Ухвала

від 11.11.2024 по справі 915/1272/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

11 листопада 2024 року Справа № 915/1272/24

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О.,

розглянувши матеріали

зустрічного позову: Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія», вул.Погранична, буд.39/1, м.Миколаїв, 54017

електронна пошта: 42129888@mail.gov.ua

представник позивача за зустрічним позовом: Компанієць Олексій Миколайович

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача за зустрічним позовом: ІНФОРМАЦІЯ_3

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2

про: визнання недійсними додаткових угод до договору

у справі

за первісним позовом: Керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону

електронна пошта: pru.mik@vppdr.gp.gov.ua

в інтересах держави в особі

Міністерства оборони України

eлектронна пошта: admou@post.mil.gov.ua

ІНФОРМАЦІЯ_3

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2

до відповідача за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія", вул.Погранична, буд.39/1, м.Миколаїв, 54017

електронна пошта: kanc@elektropostach.mk.ua

про: визнання недійсними додаткових угод до договору, стягнення грошових коштів

Керівник Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_3 звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №38-5-6-4389ВИХ-24 від 11.10.2024 (вх.№12500/24 від 16.10.2024) в якій просить суд:

- визнати недійсними Додаткові угоди №2 від 28.01.2022, №3 від 02.02.2022, №4 від 14.02.2022, №12 від 02.08.2022, №14 від 19.08.2022, №15 від 31.08.2022, №17 від 23.09.2022 та №23 від 18.01.2023 до Договору №46/16/1 від 17.12.2021 про постачання електричної енергії споживачу, укладені між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Миколаїв (прямим правонаступником якого є ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія";

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" на користь ІНФОРМАЦІЯ_3 грошові кошти у розмірі 21 657 502,46 грн.

Також, просить суд стягнути судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що оспорювані додаткові угоди суперечать п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки укладені без належного підтвердження коливання цін на ринку в період виконання умов договору. У зв`язку з чим на підставі додаткових угод надмірно сплачено бюджетних коштів на загальну суму 21 657 502,46 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 14.11.2024. Встановлено відповідачу строк у 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання суду відзиву на позовну заяву і всіх наявних доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Вказана ухвала була направлена в електронний кабінет відповідача в системі «Електронний суд» та отримана відповідачем 18.10.2024 18:15, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

У відповідності до абз.2 ч.6 ст.242 ГПК України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до частин 1 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Відповідач через систему «Електронний суд» надав зустрічну позовну заяву №б/н від 04.11.2024 (вх.13509/24 від 04.11.2024) до ІНФОРМАЦІЯ_3 в якій просить суд:

- визнати недійсними Додаткові угоди № 2 від 28.01.2022 року, № 3 від 02.02.2022 року, №4 від 14.02.2022 року, № 12 від 02.08.2022 року, № 14 від 19.08.2022 року, № 15 від 31.08.2022 року, № 17 від 23.09.2022 року, № 23 від 18.01.2023 року до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 17.12.2021 року № 46/16/1 в частині постачання електричної енергії, відновити становище, яке існувало до їх укладення шляхом застосування до Сторін по договору про постачання електричної енергії від 17.12.2021 року №46/16/1 двосторонньої реституції у частині обсягів поставленої електричної енергії внаслідок укладення Додаткових угод № 2 від 28.01.2022 року, № 3 від 02.02.2022 року, № 4 від 14.02.2022 року, № 12 від 02.08.2022 року, № 14 від 19.08.2022 року, № 15 від 31.08.2022 року, № 17 від 23.09.2022 року, № 23 від 18.01.2023 року до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 17.12.2021 року № 46/16/1.

Враховуючи, що ухвала про відкриття провадження у справі від 18.10.2024 отримана відповідачем 18.10.2024 18:15, то суд доходить висновку, що зустрічна позовна заява подана відповідачем у визначений судом строк.

В обґрунтування зустрічної позовної заяви зазначає, що при підписанні додаткових угод про збільшення ціни за одиницю товару Миколаївська КЕЧ навмисно ввело Постачальника (Позивача за зустрічним позовом) в оману щодо обставин, які мають істотне значення та можуть перешкодити вчиненню правочину, та замовчала їх існування. Додаткові угоди № 2 від 28.01.2022 року, № 3 від 02.02.2022 року, № 4 від 14.02.2022 року, № 12 від 02.08.2022 року, № 14 від 19.08.2022 року, № 15 від 31.08.2022 року, № 17 від 23.09.2022 року, № 23 від 18.01.2023 року до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 17.12.2021 року № 46/16/1 були підписані з метою продовжувати споживання електричної енергії, а після виконання договору звернутися з позовною заявою про визнання недійсними підписаних додаткових угод, та повернути кошти, які були сплачені за електричну енергію по тарифам вказаним у додаткових угодах. Свідченням вказаного є пред`явлення первісного позову та доводи, викладені в ньому Миколаївською КЕЧ, зокрема, посилання на практику Верховного суду періоду 2018 - 2020, та про яку йому було відомо на момент підписання спірних додаткових угод, та про яку він не повідомив контрагента за договором.

Розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви, суд зазначає наступне.

Відповідно до норм частин 2, 3 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Отже, зустрічний позов - це позов, що подається відповідачем до позивача для одночасного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов характеризується самостійністю матеріально-правової вимоги відповідача до позивача.

Зустрічний позов має певну специфіку, яка відрізняє його від інших видів позовів (зокрема, й від первісного). По-перше, право подання зустрічного позову має не будь-який учасник процесу, а лише відповідач за первісним позовом; пред`являється він до первісного позивача. По-друге, подання зустрічного позову є можливим лише до винесення судом першої інстанції рішення за первісним позовом. По-третє, зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов`язаних вимог.

Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:

а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;

б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись;

в) задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю чи частково.

Зважаючи на положення ч.2 ст. 180 ГПК України, суд зазначає, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.

Доцільним слід вважати сумісний розгляд первісного і зустрічного позову, коли він (розгляд) сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору та виключить винесення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.

Взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись.

Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Конструкція ч.2 ст.180 ГПК України вказує на її імперативність, тобто суд позбавлений у даному випадку широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову. Умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, предметом первісного позову є визнання недійсними Додаткові угоди №2 від 28.01.2022, №3 від 02.02.2022, №4 від 14.02.2022, №12 від 02.08.2022, №14 від 19.08.2022, №15 від 31.08.2022, №17 від 23.09.2022 та №23 від 18.01.2023 до Договору №46/16/1 від 17.12.2021 про постачання електричної енергії споживачу, укладені між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Миколаїв (правонаступником якого є ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" та стягнення грошових коштів у розмірі 21 657 502,46 грн., у зв`язку з тим, що додаткові угоди суперечать п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки укладені без належного підтвердження коливання цін на ринку в період виконання умов договору.

Предметом позову у зустрічній позовній заяві є визнання недійсними Додаткові угоди № 2 від 28.01.2022 року, № 3 від 02.02.2022 року, №4 від 14.02.2022 року, № 12 від 02.08.2022 року, № 14 від 19.08.2022 року, № 15 від 31.08.2022 року, № 17 від 23.09.2022 року, № 23 від 18.01.2023 року до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 17.12.2021 року № 46/16/1 в частині постачання електричної енергії та відновлення становища, яке існувало до їх укладення шляхом застосування до Сторін по договору про постачання електричної енергії від 17.12.2021 року №46/16/1 двосторонньої реституції у частині обсягів поставленої електричної енергії внаслідок укладення Додаткових угод № 2 від 28.01.2022 року, № 3 від 02.02.2022 року, № 4 від 14.02.2022 року, № 12 від 02.08.2022 року, № 14 від 19.08.2022 року, № 15 від 31.08.2022 року, № 17 від 23.09.2022 року, № 23 від 18.01.2023 року до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 17.12.2021 року № 46/16/1, у зв`язку з їх укладенням під впливом обману.

Таким чином, предмет правового регулювання та умови застосування правових норм у первісному та зустрічному позові є різними, а їх спільний розгляд не може вважатися доцільним та суттєво ускладнить розгляд справи у розумні строки.

Також, первісний позов та зустрічна позовна заява не є взаємопов`язаними, оскільки задоволення зустрічного позову у даному випадку не може виключити повністю задоволення первісного позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 180 ГПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Враховуючи вищенаведене, зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» - підлягає поверненню.

У відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб.

Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення ЄСПЛ у справі "Дія 97" проти України" №19164/04, § 47, від 21.10.2010).

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі": "Право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за Судом.

Водночас, суд вважає за доцільне зазначити, що повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» зустрічної позовної заяви у справі №915/1272/24 не є недоступом до правосуддя та/або порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, адже особа може подати позов у встановленому законодавством порядку на вирішення суду в окремому позовному провадженні за загальними правилами подання позовів.

Керуючись статтями 180, 232, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Повернути зустрічну позовну заяву №б/н від 04.11.2024 (вх.13509/24 від 04.11.2024) Товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія».

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.О. Семенчук