Постанова

від 30.10.2024 по справі 314/2510/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 30.10.2024 Справа № 314/2510/23

Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 314/2510/23 Пр. № 22-ц/807/1222/24Головуючий у 1-й інстанції: Мануйлова Н.Ю. Повний текст складено: 11.04.2024 року. Суддя-доповідач: Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Кухаря С.В., Полякова О.З.,

за участі секретаря Камалової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі адвоката Рогозіна Олексія Вікторовича на рішенняВільнянського районногосуду Запорізькоїобласті від01квітня 2024року у справіза позовомпершого заступникакерівника Запорізькоїокружної прокуратурив інтересахдержави вособі органу,уповноваженого державоюздійснювати відповідніфункції вспірних правовідносинах, Петро-Михайлівськоїсільської радиЗапорізького районуЗапорізької областідо ОСОБА_1 про визнаннянедійсним договоруоренди,зобов`язання повернутиземельну ділянку,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року перший заступник керівника Запорізької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах, Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області звернувся до суду з вищезазначеним позовом (а.с.1-84), в якому просив: визнати недійснимдоговір оренди землі від 31.01.2022, кадастровий номер 2321581300:07:003:0029, площею 9,9998 га, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області для городництва, укладений між Петро-Михайлівською сільською радою Запорізького району Запорізької області та ОСОБА_1 , який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.02.2022 за номером запису про інше речове право: 46546304 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1998665423215); зобов`язати ОСОБА_1 повернути Петро-Михайлівській сільській раді Запорізького району Запорізької області земельну ділянку площею 9,9998 га, кадастровий номер 2321581300:07:003:0029, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області для городництва; стягнути з ОСОБА_1 на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Запорізької окружної прокуратури Запорізької області кошти, витрачені на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 5368,00 грн.

В обґрунтування позову сторона позивача зазначала, що Запорізькою окружною прокуратурою Запорізької області вивчено питання законності безоплатної передачі в оренду громадянам земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності, що розташовані на території Запорізького району Запорізької області, та встановлено факт незаконної передачі в оренду земельної ділянки для городництва ОСОБА_1 понад норму площі, визначену Земельним кодексом України.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 30.10.2019 у справі №314/4180/19 задоволено заяву Петро-Михайлівської сільської ради, визнано відумерлоюспадщину ОСОБА_2 , що складається із земельної ділянки площею 10,00 га, призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Дніпровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, яка належала померлому на підставі державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-ЗП № 011132 від 25.06.2002, вказану земельну ділянку передано у власність Петро-Михайлівської сільської ради.

У подальшому, на підставі вказаного рішення суду 21.12.2019, за Петро-Михайлівською сільською радою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право комунальної власності на вказану земельну ділянку (номер відомостей про речове право: 34868514).

Надалі, рішенням Петро-Михайлівської сільської ради від 18.02.2021 № 54 надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для веденнягородництва площею 9,9998 га із земель комунальної власності на території Петро-Михайлівської сільської ради.

Рішенням Петро-Михайлівської сільської ради від 30.06.2021 № 62 затверджено проект землеустрою щодо відведення вищезазначеної земельної ділянки в оренду з кадастровим номером 2321581300:07:003:0029 площею 9,9998 га (рілля), яка знаходиться за межами населеного пункту на території Петро-Михайлівської сільської ради для городництва, та надано ОСОБА_1 в оренду вказану земельну ділянку для городництва строком на 10 років.

У подальшому, на підставі вказаного рішення, між Петро-Михайлівською сільською радою та ОСОБА_1 31.01.2022 укладено відповідний договір оренди землі та 01.02.2022 проведено державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 на зазначену земельну ділянку комунальної власності (номер запису про інше речове право: 46546304).

Згідно з п. 1 договору, орендодавець відповідно до рішення Петро-Михайлівської сільської ради від 30.06.2021 № 62 надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 9,9998 га, кадастровий номер 2321581300:07:003:0029, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області для городництва.

Відповідно до п. 7 договору, договір укладено на 10 років, а згідно з п. 10 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 12517,15 грн на рік (1043,10 грн в місяць), що складає 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рахунок сільської ради.

Запорізькою окружною прокуратурою встановлено, що вказаний договір орендиземлі від31.01.2022підлягає визнаннюнедійсним усудовому порядку,а земельнаділянка площею9,9998га,кадастровий номер2321581300:07:003:0029підлягає поверненню ОСОБА_1 на користь Петро-Михайлівської сільської ради, оскільки площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 га.

Не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі, зокрема, передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Відповідно до ч.1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Зі змісту Завдання на виконання робіт, а також Висновку про розгляд документації із землеустрою, які є складовими Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 для городництва, розробленого ТОВ «Козацькі землі», вбачається, що цільовим призначенням земельної ділянки з кадастровим номером 2321581300:07:003:0029 на момент складення документації із землеустрою було «01.01. Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», в той час як запропоновано документацією із землеустрою «01.07. Для городництва».

Крім того, відповідно до відомостей Державного земельного кадастру встановлено, що на запити Петро-Михайлівської сільської ради, зокрема, від 19.12.2019 та від 15.06.2021 надавався Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 19.12.2019 та Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.06.2021, зі змісту яких також вбачається, що цільовим призначенням земельної ділянки з кадастровим номером 2321581300:07:003:0029, до передачі її в оренду ОСОБА_1 , було ведення товарного сільськогосподарського виробництва (номер «1.1. Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до Класифікатора видів цільового призначення земельних ділянок, що є Додатком № 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051).

З урахуванням положень ст. ст. 36, 124, 134 ЗК України, а саме зменшенням площі можливої передачі земель для городництва та передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності на підставі земельних торгів, надання земельної ділянки загальною площею 9,9998 га в користування повинно булопроводитись зарезультатами земельнихторгів таза іншимцільовим призначеннямземельної ділянки, зокрема, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, для ведення фермерського господарства, для ведення особистого селянського господарства тощо, чого Петро-Михайлівською сільською радо здійснено не було.

Прокурор у позовній заяві зазначав, що Петро-Михайлівській сільській раді при реалізації владних управлінських функцій необхідно було застосовувати ту норму права, яка була чинною на момент прийняття рішення від 30.06.2021 № 62 про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 2321581300:07:003:0029, чого не було дотримано в межах цих правовідносин.

Враховуючи, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-ІХ від 28.04.2021, яким зменшено розмір площі земельної ділянки, який може надаватись громадянину в оренду для городництва, не передбачалось жодних застережень щодо спеціального нормативно-правового регулювання, що може бути застосовано до триваючих правовідносин, пов`язаних із наданням дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо передачі земель для городництва,Петро-Михайлівська сільська рада не мала повноважень для прийняття рішення від 30.06.20-21 № 62 відповідно до ст. 36 ЗК України в редакції Закону України № 1423-ІХ від 28.04.2021.

Рішення Петро-Михайлівської сільської ради від 30.06.2021 № 62 було прийнято без урахування того, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-Іх від 28.04.2021, який набрав чинності 27.05.2021, внесено зміни до ст. 36 ЗК України, зокрема, щодо площі земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва та не може перевищувати 0,6 га.

Таким чином, приймаючи рішення від 30.06.2021 № 62 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 2321581300:07:003:0029, площею 9,9998 га, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Петро-Михайлівської сільської ради для городництва, Петро-Михайлівською сільською радою порушено вимоги ч. 1 ст. 36, ст. 124, ст. 134 ЗК України, що мало б бути підставою для відмови у затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на підставі ч. 15 ст. 123 ЗК України.

Укладений між Петро-Михайлівською сільською радою та ОСОБА_1 31.01.2022 договір оренди землі також суперечить вимогам ч. 1 ст. 36 ЗК України в частині площі земельної ділянки, яка передана в оренду ОСОБА_1 , тому він підлягає визнанню недійсним в судовому порядку.

Рішення Петро-Михайлівської сільської ради від 30.06.2021 № 62, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки в оренду з кадастровим номером 2321581300607:003:0029 для городництва, та надано ОСОБА_1 в оренду вказану земельну ділянку за умови його невідповідності закону, не зумовлює правових наслідків, на які воно спрямовано, а отже не є ефективним способом захисту порушених інтересів держави, прокурором в цьому позові не заявляється вимога про визнання його незаконним та скасування.

Тож, належним та ефективним способом захисту порушених інтересів держави є визнання судом недійним договору оренди землі від 31.01.2022, укладеного між Петро-Михайлівською сільською радою та ОСОБА_1 , а також зобов`язання ОСОБА_1 повернути на користь Петро-Михайлівської сільської ради земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 9,9998га з кадастровим номером 2321581300:07:003:0029.

Прокурор обґрунтовує звернення до суду в інтересах держави тим, що Петро-Михайлівська сільська рада, на території якої знаходиться спірна земельна ділянка, є одночасно органом, що має повноваження на вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (в тому числі надання земельних ділянок комунальної власності оренду), а також має повноваження й контролю за додержанням земельного законодавства.

Разом з тим, ні Петро-Михайлівська сільська рада, ні її посадові особи при вирішенні даного спору, пов`язаного із поверненням у власність територіальної громади спірної земельної ділянки, не здійснюють захист державних інтересів в суді.

Крім того, встановлено, що Петро-Михайлівська сільська рада не лише не здійснює такий захист, але й сама допустила порушення вимог закону при прийняття рішення від 30.06.2021 № 62, а відтак діяла всупереч інтересів територіальної громади та, відповідно, і держави.

У даному випадку звернення прокурора з даним позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності щодо земель комунальної власності Петро-Михайлівської територіальної громади, належного регулювання земельних правовідносин, забезпечення їх правильного правового регулювання, оскільки у даному випадку порушено порядок передачі у користування земель комунальної власності.

За договором оренди землі від 31.01.2022, укладеним між Петро-Михайлівською сільською радою та ОСОБА_1 , розмір орендної плати складає лише 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що, таким чином, істотно зменшує ефективність використання сільською радою комунального нерухомого майна в інтересах територіальної громади.

Тож, цей позовом має на меті також й захист економічних інтересів територіальної громади, оскільки укладення договорів оренди земельних ділянок саме за наслідками проведення земельних торгів надасть можливість залучити до місцевого бюджету додаткові надходженні у виді істотно більшого розміру орендної плати за користування фізичними особами земельними ділянками комунальної власності.

Петро-Михайлівською сільською радою не вживались заходи, спрямовані на поновлення порушених інтересів, до суду з позовом про визнання недійсним договору оренди землі 31.01.2022 та зобов`язання ОСОБА_1 повернути вищезазначену земельну ділянку не зверталась. Зазначене свідчить про те, що Петро-Михайлівською сільською радою не вживалось заходів щодо поновлення порушених інтересів держави.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції ОСОБА_3 (а.с.85). Ухвалою судупершої інстанції(а.с.87-88)провадженняу ційсправі відкритов порядку загального позовного провадження.

Рішенням Вільнянськогорайонного судуЗапорізької областівід 01квітня 2024року (а.с.116-125) позов у цій справі задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі від 31.01.2022, кадастровий номер 2321581300:07:003:0029, площею 9,9998 га, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області для городництва, укладений між Петро-Михайлівською сільською радою Запорізького району Запорізької області(ідентифікаційний код юридичної особи: 04353296) та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.02.2022 за номером запису про інше речове право: 46546304 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1998665423215).

Зобов`язано ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) повернути Петро-Михайлівській сільській раді Запорізького району Запорізької області (ідентифікаційний код юридичної особи: 04353296) земельну ділянку площею 9,9998 га, кадастровий номер 2321581300:07:003:0029, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області для городництва.

Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Запорізької окружної прокуратури Запорізької області (ідентифікаційний код юридичної особи: 02909973) кошти, витрачені на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 5 368,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, відповідач ОСОБА_1 в особіадвоката РогозінаО.В. у своїй апеляційній скарзі (а.с.130-144) просив рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позовних вимог по справі відмовити в повному обсязі, судові витрати покласти на позивача.

В автоматизованому 29.04.2024 року порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Крилову О.В., суддів Кухаря С.В.та ПоляковаО.З.(а.с.145).Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою у цій справі відкрито 07.05.2024 року (а.с.148), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду (а.с.149).

Прокурор подав апеляційному суду відзив на вищезазначену апеляційну скаргу відповідача у цій справі (а.с.162-173).

В автоматизованому порядку 13.08.2024 року суддею доповідачем Гончар М.С. у цій справі замінено суддю-доповідача Крилову О.В. у зв`язку із звільненням останньої у відставку на підставі рішення ВРП від 06.08.2024 року (а.с.191-192). Ухвалою апеляційного суду від 14.08.23024 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду (а.с.193). В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скаргана рішеннясуду першоїінстанції маєбути розглянутапротягом шістдесятиднів іздня постановленняухвали провідкриття апеляційногопровадження. Проте,має місце відповідне навантаження судді-доповідача і колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, які за рішенням загальних зборів суддів Запорізького апеляційного суду з липня 2021 року також приймають участь у розгляді кримінальних проваджень, та відповідний штат суддів Запорізького апеляційного суду взагалі.

Розгляд цієї справи, призначений апеляційним судом на 09жовтня 2024року, не відбувся та був відкладений (а.с.207) в порядку задоволення клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Рогозіна О.В. через зайнятість останнього в цей день і час в іншій справі в іншому суді в інтересах іншої особи (а.с. 204-206).

У дане судове засідання належним чином повідомлені апеляційним судом про дату, час і місце розгляду цієї справи (а.с. 213 - 214, 217) всі учасники цієї справи повторно не з`явились, окрім прокурора ОСОБА_4 , про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи не подавали.

В силу вимог ст.372ч.2ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.

При вищевикладених обставинах, на підставі ст. ст. 371-372ЦПК України апеляційний суд ухвалив розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутності всіх учасників цієї справи, які не зявились за присутності прокурора ОСОБА_4 .

Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.

Заслухавши у даному судовому засіданні доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 в особіадвоката РогозінаО.В. цій справі підлягає залишенню беззадоволення з таких підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Судовими рішеннями є: … рішення,постанови… (ст. 258 ч. 1 п.2,3 ЦПК України).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи вищезазначений позов у цій справі,керувався ст.ст. 202,203,215,216,236ЦК України,ст.ст.12,76,78,81,141,259,263-265ЦПК України та виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог позивача у цій справі, наявності підстав для задоволення останніх.

Апеляційний судпогоджуєтьсяізтаким висновкомсудупершоїінстанції,вважаєйогоправильним,арішення суду першої інстанції таким, що ухвалене із додержанням вимог закону, є правильним та законним.

Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду. Рішення суду першої інстанції вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі відповідає.

Так, судом першої інстанції було правильно встановлено, що рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 30.10.2019 у справі №314/4180/19 (копія а.с. 27) задоволено заяву Петро-Михайлівської сільської ради, визнано відумерлою спадщину ОСОБА_2 , що складається із земельної ділянки площею 10,00 га, призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Дніпровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, яка належала померлому на підставі державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-ЗП № 011132 від 25.06.2002, вказану земельну ділянку передано у власність Петро-Михайлівській об`єднаній територіальній громаді Вільнянського району Запорізької області в особі Петро-Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

На підставі вказаного рішення суду 21.12.2019 за Петро-Михайлівською сільською радою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право комунальної власності на вказану земельну ділянку (номер відомостей про речове право: 34868514 а.с. 49).

Рішенням Петро-Михайлівської сільської ради від 18.02.2021 № 54 (а.с.28) надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення городництва площею 9,9998 га із земель комунальної власності на території Петро-Михайлівської сільської ради.

Рішенням Петро-Михайлівської сільської ради від 30.06.2021 № 62 (а.с.29-48) затверджено проект землеустрою щодо відведення вищезазначеної земельної ділянки в оренду з кадастровим номером 2321581300:07:003:0029 площею 9,9998 га (рілля), яка знаходиться за межами населеного пункту на території Петро-Михайлівської сільської ради для городництва, та надано ОСОБА_1 в оренду вказану земельну ділянку для городництва строком на 10 років.

У подальшому, на підставі вказаного рішення, між Петро-Михайлівською сільською радою та ОСОБА_1 31.01.2022 укладено відповідний договір оренди землі (копія а.с. 52-58) та 01.02.2022 проведено державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 на зазначену земельну ділянку комунальної власності (номер запису про інше речове право: 46546304 а.с. 50).

Згідно з п. 1 Договору, орендодавець відповідно до рішення Петро-Михайлівської сільської ради від 30.06.2021 № 62 надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 9,9998 га, кадастровий номер 2321581300:07:003:0029, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області для городництва. За змістом п. 4 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2321581300:07:003:0029 відповідно до Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки на дату укладення цього договору становить 178816,40 грн. Відповідно до п. 7 Договору, договір укладено на 10 років, а згідно з п. 10 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 12517,15 грн. на рік (1043,10 грн. в місяць), що складає 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рахунок сільської ради (а.с.52).

В силу вимог ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Згідно зі ст. 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оренду землі» об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЗК України громадянам або їх об`єднанням із земель державної або комунальної власності можуть надаватися в оренду земельні ділянки для городництва. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» №1423-ІХ від 28.04.2021, який набрав чинності 27.05.2021, внесено зміни до ст. 36 ЗК України, визначено, що громадянам або їх об`єднанням із земель державної або комунальної власності можуть надаватися в оренду земельні ділянки для городництва. Площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 га.

Згідно зі ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За змістом ч. 2 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

В силу вимог ч. 2 ст. 134 ЗК України не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі, зокрема, передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Ч. 1 ст. 123 ЗК України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: адання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Згідно з ч. 15 ст. 123 ЗК України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою.

Зі змісту завдання на виконання робіт, а також висновку про розгляд документації із землеустрою, які є складовими Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 для городництва, розробленого ТОВ «Козацькі землі», вбачається, що цільовим призначенням земельної ділянки з кадастровим номером 2321581300:07:003:0029 на момент складення документації із землеустрою було «01.01. Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», в той час як запропоновано документацією із землеустрою «01.07. Для городництва» (а.с. 42).

Крім того, відповідно до відомостей Державного земельного кадастру встановлено, що на запити Петро-Михайлівської сільської ради, зокрема, від 19.12.2019 та від 15.06.2021 надавався Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 19.12.2019 та Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.06.2021, зі змісту яких також вбачається, що цільовим призначенням земельної ділянки з кадастровим номером 2321581300:07:003:0029 до передачі її в оренду ОСОБА_1 було ведення товарногосільськогосподарського виробництва (номер «1.1. Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до Класифікатора видів цільового призначення земельних ділянок, що є Додатком № 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 а.с. 38 зворот).

Суд першої інстанції правильно погодився із твердженням прокурора стосовно того, що, з урахуванням положень ст. 36, 124, 134 ЗК України, враховуючи зменшенняплощі можливоїпередачі земельдля городництва та передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності на підставі земельних торгів, надання земельної ділянки загальною площею 9,9998 га в користування повинно було проводитись за результатами земельних торгів та за іншим цільовим призначенням земельної ділянки, зокрема, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, для ведення фермерського господарства, для ведення особистого селянського господарства тощо.

Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов`язані з неправомірністю його прийняття (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 826/5735/16).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.10.2018 у справі № 380/624/16-ц прийшла до висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не являється правовстановлюючим актом. Відтак - правовідносини, пов`язані з прийняттям та реалізацією такого рішення не підпадають під визначення приватноправових, оскільки не породжують особистих майнових прав та зобов`язань осіб.

Ст. 123 ЗК України передбачено вичерпний перелік підставі для відмови у затвердження проекту землеустрою, серед яких є його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів за змістом та формою.

У постанові від 31.03.2021 у справі № 803/1541/16 ВС зазначив, що якщо під час розгляду заяви особи суб`єктом владних повноважень до прийняття остаточного рішення було змінено нормативно-правове регулювання, суб`єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками. У теорії права допускається можливість застосування до триваючих відносин до їх завершення нормативно-правового регулювання, яке діяло на час їх виникнення, за окремим рішенням і розглядається з позицій встановлення спеціального регулювання перехідного періоду - "переживаючої" (ультраактивної) дії нормативно-правових актів. Водночас, таке застосування повинно бути чітко обумовлено при прийнятті відповідних нормативно-правових актів. Відсутність такого застереження не надає суб`єкту владних повноважень права на самовільне застосування нечинних правових норм. Правова визначеність як елемент верховенства права не передбачає заборони на зміну нормативно-правового регулювання. На думку Конституційного Суду України, особи розраховують на стабільність та усталеність юридичного регулювання, тому часті та непередбачувані зміни законодавства перешкоджають ефективній реалізації ними прав і свобод, а також підривають довіру до органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Однак очікування осіб не можуть впливати на внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів (абзац 4 п. 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22.05.2018 № 5-р/2018).

Рішення Петро-Михайлівської сільської ради від 30.06.2021 № 62 було прийнято без врахування того, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-ІХ від 28.04.2021, який набрав чинності 27.05.2021, внесено зміни до ст. 36 ЗК України, зокрема, щодо площі земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва та не може перевищувати 0,6 га.

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено, що рішення Петро-Михайлівської сільської ради від 30.06.2021 № 62 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 2321581300:07:003:0029 площею 9,9998 га, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Петро-Михайлівської сільської ради, для городництва, прийнято з порушенням вимог ч. 1 ст. 36, ст. 124, ст. 134 ЗК України, що мало б бути підставою для відмови у затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на підставі ч. 15 ст. 123 ЗК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочин це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зч.1ст.203ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно доч.1та ч.3ст.215ЦК Українипідставою недійсностіправочину єнедодержання вмомент вчиненняправочину стороною(сторонами)вимог,які встановленічастинами першою-третьою,п`ятоюта шостоюстатті 203цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1та 5ст.216ЦК Українипередбачено,що недійснийправочин нестворює юридичнихнаслідків,крім тих,що пов`язаніз йогонедійсністю.У разінедійсності правочинукожна ізсторін зобов`язанаповернути другійстороні унатурі все,що вонаодержала навиконання цьогоправочину,а вразі неможливостітакого повернення,зокрема тоді,коли одержанеполягає укористуванні майном,виконаній роботі,наданій послузі,-відшкодувати вартістьтого,що одержано,за цінами,які існуютьна моментвідшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Згідно з ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Враховуючи те, що за наслідками прийняття зазначеного рішення між Петро-Михайлівською сільською радою та ОСОБА_1 31.01.2022 укладено договір оренди землі, який також суперечить вимогам ч. 1 ст. 36 КК України в частині площі земельної ділянки, яка передана в оренду ОСОБА_1 для городництва, підлягає визнанню недійсним.

Щодо твердження представника відповідача щодо обрання прокурором неналежного та неефективного способу захисту, на що вказує те, що він не заявляє вимоги про визнання недійсним рішення Петро-Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 30.06.2021 № 62 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 для городництва, суд першої інстанції правильно зазначав таке.

Велика Палата Верховного Суду у постанові № 373/626/17 від 04.07.2023 прийшла до висновку, що за наявності вимоги про витребування спірних земельних ділянок інші вимоги не є належними й ефективними.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої вказаної статті). За змістом частини першої статті 2 ЦПК України метою цивільного судочинства є саме ефективний захист прав та інтересів позивача.

Позивач із дотриманням правил статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння кінцевого набувача. Для такого витребування не потрібно заявляти вимоги про визнання незаконними та недійсними рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, рішень, записів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за незаконним володільцем, самої державної реєстрації цього права, договорів, інших правочинів щодо спірного майна, і тим більше документів (свідоцтв, державних актів тощо), що посвідчують відповідне право.

Такі вимоги є неналежними, зокрема неефективними, способами захисту права власника. Їхнє задоволення не відновить володіння позивачем його майном. Тому не допускається відмова у віндикаційному позові, наприклад, із тих мотивів, що рішення органу влади, певний документ, рішення, відомості чи запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно не визнані незаконними, або що позивач їх не оскаржив (від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункти 99-100), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 86, 94, 147), від 5 грудня 2018 року у справі № 522/2202/15-ц (пункти 73-76), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (пункти 38-39), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (пункт 34), від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (пункт 50), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункти 71, 76), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункти 55-57), від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (пункти 120-121, 123-124), від 16 вересня 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункти 101, 103), від 5 жовтня 2021 року у справі № 910/18647/19 (пункти 9.32-9.33, 9.38), від 9 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц (пункти 86-87), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (п. 148-151, 153-154, 167-168), від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункти 39, 42-44, 50), від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 (пункти 5.27, 5.36, 5.44, 5.46, 5.69, 6.5), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункти 9.65-9.66), від 15 лютого 2023 року у справі № 910/18214/19 (пункт 9.47)).

З огляду на зазначене, вимога про визнання недійсним рішення сільської ради не є належною у спорі про витребування земельних ділянок.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позов позивача у цій справі підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Доводи апеляційноїскарги ОСОБА_1 в особіадвоката РогозінаО.В. єтакими,щофактичнодублюють доводи його заперечень проти позову позивача у цій справі у суді першої інстанції, яким судпершої інстанціївже надавналежну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд. Ці доводи є такими, що не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі, а лише відображаютьпозицію відповідача ОСОБА_1 , яку він та його представник вважають такою, що є єдино правильною та єдино можливою.

Суд першоїінстанції навиконання вимогст.12ч.5ЦПК Українисприяв повномута всебічномуз`ясуванню обставинцієї справи. Суд першої інстанції розглянув дану справу з додержанням вимог ЦПК України, тобто вмежахзаявленихпозивачем позовнихвимогтана підставідоказівсторін, яким надав відповідну оцінку з дотриманням вимог ст. 89 ЦПК України. За змістом якої: «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)».

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 81 ч. 6 ЦПК України). Підстави для звільнення від доказування відповідача, передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі відсутні. Відповідач і представник останнього не надали суду першої інстанції належних, допустимих доказів в обґрунтування заперечень відповідача проти позову позивача та, відповідно, у спростування останнього у цій справі.

Апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги сторони відповідача. Так,суд апеляційноїінстанції досліджуєдокази,що стосуютьсяфактів,на якіучасник справипосилаються вапеляційній скарзіта (або)відзиві нанеї (ст.367ч.2ЦПК України).В силувимог ст.367ч.3ЦПК Українидокази,які небули поданідо судупершої інстанції,приймаються судомлише увиняткових випадках,якщо учасниксправи надавдокази неможливостіїх поданнядо судупершої інстанціїз причин,що об`єктивноне залежаливід нього.Проте,докази,передбачені ст.367ч.ч.2,3ЦПК України,у ційсправі відсутніта зокремастороною відповідача ОСОБА_1 апеляційному суду не надані.

Не має преюдиційного значення для вирішення цієї справи судом додане до апеляційної скарги стороною відповідача рішення іншого суду (Олександрівського районного суду Кіровоградської області) в іншій справі ЄУН 397/960/23 за участі інших учасників справи.

Згідно із ст. 376 ч. 3 ЦПК України передбачені порушення норм процесуального судом першої інстанції, які є обов`язковою підставою для скасування або зміни рішення. В силу вимог ст. 376 ч. 2 ЦПК України лише порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, можуть бути підставою для скасування або зміни рішення. Встановлено, що у цій справі відсутні порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення, а також відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення цієї справи по суті.

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 в особі адвоката Рогозіна О.В. не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з додержанням вимог ЦПК України.

Крім цього, судом першої інстанції правильно, з додержанням вимог ст. 141 ЦПК України було вирішено питання про розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції.

За такихобставин,апеляційнийсудне вбачаєпередбаченихзакономпідстав дляскасуваннярішення суду першої інстанції у цій справі або ж його зміни.

Також, в силу вимог ст. 141 ч. 1 ЦПК України в разі відмови відповідачу у задоволенні його вищезазначеної апеляційної скарги у цій справі, останній не має права на компенсацію за рахунок позивача будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом.

Керуючись ст. ст. 7, 12-13, 81-82, 89, 141, 367-369, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі адвоката Рогозіна Олексія Вікторовича залишити без задоволення.

Рішення Вільнянського районногосуду Запорізькоїобласті від01квітня 2024рокуу цій справі залишити без змін.

Постанова судуапеляційної інстанціїнабирає законноїсили здня їїприйняття,проте,може бутиоскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.

Повний текст постанови апеляційним судом складений 11.11.2024 року, оскільки у період з 09.11.2024 року по 10.11.2024 року мали місце вихідні дні.

Головуючий суддяСуддяСуддяГончар М.С. Кухар С.В.Поляков О.З.