Рішення

від 07.11.2024 по справі 916/1709/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1709/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Чуйко О.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Карась М.М.;

від відповідача: Леонова О.В.;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства ОДЕСАГАЗ (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код ЄДРПОУ 03351208) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний аеропорт Одеса (65054, м. Одеса, вул. Центральний Аеропорт, 2, код ЄДРПОУ 37947040) про стягнення 51171,16грн

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «ОДЕСАГАЗ» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Одеса» про стягнення 51171,16грн.

В обґрунтування позову Акціонерне товариство «ОДЕСАГАЗ» посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Одеса» умов укладеного між сторонами договору розподілу природного газу №2498.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.04.2024 відкрито провадження у справі №916/1709/24, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 14.05.2024 о 11:20.

02.05.2024 за вх.суду№17937/24 позивач звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог в якій просить стягнути з відповідача 205 069,08грн заборгованості.

10.05.2024 за вх.суду№18938/24 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні від 14.05.2024 було оголошено перерву на 30.05.2024 о 10:20 про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.05.2024 викликано учасників справи у судове засідання.

21.05.2024 за вх.суду№20421/24 позивач надав до суду відповідь на відзив.

У зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 21.05.2024, судове засідання 30.05.2024 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 06.06.2024 призначено судове засідання на 13.06.2024 о 10:20 та викликано учасників справи у судове засідання.

В судовому засіданні від 13.06.2024 було оголошено перерву на 09.07.2024 о 12:30 про що зазначено в протоколі судового засідання.

09.07.2024 за вх.суду№26320/24 відповідач надав до суду відзив на позов з урахуванням заяви позивача про збільшення позовних вимог.

09.07.2024 за вх.суду№26322/24 відповідач звернувся до суду з заявою про відстрочення виконання рішення суду в якій просить відстрочити виконання рішення суду на один рік.

В судовому засіданні від 09.07.2024 було оголошено перерву на 25.07.2024 о 12:10 про що зазначено в протоколі судового засідання.

23.07.2024 за вх.суду№27984/24 позивач надав до суду відповідь на відзив з урахуванням збільшення позовних вимог.

23.07.2024 за вх.суду№27985/24 позивач надав до суду заперечення на заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду.

У зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 25.07.2024, судове засідання 25.07.2024 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 29.07.2024 призначено судове засідання на 15.08.2024 о 12:50 та викликано учасників справи у судове засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 12.08.2024, судове засідання 15.08.2024 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 16.08.2024 призначено судове засідання на 19.09.2024 о 12:40 та викликано учасників справи у судове засідання.

В судовому засіданні від 19.09.2024 було оголошено перерву на 07.11.2024 о 11:30 про що зазначено в протоколі судового засідання.

В судовому засіданні від 07.11.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі №916/1709/24.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Як вказує позивач, між Акціонерним товариством «ОДЕСАГАЗ» (позивач, Оператор ГРМ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Міжнародний аеропорт Одеса (відповідач, Споживач) було укладено договір розподілу природного газу №009056 (далі договір) на підставі заяви-приєднання відповідача. Умови, форма та текст цього Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП), від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем, Кодекс ГРМ) та затверджено Постановою НКРЕКП «Про затвердження типового договору розподілу природного газу» №2498 від 30.09.2015р. Відповідно до п.1.3. Договору, цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 2 до цього Договору, що і було зроблено Споживачем (копія заявиприєднання додається). В п.1.4. Договору визначено, що послуга з розподілу природного газу - послуга Оператора ГРМ, яка надається Споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного Споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача.

Відповідно до п.2.1. Договору Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором. Також п.2.3 вищевказаного Договору закріплено, що при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов`язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем. Пунктом 6.1. Договору встановлено, що оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Відповідно до п.6.3. Договору величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. Відповідно до положень пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік (з 01 жовтня по 30 вересня), що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою. Визначення газового року наведене в п.4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ і ним є період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року.

З урахуванням вищезазначених вимог Кодексу ГРМ та типового договору, Позивачем було здійснено наступний розрахунок величини річної замовленої потужності по об`єкту Відповідача: За газовий рік жовтень 2021р.-вересень 2022р. Відповідачем було спожито обсяг газу в розмірі 117 365,000 м.куб. відповідно до наступних актів приймання-передачі природного газу: Акт приймання-передачі природного газу за жовтень 2021р. (обсяг спожитого газу 15 м3) (копія додається). 2. Акт приймання-передачі природного газу за листопад 2021р. (обсяг спожитого газу 10613 м3) (копія додається). 3. Акт приймання-передачі природного газу за грудень 2021р. (обсяг спожитого газу 36934 м3) (копія додається). 4. Акт приймання-передачі природного газу за січень 2022р. (обсяг спожитого газу 46463 м3) (копія додається). 5. Акт приймання-передачі природного газу за лютий 2022р. (обсяг спожитого газу 23340 м3) (копія додається). На підставі вищезазначених актів було розраховано річну замовлену потужність на 2023 рік в обсязі 117 365,000 м3. Відповідно до постанови НКРЕКП від 22.12.2021 № 2763 тариф на послуги розподілу природного газу для АТ «Одесагаз» з 01.01.2022 і по теперішній час становить 1,308 грн за 1 м3 на місяць (з ПДВ). Таким чином, у 2023 році місячна вартість послуги розподілу природного газу для Відповідача склала 12 792,79грн. (117 365,000 тис. м3 : 12 місяців х Тариф).

За п.6.4. Договору закріплено, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Пунктом 6.6. Договору передбачено, що оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. Відповідно до п.6.7. Договору у разі виникнення у Споживача заборгованості за цим Договором Сторони можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до цього Договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. У разі відсутності графіка погашення заборгованості Оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від Споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення. АТ «ОДЕСАГАЗ» свої зобов`язання по Договору виконало в повному обсязі щомісячно надавало послугу з розподілу природного газу послуга Оператора ГРМ, яка надається Споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного Споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача. Внаслідок неналежного виконання Відповідачем зобов`язань за Договором № 009056 виникла заборгованість з розподілу природного газу за період з серпня 2023 року по листопад 2023 року (включно) у розмірі 51 171,16 грн. 05.01.2024р. Відповідачу було надіслано лист з претензією, актами наданих послуг (2 прим.), актом звірки взаємних розрахунків. Отримавши претензію Відповідач заборгованість не сплатив, що стало підставою для звернення АТ «ОДЕСАГАЗ» до суду та стягнення заборгованості в судовому порядку.

Під час розгляду справи позивач звернувся до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог в якій зазначає, що За газовий рік жовтень 2020р.-вересень 2021р. Відповідачем було спожито обсяг газу в розмірі 147 588,000 м.куб. відповідно до наступних актів приймання-передачі природного газу: 1. Акт приймання-передачі природного газу за листопад 2020р. (обсяг спожитого газу 15874 м3) (копія додається). 2. Акт приймання-передачі природного газу за грудень 2020р. (обсяг спожитого газу 32905 м3) (копія додається). 3. Акт приймання-передачі природного газу за січень 2021р. (обсяг спожитого газу 33912 м3) (копія додається). 4. Акт приймання-передачі природного газу за лютий 2021р. (обсяг спожитого газу 33710 м3) (копія додається). 5. Акт приймання-передачі природного газу за березень 2021р. (обсяг спожитого газу 31187 м3) (копія додається). На підставі вищезазначених актів було розраховано річну замовлену потужність на 2022 рік в обсязі 147 588,000 м3. Відповідно до постанови НКРЕКП від 22.12.2021 № 2763 тариф на послуги розподілу природного газу для АТ «Одесагаз» з 01.01.2022 і по теперішній час становить 1,308 грн за 1 м3 на місяць (з ПДВ). Таким чином, у 2022 році місячна вартість послуги розподілу природного газу для Відповідача склала 16 087,09грн. (147 588,000 тис. м3 : 12 місяців х Тариф). АТ «ОДЕСАГАЗ» свої зобов`язання по Договору виконало в повному обсязі щомісячно надавало послугу з розподілу природного газу послуга Оператора ГРМ, яка надається Споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного Споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача. За період вересень 2022р. грудень 2022р. між сторонами були підписані акти наданих послуг з розподілу природного газу (копії додаються до заяви). За період січень 2023р. липень 2023р. акти наданих послуг з розподілу природного газу підписані лише зі сторони АТ «Одесагаз», вказані акти направлялись Відповідачу разом з претензією цінним листом з описом вкладення.

Враховуючи викладене, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача 205 069,08грн заборгованості.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що основним видом діяльності заявника, згідно відомостей зазначених в Єдиному державною реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є допоміжне обслуговування авіаційного транспорту. На сьогоднішній день через бойові дії на території України та запроваджений з 24 лютого 2022 року воєнний стан, з огляду на приписи п.41 ч.1 ст.1 Повітряного кодексу України, повітряний простір України продовжує бути закритим для польотів цивільної авіації, що унеможливлює в Україні операційну діяльність українських та іноземних авіакомпаній та українських аеропортів. З дати введення воєнного стану надання послуг з обслуговування повітряного руху цивільними користувачами повітряного простору України призупинено, внаслідок чого не здійснюється допоміжне обслуговування авіаційного транспорту, в тому числі, діяльність, пов`язана з перевезенням пасажирів, тварин або вантажів авіаційним транспортом; діяльність терміналів аеропорту, діяльність, пов`язана з наземним обслуговуванням на аеродромах тощо. Відповідач, як й інші суб`єкти аеропортової діяльності, зазнало значних непрямих втрат від воєнних дій, оскільки з моменту початку війни, як робота всієї цивільної авіаційної галузі, так і робота нашого підприємства за основним напрямком діяльності, була зупинена; доходи від пасажиропотоку повністю припинились.

Відповідач зазначає, що через обставини, за які він не відповідає, підприємство припинило використання для власних потреб майна, нерухомості, виробничих потужностей, енергетичних та водних ресурсів, які забезпечували ведення власної господарської діяльності за основним видом. По взаємовідносинам відповідача та позивача об`єктом постачання газу (розподілу) до повномасштабного вторгнення рф в Україну та припинення діяльності аеропорту була виключно котельня відповідача, яка забезпечувала тепловою енергією будівлю нового пасажирського термінального комплексу Міжнародного аеропорту Одеса. З огляду на військову агресію, припинення обслуговування пасажирів в аеропорту, закриття пасажирського терміналу, відсутності будь-якої операційної, виробничої діяльності, звільнення орендарями приміщень в терміналі після введення воєнного стану обладнання котельної було вимкнене і залишається в неробочому стані і на даний час. За відсутності доходу за основним видом діяльності, персонал підприємства спочатку був виведений у простій, а в подальшому трудові договори з працівниками на період дії воєнного стану були призупинені.

Як вказує відповідач, з початку ведення воєнного стану, через триваючу небезпеку, доступ до земельної ділянки та на територію підприємства обмежений з огляду на приписи військового командування, доказом чого в додатку до даної заяви долучене відповідне листування та інформування військових, а також відповідні сертифікати ТПП України. Станом на дату подання даної заяви на розгляді ТПП України знаходяться заяви про підтвердження подовження дії обставин непереборної сили для підприємства. З огляду на вищевикладене, в умовах сьогодення, у підприємства відсутня необхідність отримання послуг постачання та розподілу природно газу. Враховуючи відсутність виробничої діяльності, за участю представників позивача, було ініційовано обстеження об`єкту, припинене газопостачання та опломбовано газовий лічильник, про що були складені відповідні акти, які датовані 10.03.2023. Послуга з розподілу природного газу - послуга, яка надається споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача. Наразі котельня, як і аеропорт в цілому, не працює, потреба у відповідача в цілодобовому доступі до газорозподільної системи відсутня. Сьогодні взагалі відсутній доступ цивільних в аеропорт. Дані актів зняття показань у лютому 2022 року та інформація у вищенаведених актах доводить відсутність споживання газу та фактичну відсутність підстав для нарахування заборгованості за послуги з розподілу газу, зокрема, у заявлений стягувачем період серпня 2023 - листопада 2023. Потреба у фізичній доставці газу згідно умов договору про розподіл природного газу з огляду на обставини сьогодення та закритий пасажирський термінал аеропорту, який обслуговувала до війни котельня, починаючи з 24.02.2022 року у відповідача відсутня.

Як наполягає відповідач, позивачем ігнорується той факт, що вимагаючи сплату заборгованості за період серпня 2023 листопада 2023, відповідач вже у минулому 2022 газовому році (майже цілому році) не споживав природний газ. Договір про надання послуг - це домовленість двох сторін, за якою одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України). Позивачем заявлено про стягнення заборгованості за період серпень 2023 - листопад 2023, однак з огляду на фактичне припинення надання послуг ще у березні 2023, вимоги стягувача є необґрунтованими та безпідставними. Надання послуг це господарська операція. Усі господарські операції, у тому числі і надання послуг, відображаються в бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування (документація). Підставою для бухобліку господарських операцій є первинні документи (ч. 1 ст. 9 Закону від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», далі Закон №996). Також для контролю і впорядкування обробки даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію (ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність Україні» №996). Відповідач не підписував акти прийманняпередачі наданих послуг з АТ «ОДЕСАГАЗ» з огляду на фактичну відсутність послуг у період, про який йдеться в позовній заяві. У відповідача відсутні підписані з АТ «ОДЕСАГАЗ» акти звірок після 24.02.2022 року, які б фіксували наявність заборгованості підприємства за послуги з розподілу природного газу. АТ «ОДЕСАГАЗ» не робив звірку кожен місяць про факт отримання послуг розподілу природного газу відповідачем. Для підтвердження вимоги АТ «ОДЕСАГАЗ» мав би надати письмові докази, що підтверджують фактичне надання та отримання послуг, додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги. Для їх стягнення суду має бути додано документи, що чітко підтверджують їх розрахунок (у тому числі й розрахунок щомісячних нарахувань).

Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач у відповіді на відзив відповідача зазначає, що відповідач з необхідністю щомісячно сплачувати вартість послуги не погоджується з підстав неспоживання природного газу у місяці, за який розраховується величина замовленої потужності, мотивуючи при цьому, свою позицію відсутністю споживання природного газу з 24.04.2022. Позивач не погоджується із таким твердженням Відповідача, з огляду на те, що послуга з розподілу не складається лише з фактичного переміщення природного газу розподільчою системою трубопроводів. До послуги з розподілу також входить цілодобове надання фактичного доступу замовленої потужності об`єктів споживача до газорозподільної системи, що буквально означає наявність технічної можливості у будь-який час необхідний споживачу скористатись можливістю розпочати газоспоживання. Тобто, оператор ГРМ, знаючи, що об`єкт відповідача підключено до газорозподільної системи підтримує належний тиск у системі з урахування замовленої потужності приєднаних об`єктів споживача. Дані послуги є монопольними роботами АТ «Одесагаз», як оператора ГРМ у зоні ліцензованої діяльності території м. Одеса та Одеської області. Слід зазначити, що між приєднаною та замовленою потужністю об`єктів споживача є певна різниця, через що є різниця в підходах до розрахунку вартості послуг: приєднаною потужністю є стала величина, тобто така, яка не потребує коригування і розраховувалась споживачу один раз на весь час отримання послуг, замовлена потужність це змінна величина, яка розраховується на календарний рік відповідно до попередніх обсягів споживання (і може змінюватись через шість місяців за заявою споживача), тобто, оператор ГРМ для сталого функціонування, постійно налаштовує потужність газорозподільних мереж під приєднані до мережі об`єкти споживача. Відповідно до п. 8 гл. 6 розд. VI Кодексу ГРМ, припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору. У разі розірвання договору розподілу природного газу оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VI цього Кодексу. Таким чином, доводи відповідача щодо неотримання ним послуг, у зв`язку з відсутністю фактичного споживання природного газу є необґрунтованими та безпідставними, адже в даному випадку об`єкт вважається приєднаним навіть, якщо газоспоживаюче обладнання опломбоване на газопроводі - вводі, оскільки для початку фактичного споживання природного газу, окрім зняття пломби немає перешкод. На об`єкт не розраховується замовлена потужність пропускної спроможності газових мереж лише у випадку механічного від`єднання від газових мереж, що здійснюється при розірванні Договору розподілу природного газу.

Таким чином, послуга з розподілу природного газу не обмежується обов`язками оператора ГРМ (АТ «Одесагаз») щодо фізичної доставки обсягів природного газу до об`єктів споживача та формування кількісних показників обсягів спожитого (розподіленого) природного газу, а включає в себе в цілому процес забезпечення цілодобового доступу до ГРМ в межах приєднаної потужності об`єкта споживача для можливості споживання ним відповідних об`ємів природного газу, виділених постачальником природного газу безпосередньо споживачу, і в розумінні цілого комплексу дій (заходів) оператора ГРМ, пов`язаних із забезпеченням безаварійності та належного стану ГРМ. Враховуючи, що відповідач не звертався до позивача з пропозицією розірвати Типовий договір розподілу природного газу, позивач не погоджується з твердженнями відповідача про відсутність обов`язку оплати послуг з розподілу. У спірний період позивач забезпечував працездатність газорозподільної системи та забезпечував можливість відповідачу отримувати природний газ.

Щодо тверджень відповідача про звільнення від оплати послуг з розподілу природного газу в зв`язку з настанням форс-мажорних обставин, позивач вказує, що згідно з пунктами 10.1-10.4 Типового договору розподілу природного газу сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин). 10.1. Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього договору. 10.2. Строк виконання зобов`язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. 10.3. Сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтвердні документи щодо їх настання відповідно до законодавства. 10.4. Засвідчення форс-мажорних обставин здійснюється у встановленому законодавством порядку. Потрібно зазначити, що відповідач не направляв на адресу позивача у визначений договором строк повідомлень про настання форс-мажорних обставин з відповідними документами як це передбачено п. 10.3. договору.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а як встановлено у ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 901 Цивільного кодексу передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ч. 1, 2 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Правові засади функціонування ринку природного газу України визначає Закон України "Про ринок природного газу", відповідно до ч.1 ст. 40 якого розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.

На виконання цих положень, у порядку, визначеному пунктом 4 розділу 3 Кодексу ГРМ, між сторонами був укладений договір розподілу природного газу, який недійсним у судовому порядку не визнавався, у зв`язку з чим, у силу статті 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами. Доказів протилежного учасниками справи не надано.

Розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу (п. 35 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).

За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу (абзац 2 частини першої статті 40 Закону України "Про ринок природного газу").

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою №2080 від 07.10.2019 внесено зміни до Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 та Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015, відповідно до яких з 01.01.2020 запроваджено новий порядок розрахунків за послугу з розподілу природного газу, зокрема, змінено принцип визначення величини потужності для споживачів природного газу та здійснено перехід від приєднаної потужності до замовленої, яка розраховується відповідно до вимог Кодексу ГРМ, виходячи із об`ємів споживання об`єктів споживачів за попередній газовий рік.

Так, відповідно до положень глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача, та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (пункт 1).

Як встановлено судом, за газовий рік жовтень 2020 - вересень 2021, відповідачем було спожито обсяг газу в розмірі 11 934 м.куб. відповідно до актів приймання-передачі природного газу за період з жовтня 2020 по вересень 2021.

За газовий рік жовтень 2021 - вересень 2022 відповідачем було спожито обсяг газу в розмірі 117 365,000м.куб. відповідно до наступних актів приймання-передачі природного газу: Акт приймання-передачі природного газу за жовтень 2021 (обсяг спожитого газу 15куб.м.); Акт приймання-передачі природного газу за листопад 2021 (обсяг спожитого газу 10613куб.м.); Акт приймання-передачі природного газу за грудень 2021 (обсяг спожитого газу 36934куб.м.); Акт приймання-передачі природного газу за січень 2022 (обсяг спожитого газу 46463куб.м.); Акт приймання-передачі природного газу за лютий 2022 (обсяг спожитого газу 23340куб.м.).

На підставі вищезазначених актів було розраховано річну замовлену потужність на 2023 рік в обсязі 117 365,000куб.м.

Відповідно до постанови НКРЕКП від 22.12.2021 №2763 тариф на послуги розподілу природного газу для АТ «Одесагаз» з 01.01.2022 і по теперішній час становить 1,308грн за 1 куб.м. на місяць (з ПДВ). Таким чином, у 2023 році місячна вартість послуги розподілу природного газу для відповідача склала 12 792,79грн (117 365,000 тис.куб.м. : 12 місяців х Тариф).

За період вересень 2022 грудень 2022 між сторонами були підписані акти наданих послуг з розподілу природного газу (копії додаються до заяви).

За період січень 2023 липень 2023 акти наданих послуг з розподілу природного газу підписані лише зі сторони АТ «Одесагаз», вказані акти направлялись відповідачу разом з претензією цінним листом з описом вкладення (копії актів та докази направлення додаються).

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву судом до уваги не приймаються виходячи з наступного.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з п.п. 10.1-10.4 Типового договору розподілу природного газу сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Пунктом 10.1. Типового договору встановлено, що під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього договору.

Згідно п. 10.2. строк виконання зобов`язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин.

Пунктом 10.3. Типового договору встановлено, що Сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтвердні документи щодо їх настання відповідно до законодавства.

Відповідно до п.10.4. Типового договору засвідчення форс-мажорних обставин здійснюється у встановленому законодавством порядку. Потрібно зазначити, що відповідач не направляв на адресу позивача у визначений договором строк повідомлень про настання форс-мажорних обставин з відповідними документами як це передбачено п. 10.3. договору.

Однак, матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем п.10.3. Типового договору, а саме попередження позивача щодо настання у відповідача форс-мажорних обставин.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Станом на день розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, доказів, які спростовують позовні вимоги також до суду не надані.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 205 069,08грн підлягають задоволенню.

Під час розгляду справи відповідач звернувся до суду з заявою про відстрочення виконання рішення суду строком на один рік.

В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на те, що відповідач є експлуатантом аеродрому «Одеса» на підставі Сертифікату Аеродрому Одеса UA-003, виданого Державною авіаційною службою України 02.12.2020 року. Основним видом діяльності ТОВ «МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ «ОДЕСА» є допоміжне обслуговування авіаційного транспорту. Відповідно до класифікації видів економічної діяльності клас КВЕД 52.23 «Допоміжне обслуговування авіаційного транспорту» включає: діяльність, пов`язану з перевезенням пасажирів, тварин або вантажів авіаційним транспортом; діяльність терміналів, таких як аеропорти, управління аеропортами; діяльність, пов`язану з наземним обслуговуванням на аеродромах тощо. Підприємство є експлуатантом аеродрому Одеса. Основний вид діяльності підприємства до настання обставин непереборної сили здійснювався на базі власного та орендованого рухомого та нерухомого майна, яке розташоване на орендованих у Одеської міської ради земельних ділянках.

У зв`язку з забороною використання повітряного простору України відповідно до вимог п.41 ч.1 ст.1 Повітряного кодексу України, припиненням цивільних авіасполучень, введенням воєнного стану, неможливістю надання аеронавігаційних послуг у повітряному просторі та аеропортових послуг, виконання роботи за основним видом діяльності, відсутністю необхідності виконання певних виробничих завдань, припиненням надходжень доходів, достатніх для забезпечення необхідних виплат, неможливістю користування орендованими земельними ділянками, на яких знаходиться вся нерухомість нашого підприємства, що підтверджено відповідними сертифікатами ТПП України №3100-22-1285 та №3100-22-1286 від 31.10.2022р., починаючи з 24.02.2022р., наша компанія припинила роботу за основним видом діяльності, припинала використання приміщень в Міжнародному аеропорту Одеса, виробничих потужностей, енергетичних та водних ресурсів в межах ведення господарської діяльності, немає можливості використовувати орендовані земельні ділянки.

З початком військової агресії рф проти України з огляду на припинення основного виду діяльності Позивача, на підприємстві був введений простій. Після запровадженого простою, з огляду на неможливість, в тому числі. сплачувати заробітну плату працівникам Позивача, на період дії воєнного стану у відповідача призупинені трудові договори з працівниками. Вищезазначене пояснює виникнення заборгованостей підприємства відповідача перед постачальниками комунальних послуг та неможливість її погашення з незалежних від нашого підприємства причин.

Реалії сьогодення свідчать, що через бойові дії на території України та запроваджений військовий стан повітряний простір України продовжує бути закритим для польотів цивільної авіації, що унеможливлює в Україні операційну діяльність українських та іноземних авіакомпаній, українських аеропортів, та, зокрема, нашого підприємства. Українська авіаційна галузь зазнала великих втрат та надзвичайних негативних наслідків. Усі позитивні прогнози на отримання доходів пов`язані, перш за все, з початком роботи цивільних аеропортів, початком польотів цивільним повітряними судами після відміни або скасування воєнного стану в Україні.

Отже, відповідач має надію, що протягом року з дати ухвалення рішення ситуація в країні зміниться і разом з перемогою та відкриттям авіаційного простору відповідач змінить на краще свій фінансовий стан.

При поверненні Міжнародного аеропорту Одеса до нормального ритму обслуговування авіаційних перевезень у мирний час та надходження відповідних доходів від основного виду діяльності після відкриття авіаційного простору (часткового відкриття авіаційного простору) Відповідач гарантує оперативне вирішення проблем з існуючою заборгованістю, зокрема, погашення заборгованості перед позивачем шляхом добровільного виконання судового рішення по даній справі. Отже, не дивлячись на реальний поточний майновий стан позивача, наміри останнього свідчать про бажання виконати рішення про стягнення основної суми боргу.

Враховуючи викладене, відповідач просить задовольнити вимоги заяви та надати відстрочку виконання рішення суду строком на 1 рік.

Позивач проти заяви заперечує посилаючись на те, що відповідач не обґрунтував доцільності відстрочення рішення суду саме на 1 рік та не надав доказів на підтвердження наявності у нього реальної можливості в майбутньому (протягом року) виконати рішення у цій справі. Воєнний стан та військова агресія рф проти України має негативний влив не лише на діяльність відповідача, а й на діяльність позивача, який являється також суб`єктом підприємницької діяльності та має статус об`єкта критичної інфраструктури України. Послуги з розподілу природного газу, які надає підприємство позивача, мають важливе соціально-економічне значення для забезпечення потреб українських підприємств і організацій та побутових споживачів. Крім того, кошти заявлені позивачем до стягнення у даній справі, є основним боргом, будь-яких штрафних санкцій до стягнення не заявлено. Позивач розраховує на отримання даних коштів в своїй господарській діяльності та з їх врахуванням планує свої видатки. Тому відстрочення виконання рішення може призвести до значного негативного наслідку в фінансовому становищі позивача.

Враховуючи викладене, позивач просить відмовити у задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду.

Розглянувши заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду, заперечення позивача з цього приводу, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 3, 4 ст. 331 ГПК України).

Отже, підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

При цьому, вирішуючи питання про відстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Беручи до уваги, що відстрочка продовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку відстрочення виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка чи розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочення виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Так, у пункті 40 рішення від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" Європейський Суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.

Із підстав, умов та меж надання відстрочення виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки чи розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Таким чином, враховуючи, що необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В обґрунтування поданої заяви заявник вказує на існування об`єктивних і непереборних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду, а саме припиненням цивільних авіасполучень, введенням воєнного стану, неможливістю надання аеронавігаційних послуг у повітряному просторі та аеропортових послуг, виконання роботи за основним видом діяльності, відсутністю необхідності виконання певних виробничих завдань, припиненням надходжень доходів, достатніх для забезпечення необхідних виплат.

Згідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України суд має право діяти лише в межах, встановлених діючим законодавством.

Згідно ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Вищезазначеними нормами процесуального права встановлено певні межі діяльності суду - право суду вирішувати питання стосовно відстрочення виконання рішення та обов`язок суду відстрочити таке рішення, у разі наявності на те підстав, не більше чим на один рік з дня ухвалення такого рішення.

Судом враховано наведені обставини, а також матеріальні інтереси сторін, а отже суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви та надання відстрочення виконання рішення по даній справі строком на 6 (шість місяців).

Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Акціонерного товариства ОДЕСАГАЗ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний аеропорт Одеса про стягнення 205 069,08грн, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також судом надано відстрочення виконання рішення суд по даній справі строком на 6 (шіть місяців).

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 460,83грн покласти на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства ОДЕСАГАЗ (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код ЄДРПОУ 03351208) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний аеропорт Одеса (65054, м. Одеса, вул. Центральний Аеропорт, 2, код ЄДРПОУ 37947040) про стягнення 205 069,08грн задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний аеропорт Одеса (65054, м. Одеса, вул. Центральний Аеропорт, 2, код ЄДРПОУ 37947040) на користь Акціонерного товариства ОДЕСАГАЗ (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код ЄДРПОУ 03351208) 205 069,08грн заборгованості, 2 460,83грн судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

3. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний аеропорт Одеса (65054, м. Одеса, вул. Центральний Аеропорт, 2, код ЄДРПОУ 37947040) про відстрочення виконання рішення -задовольнити частково.

4. Відстрочити Товариству з обмеженою відповідальністю Міжнародний аеропорт Одеса (65054, м. Одеса, вул. Центральний Аеропорт, 2, код ЄДРПОУ 37947040) виконання рішення Господарського суду Одеської області від 07.11.2024 по справі №916/1709/24 строком на 6 (шість) місяців.

5. В решті вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний аеропорт Одеса (65054, м. Одеса, вул. Центральний Аеропорт, 2, код ЄДРПОУ 37947040) про відстрочення виконання рішення відмовити.

Повне рішення складено 12 листопада 2024 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова