Рішення

від 11.11.2024 по справі 917/1394/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2024 Справа № 917/1394/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., після виходу з відпустки, розглянувши матеріали

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Секьюрайті", вул. Спаська, 75-А, м. Миколаїв, 54001

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна", вул.Чумацький шлях, 62 (Половки, 62), м. Полтава, Полтавська область, 36010

про стягнення 70 773,00 грн,

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Без виклику учасників справи,

установив:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Секьюрайті" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" 70 773,00 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами 04.01.2016 року договору № 0401-29 пл/т поставки нафтопродуктів (основний борг).

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази : копія Договору поставки нафтопродуктів; копія претензії докази направлення; копії видаткових накладних; копії платіжних інструкцій; копії рахунків фактур.

Інших заяв по суті спору до суду не надходило.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

26.08.2024 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява "Секьюрайті" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" про стягнення 70 773,00 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами 04.01.2016 року договору № 0401-29 пл/т поставки нафтопродуктів (основний борг).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2024 року справу № 917/1394/24 розподілено судді Ківшик О.В.

Суд ухвалою від 11.09.2024 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення ухвали.

20.09.2024 від позивача надійшла заява (вх. № 12417) про залучення у справу Східну філію ТОВ "Секьюрайті" як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору.

27.09.2024 від позивача надійшло клопотання (вх. № 12837) про відкликання вищезазначеної заяви.

Відповідач був належним чином та завчасно повідомлений про покладені на нього обов`язки та строк їх виконання, про що свідчать матеріали справи (поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, а.с. 66). Крім того, ухвала суду у даній справі була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч.5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони суду не надали.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень ГПК України строк не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

04.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕКЬЮРАЙТІ» (надалі «Позивач») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАТНЄФТЬ-АЗС-Україна» (надалі «Відповідач») був укладений Договір № 0401-29 пл/т поставки нафтопродуктів по одноразових відомостях (далі - Договір, а.с. 30).

У Договорі сторони узгодили, зокрема, наступне :

- Постачальник продає партію нафтогазопродуктів пс одноразовим відомостям - талонам (талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС/АГПЩ Постачальника фіксованої кількості певного найменування і марки нафтопродукту, які позначені на ньому), іменовані надалі «Товар», а Покупець оплатити і прийняти «Товар» на умовах, визначених цго: Договором (п. 1.1. Договору);

- товар вважається наданим Постачальником і прийнятий покупцем з моменту підписання Сторонами видаткової накладної (п.3.4. Договору);

- отримувачем товару та платником за Договором є Східна філія ТОВ "Секьюрайті"(п.3.5 Договору);

- Покупець зобов`язаний провести 100% передоплату за нафтопродукти на підставі рахунку-фактури, виписаного Постачальником у відповідності до узгодженого сторонами асортименту, кількості, ціни і вартості Товару (п. 4.3. Договору);

- Покупець зобов`язаний отримати талони протягом 2-х днів з дня надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (п. 4.7 Договору);

- термін дії Договору - з моменту його підписання обома Сторонами і діє до 31 грудня 2016, в частині взаєморозрахунків - до їх повного проведення (п. 9.1. Договору). Договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік, та таких же умовах якщо жодна із Сторін за 30 календарних днів до закінчення терміну його дії не заявить про розірвання, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного проведення (п 9.3. Договору).

За даними позивача станом на 20.08.2024 дія Договору не припинена.

Східна філія ТОВ "Секьюрайті" не є юридичною особою.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців те громадських формувань від 06.03.2023 року, Східна філія ТОВ "СЕКЬЮРАЙТІ" є відокремленим підрозділом юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕКЬЮРАЙТІ".

Згідно протоколу № 3 загальних зборів учасників ТОВ «Секьюрайті» від 27.05.2014 року на загальних зборах учасників було прийнято рішення про створення філій ТОВ "Секьюрайті", в тому числі і Східну філію ТОВ "Секьюрайті".

Зборами учасників ТОВ "Секьюрайті" протокол № 9 від 23 листопада 2016 року було затверджено положення про Східну філію ТОВ "Секьюрайті", згідно якого Східна філія ТОВ "Секьюрайті" має право отримувати та сплачувати Товар.

09.02.2022 року Східною філією ТОВ "Секьюрайті" платіжним дорученням № 274 на підставі рахунку-фактури № ТН000000382 була проведена передоплата за нафтопродукти (бензин (талон) А-92 10 л, 21 та газ скраплений (талон) ГАЗ 10 л, 21) в розмірі 41179,30 грн (талони отримані 10.02.2022 згідно; видаткової накладної № ТН000000486).

24.02.2022 Східною філією ТОВ "Секьюрайті" платіжним дорученням № 369 на підставі рахунку-фактури № ТН000000564 була проведена передоплата за нафтопродукти (бензин (талон) А-92 10 л, 22 та газ скраплений (талон) ГАЗ 10 л, 22) в розмірі в розмірі 40835,40 грн (талони отримані 24.02.2022 згідно видаткової накладної № ТН000000737).

Станом на 04 липня 2024 року у володінні Покупця (Позивача) знаходяться талони на нафтопродукти:

-бензин А-92 - 110 л. на суму 3 129,50 грн (без ПДВ);

- скраплений газ - 3620 л. на суму 55 848,00 грн (без ПДВ).

В порушення умов Договору Відповідач не виконав положень п.1.1. та 3.1. Договору та не поставив нафтопродукти Позивачу на загальну суму 70 773,00 грн.

Позивач зазначає, що станом на даний час в м. Полтава та в інших регіонах України не працює жодна АЗС/АГПЗ Відповідача, а Позивач не має змоги отримати нафтопродукти.

26.12.2023 Позивач направив на адресу Відповідача Претензію вихідний № 5, в якій вказав на порушення Відповідачем умов Договору.

Листом № 04-20 від 06.02.2024 р. ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» повідомило, що тимчасове зупинення поставки нафтопродуктів відбулося за відсутності їх вини та є наслідком дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин): запровадження на усій території України воєнного стану відповідно до Указу Президента від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», а також накладання арешту на грошові кошти підприємства та заборона видаткових операцій рішеннями Київського районного суду міста Полтава по справі№552/991/22, Печерського районного суду міста Києва по справі № 757/11179/22-к, Шевченківського районного суду міста Києва по справі № 761/12723/22.

Позивач наголошує, що по-перше - форс-мажор не звільняє сторону договору від виконання зобов`язань і не змінює строків такого виконання, а по-друге - неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності.

Вважаючи свої права порушеними, Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Відповідача 70 773,00 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами 04.01.2016 року Договору № 0401-29 пл/т поставки нафтопродуктів (основний борг).

4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України унормовано, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник, зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій сторони - покупцеві товар, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов`язання за вищезазначеним Договором поставки щодо здійснення ним попередньої оплати. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним Договором поставки та приписів ст. 662,ст. 663 Цивільного кодексу України не поставив позивачу товар у встановлені у Договорі поставки строки, суму передоплати не повернув. Дана обставина відповідачем не спростована.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Отже, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підтверджені документально, відповідають нормам матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у розмірі 3 028,00 грн.

Керуючись статтями 129, 232-233, 236-238, 240, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна", (вул.Чумацький шлях, 62 (Половки, 62), м. Полтава, Полтавська область, 36010, код ЄДРПОУ 38194448) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Секьюрайті" (вул. Спаська, 75-А, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 37309470) 70 773,00 грн заборгованості та 3 028,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати накази із набранням рішенням законної сили.

3. Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 11.11.2024 року (після виходу судді з відпустки).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя О.В.Ківшик