Рішення

від 12.11.2024 по справі 910/10550/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.11.2024Справа № 910/10550/24

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/10550/24

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"

до 1. Акціонерного товариства "Укрпошта"

2. Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

У серпні 2024 року до Господарського суду міста Києва через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства "Укрпошта" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 27.08.2024 року до Акціонерного товариства "Укрпошта" (відповідач-1) та Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (відповідач-2) про стягнення збитків в розмірі 18 000,00 грн. (вісімнадцять тисяч гривень).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № АМ164208 від 12.02.2021 року, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, позивачем виплачено відшкодування власнику пошкодженого застрахованого ним автомобіля марки "Renault Dokker", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок чого до позивача перейшло право вимоги до відповідача-1, як власника транспортного засобу "Fiat Doblo", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з вини співробітника якого сталася дорожньо-транспортна пригода. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки "Fiat Doblo", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, застрахована відповідачем-2, позивач просить суд стягнути з відповідачів суму завданих збитків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10550/24, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

13.09.2024 року через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" надійшов відзив на позовну заяву № 02625/0124 від 10.09.2024 року, в якому відповідач-2 проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що за розрахунком відповідача-2 належний до виплати розмір страхового відшкодування з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу 0,5524 становить 13 579,81 грн. Вказана сума страхового відшкодування була виплачена позивачу, що не заперечується позивачем у позовній заяві. Тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. Крім того, відповідач-2 заявив клопотання про застосування строку позовної давності.

25.09.2024 року через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" надійшла відповідь на відзив № 237677/ІНС від 16.09.2024 року, в якій позивач погодився з твердженнями відповідача-2 про необхідність застосування коефіцієнту фізичного зносу 0,5524 на замінені деталі. Однак позивач не погоджується із здійсненим відповідачем-2 розрахунком страхового відшкодування, оскільки відповідачем-2 було самовільно віднято ряд позицій, які не було зафіксовано в акті огляду пошкодженого транспортного засобу. У зв`язку з чим позивач просить призначити судову автотехнічну експертизу.

Розглянувши клопотання позивача про призначення судової автотехнічної експертизи, суд дійшов висновку відмовити в його задоволенні, з огляду на те, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Дослідивши підстави заявленого клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи, виходячи із наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що для з`ясування необхідних для вирішення даного спору обставин відсутні підстави для призначення відповідної судової експертизи.

04.10.2024 року через систему «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Укрпошта» надійшли пояснення, в яких відповідач-1 проти позовних вимог заперечив та просив відмовити в позові, посилаючись на те, що у заподіювача шкоди та його страховика не може виникнути солідарного обов`язку щодо виплати страхового відшкодування. Також у поданих поясненнях відповідач-1 просить розглядати справу в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

Розглянувши клопотання відповідача-1 про розгляд справи порядку загального позовного провадження, суд дійшов висновку відмовити в його задоволенні, з огляду на те, що за змістом частини 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 6 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Судом встановлено, що відповідачем-1 належним чином не обґрунтовано та не надано належних доказів в підтвердження існування обставин, які можуть бути підставою для розгляду справи № 910/10550/23 у порядку загального позовного провадження в аспекті ч. 6 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, 23.09.2024 року на електронну пошту Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація про страхове покриття № 9-03/40668 від 23.09.2024 року.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.02.2021 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № АМ164208, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом "Renault Dokker", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідний страховий випадок настав 22.03.2021 року по вул. Народного Ополчення, 5а в м. Києві за участю застрахованого позивачем транспортного засобу "Renault Dokker", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля "Fiat Doblo", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом "Fiat Doblo", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем "Renault Dokker", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що зупинився попереду.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль "Renault Dokker", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 .

Відповідно до рахунку № х31560 від 14.05.2024 року ТОВ «Кий Авто Центр» вартість відновлювального ремонту автомобіля "Renault Dokker", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 34 117,67 грн.

На підставі складеного позивачем страхового акту від 07.07.2021 року № UA2021032200007/L06/01 вищенаведену ДТП визнано страховим випадком та вирішено виплатити ТОВ «Нова пошта» страхове відшкодування у розмірі 31 820,64 грн.

За страховим випадком (ДТП) згідно складеного страхового акту від 07.07.2021 року № UA2021032200007/L06/01 позивачем здійснено виплату страхового відшкодування на рахунок ТОВ «Кий Авто Центр» у розмірі 31 820,64 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 53799 від 09.07.2021 року.

Згідно з полісом № АР/9375726 станом на 22.03.2021 року цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "Fiat Doblo", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована у відповідача-2 із встановленим розміром франшизи - 0,00 грн. та лімітом відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну - 130 000,00 грн.

ПрАТ «СГ «ТАС» було виплачено позивачу страхове відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,5524 у розмірі 13 579,81 грн.

За розрахунками позивача розмір невиплаченого страхового відшкодування становить 18 000,00 грн. Вказана сума страхового відшкодування має бути сплачено АТ «Укрпошта», як роботодавцем винної особи, та ПрАТ «СГ «ТАС», як страховиком.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 11.05.2021 року по справі № 760/7407/21 дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_2 п. 13.1 Правил дорожнього руху України. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. В таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора, а саме потерпілій (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.

Таким чином, за суброгацією відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов`язанні (зміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов`язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав.

Отже, суброгація допускається тільки у договорах майнового страхування і правовою підставою її застосування є стаття 993 ЦК та стаття 27 Закону України "Про страхування".

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації транспортного засобу «Fiat Doblo», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

При цьому вина у завданні шкоди, згідно з положеннями пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України, є обов`язковою умовою для покладення на винну особу відповідальності за майнову шкоду, завдану внаслідок взаємодії транспортних засобів іншому учаснику дорожньо-транспортної пригоди.

Судом встановлено, що відносини між Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС", як страховиком та власником автомобіля «Fiat Doblo», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , як страхувальником врегульовані полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/9375726, таким чином, до спірних правовідносин є обґрунтованим застосування ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування".

Франшиза згідно полісу № АР/9375726 встановлена в розмірі 0,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Аналогічна норма міститься у статті 9 Закону України "Про страхування".

Так, для здійснення страхового відшкодування у Законі України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" детально регламентовано дії суб`єктів таких правовідносин, зокрема потерпілого (іншої особи, яка має право на отримання відшкодування) та страховика.

У пункті 35.1 статті 35 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

За змістом пункту 36.2. статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його, а у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

З метою отримання страхового відшкодування позивач звернувся до ПрАТ «СГ «ТАС» із заявою № 739/2021 від 15.09.2021 року про виплату страхового відшкодування у розмірі 31 820,64 грн., виплаченого позивачем за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 22.03.2021 року.

Позивач зазначає, що ПрАТ «СГ «ТАС» було виплачено страхове відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,5524 у розмірі 13 579,81 грн.

Розмір невиплаченого страхового відшкодування становить 18 000,00 грн.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Частинами 1, 2 статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" унормовано, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов`язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Проведення оцінки розміру завданої шкоди суб`єктом оціночної діяльності є необхідним лише у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнта фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин {пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 (далі - Методика)}.

Згідно з пунктом 7.38 Методики значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.

Пунктом 7.39 Методики унормовано, що винятками стосовно використання зазначених вимог є: а) КТЗ експлуатується в інтенсивному режимі (фактичний середньорічний пробіг щонайменше вдвічі більший за середньорічний нормативний); б) складові частини кузова та оперення кузова, кабіни, рами КТЗ відновлювали ремонтом (крім випадків, що однозначно свідчать про усунення експлуатаційних пошкоджень (наприклад, усунення сколів ЛФП на лицьових поверхнях кузова, усунення деформації методом видалення вм`ятин без пофарбування складової частини)); в) складові частини каркасу кузова, оперення кузова, кабіни та рами мають наскрізну корозію, що призвело до зниження витривалості і міцності матеріалу виготовлення цієї складової частини (складових частин) КТЗ; г) складові частини кузова, кабіни, рами КТЗ мають пошкодження у вигляді деформації, за винятком таких, що підпадають під визначення експлуатаційних пошкоджень відповідно до пункту 1.6 розділу I цієї Методики; ґ) КТЗ експлуатувався в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4 до цієї Методики.

Судом враховано відсутність заперечень позивача в частині доводів ПрАТ «СГ «ТАС» про необхідність застосування коефіцієнта фізичного знову 0,5524, у зв`язку з чим останні беруться судом до уваги при вирішенні спору по суті.

Відповідно до пункту 8.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 142/5/2092 вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу визначається за формулою: Сврз = Ср + См + Сс * (1-Ез), де Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, См - вартість матеріалів, Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, Ез - коефіцієнт фізичного зносу.

Виходячи із суми, визначених у розрахунку страхового відшкодування позивача, за підрахунками суду вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля із врахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить: 22 603,40 грн. (10 113,60 грн. + 3160,00 грн. + 20 844,07 грн * (1 - 0,5524)) та відповідно на переконання суду мала б бути відшкодованою ПрАТ «СГ «ТАС».

Враховуючи вищевикладене, обґрунтованою до стягнення є різниця між обґрунтовано визначеною сумою страхового відшкодування, що підлягало компенсації відповідачем-2 позивачу, в розмірі 9023,59 грн. (22 603,40 грн. (страхове відшкодування з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу) - 13 579,81 грн. (розмір виплаченого страхового відшкодування).

Надаючи оцінку позовним вимогам, заявленим ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" до АТ «Укрпошта», суд зазначає таке.

Позивач вказані позовні вимоги обґрунтовував тим, що різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням повинна бути відшкодована відповідачем-1, як роботодавцем винної особи.

При цьому, позивач посилається на положення статті 1194 Цивільного кодексу України.

Відносини ж між відповідачем-1 та його страховиком (ПрАТ «СГ «ТАС») регулюються умовами, визначеними у договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та правилами статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Згідно з частиною першою зазначеної статті у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, страховик відповідача-1 зобов`язаний відшкодувати витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням його зносу.

Згідно зі статтею 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Судом встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого ТОВ "Нова пошта" пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталась з вини водія АТ «Укрпошта», не перевищує розмір страхового відшкодування, який виплачений ПрАТ «СГ «ТАС» позивачу, позовні вимоги до АТ «Укрпошта» є необґрунтованими.

Як вже зазначалося, відповідачем-2 порушено питання щодо пропуску позивачем позовної давності.

Так, позовні вимоги, які визнані судом заявленими обґрунтовано, стосуються стягнення з відповідача-2 страхового відшкодування, право на стягнення якого виникло у позивача 22.03.2021 року, а позовна заява подана до господарського суду 27.08.2024 року (сформована в системі «Електронний суд»).

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Відтак, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відтак, з урахуванням приписів зазначеної норми, трирічний строк звернення з позовом про стягнення з відповідача-2 суми страхового відшкодування станом на день звернення з позовом до суду (27.08.2024 року) є таким, що закінчився 22.03.2024 року.

При цьому, суд бере до уваги, що за приписами статті 262 Цивільного кодексу України заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Відповідно до частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Водночас, згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

11.03.2020 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", якою установив з 12.03.2020 року до 03.04.2020 року на усій території України карантин. В подальшому постановами Кабінету Міністрів України строк карантину на всій території України неодноразово продовжувався та тривав до 30 червня 2023 року.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX внесено зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України та доповнено в тому числі пунктом 19 такого змісту: « 19. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії» (в редакції чинній на момент звернення позивача до суду з даним позовом).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Наразі строк дії режиму воєнного стану в Україні триває.

Тобто, на дату звернення позивача до суду з розглядуваним позовом строки позовної давності за заявленими вимогами продовжені, у зв`язку з чим цей позов пред`явлено в межах строку позовної давності.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача-2 страхового відшкодування в розмірі 9023,59 грн. підлягають задоволенню, оскільки є підставними та обґрунтованими, заявлені в межах позовної давності.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1517,97 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача-2.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог до Акціонерного товариства «Укрпошта» відмовити.

2. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" задовольнити частково.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (ідентифікаційний код 30115243, адреса: 03062, м. Київ, пр-т Перемоги, 65) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (ідентифікаційний код 20782312, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40) грошові кошти: страхове відшкодування - 9023,59 грн. (дев`ять тисяч двадцять три гривні 59 копійок) та судовий збір - 1517,97 грн. (одна тисяча п`ятсот сімнадцять гривень 97 копійок).

4. В іншій частині позовних вимог до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 12.11.2024р.

Суддя О.В. Котков