Рішення

від 11.11.2024 по справі 916/3851/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3851/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.

за участю секретаря судового засідання Кафланової А.С.,

розглянувши справу № 916/3851/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження

за позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради /ЄДРПОУ 26302595, адреса - 65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, e-mail: general_dks@omr.gov.ua/

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Палітра" /ЄДРПОУ 24537503, адреса - 65026, м. Одеса, провул. Красний, 9/

про стягнення у розмірі 126 308,68 грн

ВСТАНОВИВ:

02.09.2024 Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 3940/24/ до товариства з обмеженою відповідальністю "Палітра" про стягнення неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди у розмірі 126 308,68 грн.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням зобов`язань з повернення об`єкта оренди за договором оренди нежитлового приміщення № 52/3 від 13.11.2020, що зумовило нарахування неустойки у період з 01.09.2023 по 287.03.2024.

Позов пред`явлено на підставі ст. ст. 173, 174, 283 ГК України, ст. ст. 11, 525-526, 548, 549, 599, 610-612, 614, 626, 629, 631, 654, 763, 785, 795 ЦК України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Ухвалою суду від 09.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3851/24; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст. ст. 247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження. До повноважень господарських судів не віднесено з`ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвала суду по справі № 916/3851/24 про відкриття провадження у справі від 09.09.2024 направлялась учасникам справи в порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема відповідачу, за адресою, вказаною в позовній заяві (65026, Одеська обл., Одеський район, м. Одеса, пров. Красний, 9, яка є місцезнаходженням відповідача, що підтверджується Витягом в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), про що свідчить відтиск штампу вихідної кореспонденції на зворотньому боці другої сторінки цих ухвал з зазначенням адреси відповідача, рекомендованим листом з повідомленням про вручення з позначкою на конверті „Судова повістка".

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

25.09.2024 на адресу суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу з ухвалою суду від 09.09.2024 з відміткою відділення поштового зв`язку Укрпошта - "адресат відсутній за вказаною адресою" від 16.09.2024.

Суд звертає увагу, що положеннями ч. 7 ст. 120 ГПК України визначено, що учасники судового засідання зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою в вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за відповідною адресою не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду у справі № 910/15442/17 від 16.05.2018 року).

Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 09.09.2024 було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач, обізнаний про розгляд справи № 916/3851/24, міг ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Оскільки відповідач по справі не надав суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, суд в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено при безпосередньому дослідженні доказів, товариству з обмеженою відповідальністю фірма "ГРАФІКА" (далі - Орендар) за договором оренди нежитлового приміщення № 52/3 від 13.11.2000, укладеним з Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, надано в строкове платне володіння та користування приміщення, загальною площею 107,84 кв.м. підвального поверху, за адресою: м. Одеса, пров. Червоний, 9.

Додатковим погодженням від 12.09.2002 змінено назву орендаря на ТОВ «Палітра» на підставі правоприємства, згідно Статуту, зареєстрованого Жовтневою райадміністрацією, реєстраційний № 04056836Ю0021448 від 04.07.2002, перераховано місячну орендну плату.

Додатковим погодженням від 04.12.2003 строк дії договору оренди №52/3 від 13.11.2000 продовжено до 03.12.2005, змінено п. 1.1. у частині зміни площі з 107,84 кв. м. на 111,1 кв. м., сторони домовились переукласти договір оренди №52/3 від 13.11.2000 у новій редакції з 04.12.2003.

Відповідно до Договору №52/3 оренди нежитлового приміщення від 04.12.2003 Орендодавець - Представництво по управлінню комунальною власністю міськради передає, а Орендар - ТОВ «Палітра» приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: пров. Червоний, 9, підвал, загальною площею 111,1 кв.м під виробничий цех. Строк дії договору до 03.12.2005.

05.12.2006 Договір оренди нежитлового приміщення №52/3 від 04.12.2003 викладено в новій редакції та посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., зареєстровано в реєстрі за №4129.

Відповідно до нової редакції договору оренди нежитлового приміщення №52/3 від 04.12.2003 Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежилі підвальні приміщення, загальною площею 109,4 кв.м., що розташовані за адресою: місто Одеса, провулок Красний, будинок 9 /п. 1.1. договору/.

Термін дії договору оренди у новій редакції: з 05.12.2006 до 05.12.2011 /п.1.3. договору/.

Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності /п.2.4./.

Після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобов`язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди /п.4.7./.

Додатковим погодженням до договору оренди нежитлового приміщення №52/3 від 04.12.2003, викладеного у новій редакції 05.12.2006, від 29.12.2011, у тексті договору назву Орендодавця змінено на Департамент комунальної власності Одеської міської ради, продовжено термін дії договору оренди до 29.11.2014 та перераховано місячну орендну плату.

Додатковим договором № 3 від 02.03.2015 продовжено термін дії договору оренди до 29.10.2017 та перераховано місячну орендну плату.

Пункт 2.2 договору викладено у новій редакції: "за орендоване приміщення Орендар зобов`язується сплачувати орендну плату з 02.03.2015, що розрахована на 01.02.2015 та становить 3 558,16 грн (без урахування ПДВ та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог законодавства".

Підпункт «е» пункту 4.2. розділу 4 «Права і обов`язки Орендаря» Договору викладено в новій редакції: «застрахувати Об`єкт оренди на користь Орендодавця, на повну вартість об`єкта оренди за експертною оцінкою, на термін один рік з наступним щорічним продовженням дії договору страхування протягом всього терміну дії договору оренди, у страховій компанії у порядку, визначеному чинним законодавством, та таким чином, щоб весь час оренди Об`єкт оренди було застраховано. Орендар зобов`язаний протягом 10-ти днів з дати укладання договору страхування надавати копію договору страхування Орендодавцю на підтвердження виконання зазначеного зобов`язання».

Пункт 4.2. розділу 4 «Права і обов`язки Орендаря» Договору доповнено підпунктом «м» наступного змісту: «Окремо сплачувати за власні кошти плату за користування земельною ділянкою, для чого у місячний термін звернутися до компетентних органів, з метою врегулювання питання землекористування згідно з діючим законодавством».

Додатковим договором № 4 від 28.03.2018 продовжено термін дії договору оренди до 28.02.2021 та перераховано місячну орендну плату.

Пункт 2.2 договору викладено у новій редакції: "за орендоване приміщення Орендар зобов`язується сплачувати орендну плату з 28.03.2018, що розрахована на 01.03.2018 та становить 4 482,35 грн (без урахування ПДВ та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог законодавства".

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.11.2023 у справі №916/4344/23 за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Палітра» про виселення та стягнення 447233,76 грн позовні вимоги задоволено частково. Ухвалено виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Палітра" (код 24537503, пров. Красний, 9, м. Одеса, Одеська область, 65026) з нежилих підвальних приміщень, загальною площею 109,4 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Красний 9, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р UА 398201720355239012083034299 в ДКСУ м. Києва, код ЄДРПОУ 26302595), стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Палітра" (код 24537503, пров. Красний, 9, м. Одеса, Одеська область, 65026) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р UА 398201720355239012083034299 в ДКСУ м. Києва, код ЄДРПОУ 26302595) неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди у розмірі 372694,80грн та 8274,42 грн витрат зі сплати судового збору, в решті позову відмовлено.

Рішення господарського суду Одеської області від 28.11.2023 у справі №916/4344/23 в апеляційному порядку не оскаржувалось та є чинним на теперішній час.

Судом досліджено Акт державного виконавця від 28.03.2024, складений старшим державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Свешніковим І.А., з якого вбачається, що 28.03.2024 проводились виконавчі дії щодо виконання судового наказу №916/4344/23 від 22.12.2023, виданого господарським судом Одеської області у присутності працівників поліції. В результаті проведення виконавчих дій, вимоги виконавчого документа виконано в повному обсязі, а саме ТОВ «Палітра» виселено з нежитлових підвальних приміщень за адресою: м. Одеса, провулок Красний, 9.

Згідно з розрахунком неустойки, доданому стороною позивача до позову, неустойка станом на 31.08.2023 в сумі 372 694,80 грн стягується згідно рішення господарського суду від 28.11.2023 №916/4344/23. Неустойка за період з 01.09.2023 по 28.03.2024 складає 126 308,68 грн.

Судом встановлено, що предметом позову у даній справі є стягнення неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди у сумі 126 308,68 грн, розрахованої за період з 01.09.2023 по 28.03.2024.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір оренди № 52/3 від 04.12.2003, викладений в новій редакції 05.12.2006, є договором найму (оренди).

Відповідно до частини першої статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною шостою статті 283 ГК України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Частиною першою статті 763 ЦК України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

У свою чергу, припинення договору оренди свідчить про відсутність у Орендаря правових підстав для подальшого користування об`єктом оренди.

За таких обставин, оскільки продовження договору оренди відбувається відповідно до норм Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-ІХ, яким в свою чергу встановлений відповідний порядок щодо продовження договірних відносин, термін дії договору від 04.12.2003 № 52/3 закінчився 28.02.2021, тобто договір припинився у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено.

Відповідно до ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України Про оренду державного та комунального майна у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Пунктом 4.7 договору передбачено, що після закінчення строку дії договору орендар зобов`язаний у 15-денний термін передати орендодавцеві приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Суд враховує правові позиції Верховного Суду, викладені в постанові від 06.02.2020 у справі № 915/1429/19, зокрема:

10.9. Зі змісту частини четвертої статті 291 ГК України вбачається, що правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

10.11. Аналіз частини першої статті 759 та частини першої статті 785 ЦК України дозволяє дійти висновку, що договір найму (оренди) зумовлює право наймача (орендаря) користуватися орендованим майном впродовж строку дії договору із сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору оренди; припинення договору найму зумовлює обов`язок наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

10.12. Невиконання наймачем обов`язку щодо поверненні речі є підставою для виникнення права наймодавця на застосування до наймача особливого виду майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, який полягає у сплаті наймачем, який прострочив виконання обов`язку щодо повернення речі, неустойки у вигляді подвійної плати за користування річчю за час прострочення відповідно до частини другої статті 785 ЦК України.

Особливий статус зазначеної неустойки обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди виникає після закінчення дії договору оренди, і наймодавець (орендодавець) в цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші засоби стимулювання до виконання, окрім використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном. При здійсненні оцінки правомірності заявлених вимог про стягнення неустойки в порядку частини другої статті 785 ЦК України обов`язковим для суду є врахування обставин невиконання орендарем зобов`язання щодо неповернення майна в контексті його добросовісної поведінки як контрагента за договором оренди, та її впливу на обставини неповернення майна орендодавцеві зі спливом строку дії орендних правовідносин.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.10.2019 у справі №904/3315/18, Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.12.2019 у справі №910/20370/17.

10.13. Зі змісту статей 610, 611, 612 ЦК України вбачається, що невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, неустойки згідно з частиною другою статті 785 ЦК України. Законодавцем у частині першій статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 ЦК України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання, відповідно до вимог статті 614 ЦК України. Тобто судам необхідно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов`язку не виконав.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові 02.09.2014 у справі №3-85гс14, а також Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові 11.04.2018 у справі №914/4238/15, постанові 24.04.2018 у справі №910/14032/17 та у постанові 09.09.2019 у справі №910/16362/18.

До предмета доказування при вирішенні спорів щодо стягнення неустойки в порядку частини другої статті 785 ЦК України як подвійної плати за користування орендованим майном після спливу строку дії договору оренди входять обставини, пов`язані невжиттям орендарем належних заходів щодо повернення орендодавцю об`єкта оренди за наслідком припинення орендних правовідносин, за відсутності умов, які б перешкоджали орендарю вчасно повернути майно орендодавцю у визначений договором оренди строк; умисним ухиленням орендаря від обов`язку щодо повернення орендодавцю об`єкта оренди; утриманням орендованого майна у володінні орендаря та перешкоджанням орендарем у доступі орендодавця до належного йому об`єкта оренди; відсутністю з боку орендодавця бездіяльності та невчиненням ним дій, спрямованих на ухилення від обов`язку прийняти орендоване майно від орендаря та оформити повернення наймачем орендованого майна.

Обставини вчинення орендарем дій з повернення орендованого майна та відсутність у нього умислу на ухилення від повернення об`єкта оренди виключають можливість застосування орендодавцем до орендаря відповідальності у вигляді неустойки в порядку частини другої статті 785 ЦК України.

Аналогічну правову позицію викладено Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 08.05.2018 у справі №910/1806/17, Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.12.2019 у справі №910/20370/17 .

Судом встановлено, що відповідач не виконав свій обов`язок щодо повернення орендованого майна та оформлення повернення наймачем орендованого майна шляхом підписання акта приймання-передачі нерухомого майна після закінчення строку договору, внаслідок чого позивач змушений був звернутись до суду за захистом своїх прав.

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.11.2023 у справі №916/4344/23 ухвалено виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Палітра" з нежилих підвальних приміщень, загальною площею 109,4 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, пров. Красний 9, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Палітра" на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди у розмірі 372694,80грн та 8274,42 грн витрат зі сплати судового збору.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна за період після 31.08.2023 та до дати виконання рішення суду про виселення відповідача з орендованого приміщення.

Судом досліджено здійснений позивачем розрахунок неустойки за період з 01.09.2023 (перший день, що слідує за періодом розрахунку неустойки, що стягується відповідно до рішення господарського суду Одеської області) по 28.03.2024 (дата виконання рішення господарського суду Одеської області в частині виселення ТОВ "Палітра" з орендованого приміщення). Так, судом встановлено правильність вказаного розрахунку, відповідно до якого розмір неустойки за період з 01.09.2023 по 28.03.2024 складає 126 308,68 грн.

Доказів на спростування розміру вищевказаної неустойки відповідачем не надано.

Матеріали справи не містять доказів, які були б відхилені судом.

За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи принципи змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства суд не збирає докази за власною ініціативою та ухвалює рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради підлягають задоволенню в повному обсязі, так як обґрунтовані та доведені.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що вбачається із платіжної інструкції № 582 від 26.08.2024.

Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір у розмірі 3028,00 грн підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Палітра" /ЄДРПОУ 24537503, адреса - 65026, м. Одеса, провул. Красний, 9/ на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради /ЄДРПОУ 26302595, адреса - 65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, e-mail: general_dks.@omr.odessa.ua/ неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди у сумі 126 308,68 грн /сто двадцять шість тисяч триста вісім гривень 68 копійок/ та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн /три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення складено та підписано 11 листопада 2024 р.

Суддя Н.Д. Петренко