було у не могло бути порушено під час розгляду справи № 180/60/27-рп/к.22, а ні строків притягнення до відповідальності, а ні строків розгляду справи, які не були регламентовані в редакції Закону України «Про захист економічної конкуренції», чинній на момент виникнення правовідносин.

У свою чергу, збір доказів, з 2018 року, на який посилається позивач, здійснювався не в межах справи № 180/60/27-рп/к.22, а в межах загального державного контролю (нагляду) Відділенням, відповідно до статті 3 Закону України «Про антимонопольний комітет України».

За вмотивованим клопотанням особи, яка бере участь у справі, про необхідність більш тривалого часу для розгляду подання та підготовки відповіді на нього розгляд справи може бути відкладено (абзац 2 пункту 6 розділу VII Порядку розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України 19 квітня 1994 року № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 року за № 90/299 (із змінами та доповненнями).

Зміна директора, місцезнаходження та інші реєстраційні дії, пов`язані з діяльністю Товариства ніяким чином на впливають на правосуб`єктність та дієздатність юридичної особи, яка має відповідні права та обов`язки, передбачені законодавством, зокрема конкурентним (в тому числі, бути суб`єктом відповідальності в розумінні статті Закону України «Про захист економічної конкуренції»)

Питання організації та корпоративні зміни в органах Товариства не можуть бути підставою для відкладення розгляду справи у випадку відсутності належної мотивації таких обставин. Відкладення розгляду справи є дискреційним повноваженням, а саме правом Відділення, а не обов`язком.

Стосовно інших доводів позивача, викладених на обґрунтування підстав для визнання недійсним та скасування Рішення № 60/57-р/к встановлено наступне.

Досліджувані Відділенням процедури закупівель проводились в часовому періоді -1-3 квартал 2018 та мають деякі відмінності в кваліфікаційних обставин, що свідчать про вчинення порушення.

Натомість, позивач наводить спростування виключно щодо процедури закупівлі з ідентифікатором у системі UA-2018-02-02-002283-b.

Зокрема, ТОВ «Інтер Євро Бізнес» вказує на те, що використання однієї IP-адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 у період проведення процедури закупівлі обома учасниками та завантаження тендерних пропозицій останніми з IP-адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 не дає можливості встановити кінцевого користувача вказаної IP-адреси.

Як вбачається з п. 70 Рішення № 60/57-р/к та не було спростовано під час розгляду справи судом, під час проведення процедури закупівлі з ідентифікатором у системі UA-2018-02-02-002283-b, учасники знаходились за різними адресами.

ТОВ «Інтер Євро Бізнес» листом від 26.09.2018 № 43, повідомило Відділення, що до підготовки (збору) документів, які входили до складу пропозиції та надавались для участі у процедурі закупівлі інших осіб не залучало.

Отже, використання ТОВ «Інтер Євро Бізнес» та ТОВ «Прайм-Актив» спільної ІР-адреси для завантаження тендерних пропозицій та входу в аукціон, свідчить про спільні дії останніх та про наявність умов для обміну інформацією між ними під час участі у процедурі закупівель з ідентифікатором у системі UA-2018-02-02-002283-b.

Зазначене свідчить про наявність умов для обміну інформацією, з урахуванням відсутності об`єктивно існуючих чинників, які б спростовували наведене та наявності інших обставин, що становлять собою сукупність доказової бази про вчинення відповідного порушення з боку ТОВ «Інтер Євро Бізнес» та ТОВ «Прайм-Актив».

Дані обставини зазначені у пунктах 64-72 Рішення № 60/57-р/к та підтверджені наступними доказами, що додаються й самим позивачем:

- листом ДП «Прозорро» від 31.07.2018 № 206/2105/03 - щодо входу в аукціон для участі у процедурі закупівлі;

- листом ТОВ «Закупки.Пром.УА» від 20.08.2018 № 673/08 - щодо завантаження тендерних пропозицій для участі у процедурі закупівлі.

Зазначене не може бути формальною обставиною та прямо свідчить про спільне ведення господарської діяльності, зокрема під час проведення процедури закупівлі з ідентифікатором у системі UA-2018-02-02-002283-b, що створює умови для обміну інформацією між таким суб`єктами.

Також, позивач посилався на відсутність в Рішенні № 60/57-р/к доказів узгодженості дій ТОВ «Інтер Євро Бізнес» та ТОВ «Прайм-Актив», оскільки не встановлено кінцевого користувача мережевого ідентифікатора (IP-адреси) 91.204.180.156.

Законодавство про захист економічної конкуренції не містить перелік обставин, які мають бути обов`язково встановлені органами Комітету для кваліфікації порушення, передбаченого пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Для кваліфікації дій суб`єктів господарювання як антиконкурентних узгоджених дій в органів Комітету відсутня необхідність встановлення (доведення) таких елементів складу правопорушення, як «об`єктивна сторона порушення», «суб`єктивна сторона порушення», «причинний зв`язок», оскільки законодавство про захист економічної конкуренції не оперує вказаними поняттями.

Так, у межах розгляду антимонопольної справи № 180/60/27-рп/к.22, враховуючи закріплену за органами Комітету виключну компетенцію розглядати та проводити розслідування у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, Відділенням було встановлено на підставі даних уповноважених фіскальних органів, документи яких в якості доказів додано позивачем до позову, а саме:

- Лист Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області, ідентифікаційний код юридичної особи 39393260 (далі - ГУ ДФС у Київській області) від 11.04.2019 № 13077/9/10-36-08-01-14;

- Лист Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві, ідентифікаційний код юридичної особи 39439980 (далі - ГУ ДФС у м. Києві) від 10.04.2019 № 9178/9/26-15-08-06-19.

Натомість, в розрізі сукупності інших встановлених обставин в антимонопольній справі, а саме:

- використанням однієї IP-адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 для входу в аукціон;

- завантаженням ТОВ «Інтер Євро Бізнес» та ТОВ «Прайм-Актив» з одного електронного майданчика у складі тендерної пропозиції документів зі спільними особливостями в оформленні;

- поданням учасниками у складі тендерної пропозиції довідок з послідовними номерами;

- залученням ТОВ «Інтер Євро Бізнес» та ТОВ «Прайм-Актив» однієї особи до підготовки кошторисної документації;

- наявністю сталих господарських відносин між ТОВ «Інтер Євро Бізнес» та ТОВ «Прайм-Актив»;

- спільним місцем реєстрації засновників учасників;

- синхронністю дій учасників під час переказу коштів на рахунок оператора електронного майданчика, -

місцезнаходження провайдера в іншій країні, не спростовує того факту, що позивач та ТОВ «Прайм-Атив» у період проведення процедури закупівлі з ідентифікатором у системі UA-2018-02-02-002283-b використовували одну і ту ж ІР-адресу для подання фінансової звітності без об`єктивних підстав такого використання та наведення пояснень з даного приводу.

Крім того, під час розгляду антимонопольної справи Відділенням було встановлено факт завантаження ТОВ «Інтер Євро Бізнес» та ТОВ «Прайм-Актив» у складі тендерної пропозиції документів зі спільними особливостями в оформленні.

За результатом аналізу документів в антимонопольній справі, що відображено в пунктах 78-100 Рішення № 60/57-р/к, завантажених учасниками у складі тендерних пропозицій у процедурі закупівлі з ідентифікатором у системі UA-2018-02-02-002283-b , було встановлено ряд нехарактерних схожостей в їх оформленні, що наведене в тексті Рішення № 60/57-р/к.

За результатом порівняльного аналізу кошторисів, завантажених учасниками у складі своїх тендерних пропозицій для участі у процедурі закупівлі, Відділенням встановлено, що вони підготовлені однією особою - ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ).

ТОВ «Інтер Євро Бізнес» Листом № 60-01/3339 повідомило, про те, що до підготовки документів (кошторисної документації) у процедурі закупівлі залучало ОСОБА_2 , яка на підставі цивільно-правового договору, зобов`язувалась надати такі послуги: розробка проектно-кошторисної документації, розрахунок вартісних та кількісних показників з використанням програмного комплексу АВК-5 виконавця в обсязі і на умовах передбачених договором, а ТОВ «Інтер Євро Бізнес» зобов`язується прийняти та оплатити дані послуги (роботи).

Надалі Відділенням встановлено ряд інших спільних схожостей в оформленні, що свідчить про підготовку таких документів однієї особою. При цьому, інформації та пояснень щодо складання кошторисів та тендерної документації загалом від ТОВ «Прайм-Актив» до Відділення не надходило.

Зокрема, при порівнянні довідки ААА № 0308692 від 31.01.2018, яка видана ОСОБА_1 (засновник, керівник ТОВ «Інтер Євро Бізнес» у період проведення процедури закупівлі) та довідки ААА № 0308693 від 31.01.2018, яка видана ОСОБА_3 (засновник, керівник ТОВ «Прайм-Актив» у період проведення процедури закупівлі) Відділенням встановлено, що останні виданні в один день і мають послідовні номери.

Учасники у складі тендерних пропозицій завантажили до системи «Prozorro» кошторисну документацію, у ТОВ «Інтер Євро Бізнес» електронний файл має назву «Кошторес», у ТОВ «Прайм-Актив» - «Кошторис».

Документи створені за допомогою програмного комплексу АВК - 5 (3.2.2).

Зазначена інформація відображена у лівому кутку форми. Колонтитул з версією програмного комплексу формується повністю автоматично, без можливості втручання з боку користувача.

За результатами аналізу кошторисної документації Учасників встановлено, що порядкові реєстраційні номери кошторисів є послідовними (зазначений параметр з шифром документу зазначається у правому верхньому кутку форми та формується автоматично). У ТОВ «Прайм-Актив» - 264_ДЦ_ ЛС1_2-1-1, у ТОВ «Інтер Євро Бізнес» порядковий реєстраційний номер 265_ДЦ_ЛС1_2-1-1.

Крім того, назви локальних кошторисів ідентичні з однаковим номером « №2-1-1», у обох учасників «Кошторисна трудомісткість, люд. год складає 5484,73», «Кошторисна заробітна плата, грн складає 169337», а також складені та підписані ОСОБА_2 ..

У разі, якщо кошториси готувалися б окремо спеціалістами різних суб`єктів господарювання, що обраховують кошторисну вартість робіт, то порядкові реєстраційні номери та назви кошторисів були б різними.

Отже, вказані вище обставини свідчать про те, що подані у складі тендерних пропозицій ТОВ «Інтер Євро Бізнес» та ТОВ «Прайм-Актив» кошториси формувались послідовно та розроблені на одному комп`ютерному обладнанні одним спеціалістом - ОСОБА_2., що свідчить про обмін інформацією, узгоджену поведінку учасників ще на стадії підготовки пропозицій у процедурі закупівлі та обізнаність щодо змісту пропозицій один одного.

Дослідження та встановлення обставин антимонопольної справи, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, в їх взаємозв`язку, оцінюється адміністративної колегією Відділення у взаємозв`язку, незалежно від фактично-доказової бази в частині кількості фактів (обставин), що свідчать про наявність мов для обміну інформацією між учасниками торгів.

Закон не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від "спільної домовленості разом брати участь у торгах з метою усунення конкуренції". Цілком зрозуміло, що така "домовленість" навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів. А тому питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв`язок, у відповідності до статті 86 ГПК України. висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 04.02.2021 року у справі № 910/17126/19, від 06.07.2023 у справі № 910/2025/20, від 08.11.2022 у справі № 910/3202/20.

Доводи позивача про неповноту дослідження обставин справи Відділенням мають надто загальний характер, який свідчить про незгоду позивача із висновками Комітету, а не про відсутність належного мотивування Рішення № 60/57-р/к як такого.

Водночас зміст Рішення № 60/57-р/к та матеріали справи підтверджують, що Відділення надало вичерпне обґрунтування своєї позиції та повно і об`єктивно з`ясувало обставини справи, з урахуванням доказів зібраних під час дослідження справи та/чи поданих сторонами.

Суд, за результатом детального аналізу матеріалів справи дійшов висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи відповідача та свідчили б про наявність підстав для визнання недійсним та скасування Рішення № 60/57-р/к від 30.05.2024.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Підсумовуючи вищенаведене, Відділенням повно та всебічно встановлено обставини, які мають значення для справи, Рішення № 60/57-р/к від 30.05.2024 прийняте з дотриманням вимог Закону України «Про захист економічної конкуренції», відтак підстави для визнання недійсним або скасування Рішення, передбачені статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції», відсутні. Позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Євро Бізнес" відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11.11.2024 року.

Суддя Ю.О.Підченко