Рішення

від 04.11.2024 по справі 916/2915/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2915/24

Суддя Господарського суду Одеської області Пінтеліна Т.Г., за участю секретаря судового засідання Боднарук І.В., розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Санта-Україна" (01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 15, код ЄДРПОУ 30634862)

до відповідача Фізичної особи-підприємця Коваль Наталії ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 632 493, 53 грн.

Представники:

від позивача:

від відповідача: не з`явились.

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство "Санта-Україна" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Коваль Наталії про стягнення 632 493, 53 грн.

Ухвалою від 02.07.2024р. судом, у порядку ст.174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Приватного підприємства "Санта-Україна" було залишено без руху.

08.07.2024р. до господарського суду надійшла заява (вх. № 26238/24) від Приватного підприємства "Санта-Україна" про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.07.2024р. суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06 серпня 2024р. о 10:00.

Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою"

Суд зауважує, що згідно ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Отже, оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Зі змісту ст.165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч.4 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою суду від 06.08.2024р. відкладено підготовче засідання на 17.09.2024 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.09.2024р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 14.10.2024р.

Ухвалою суду від 14.10.2024р. відкладено розгляд справи по суті на 04.11.2024р.

Відповідно до ст.233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами. В судовому засіданні 04.11.2024р. на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

22.03.2021 року між Приватним підприємством "Санта-Україна" (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Коваль Наталією (Покупець) укладено договір поставки №42, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується передавати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар, відповідно до умов договору, у відповідності до замовлення, супровідної документації і прийнятих сторонами змін і доповнень до договору, що є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно з п.3.4. Договору, оплата за товар проводиться протягом 21 календарного дня з дати поставки товару.

Пунктом 8.1. Договору передбачено, що даний договір діє з моменту підписання його обома сторонами до 31.12.2021 року.

Відповідно до п.8.2. Договору, термін дії цього догвовору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік у випадку, коли жодна із сторін не повідомить про відмову від подальшої участі в цьому договорі, але непізніше, ніж за один місяць до закінчення строку дії договору.

На виконання договору поставки № 42 позивач 22.03.2021р. поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними, а саме: № 4507 від 16.01.2022 року на суму 99 365,25 грн.; № 6906 від 23.01.2022 року на суму 82 131,60 грн.; № 8132 від 25.01.2022 року на суму 10 562,40 грн.; № 9298 від 30.01.2022 року на суму 110 881,80 грн.; № 11531 від 06.02.2022 року на суму 116 303,76 грн.; №14092 від 13.02.2022 року на суму 104 272,80 грн.; №16213 від 20.02.2022 року на суму 112 975,92 грн.

До кожної видаткової накладної позивачем було виписано та зареєстровано податкові накладні, а саме: № 4750 від 16.01.2022 року; № 7699 від 23.01.2022 року; № 9125 від 25.01.2022 року; № 10517 від 30.01.2022 року № 2371 від 06.02.2022 року; № 5616 від 13.02.2022 року; № 8218 від 20.02.2022 року.

Проте відповідач своє зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару за видатковими накладними не здійснив.

Станом на червень 2024 року відповідач не повідомляв про відмову від участі в договорі та не сплачена заборгованість за поставлений товар в розмірі 632 493,53 грн.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № 42 від 22.03.2021р. стало підставою для звернення Приватного підприємства "Санта-Україна" до суду з відповідним позовом для захисту свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи 22.03.2021 року між Приватним підприємством "Санта-Україна" та Фізичною особою-підприємцем Коваль Наталією укладено договір поставки № 42, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується передавати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар, відповідно до умов договору, у відповідності до замовлення, супровідної документації і прийнятих сторонами змін і доповнень до договору, що є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 3.4. Договору, оплата за товар проводиться протягом 21 календарного дня з дати поставки товару.

Судом встановлено, що на виконання договору поставки № 42 позивач 22.03.2021р. поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними, а саме: № 4507 від 16.01.2022 року на суму 99 365,25 грн.; № 6906 від 23.01.2022 року на суму 82 131,60 грн.; № 8132 від 25.01.2022 року на суму 10 562,40 грн.; № 9298 від 30.01.2022 року на суму 110 881,80 грн.; № 11531 від 06.02.2022 року на суму 116 303,76 грн.; № 14092 від 13.02.2022 року на суму 104 272,80 грн.; № 16213 від 20.02.2022 року на суму 112 975,92 грн. та податковими накладними, а саме: № 4750 від 16.01.2022 року; № 7699 від 23.01.2022 року; № 9125 від 25.01.2022 року; № 10517 від 30.01.2022 року № 2371 від 06.02.2022 року; № 5616 від 13.02.2022 року; № 8218 від 20.02.2022 року.

Проте відповідач своє зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару за видатковими накладними не здійснив.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача вартість поставленого товару в сумі 632 493,53 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства "Санта-Україна" є обґрунтованими, підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства "Санта-Україна" (01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд.15, код ЄДРПОУ 30634862) до Фізичної особи-підприємця Коваль Наталії ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Коваль Наталії ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства "Санта-Україна" (01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 15, код ЄДРПОУ 30634862) заборгованість в розмірі 632 493 (Шістсот тридцять дві тисячі чотириста дев`яносто три) грн. 53 коп. та судовий збір в розмірі 9 487 (Дев`ять тисяч чотириста вісімдесят сім) грн. 41 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення буде виготовлений 11 листопада 2024 р.

Суддя Т.Г. Пінтеліна