Рішення

від 30.10.2024 по справі 916/3076/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" жовтня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3076/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Дерік М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" (04071, м. Київ, вул. Електриків, буд. 14)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Скадовськ-Марина" (75700, Херсонська обл., Скадовський р-н, м. Скадовськ, вул.Набережна, буд. 1)

про стягнення 987 943,97 грн

за участю представників сторін:

від позивача: Сербулов О.В. ордер АІ №1344055 від 26.08.2024;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

10.07.2024 Державне підприємство "Адміністрація річкових портів" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скадовськ-Марина", в якій просить суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 718 989,49 грн, пеню у сумі 132 374,98 грн, відсотки річних у сумі 31 759,36 грн, інфляційні втрати у сумі 104 820,14 грн, а також судові витрати.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 15.07.2024 відкрито провадження у справі №916/3076/24 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "26" серпня 2024 р. о 14:30.

Вказана ухвала суду направлена до електронного кабінету позивача та його представника, надіслана на електрону пошту відповідачу, надіслана на адресу представника відповідача, але була повернута через закінчення терміну зберігання, та також була зроблена публікація в мережі Інтернет від 15.07.2024.

В судове засідання 26.08.2024 представники позивача та відповідача не з`явилися.

Ухвалою від 26.08.2024 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 календарних днів та відклав підготовче засідання при розгляді справи на "23" вересня 2024 р. о 11:30.

23.09.2024 в судове засідання з`явився представник позивача в режимі відеоконференції, представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Протокольною ухвалою від 23.09.2024 суд закрив підготовче провадження по справі та призначив справу до розгляду по суті на 14.10.2024 о 12:00.

14.10.2024 в судове засідання з`явився представник позивача в режимі відеоконференції, представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Протокольною ухвалою від 14.10.2024 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 30.10.2024 о 12:00.

У судове засідання 30.10.2024 з`явився позивач. Відповідач до суду не з`явився.

У судовому засіданні 30.10.2024 судом було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

3. Позиція учасників справи.

3.1. Доводи Державного підприємства "Адміністрація річкових портів".

Між Державним підприємством "Адміністрація річкових портів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Скадовськ-Марина" було укладено договір бербоутного чартеру теплоходу "ОМ-101" від 08.02.2022 №01/02-700, строк дії якого складає 60 місяців.

Відповідно до боксу 21 та ст. 28 додаткових статей договору чартерна плата становить 300 100 грн за кожні 12 місяців, починаючи з дати і години передачі судна фрахтувальнику. Оплата чартеру продовжується до дати і години, коли судно повертається фрахтувальниками судновласникам.

Відповідно до п. 29 додаткових статей договору здача судна в чартер та повернення судна з чартеру здійснюється на підставі відповідного акту здачі та акту повернення судна із бербоут-чартеру, що підписуються уповноваженими представниками судновласників та фрахтувальників.

Так, 08.02.2022 відповідно до ст. 29 додаткових статей договору, теплохід було передано у чартер та складено акт здачі-приймання судна. Однак, станом на момент звернення до суду із цим позовом судно із чартеру не повернуто, з огляду на що відповідач зобов`язаний оплатити чартерну плату в порядку та у строки, встановлені договором та ст. 28 додаткових статей договору - до моменту повернення судна із чартеру.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість з чартерної плати за період з лютого 2022 року по червень 2024 року (включно) в сумі 718 989,49 грн, яка складається з першого платежу в розмірі 268 839,55 грн та платежів в сумі 450 149,94 грн за наступні періоди.

Відповідно до ст.34 додаткових статей до бербоутного чартеру за прострочення сплати платежів, визначених статтею 28 цього чартеру, фрахтувальники сплачують на користь судновласників пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня, від суми несплаченого платежу, за кожний день прострочення платежу.

На підставі вказаного положення позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 132 374,98 грн.

Крім того, позивач посилається на ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та просить суд стягнути з відповідача відсотки річних у сумі 31 759,36 грн та інфляційні втрати у сумі 104 820,14 грн.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

8.02.2022 між Державним підприємством "Адміністрація річкових портів" (Судновласник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Скадовськ-Марина" (Фрахтувальник) укладено договір стандартний бербоутний чартер №01/02-700 (а.с.33-50), відповідно до розділу І якого, назва судна, позивні та прапор (ст. 9 (с)) ОМ-101 (бокс 5); Тип судна Пасажирський теплохід (бокс 6); порт чи місце здачі в м.Херсон (бокс 13); час здачі 8.02.2022 (бокс 14); порт або місце повернення (ст.14) в м.Херсон, Одеська площа, 6; Межі перевезень передбачено п.33 Додаткових статей (ст.5) (бокс 19); Термін дії чартеру 60 місяців (бокс 20); Чартерна плата (ст. 10) 300 100 грн за кожні 12 місяців (бокс 21); Валюта й метод оплати (ст. 10) Гривня України, на поточний рахунок Судновласників, безготівковий (пункт 23); Право та арбітраж (зазначити номер узгоджених підпунктів: 26.1,26.2 або 26.3; якщо узгоджений п/п 26.3, зазначити місце арбітражу) (ст.26): Україна, за місцезнаходженням відповідача (ст.26, п.26.3), господарський суд (бокс 33).

Відповідно до ст. 2 розділу ІІ договору судно здається в оренду та приймається фрахтувальником у порту або у місці, зазначеному у боксі 13, біля підготовленого причалу.

Відповідно до ст. 9 договору судно повинне протягом терміну дії чартеру знаходитись у повному володінні та у абсолютному розпорядженні для усіх цілей фрахтувальників та у всіх відношеннях під їх повним контролем.

Статтею 12 договору сторонами погоджено, що протягом терміну оренди судно страхується фрахтувальниками за їх рахунок від морських та воєнних ризиків та від відповідальності перед третіми особами у тій формі, на яку отримано згоду судновласників у письмовій формі, у чому судновласники не повинні необґрунтовано відмовляти.

Стаття 14 договору регулює питання повернення судна з оренди, за умовами якого Фрахтувальники зобов`язані після закінчення терміну дії чартеру повернути судно в безпечному і вільному від льоду порту чи місці, як зазначено у боксі 16. Фрахтувальники зобов?язані направити Судновласникам не менш, ніж за 30 днів попередній, і не менш, ніж за 14 днів - остаточний нотіси з вказівкою передбачуваної дати, низки портів повернення судна, чи порт чи місце повернення. Про будь-які наступні зміни місцезнаходження судна треба негайно повідомити Судновласників. Судно повинно бути повернуто судновласнику у конструктивному стані, крім природного зносу, що не впливає на клас судна.

Статтею 24 (с) договору сторонами передбачено, що у випадку початку війни (незалежно від того, чи була вона оголошена чи ні) між двома чи декількома країнами, зазначеними в боксі 31, як Судновласники, так і Фрахтувальники мають право канцелювати дійсний чартер, після чого Фрахтувальники зобов`язані повернути судно Судновласникам у відповідності зі статтею 14, якщо на борті є вантаж, то після його вивантаження в порту призначення, чи якщо судну відповідно до даної статті заборонено виходити з нього чи входити туди, то в найближчому відкритому і безпечному порту за вказівкою Судновласників. чи ж якщо вантажу на борту немає, то в порту, у якому воно тепер знаходиться, чи якщо воно знаходиться в морі, то в найближчому відкритому і безпечному порту за вказівкою Судновласників. В усіх випадках виплата чартерної плати продовжується у відповідності зі статтею 10 і, крім вищезгаданого. усі інші положення дійсного чартеру повинні застосовуватися до повернення судна.

Також сторонами було підписано додаткові статті до бербоутного чартеру, якими викладено в наступній редакції деякі статті:

"Ст.28. Фрахтувальники оплачують Судновласникам чартерну плату за судно в розмірі 300 100 гривень (в т.ч. ПДВ) за кожен календарний рік (12 місяців), як зазначено в боксі 21, починаючи з дати і години здачі Судна Фрахтувальникам.

Виплата чартерної плати здійснюється в наступному порядку:

- перший платіж, протягом 1 місяця з моменту укладання цього чартеру, на підставі виставленого Судновласником рахунку-фактури, розмір якого складається суми чартерної плати за 2022 рік (з дати укладання цього договору по 31 грудня 2022 року включно);

- наступні платежі, щоквартально, до 10 числа місяця, що передує кварталу, за який здійснюється оплата, на підставі виставленого Судновласником рахунку-фактури. Чартерна плата сплачується у гривні шляхом перерахування на банківський рахунок Судновласників.

Чартерна плата за перший і останній місяці чартеру, якщо вони складають неповний місяць, розраховується пропорційно числу днів у конкретному календарному місяці.

Оплата чартеру продовжується до дати і години, коли судно повертається Фрахтувальниками Судновласникам.

Фрахтувальники за згодою Судновласників можуть авансом внести чартерну плату за наступні періоди.

Часткова оплата Фрахтувальниками чартерної плати не визнається сторонами належним виконанням зобов`язань за цим чартером.

До 15-го січня кожного року дії цього чартеру (крім першого року дії чартеру), чартерна плата на поточний рік підлягає перегляду (у бік збільшення) шляхом підписати доповнення до цього чартеру, зокрема, але не виключено, шляхом коригування розміру чартерної плати за попередній рік на офіційно встановлений індекс інфляції в Україні за попередній рік дії цього чартеру.

Розмір чартерної плати може бути переглянуто в будь-який час на вимогу однієї із сторін в разі змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством.

Ст.29. Здача судна в чартер та повернення судна з чартеру здійснюється на підставі відповідно акту здачі та акту повернення судна із бербоут-чартеру, що підписуються уповноваженими представниками судновласників та фрахтувальників. Судновласники та Фрахтувальники повинні призначити своїх представників та здійснити відповідно здачу або повернення судна із бербоут-чартера протягом 7 (семи) робочих днів. Будь-яке зволікання фрахтувальників з підписанням акту повернення судна із бербоут-чартеру не є перешкодою для судновласників прийняти судно у одноосібне використання.

Ст.33 Судно повинно використовуватись Фрахтувальниками в законних перевезеннях пасажирів, їх багажу та особистих речей, в районах плавання та з урахуванням обмежень згідно Класифікаційного Свідоцтва, виданого Регістром судноплавства України, тільки між надійними та безпечними портами або місцями, в яких воно може безпечно перебувати завжди на плаву, виключно в межах територіальних вод України. Фрахтувальники також зобов`язуються не використовувати судно чи не допускати його використання в яких-небуль перевезеннях чи у діяльності, заборонених законом чи іншим законодавчим актом, або в перевезенні контрабандних чи заборонених вантажів, чи інших діях, у результаті яких воно може бути притягнуте до відповідальності, вилучене чи конфісковане. Фрахтувальники не мають права використовувати судно всупереч меті фрахтування. Ризики випадкової втрати або пошкодження Судна переходять від Судновласників до Фрахтувальників з моменту підписання сторонами Акту здачі-приймання Судна в бербоут-чартер, зазначеного у статті 29 цього чартеру. Вигодонабувачем за договорами страхування Судна, укладеними між Фрахтувальниками та страховими компаніями, є Судновласники. Фрахтувальники не мають права переуступати цей чартер чи здавати судно в субчартер (суборенду).

Ст.34. За порушення умов цього чартеру винна сторона відшкодовує іншій стороні спричинені цим збитки, в тому числі втрачену вигоду, в порядку, передбаченому законодавством. За прострочення сплати платежів, визначених статтею 28 цього чартеру, фрахтувальники сплачують на користь судновласників пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня, від суми несплаченого платежу, за кожний день прострочення платежу."

8.02.2022 сторонами було підписано акт здачі-приймання судна до стандартного бербоутного чартеру №01/02/700 від 8.02.2022 разом з майном, визначеним у додатку №1 до акту (а.с.51-56).

Матеріали справи містять рахунки-фактури: №595 від 8.02.2022 на суму 75 024,99 грн, №095 від 9.02.2022 на суму 268 839,55 грн, №133 від 7.03.2023 на суму 75 024,99 грн, №291 від 6.06.2023 на суму 75 024,99 грн та №434 від 8.09.2023 на суму 75 024,99 грн (а.с.65-69).

Позивачем також надано суду рахунки на оплату №139 від 7.12.2023 на суму 75 024,99 грн (за 1 кв. 2024 року січень, лютий, березень) та №334 від 7.03.2024 на суму 75 024,99 грн (за 2 кв. 2024 року квітень, травень, червень) (а.с.70-71).

5. Позиція суду.

5.1. Щодо правової природи договору.

Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст.628 ЦК України).

Враховуючи положення ст. 204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину, який не був визнаний судом недійсним у встановленому порядку, укладений між сторонами договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 912 Цивільного кодексу України за договором чартеру (фрахтування) одна сторона (фрахтівник) зобов`язується надати другій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину місткості в одному чи кількох транспортних засобах на один або кілька рейсів для перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти або з іншою метою, якщо це не суперечить закону та іншим нормативно-правовим актам. Порядок укладення договору чартеру (фрахтування), а також форма цього договору встановлюються транспортними кодексами (статутами).

Статтею 133 Кодексу торговельного мореплавства України передбачено, що за договором морського перевезення вантажу перевізник або фрахтівник зобов`язується перевезти доручений йому відправником вантаж з порту відправлення в порт призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник або фрахтувальник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату (фрахт). Фрахтувальником і фрахтівником визнаються особи, що уклали між собою договір фрахтування судна (чартер).

Відповідно до статті 134 Кодексу торговельного мореплавства України договір морського перевезення вантажу повинен бути укладений у письмовій формі. Документами, що підтверджують наявність і зміст договору морського перевезення вантажу, є: 1) рейсовий чартер - якщо договір передбачає умову надання для перевезення всього судна, його частини або окремих суднових приміщень; 2) коносамент - якщо договір не передбачає умови, зазначеної в пункті 1 цієї статті; 3) інші письмові докази.

Положеннями статті 203 Кодексу торговельного мореплавства України унормовано, що за договором чартеру (фрахтування) судна на певний час судновласник зобов`язується за обумовлену плату (фрахт) надати судно фрахтувальнику для перевезення пасажирів, вантажів та для інших цілей торговельного мореплавства на певний час. Надане фрахтувальнику судно може бути укомплектоване екіпажем (тайм-чартер) або не споряджене і не укомплектоване екіпажем (бербоут-чартер).

Договір чартеру (фрахтування) судна на певний час повинен бути укладений у письмовій формі. Наявність і зміст договору чартеру (фрахтування) судна на певний час можуть бути доведені виключно письмовими доказами (стаття 204 Кодексу торговельного мореплавства України).

За умовами статті 205 Кодексу торговельного мореплавства України у договорі чартеру (фрахтування) судна на певний час повинні бути вказані найменування сторін договору, назва судна, його технічні і експлуатаційні дані (вантажопідйомність, вантажомісткість, швидкість тощо), район плавання, мета фрахтування, розмір фрахту, термін дії договору, місце приймання і здавання судна.

В силу статті 206 Кодексу торговельного мореплавства України, яка має назву "Суборенда" фрахтувальник може в межах прав, що надаються йому за договором чартеру (фрахтування) судна на певний час, укласти від свого імені самостійний договір чартеру (фрахтування) судна з третьою особою. Укладання такого договору не звільняє фрахтувальника від виконання договору, укладеного ним з судновласником. До договору чартеру (фрахтування) судна на певний час, укладеного фрахтувальником з третьою особою, відповідно застосовуються правила цієї глави.

У статті 207 Кодексу торговельного мореплавства України зазначено, що судновласник зобов`язаний передати судно фрахтувальнику в стані, придатному для використання його з метою, передбаченою договором чартеру (фрахтування) судна на певний час. При фрахтуванні судна за тайм-чартером судновласник зобов`язаний, крім того, спорядити і укомплектувати судно екіпажем, а також підтримувати судно протягом терміну тайм-чартеру в морехідному стані, сплачувати його страхування і утримання суднового екіпажу.

Відповідно до статті 208 Кодексу торговельного мореплавства України фрахтувальник зобов`язаний здійснювати експлуатацію судна відповідно до умов фрахтування, визначених договором чартеру (фрахтування) судна на певний час.

Якщо судно зафрахтоване для перевезення вантажів, фрахтувальник має право від свого імені укладати договори перевезення вантажів, підписувати чартери, видавати коносаменти та інші перевізні документи. Він несе відповідальність за зобов`язаннями, що випливають з цих документів, зокрема, з коносаментів або інших перевізних документів (стаття 209 Кодексу торговельного мореплавства України).

Згідно зі статтею 212 Кодексу торговельного мореплавства України фрахтувальник сплачує судновласнику фрахт в порядку і терміни, передбачені договором чартеру (фрахтування) судна на певний час. Він звільняється від сплати фрахту і витрат щодо судна за час, протягом якого судно було непридатне для експлуатації внаслідок неморехідного стану, за винятком випадків, коли непридатність судна настала з вини фрахтувальника.

Проаналізувавши наведені положення законодавства, суд зазначає, що Кодексом торговельного мореплавства України передбачено укладення низки відмінних між собою договорів, а саме: статтею 133 цього Кодексу регламентовано укладення договорів морського перевезення (чартеру), у той час як статтею 203 даного Кодексу визначена можливість укладення договорів фрахтування судна на термін з екіпажем (тайм-чартер) та фрахтування судна без екіпажу (бербоут-чартер).

Приписами 759 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

За умовами частини першої статті 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

В силу статті 798 Цивільного кодексу України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує. Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд зазначає про відсутність правових підстав для кваліфікації вказаного правочину в якості договору перевезення, в тому числі з огляду на ненадання жодного доказу, з яким чинне законодавство пов`язує здійснення перевезень (зокрема, коносаментів, рейсових чартерів тощо). Крім того, узгоджені у договорі права та обов`язки сторін також не є характерними для змісту зобов`язань з перевезення, натомість в повній мірі регулюють передачу в оренду судна.

Щодо співвідношення договору чартеру (стаття 912 Цивільного кодексу України та статті 133 Кодексу торговельного мореплавства України) і договору найму (оренди) судна (статті 759, 798 Цивільного кодексу України), то судом враховується, що за договором найму у наймача виникає право володіння предметом найму як річчю (окремим об`єктом майна), у той час як право фрахтувальника за договором чартеру (у розумінні вищенаведених норм) виникає лише на всю або частину місткості у транспортному засобі для одного чи декількох рейсів з метою перевезення вантажу, пасажирів, багажу та ін.

За умовами договору, на підставі якого заявлено вимоги, позивач передає відповідачу за обумовлену плату у користування на певний строк судно ("ОМ-101") в цілому як окремий транспортний засіб, а не місткість у ньому, що безумовно підтверджує неможливість віднесення вказаного правочину до договорів чартеру, передбачених статтею 912 Цивільного кодексу України та статтею 133 Кодексу торговельного мореплавства України.

Суд також наголошує на тому, що предмет договору - судно "ОМ-101" за умовами останнього на підставі акту приймання-судна передано відповідачу у повне володіння та у абсолютне розпорядження для усіх цілей фрахтувальників та у всіх відношеннях під їх повним контролем, що додатково свідчить про спрямованість зазначеного договору на виникнення між сторонами саме орендних правовідносин.

Крім того, зміст договору свідчить про те, що останній має низку інших ознак, характерних для договору найму (оренди), а саме: судно передається за плату на певний строк; проведення ремонту судна за рахунок фрахтувальника; страхування судна фрахтувальником та ін.

При цьому суд також враховує, що використання у договорі таких найменувань сторін як "Судновласник" та "Фрахтувальник" замість традиційних для орендних правовідносин назв "наймодавець" та "наймач" жодним чином не спростовує наявності правових підстав для кваліфікації зазначеного правочину саме як договору найму (оренди) транспортного засобу, а лише свідчить про те, що цей правочин має свої особливості, які першочергово пов`язані з певною специфікою самого предмета найму судна.

Отже з урахуванням наведеного, суд зазначає, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди) транспортного засобу судна "ОМ-101", у зв`язку з чим застосуванню підлягають відповідні норми законодавства, що регулюють вказані правовідносини.

Позиція Верховного Суду, викладена у справі №821/2494/14, стосовно того, що фрахт (до якого відноситься договір бербоут-чартеру) слід розглядати як послуги, пов`язані із перевезенням вантажу/пасажирів, стосувалась питання визначення оподаткування та не стосується правовідносин між сторонами за відповідним договором бербоут-чартером, відтак, в даному випадку, господарський суд не враховує відповідний висновок Верховного Суду.

5.2. Щодо суті спору.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з ч.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, 8.02.2022 між Державним підприємством "Адміністрація річкових портів" (Судновласник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Скадовськ-Марина" (Фрахтувальник) укладено договір стандартний бербоутний чартер №01/02-700 (а.с.33-50).

Статтею 28 додаткових статей до договору погоджено, що фрахтувальники оплачують судновласникам чартерну плату за судно в розмірі 300 100 гривень (в т.ч. ПДВ) за кожен календарний рік (12 місяців), як зазначено в боксі 21, починаючи з дати і години здачі судна фрахтувальникам.

Виплата чартерної плати здійснюється в наступному порядку: перший платіж, протягом 1 місяця з моменту укладання цього чартеру, на підставі виставленого Судновласником рахунку-фактури, розмір якого складається суми чартерної плати за 2022 рік (з дати укладання цього договору по 31 грудня 2022 року включно); наступні платежі, щоквартально, до 10 числа місяця, що передує кварталу, за який здійснюється оплата, на підставі виставленого Судновласником рахунку-фактури. Чартерна плата сплачується у гривні шляхом перерахування на банківський рахунок Судновласників. Чартерна плата за перший і останній місяці чартеру, якщо вони складають неповний місяць, розраховується пропорційно числу днів у конкретному календарному місяці.

Статтею 29 передбачено, що здача судна в чартер та повернення судна з чартеру здійснюється на підставі відповідно акту здачі та акту повернення судна із бербоут-чартеру, що підписуються уповноваженими представниками судновласників та фрахтувальників. Судновласники та Фрахтувальники повинні призначити своїх представників та здійснити відповідно здачу або повернення судна із бербоут-чартера протягом 7 (семи) робочих днів. Будь-яке зволікання фрахтувальників з підписанням акту повернення судна із бербоут-чартеру не є перешкодою для судновласників прийняти судно у одноосібне використання.

8.02.2022 сторонами було підписано акт здачі-приймання судна до стандартного бербоутного чартеру №01/02/700 від 8.02.2022 разом з майном, визначеним у додатку №1 до акту (а.с.51-56).

Так, позивачем були складені рахунки-фактури: №095 від 9.02.2022 на суму 268 839,55 грн, №595 від 8.12.2022 на суму 75 024,99 грн, , №133 від 7.03.2023 на суму 75 024,99 грн, №291 від 6.06.2023 на суму 75 024,99 грн та №434 від 8.09.2023 на суму 75 024,99 грн (а.с.65-69) та рахунки на оплату №139 від 7.12.2023 на суму 75 024,99 грн (за 1 кв. 2024 року січень, лютий, березень) та №334 від 7.03.2024 на суму 75 024,99 грн (за 2 кв. 2024 року квітень, травень, червень) (а.с.70-71).

Матеріали справи не містять доказів сплати заборгованості у сумі 718 989,49 грн.

Згідно зі ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Таким чином, враховуючи п.24 (с) договору, а також те, що матеріали справи підтверджують факт передачі відповідачу судна до стандартного бербоутного чартеру №01/02/700 від 8.02.2022 та не містять доказів дострокового припинення дії договору та повернення судна з чартеру, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, вимоги позивача про стягнення чартерної плати у сумі 718 989,49 грн за період лютий 2022 року - червень 2024 року.

Щодо вимог про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені, суд вказує наступне.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання, за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 343 ГК України встановлено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як встановлено судом, статтею 34 договору сторонами погоджено, що за прострочення сплати платежів визначених статтею 28 цього чартеру, фрахтувальники сплачують на користь судновласників пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня, від суми несплаченого платежу, за кожний день прострочення платежу.

Так, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив його помилковість через неврахування позивачем положень ч.5 ст. 254 ЦК України, з огляду на що за допомогою системи "Ліга закон" судом в межах зазначеного позивачем періоду було зроблено власний розрахунок, згідно з яким сума пені становить 131 746,19 грн.

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення268 839,5509.03.2022 - 02.06.20228610,000.05512 668,60268 839,5503.06.2022 - 09.09.20229925,000.13736 459,0675 024,9913.12.2022 - 11.06.202318125,000.13718 602,0975 024,9911.03.2023 - 27.07.202313925,000.13714 285,5875 024,9928.07.2023 - 11.09.20234622,000.1214 160,2975 024,9913.06.2023 - 27.07.20234525,000.1374 624,8375 024,9928.07.2023 - 14.09.20234922,000.1214 431,6175 024,9915.09.2023 - 26.10.20234220,000.1103 453,2175 024,9927.10.2023 - 11.12.20234616,000.0883 025,6775 024,9912.09.2023 - 14.09.2023322,000.121271,3275 024,9915.09.2023 - 26.10.20234220,000.1103 453,2175 024,9927.10.2023 - 14.12.20234916,000.0883 222,9975 024,9915.12.2023 - 31.12.20231715,000.0821 048,2975 024,9901.01.2024 - 11.03.20247115,000.0824 366,2175 024,9912.12.2023 - 14.12.2023316,000.088197,3375 024,9915.12.2023 - 31.12.20231715,000.0821 048,2975 024,9901.01.2024 - 14.03.20247415,000.0824 550,7075 024,9915.03.2024 - 25.04.20244214,500.0792 496,7375 024,9926.04.2024 - 11.06.20244713,500.0742 601,2875 024,9912.03.2024 - 14.03.2024315,000.082184,4975 024,9915.03.2024 - 25.04.20244214,500.0792 496,7375 024,9926.04.2024 - 13.06.20244913,500.0742 711,9775 024,9914.06.2024 - 09.07.20242613,000.0711 385,71

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.

У частині другій статті 625 ЦК України прямо зазначено, що 3% річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення.

Перевіривши неведений позивачем у позовній заяві розрахунок 3% річних, суд встановив його часткову помилковість з вищенаведених підстав, з огляду на що за допомогою системи "Ліга 360", суд було зроблено власний розрахунок 3% річних за вказаний період.

Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСумаз 09/03/2022 до 31/12/2023 268 839,55 x 3 % x 663 : 365 : 10066314 649,91 грн.з 01/01/2024 до 09/07/2024 268 839,55 x 3 % x 191 : 366 : 1001914 208,88 грн.з 13/12/2022 до 31/12/2023 75 024,99 x 3 % x 384 : 365 : 1003842 367,91 грн.з 01/01/2024 до 09/07/2024 75 024,99 x 3 % x 191 : 366 : 1001911 174,57 грн.з 11/03/2023 до 31/12/2023 75 024,99 x 3 % x 296 : 365 : 1002961 825,27 грн.з 01/01/2024 до 09/07/2024 75 024,99 x 3 % x 191 : 366 : 1001911 174,57 грн.з 13/06/2023 до 31/12/2023 75 024,99 x 3 % x 202 : 365 : 1002021 245,62 грн.з 01/01/2024 до 09/07/2024 75 024,99 x 3 % x 191 : 366 : 1001911 174,57 грн.з 12/09/2023 до 31/12/2023 75 024,99 x 3 % x 111 : 365 : 100111684,47 грн.з 01/01/2024 до 09/07/2024 75 024,99 x 3 % x 191 : 366 : 1001911 174,57 грн.з 12/12/2023 до 31/12/2023 75 024,99 x 3 % x 20 : 365 : 10020123,33 грн.з 01/01/2024 до 09/07/2024 75 024,99 x 3 % x 191 : 366 : 1001911 174,57 грн.з 12/03/2024 до 09/07/2024 75 024,99 x 3 % x 120 : 366 : 100120737,95 грн.

Таким чином, сума 3% річних за весь період становить 31 716,21 грн, з огляду на що вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено його помилковість з вищенаведених мотивів, з огляду на що за допомогою системи "Ліга закон" судом в межах заявленого позивачем періоду було зроблено власний розрахунок, за яким сума інфляційних втрат становить 122 943,95 грн, водночас, враховуючи межі позовних вимог, суд доходить висновку про задоволення вимог позивача в цій частині у повному обсязі, тобто, у сумі 104 820,14 грн.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно.

Керуючись ст. 129, 232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скадовськ-Марина" (75700, Херсонська обл., Скадовський р-н, м. Скадовськ, вул.Набережна, буд. 1, код ЄДРПОУ 33953506) на користь Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" (04071, м. Київ, вул. Електриків, буд. 14, код ЄДРПОУ 33404067) основний борг у сумі 718 989 /сімсот вісімнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят дев`ять/ грн 49 коп., пеню у сумі 131 746 /сто тридцять одна тисяча сімсот сорок шість/ грн 19 коп., 3% річних у сумі 31 716 /тридцять одна тисяча сімсот шістнадцять/ грн 21 коп., інфляційні втрати у сумі 104 820 /сто чотири тисячі вісімсот двадцять/ грн 14 коп., судовий збір у сумі 11 847 /одинадцять тисяч вісімсот сорок сім/ грн 26 коп.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11 листопада 2024 р.

Суддя Ю.М. Щавинська