ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.11.2024 Справа № 917/1516/24
м. Полтава
Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І., при секретарі судового засідання Білій І.М. розглянувши матеріали за позовною заявою Приватної фірми «ДУНКАН», код ЄДРПОУ 24389675, вул. Повстанської Армії, 20, м. Полтава, 36039
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Полтавський турбомеханічний завод», код ЄДРПОУ 00110792, вул. Зіньківська, 6, м. Полтава, 36014
про стягнення 94811,95 грн
без виклику представників сторін.
Суть спору: Приватна фірма «ДУНКАН» звернулася до Господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Полтавський турбомеханічний завод» про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за договором №67 від 24.10.2022 про виконання робіт з монтажу системи пожежної сигналізації, яка складається з: 63285,60 грн основний борг; 4 012,37 грн інфляційні втрати; 24 859 ,48 грн - пені, 2 654,50 грн - 3% річних.
Згідно з ухвалою від 12.09.2024 позовна заява була залишена без руху відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України. Позивачеві надано строк для усунення недоліків позовної заяви не пізніше трьох днів з моменту вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою від 18.09.2024 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Як встановлено судом, позивач і відповідач мають зареєстровані електронні кабінети у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі відповідно ухвала суду від 18.09.2024 про відкриття провадження у справі в електронному вигляді була доставлена до електронних кабінетів сторін, що підтверджується повідомленнями про доставку електронного листа, залученими до матеріалів справи.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи вважається днем вручення судового рішення. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
З огляду на приписи п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України вважається, що відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 18.09.2024.
Отже, строк на подання відзиву на позовну заяву відповідно закінчився 04.10.2024.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України до заяв по суті справи належать відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив.
Відзиву на позов або будь-яких інших заперечень чи пояснень по суті спору відповідачем подано не було.
У відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив:
24.10.2022 між Приватною фірмою «ДУНКАН» (виконавець) та Приватним акціонерним товариством «Полтавський турбомеханічний завод» (замовник) було укладено договір № 67 про виконання робіт з монтажу системи пожежної сигналізації (далі Договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання, із своїх матеріалів і своїми засобами, виконати роботи з: 1) розробки проекту системи пожежної сигналізації, оповіщення та аерозольного пожежогасіння в приміщенні за адресою: м. Полтава, вул. Старокотелевська, 2, де встановлена промислова електрична індукційна пічна установка 600+150 к Вт 1000Гц з двома тиглями по 1 т. 2) монтажу системи пожежної сигналізації, оповіщення та аерозольного пожежогасіння в приміщенні за адресою: м. Полтава, вул. Старокотелевська, 2, де встановлена промислова електрична індукційна пічна установка 600+150 кВт 1000Гц з двома тиглями по 1 т.
Відповідно до п. 2.2. Договору, загальна вартість всіх доручених «Виконавцю» за Договором робіт встановлюється у розмірі 126 571,20 грн. (сто двадцять шість тисяч п`ятсот сімдесят одна грн. 20 коп.), в т.ч. ПДВ 20 %.
Згідно з п. 2.3. Договору Оплата вартості робіт, визначених цим Договором здійснюється наступним чином: 1) попередня оплата, у розмірі 50% від загальної вартості робіт, зазначеної в п. 2.2 цього Договору сплачується Замовником після підписання цього Договору. 2) остаточний, розрахунок, здійснюється протягом 5 банківських днів з дати підписання «Замовником» і «Виконавцем» акту приймання-здачі всіх виконаних робіт за цим Договором.
Після завершення робіт, але не пізніше 3 (трьох) робочих днів з дати їх завершення, передбачених цим Договором, «Виконавець» надає на підпис «Замовнику» акт приймання-здачі виконаних робіт, передбачених цим Договором (п. 3.5. Договору).
У разі порушення термінів оплати «Замовник» сплачує «Виконавцю» пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України від суми заборгованості за кожен день прострочки (п. 4.7 Договору).
03.11.2022 відповідач на підставі рахунку №621 від 24.10.2022 здійснив перерахунок попередньої оплати у розмірі 50% від загальної вартості робіт в розмірі 63285,60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 230600 від 03.11.2022 та випискою по особовому рахунку позивача за період з 03.11.2022 по 03.11.2022.
На виконання умов договору позивач виконав роботи (надав послуги) відповідачу на загальну суму 126 571,20 грн, що підтверджується Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 165 від 03.04.2023.
Даний акт підписано та засвідчено печаткою зі сторони замовника (відповідача) без заперечень та зауважень, з акту вбачається, що позивач виконав, а відповідач прийняв монтаж системи пожежної сигналізації, оповіщення та аерозольного пожежогасіння в приміщенні за адресою: с. Затурине, вул. Старокотелевська, 2, де встановлена промислова електрична індукційна пічна установка 600+150 кВт 1000Гц з двома тиглями по 1 т., виконані роботи відповідають умовам договору, в належному порядку оформлені та прийняті замовником.
Отже, зазначений акт фіксує обставини приймання-передачі виконаних виконавцем робіт за Договором №67 від 24.10.2022.
Разом з цим загальна вартість робіт згідно з договором та актом складає 126571,20 грн. Матеріали справи містять докази сплати відповідачем авансу згідно з п. 2.3. Договору в розмірі 63285,60 грн, жодних доказів остаточного розрахунку за надані послуги на суму 63285,60 грн сторонами не подано та матеріали справи не містять.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем допущено неналежне виконання зобов`язань за договором в частині проведення розрахунків, у результаті чого у останнього виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача.
Заперечень проти позовних вимог відповідач не надав.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
При кваліфікації спірних правовідносин суд застосовує правові норми, які регулюють договір підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру (ч. 1 ст. 857 ЦК України).
Судом встановлено, що позивачем були виконані роботи відповідачу на загальну суму 126571,20 грн, що підтверджується Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 165 від 03.04.2023, який підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств.
У відповідності до положень пункту 2.3 Договору, строк оплати робіт є таким, що настав, та відповідно, з 11.04.2023 відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язань з оплати товару.
Належних та достатніх доказів відповідно до ст. 76, 77 ГПК України на підтвердження оплати поставленого позивачем товару, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.
Згідно з наданого позивачем акту звірки взаємних розрахунків, підписаного сторонами, за відповідачем згідно з договором № 67 від 24.10.2022 значиться заборгованість в розмірі 63 285,60 грн.
Суд звертає увагу на те, що відповідачем не вчинено жодної дії і не надано жодного доказу з метою спростування факту існування у нього заборгованості перед позивачем на заявлену до стягнення суму основного боргу.
Відтак, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 63285,60 грн підлягають задоволенню.
Окрім суми основного бору, позивачем заявлено до стягнення пеню у загальному розмірі 24859,48 грн за період з 11.04.2023 по 11.04.2024.
Приписами ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
Відповідно до п. 4.7. Договору, у разі порушення термінів оплати «Замовник» сплачує «Виконавцю» пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України від суми заборгованості за кожен день прострочки.
З наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що позивач нараховує пеню на загальний розмір заборгованості 63285,60 грн за період з 11.04.2023 по 11.04.2024.
Відповідно до умов п. 2.3. договору, відповідач повинен був здійснити остаточний розрахунок за роботи за актом №165 від 03.04.2023 до 10.04.2023, а з 11.04.2023 відповідач вважається таким, що прострочив грошове зобов`язання.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Приписи частини 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачаються не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 10.09.2020 у справі №916/1777/19.
Умови підпункту 4.7. пункту 4. Договору не містить ні іншого строку, відмінного від встановленого частиною шостою статті 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців, ні вказівки на подію, що має неминуче настати, ні зазначенням «до дати фактичного виконання», тощо.
Також судом враховано, що Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 з 12.03.2020 по всій території України було введено карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та неодноразово продовжувався згідно з постанов Кабінету Міністрів України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» доповнено Розділ IX Прикінцеві положення ГК України п. 7 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
У п. 26 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20 вересня 2024 року у cправі № 910/14026/22, Верховним Судом викладена правова позиція щодо застосування приписів статті 232 ГК України з урахуванням положень пункту 7 розділу ІХ «Прикінцеві положення» ГК України, відповідно до якої приписи пункту 7 розділу ІХ «Прикінцеві положення» ГК України продовжували на строк дії карантину можливість нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання більше ніж за шість місяців.
Наведений припис пункту 7 «Прикінцеві положення» ГК України є абсолютно визначеним та не передбачає розширеного чи звуженого тлумачення (п. 31 вказаної постанови).
Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 скасований з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином, продовжений за приписом пункту 7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України строк, визначений статтею 232 Господарського кодексу України, закінчився із відміною/скасуванням на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
За таких обставин, з дня скасування карантину, встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України строк продовжує свій перебіг з 01.07.2023, а кінцевою датою нарахування пені є 01.01.2024.
Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що застосований позивачем період нарахування - до 11.04.2024 року включно не відповідає приписам ч. 6 ст. 232 ГК України з урахуванням внесених змін на період дії карантину, але вірно встановлено початок відліку строку нарахування пені.
Судом здійснено власний розрахунок пені, за яким сума пені становить 19 668,68 грн за період з 11.04.2023 по 01.01.2024 року, а відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню.
Також, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 4012,37 грн за період з квітня 2023 по липень 2024 та 3% річних у розмірі 2654,50 грн за період з 11.04.2023 по 02.09.2024.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що наданий розрахунок позивача відповідає вимогам чинного законодавства, є арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Як встановлено ст. 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 ст. 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Полтавський турбомеханічний завод», код ЄДРПОУ 00110792, вул. Зіньківська, 6, м. Полтава, 36014) на користь Приватної фірми «ДУНКАН», код ЄДРПОУ 24389675, вул. Повстанської Армії, 20, м. Полтава, 36039 63285,60 грн основного боргу, 19 668,68 грн пені, 4012,37 грн інфляційних втрат, 2654,50 грн - 3% річних та 2862,22 грн - витрат по сплаті судового збору.
3. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.І. Пушко
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 12.11.2024 |
Оприлюднено | 14.11.2024 |
Номер документу | 122956805 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Пушко І.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні