Рішення

від 11.11.2024 по справі 910/9094/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2024Справа № 910/9094/24

Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київгазтрейд»

до Державної установи «Інститут травматології та ортопедії Національної Академії медичних наук України»

про стягнення 9 895,65 грн

без повідомлення учасників справи

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Київгазтрейд» (далі - ТОВ «Київгазтрейд», позивач) до Державної установи «Інститут травматології та ортопедії Національної Академії медичних наук України» (далі - Інститут травматології, відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 9 895,65 грн за договором постачання природного газу № 2211003/Т/22 від 31.12.2021.

Позов обґрунтований тим, що відповідач неналежно виконав свої зобов`язання за вказаним договором в частині повної сплати вартості поставленого газу, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 9 895,65 грн. У позові ТОВ «Київгазрейд» просить cтягнути з відповідача основний борг у сумі 6 433,05 грн, пеню в сумі 1 909,44 грн, 3% річних у сумі 401,10 грн. та інфляційні втрати в сумі 1 152,06 грн, а всього - 9 895,65 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.

Отже, розглянувши заявлені позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що між ТОВ «Київгазтрейд» (постачальник) та ДУ «Інститут травматології та ортопедії Національної Академії медичних наук України» (споживач) був укладений договір постачання природного газу (для споживачів, що фінансуються з державного чи місцевих бюджетів) № 2211003/Т/22 від 31.12.2021 (далі - договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що постачальник зобов`язується поставити (передати) природній газ (код за ДК 021-2015:09123000-7 природний газ) споживачу, а споживач зобов`язується приймати та своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу, а також виконувати інші зобов`язання, передбачені цим договором, у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором. Споживач може використовувати природній газ виключно на власні потреби (п. 1.2).

Згідно з п. 2.1 договору плановий об`єм (обсяг) постачання/споживання природного газу у 2022 році за цим договором становить 150 м.куб.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що оператором ГРМ, з яким споживач уклав договір розподілу природного газу є АТ «Київгаз».

Відповідно до п. 3.6 договору фактичний об`єм поставленого у розрахунковому періоді газу, підтверджується підписаним між постачальником та споживачем актом приймання - передачі газу, що складається на підставі даних оператора ГРМ.

Споживач до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику засвідчену копію акту про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу за розрахунковий період, складеного між споживачем та оператором ГРМ відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ. В іншому випадку для розрахунку вартості поставленого за цим договору газу застосовуються дані, оператора ГРМ про об`єм розподіленого (протранспортованого) споживачу газу. Постачальник має право самостійно звернутися до оператора ГРМ для отримання даних про об`єм газу, розподіленого (протранспортованого) для споживача протягом розрахункового місяця (пункт 3.7.1 договору).

На підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГРМ постачальник протягом п`яти робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період із зазначенням фактичних об`ємів (обсягів) споживання за кожну газову добу (D) протягом газового місяця (M), підписані уповноваженим представником постачальника (пункт 3.7.2).

Відповідно до пункту 3.7.3 договору споживач протягом трьох робочих днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання актів. У разі неповернення споживачем у визначений строк акту приймання-передачі природного газу, чи у випадку не подання письмової мотивованої відмови від підписання акту, обсяг спожитого газу та ціна за відповідний розрахунковий період вважаються узгодженими споживачем.

У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем, об`єм постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку на підставі даних оператора ГРМ про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутися до суду за вирішенням спору з приводу об`ємів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, об`єм спожитого газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ або на підставі акту, що складений між оператором ГРМ та споживачем (п. 3.8 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору на момент укладення цього договору ціна планового обсягу природного газу, що поставляється в межах об`ємів, встановлених згідно з пунктом 2.2 цього договору (з урахуванням змін, здійснених відповідно до пункту 3.10 договору), з урахуванням тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок входу і точок виходу в/з газотранспортну(ої) систему(и) ТОВ «Оператор ГТС України» становить 50 136,5760 грн за 1000 куб.м., крім того ПДВ 20% - 10 027,3152 грн, разом з ПДВ - 60 163,8912 грн (89,12 коп.) за 1000 куб.м.

Згідно з п. 4.6, 4.8 договору оплата вартості планового обсягу газу на газовий місяць (М), визначеного в пункті 2.2. договору, здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника до 25 числа базового місяця (М-1) на умовах 100% попередньої оплати, за ціною планового обсягу газу, встановленою у п. 4.1 договору. Остаточні розрахунки за фактичний об`єм (обсяг) спожитого природного газу у газовому місяці (М) здійснюються споживачем за остаточною вартістю та остаточною ціною природного газу, які визначені пунктами 4.4, 4.5 договору у строк до 15 числа (включно) газового місяця (М+1). Датою оплати є дата зарахування коштів на рахунок постачальника (п. 4.10 договору).

Згідно з п. 4.12, 4.13 договору загальна сума договору складається із загальної вартості газу, поставленого споживачу за весь період дії договору. Загальна сума договору складає 9 024,58 грн, в т.ч. ПДВ - 1 504,09 грн та складається з вартості всіх щомісячних договірних обсягів газу, поставлених споживачу за цим договором.

Відповідно до п. 11.1 договору цей договір набуває чинності з дати його укладення та діє в частині постачання природного газу до 31.12.2022, а в частині грошових зобов`язань - до їх повного виконання. Умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з 01.01.2022 (ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 вказаної статті).

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору поставки позивач за період з лютого по грудень 2022 року (включно) передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 183,46 м.куб. на загальну суму 7 933,05 грн, що підтверджується складеними постачальником актами приймання-передачі природного газу за вказаний період. Постачальник здійснював направлення актів приймання - передачі газу на електронну адресу споживача, зазначену у п. 11.12 договору. Проте відповідачем вказані акти приймання - передачі природного газу не підписані та не повернуті на адресу постачальника.

З урахуванням умов п. 3.7.3, 3.8 договору та встановлених судом обставин направлення відповідачу вищевказаних актів приймання-передачі природного газу, відсутності доказів висловлення відповідачем заперечень щодо визначених позивачем обсягів та вартості переданого природного газу, суд вважає доведеним факт передачі природного газу позивачем відповідачу в заявленому обсязі належним чином.

Однак, зі свого боку, відповідач вартість одержаного газу сплатив частково - на суму 1 500,00 грн, що підтверджується довідкою № 02-01/01/2838 від 17.07.2024, наявною в матеріалах справи.

Отже, всупереч положенням договору поставки, відповідач взятий на себе обов`язок з оплати вартості поставленого природного газу виконав неналежним чином, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 6 433,05 грн.

Статтею 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що у зв`язку з простроченням зобов`язання ТОВ «Київгазтрейд» листом № 244/01 від 01.07.2024 повторно направило на адресу відповідача акти приймання-передачі природного газу за лютий - грудень 2022 рік, проте, вказані акти з боку відповідача залишились не сплаченими.

За таких обставин, враховуючи, що основний борг Інституту травматології в сумі 6 433,05 грн є підтвердженим наявними в матеріалах справи доказами і відповідач на час прийняття рішення сплати вказаної заборгованості не здійснив, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог ТОВ "Київгазтрейд" про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивачем заявлено до стягнення також пеню в сумі 1 909,44 грн за прострочення основного зобов`язання.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Так, у пункті 8.6 договору сторони погодили, що споживач, у разі порушення строків розрахунків за природний газ, встановлених цим договором, сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу та нараховується до дати остаточного погашення заборгованості.

Згідно з п. 9.2 договору строк, в межах якого кожна із сторін може звернутись до суду з вимогою про захист своїх прав у зв`язку з погашенням цього договору, в тому числі про стягнення пені, штрафу, відсотків, річних та інфляційних втрат (строк позовної давності) становить 5 років.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми штрафних санкцій відповідно до наведених норм чинного законодавства та умов договору, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у заявленій позивачем сумі - 1 909,44 грн.

Щодо вимог про стягнення 3% у сумі 401,10 грн та інфляційні втрати у сумі 1 152,06 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту статей 612, 625 Цивільного кодексу України вбачається, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору. Аналогічна правова позиція щодо застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 та постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 905/587/18.

Також згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 917/1421/18, оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Таким чином, зважаючи на встановлене судом прострочення відповідачем грошового зобов`язання, вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Здійснивши перерахунок заявлених матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягають стягненню інфляційна складова боргу в сумі 1 152,06 грн. та 3 % річних в сумі 401,10 грн, як просив позивач.

За таких обставин позов ТОВ «Київгазтрейд» підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" до Державної установи «Інститут травматології та ортопедії Національної Академії медичних наук України» про стягнення 9 895,65 грн задовольнити.

Стягнути з Державної установи «Інститут травматології та ортопедії Національної Академії медичних наук України» (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 27, ідентифікаційний код 02012007) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгазтрейд" (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 5, ідентифікаційний номер 42394311) основний борг у сумі 6 433 (шість тисяч чотириста тридцять три) грн 05 коп., пеню у сумі 1 909 (одна тисяча дев`ятсот дев`ять) грн 44 коп., 3% річних у сумі 401 (чотириста одна) грн 10 коп., інфляційні втрати у сумі 1 152 (одна тисяча сто п`ятдесят дві) грн 06 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Повний текст рішення складений 11 листопада 2024 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.