Рішення

від 23.10.2024 по справі 910/20785/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.10.2024Справа № 910/20785/17 (910/5934/24)За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" -1

Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Екслюзивна група "Підлога "Фаворит" -2

до ОСОБА_1

про визнання недійсними договору купівлі-продажу

в межах справи № 910/20785/17

Суддя Івченко А.М.

Представники: відповідно до протоколу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" та ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Екслюзивна група "Підлога "Фаворит" до ОСОБА_1 про визнання недійсними договору купівлі-продажу в межах справи № 910/20785/17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; позовну заяву вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; відкрито провадження та призначено підготовче засідання на 17.07.24; запропоновано відповідачу надати відзив на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; запропоновано позивачам надати відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2024 витребувано у ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , серія та № паспорту НОМЕР_2 ) належним чином засвідчену копію договору купівлі-продажу від 11.06.2015, на підставі якого остання придбала нежитлову будівлю загальною площею 168,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 для долучення до матеріалів справи.

21.05.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" надійшов відзив.

27.05.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" надійшло повідомлення.

30.05.2024 від відповідача надійшли документи.

05.06.2024 від відповідача надійшов відзив.

17.06.2024 від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Екслюзивна група "Підлога "Фаворит" надійшли пояснення.

24.06.2024 від відповідача надійшли заперечення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2024 закрито підготовче провадження з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван", Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Екслюзивна група "Підлога "Фаворит" про визнання недійсними договору купівлі-продажу в межах справи № 910/20785/17; призначено розгляд заяви до розгляду по суті на 11.09.24; запропоновано учасникам провадження у справі надати пояснення та докази до початку розгляду справи по суті.

05.09.2024 від відповідача надійшло клопотання про відкладення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 відкладено розгляд справи на 02.10.24.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2024 відкладено розгляд справи на 23.10.24.

В судовому засіданні представники учасників провадження у справі надали пояснення по суті та виступили із промовами у судових дебатах.

Судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позови, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Позивачі обґрунтовують позовну заяву тим, що в процесі здійснення повноважень ліквідатора, ліквідатору стало відомо про укладений договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 04.06.2015 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Екслюзивна група "Підлога "Фаворит" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлас Групп", відповідно до умов якого ТОВ "Екслюзивна група "Підлога "Фаворит" придбало нежитлову будівлю літерою а-1, загальною площею 168,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

З інформаційних довідок № 371329857 від 25.03.2024 та № 371707213 від 27.03.2024 з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що 11.06.2016 приватним нотаріусом Сумського нотаріального скруту Бурбикою Т. А. на підставі договору купівлі-продажу серія та № 1225 від 11.06.2015 було зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на об`єкт нерухомого майна № 649560359102 (нежитлова будівля, загальною площею 168,8 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ).

Також з інформаційної довідки № 371707213 від 27.03.2024 з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, попереднім власником вказаного об`єкта нерухомості був ТОВ «ЕГ «Підлога «Фаворит» на підставі договору купівлі-продажу серія та номер 1192 від 04.06.2015.

Таким чином, 11.06.2015 між ТОВ «ЕГ «Підлога «Фаворит» та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна нежитлової будівлі, загальною площею 168,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та яка перебувала у власності ТОВ «ЕГ «Підлога «Фаворит» на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 04.06.2015.

Позивачі вважають, що наявні підстави для визнання недійсним вказаного договорів купівлі-продажу від 11.06.2015, укладеного між ТОВ «ЕГ «Підлога «Фаворит» (код 37797171) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), оскільки цей правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а був вчинені банкрутом з метою завдання шкоди майбутнім кредиторам ТОВ «ЕГ «Підлога «Фаворит», шляхом унеможливлення задоволення їх вимог за рахунок вказаної нежитлової будівлі.

Як встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 01.07.2016 у справі № 910/5797/16 та досліджувалося судом у справі № 910/20785/17, 25.06.2015 між ПАТ «Авант-банк» та ТОВ «ЕК «Підлога «Фаворит» було укладено кредитний договір № К-Ю/15/026, згідно якого банкруту було надано кредит у формі відновлювальної лінії, в межах кредитного ліміту у сумі 91 000 000,00 грн. Кінцевий термін повернення кредиту визначено 25.06.2016.

Як вбачається з матеріалів кредитної справи, 28.05.2015 ТОВ «ЕГ «Підлога «Фаворит» звернулося до заступника голови правління ПАТ «Авант-Банк» Швеця А.М. із листом, в якому просило надати ТОВ «ЕГ «Підлога «Фаворит» кредит у сумі 91 000 000,00 грн, строком на 12 місяців для поповнення обігових коштів.

В подальшому вказана заявка була розглянута управлінням кредитних операцій банку та передана до управління безпеки. За результатами перевірки відділу безпеки компрометуючих даних не було виявлено, у зв`язку із чим управління безпеки повідомило, що вважає за можливе винести на розгляд кредитного комітету питання по клопотанню ТОВ «ЕГ «Підлога «Фаворит» щодо відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі 91 000 000,00 грн за відсотковою ставкою 25,5% річних, строком на 12 місяців.

25.06.2015 кредитним експертом банку було подано запит на проведення кредитної операції ТОВ «ЕГ «Підлога «Фаворит».

Протоколом засідання кредитного комітету ПАТ «Авант-Банк» № 250615-1 від 25.06.2015 вирішено винести на розгляд правління рішення про здійснення кредитування ТОВ «ЕГ «Підлога «Фаворит».

Протоколом засідання правління ПАТ «Авант-Банк» від 25.06.2015 № 136 затверджено рішення кредитного комітету від 25.06.2015 та дозволено оформити відновлювальну кредитну лінію в сумі 91 000 000,00 грн з процентною ставкою 25,5 % і, строком на 12 місяців, цільове призначення на ведення поточної діяльності.

Позивачі зазначають, що відповідно до виписок по рахунках ТОВ «ЕГ «Підлога «Фаворит» в АТ «Банк-Січ» та АТ «Банк Альянс», Товариство не мало достатньо коштів для здійснення зазначених у позові платежів та виконання платіжних доручень, доказів поставки такого товару, а також специфікацій на товар з конкретним його переліком ТОВ «ЕГ «Підлога «Фаворит» надано не було.

Невиконані платіжні доручення, відповідно до акта від 01.11.2015 перевірки цільового використання кредитних коштів по договору про надання кредиту № К-Ю/15/026 від 25/06/2015 були прийняті банком без зауважень, витребування додаткових та уточнюючих документів.

Ліквідатор ТОВ «ЕГ «Підлога «Фаворит» арбітражний керуючий Демчан О.І. звертався до ТОВ «Транс-Консалт ЛТД» із вимогою про повернення 78 600 000,00 грн, які були перераховані 25.06.2015 ТОВ «ЕГ «Підлога «Фаворит» на користь ТОВ «Транс- Консалт ЛТД». Проте, вказана вимога була залишена ТОВ «Транс-Консалт ЛТД» без реагування та виконання.

Позивачі у позовній заяві вказують на те, що відчуження об`єкту нерухомого майна, нежитлової будівлі загальною площею 168,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, від банкрута до ТОВ «НВП «Проммтрансенерго» на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 11.06.2015 відбулося фактично за пів місяця до оформлення ТОВ «ЕГ «Підлога «Фаворит» кредитного договору та за півтора роки до відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, а також за пів року до втрати банком платоспроможності. Крім того, оскільки «ЕГ «Підлога «Фаворит» не мало на меті повертати заборгованість по кредиту, посадовими особами товариства на шкоду майбутньому кредитору було виведено вказане нерухоме майно. Таким чином, відчуження вказаного об`єкту нерухомості є частиною узгоджених дій, вчинених з метою унеможливлення задоволення вимог кредитора за рахунок такого майна. Позивачі, також вказують на те, що за результатом аналізу виписок з рахунків ТОВ «ЕГ «Підлога «Фаворит» ліквідатором встановлено, що товариство не перераховувало грошові кошти на погашення заборгованості за кредитним договором, що призвело до збільшення заборгованості та банкрутства «ЕГ «Підлога «Фаворит».

Суд вирішив відмовити у задоволені позовної заяви на підставі такого.

Згідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Як вже було зазначено, 04.06.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлас Групп» (код ЄДРПОУ 35442722), як Продавцем, та ТОВ «ЕГ «Підлога «Фаворит», як Покупцем, укладений договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соболевою В.Л. та зареєстрований в реєстрі за номером 1192.

Відповідно до умов вищезазначеного договору ТОВ «Атлас Групп» (Продавець) продав та передав у власність ТОВ «ЕГ «Підлога «Фаворит» (Покупця), а Покупець купив та прийняв у власність від Продавця нежитлову будівлю літерою А-1, загальною площею 168,8 (сто шістдесят вісім цілих вісім десятих) кв.м. (далі - нежитлова будівля), що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 і оплачує її вартість за ціною та у порядку, передбаченому договором.

Відповідно до пунктів 6, 8 вищезазначеного договору, продаж нежитлової будівлі було вчинено за оціночною вартістю, а саме 253 200 (двісті п`ятдесят три тисячі двісті) гривень 00 копійок.

В пункті 6 вищезазначеного договору зазначався поточний рахунок Продавця НОМЕР_3 в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», на який Покупець має сплатити грошові кошти протягом двох банківських днів з моменту підписання та нотаріального посвідчення договору.

Як свідчить копія банківської виписки по рахунку ТОВ «ЕГ «Підлога «Фаворит» за період з 16.08.2011 по 12.08.2021 в АТ «Банк Альянс», яка була долучена самими позивачами до позовної заяви, 04.06.2015, тобто в день підписання вищезазначеного договору, ТОВ «ЕГ «Підлога «Фаворит» оплатило на рахунок ТОВ «Атлас Групп» 253 200,00 грн. згідно договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 04.06.2015.

Відповідно, в той же день до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності на нежитлову будівлю за ТОВ «ЕГ «Підлога «Фаворит».

11.06.2015 між ТОВ «ЕГ «Підлога «Фаворит», як Продавцем, та ОСОБА_1 , як Покупцем, укладений договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, що посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Бурбикою Т.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 1225 (далі - Договір купівлі-продажу).

Відповідно до пункту 1 договору купівлі-продажу ТОВ «ЕГ «Підлога «Фаворит» (Продавець) продав та передав ОСОБА_1 (Покупцю), а Покупець купив та прийняв від Продавця нежитлову будівлю літерою А-1, загальною площею 168,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (далі - нежитлова будівля) і оплачує її вартість за ціною та у порядку, передбаченому цим договором.

Відповідно до пункту 9 договору купівлі-продажу оціночна вартість відчужуваної нежитлової будівлі складає 253 200,00 грн.

Відповідно до пункту 6 договору купівлі-продажу за домовленістю сторін продаж нежитлової будівлі вчинено за 680 000 (шістсот вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Отже, 04.06.2015 ТОВ «ЕГ «Підлога «Фаворит» придбало нежитлову будівлю у ТОВ «Атлас Групп» за ціною 253 200,00 грн., а 11.06.2015 ТОВ «ЕГ «Підлога «Фаворит» продало нежитлову будівлю ОСОБА_1 за 680 000,00 грн. Таким чином маючи прибуток від продажу в розмірі 426 800,00 грн.

Як свідчить копія банківської виписки по рахунку ТОВ «ЕГ «Підлога «Фаворит» за період з 16.08.2011 по 12.08.2021 в АТ «Банк Альянс», яка була долучена самими позивачами до позовної заяви, 11.06.2015, тобто в день підписання договору купівлі-продажу від 11.06.2015, ОСОБА_1 оплатило на рахунок ТОВ «ЕГ «Підлога «Фаворит» 680 000,00 грн. згідно договору купівлі-продажу нежитлового приміщення номер 1225 від 11.06.2015.

Факт повного розрахунку за договором купівлі-продажу від 11.06.2015 підтверджується нотаріальною письмовою заявою ТОВ «ЕГ «Підлога «Фаворит» від 11.06.2015, яка посвідчена приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Бурбикою Т.А. та зареєстрована в реєстрі за номером 1235. Також в заяві зазначено, що ТОВ «ЕГ «Підлога «Фаворит» ніяких претензій, в тому числі і майнових, до ОСОБА_1 не має, всі умови по договору виконані.

Відповідно до пункту 19 договору купівлі-продажу право власності на нежитлову будівлю у Покупця виникає з моменту державної реєстрації договору. Державна реєстрація права власності у Покупця на вказане нежитлове приміщення проводиться одночасно з посвідченням цього договору купівлі-продажу.

Факт проведення державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю за ОСОБА_1 підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - ДРРПНМ) індексний номер 38904331 від 11.06.2015. Також даний факт підтверджується і самими позивачами в наданих ними інформаційних довідках з ДРРПНМ.

На виконання пункту 10 договору купівлі-продажу сторони уклали акт прийому-передачі від 11.06.2015.

В пункті 14 договору купівлі-продажу Сторони підтвердили, що цей правочин не є фіктивним чи удаваним, тобто не є таким, що передбачено ст. ст. 234, 235 ЦК України.

На момент укладання договору купівлі-продажу від 11.06.2015 жодних обтяжень, іпотеки, інших речових прав щодо нежитлової будівлі та самого Продавця не виявлено (пункт 3 договору купівлі-продажу).

З огляду на вказані документи, правочин з відчуження нерухомого майна ОСОБА_1 , боржником - ТОВ «Ексклюзивна група «Підлога «Фаворит» було здійснено 11.06.2015, тобто до укладання 25.06.2015 кредитного договору з ПАТ «Авант-банк» і отримання грошових коштів. Відтак, на момент укладання договору, ТОВ «Ексклюзивна група «Підлога «Фаворит» не мало ніяких боргових зобов`язань перед кредиторами. Доказів, щодо їх наявності Позивачами суду не надано, у позовній заяві про наявність кредитних зобов`язань станом на час вчинення правочину не зазначено.

Згідно ухвали Господарського суду м. Києва від 14.12.2017 у справі № 910/20785/17 за заявою ПАТ «Авант-Банк» відносно ТОВ «Ексклюзивна група «Підлога «Фаворит» порушено провадження у справі про банкрутство.

26.06.2015 боржник набув статусу позичальника/боржника, після отримання від банку кредитних коштів. В момент укладення оспорюваного договору, ТОВ «Ексклюзивна група «Підлога «Фаворит» не мало статусу позичальника/боржника, не мало кредиторів.

Позивачами не обґрунтовано позовну заяву належними доказами.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на законних підставах придбала та оплатила за договором купівлі-продажу від 11.06.2015 нежитлову будівлю, є добросовісним та законним набувачем права власності на нежитлову будівлю літерою А-1, загальною площею 168,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

ТОВ «ЕГ «Підлога «Фаворит» отримало грошові кошти на свій банківський рахунок від ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 11.06.2015, що підтверджено банківською випискою по рахунку ТОВ «ЕГ «Підлога «Фаворит», яку позивачі самі ж подали.

Подальші дії ТОВ «ЕГ «Підлога «Фаворит» з отриманими грошовими коштами від продажу нежитлової будівлі за договором купівлі-продажу від 11.06.2015, отриманими кредитними коштами жодним чином не впливають на дійсність договору купівлі-продажу від 11.06.2015.

Договір купівлі-продажу від 11.06.2015 не підпадає ні під ознаки фраудаторного правочину, ні під ознаки фіктивного правочину. Оскільки обидві сторони договору мали намір створити юридичні наслідки договору купівлі-продажу: для Продавця - це продаж об`єкту нерухомого майна та отримання ціни договору, для Покупця - це придбання об`єкту нерухомого майна, оплата ціни договору та оформлення на такий об`єкт права власності. Тобто, обидві сторони діяли з метою реального настання наслідків, обумовлених правовою природою договору купівлі-продажу.

Окрім цього, позивач ТОВ «Стар Інвестмент Ван» у позовній заяві не доводить порушення його прав та/або інтересів внаслідок укладення оспорюваного договору.

Згідно зі статтею 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 цього ж Кодексу.

Так, відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина друга статті 215 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин може бути визнано судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 ЦК України).

Нікчемний правочин є недійсним у силу прямої вказівки закону за фактом наявності певної умови (обставини). Натомість оспорюваний правочин ЦК імперативно не визнає недійсним, допускаючи можливість визнання його таким у судовому порядку на вимогу однієї зі сторін або іншої заінтересованої особи, якщо в результаті судового розгляду буде доведено наявність визначених законодавством підстав недійсності правочину в порядку, передбаченому процесуальним законом.

При цьому оспорюваний правочин є вчиненим, породжує юридично значущі наслідки, обумовлені ним, й у силу презумпції правомірності правочину за статтею 204 ЦК України вважається правомірним, якщо не буде визнаний судом недійсним.

Таким чином, при вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересу є визнання правочину недійсним (пункт 2 частини другої статті 16 ЦК України).

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою, встановлення чи порушується суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

При цьому відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19).

У відповідності до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Положеннями ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За змістом ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наведених обставин, позовна заява є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовної заяви відмовити повністю.

2. Копію рішення направити учасникам провадження у справі про банкрутство.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 12.11.2024.

Суддя А.М. Івченко