Ухвала

від 12.11.2024 по справі 910/13708/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

12.11.2024Справа № 910/13708/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «То Рест» (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 7-А, офіс 3-15)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вімолла» (04119, м. Київ, вул. Джонса Ґарета, буд. 11/2)

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення 36347,34 грн за договором поставки №20240508 від 08.05.2024

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «То Рест» (далі - заявник) звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вімолла» (далі - боржник) 36347,34 грн за договором поставки №20240508 від 08.05.2024.

Заява обґрунтована тим, що боржник в порушення взятих на себе зобов`язань за договором поставки №20240508 від 08.05.2024 не у повному обсязі розрахувався за поставлений товар, у зв`язку з чим заявник просить стягнути залишок заборгованості в порядку наказного провадження.

Розглянувши подану заявником заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.

За приписами частини 1 статті 150 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.

Частиною 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

При цьому приписами статті 91 Господарського процесуального кодексу України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копії документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163-2020, затвердженого наказом Державного підприємства «Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01.07.2020 №144 з 2021-09-01). За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Позаяк, в порушення вимог пункту 3, 4 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України, заявником до заяви не додано оригінали чи належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. До заяви додані ксерокопії документів, які не містять належних відміток про засвідчення копії, передбачених пунктом 5.26 ДСТУ 4163-2020 та статтею 91 Господарського процесуального кодексу України, а саме: дати засвідчення копії.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу.

Згідно із частини 2 статті 154 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 91, 148, 150, 152, 153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «То Рест» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вімолла» заборгованості за договором поставки №20240508 від 08.05.2024 у розмірі 36347,34 грн.

Ухвала набирає законної сили 12.11.2024 та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

СуддяТ.В. Васильченко