Рішення

від 29.10.2024 по справі 920/469/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.10.2024м. СумиСправа № 920/469/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г.,

Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/469/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЕЙТІ" (вул. Заводська, буд. 2-В, смт. Степанівка, Сумський район, Сумська область, 42305)

до відповідача російської федерації (russian federation код ISO ru/rus 643) в особі міністерства юстиції російської федерації (вулиця Житня, будинок 14, будівля 1, місто москва, російська федерація, 119991)

про стягнення 856 399 грн 92 коп.,

представники учасників справи:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився;

УСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 856 399 грн 92 коп. майнової шкоди (реальні збитки), в тому числі 821 986 грн 80 коп. майнової шкоди завданої пошкодженням рухомого майна, 34 413 грн 12 коп. коштів сплачених за експертну оцінку пошкодженого майна.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2024, справу призначено до розгляду судді Вдовенко Д.В.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Закону України "Про міжнародне приватне право" пред`явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Таким чином, Закон встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема як відповідача.

Водночас міжнародно-правові норми про юрисдикційний імунітет держави уніфіковано у двох конвенціях: Європейській конвенції про імунітет держав, прийнятій Радою Європи 16 травня 1972 року, та Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності, прийнятій резолюцією 59/38 Генеральної Асамблеї 02 грудня 2004 року. Ці Конвенції втілюють концепцію обмеженого імунітету держави, визначають, в якій формі є можливою відмова держави від імунітету ("явно виражена відмова від імунітету" на підставі укладеного міжнародного договору чи контракту, або "відмова від імунітету, яка передбачається", коли іноземна держава вступає у судовий процес і подає зустрічний позов у суді іноземної держави), а також закріплюють перелік категорій справ, у яких держава не користується імунітетом у суді іншої держави-учасниці.

Як Європейська конвенція про імунітет держав 1972 року (стаття 11), так і Конвенція ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності 2004 року (стаття 12) передбачають, що Договірна держава не може посилатися на імунітет від юрисдикції при розгляді справи в суді іншої Договірної держави, який зазвичай має компетенцію розглядати справи, які стосуються грошової компенсації (відшкодування) у разі смерті чи заподіяння тілесного ушкодження особі чи заподіяння шкоди майну або його втрати в результаті дій чи бездіяльності держави, якщо така дія чи бездіяльність мали місце повністю або частково на території держави суду.

Україна не є учасницею жодної із цих Конвенцій. Однак ці Конвенції відображають тенденцію розвитку міжнародного права щодо визнання того, що існують певні межі, в яких іноземна держава має право вимагати імунітет у цивільному процесі.

Позивач звернувся з позовом про відшкодування шкоди, завданої його майну в результаті збройної агресії РФ, місце завдання шкоди - територія суверенної держави Україна за адресою: Сумська область, Сумський район, с. Северинівка, вул. Вишнева, буд. 1Б.

Згідно із висновком Верховного Суду у постанові від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19 після початку війни в Україні, а саме з 2014, суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено російську федерацію, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої особі в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.

У цій категорії спорів іноземна держава-відповідач не користується судовим імунітетом проти розгляду судами України таких судових справ.

У таких висновках Верховний Суд керується тим, що дії іноземної держави вийшли за межі своїх суверенних прав, оскільки будь-яка іноземна держава не має права втручатися шляхом збройної агресії в іншу країну.

У постановах від 18.05.2022 у справах № 428/11673/19 та № 760/17232/20-ц Верховний Суд розширив правові висновки, згідно яких підтримання юрисдикційного імунітету російської федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Застосування судового імунітету російської федерації (зокрема, частини першої статті 79 Закону України "Про міжнародне приватне право") у справі про відшкодування майнової шкоди, завданої збройною агресією РФ проти України не буде узгоджуватися із обов`язком України як держави і суду зокрема забезпечити реалізацію права позивача на справедливий суд. З огляду на відсутність інших ефективних засобів судового захисту порушеного права позивача, застосування судового імунітету РФ буде порушенням самої сутності права на справедливий суд. Також, зважаючи на військову агресію Російської Федерації, якою порушується державний суверенітет України, застосування судового імунітету РФ буде непропорційним до своєї мети.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у цій справі судовий імунітет РФ не підлягає застосуванню з огляду на завдання збройними силами РФ шкоди майну позивача, що є винятком до судового імунітету держави відповідно до звичаєвого міжнародного права.

У зв`язку з повномасштабним вторгненням РФ на територію України 24 лютого 2022 року Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією, що у свою чергу з цієї дати унеможливлює направлення різних запитів та листів до посольства РФ в Україні у зв`язку із припиненням його роботи на території України.

До таких висновків щодо розірвання дипломатичних відносин між Україною і РФ, на основі аналізу наведених вище норм права та фактичних обставин, дійшов Верховний Суд у постанові від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19 (провадження № 61-18782 св 21), а також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2022 року у справі № 635/6172/17, провадження № 14-167 цс 20, (пункт 58).

Згідно з листом Міністерства юстиції України "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами російської федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

Листом від 11.05.2022 № 101.003.006.-2014-22 АТ "Укрпошта" повідомила, що з 24.02.2022 припинила відправлення поштових відправлень та грошових переказів до РФ та припинила прийом поштових відправлень та грошових переказів з РФ.

Міністерство юстиції України листом № 91935/114287-22-22/12.1.1 від 06.10.2022 щодо вручення судових документів резидентам російської федерації в порядку ст. 8 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року повідомило, що за інформацією МЗС України (лист № 71/14-500-77469 від 03.10.2022) 24.02.2022 розірвано дипломатичні відносини між Україною та російською федерацією у зв`язку з широкомасштабною збройною агресією останньої проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території РФ та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено. Комунікація МЗС з органами влади РФ за посередництва третіх держав також не здійснюється.

Відповідно до Закону України від 01.12.2022 № 2783-IX України вийшла з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 46, ст. 417), та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року № 140/98-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 26, ст. 162).

Враховуючи розірвання дипломатичних відносин України з російською федерацією, що унеможливлює надсилання ухвали на адресу відповідача, повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи суд здійснює через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України в порядку, визначеному ч. 4, 5 ст. 122 ГПК України.

Ухвалою від 29.04.2024 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/469/24; призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 29.05.2024, 11:45; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

У судовому засіданні 29.05.2024, за участю представника позивача, суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 27.06.2024, 11-00; протокольну ухвалу про повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст. 122 ГПК України.

27.06.2024 позивач подав супровідний лист (вх. № 3668/24 від 27.06.2024) про долучення до матеріалів справи на підтвердження позовних вимог, зокрема пошкодження Візка універсального Караван 9 внаслідок влучання безпілотного летального апарату (БПЛА) типу "Shahed", нотаріально посвідченої заяви свідка - головного інженера ТОВ "СІЕЙТІ".

У судовому засіданні 27.06.2024, за участю представника позивача, суд постановив протокольну ухвалу: про прийняття доказів поданих позивачем разом із супровідним листом (вх. № 3668/24 від 27.06.2024) до розгляду; закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті з повідомленням сторін на 20.08.2024, 12-20; протокольну ухвалу про повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст. 122 ГПК України.

20.08.2024 позивач подав клопотання (вх. № 4783/24 від 20.08.2024), в якому просить суд відкласти розгляд справи, у зв`язку з хворобою представника позивача.

Через загрозу безпеці учасників справи та працівників суду, у зв`язку з тим, що з 09 год. 25 хв. до 13 год. 27 хв. 20.08.2024 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 20.08.2024 не відбулось.

Ухвалою від 20.08.2024 господарський суд призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 05.09.2024, 12:40.

05.09.2024 позивач подав клопотання (вх. № 5110 від 05.09.2024), в якому просить суд розглянути справу № 920/469/24 без участі представника позивача; позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Через загрозу безпеці учасників справи та працівників суду, у зв`язку з тим, що з 09 год. 13 хв. до 13 год. 06 хв. 05.09.2024 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 05.09.2024 не відбулось.

Ухвалою від 06.09.2024 господарський суд призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 01.10.2024, 12:30.

01.10.2024 позивач подав клопотання (вх. № 5608 від 01.10.2024), в якому просить суд відкласти розгляд справи на інший день, у зв`язку з необхідністю подання доказів направлення відповідачу позовної заяви з додатками та судових процесуальних документів по справі.

Ухвалою від 01.10.2024 господарський суд відклав розгляд справи по суті з повідомленням сторін на 29.10.2024, 11:20.

28.10.2024 позивач подав клопотання (вх. № 6001 від 28.10.2024) відповідно до якого надає докази направлення позовної заяви з додатками, ухвали про відкриття провадження у даній справі, ухвал про призначення справи до судового розгляду, на адресу електронної пошти міністерства юстиції рф 17.09.2024, а також докази направлення позовної заяви з додатками поштою на адресу посольства рф в Республіці Польща 23.09.2024.

29.10.2024 позивач подав клопотання (вх. № 6015 від 29.10.2024), в якому просить суд визначити у рішенні суду еквівалент завданої позивачу матеріальної шкоди в розмірі 821 986,80 грн в доларах США за курсом Національного банку України на дату оцінки, тобто станом на 08.06.2023, що складає 22 477,94 доларів США. Позивач зазначає, що спільним наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України від 18.10.2022 № 3904/1223, який зареєстрований в Мінюсті 02.12.2022 за № 1522/38858 була затверджена Методика визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією російської федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності. Пунктом 9 розділу І «Основні положення» встановлено, що для цілей цієї Методики за умовну грошову одиницю приймають долар США. Отриманий результат в еквіваленті умовної грошової одиниці переводять у гривневий еквівалент за курсом Національного банку України на дату оцінки.

29.10.2024 позивач подав клопотання (вх. № 6016 від 29.10.2024), в якому просить суд розглянути справу № 920/469/24 без участі представника позивача; позовні вимоги, з урахуванням клопотання про визначення розміру збитків у еквіваленті в доларах США на дату оцінки (дату заподіяння шкоди), підтримує в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк, будь-яких клопотань чи заяв не подав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів позивачу на праві власності належать: жниварка для збирання соняшнику ZAFFRANI 940, 2014 року випуску, № 14.02.1621.20.12 (договір купівлі-продажу від 24.05.2022 № 101, акт приймання-передачі від 25.05.2022, видаткова накладна від 25.05.2022 № 2); 2) жатка CASE IH Terraflex 3020, 2016 року випуску, заводський № НОМЕР_1 (договір купівлі-продажу від 24.05.2022 № 101, акт приймання-передачі від 25.05.2022, видаткова накладна від 25.05.2022 № 3); 3) візок універсальний Караван 9 (договір купівлі-продажу від 16.06.2022 № 41/69 598, специфікація до договору, видаткова накладна від 08.07.2022 № ЬІ-2714).

26.05.2022 між ТОВ «СІЕЙТІ» та ТОВ АФ «Северинівська» укладений договір зберігання майна № 150 відповідно до умов якого поклажодавець (ТОВ «СІЕЙТІ») передає, а зберігач (ТОВ АФ «Северинівська») приймає на зберігання сільськогосподарську техніку, що вказується у кожному випадку у актах приймання-передачі.

Згідно з п. 1.2. договору місце зберігання майна: Сумська область, Сумський район, с. Северинівка, вул. Гагаріна, буд. 1Б.

Строк зберігання майна - до 31.12.2023 (п. 1.4. договору).

Відповідно до актів приймання-передачі техніки на зберігання № 1 від 26.05.2022, № 2 від 11.07.2022 позивач передав на зберігання ТОВ АФ «Северинівська»: жниварку для збирання соняшнику ZAFFRANI 940 С2456, серійний номер № 14.02.1621.20.12; жатку CASE IH Terraflex 3020, серійний номер № НОМЕР_1 ; візок універсальний Караван 9.

08.06.2023 орієнтовно в 2 год. 30 хв. ночі відбулось влучання безпілотного летального апарату (БпЛА) типу «Shahed», випущеного російською федерацією, в нерухоме майно ТОВ «АФ «Северинівська», в якому зберігалась на підставі договору зберігання сільськогосподарська техніка ТОВ «СІЕЙТІ».

08.06.2023 ТОВ АФ «Северинівська» звернулось до Головного управління Національної поліції в Сумській області із заявою про вчинений злочин щодо влучання безпілотного летального апарату (БпЛА) типу «Shahed» у нерухоме та рухоме майно товариства, внаслідок чого завдано руйнувань та пошкоджень майну, в тому числі позивача (жниварка та жатка).

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідна заява була прийнята до розгляду 08.06.2023 та зареєстровано кримінальне провадження № 22023200000000135.

08.06.2023 слідчим СУ ГУНП у Сумській області було здійснено огляд місця події (обстрілів), про що складено відповідний протокол. 08.06.2023 комісією у складі начальника відділу забезпечення заходів з попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту у Сумському районі центру забезпечення діяльності Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області, директорів ТОВ «АФ «Северинівська», ТОВ «СІЕЙТІ» складено акт про пожежу. Відповідно до відомостей протоколу та акту зафіксовані пошкодження жниварки та жатки внаслідок бойових дій, потрапляння боєприпасів та їх уламків (БпЛА «ГЕРАНЬ-2»).

09.06.2023 комісією з обстеження об`єктів, пошкоджених внаслідок збройної агресії рф, що утворена ТОВ «СІЕЙТІ» відповідно до Наказу № 12 від 08.06.2023 складено акти обстеження технічного стану об`єктів, пошкоджених внаслідок збройної агресії рф № 1, 2, 3, в яких зафіксовані пошкодження (в тому числі з фотофіксацією), візку універсального Караван 9, жатки CASE ІН Terraflex 3020, заводський № НОМЕР_1 , жниварки для збирання соняшнику ZAFFRANI 940, № 14.02.1621.20.12.

У заяві свідка від 26.06.2024 головний інженер ТОВ «СІЕЙТІ» повідомив, що візок універсальний Караван 9 застосовується для перевезення жаток/жниварок по дорогах загального призначення, внутрішньогосподарськими та польовими дорогами, а в період міжсезоння використовується для зберігання жаток/жниварок. Візок універсальний Караван 9 знаходився у приєднаному стані до жниварки, яка була розміщена безпосередньо на ньому, у зв`язку з чим внаслідок влучання БПЛА 08.06.2023 візок зазначав пошкоджень.

Згідно з Висновком експертів Сумського відділення Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України №1712/1854 від 30.11.2023 за результатами проведення комплексного товарознавчого та автотоварознавчого дослідження, розмір матеріальної шкоди, завданої Товариству з обмеженою відповідальністю «СІЕЙТІ» внаслідок пошкодження, в результаті збройної агресії рф, не наданого на дослідження рухомого майна жниварки для збирання соняшнику марки ZAFFRANI моделі 940, серійний номер 14.02.1621.20.12, 2014 року випуску, бувшого в експлуатації, станом на 08.06.2023 складає 539 000,00 грн; розмір матеріальної шкоди, завданої Товариству з обмеженою відповідальністю «СІЕЙТІ» внаслідок пошкодження, в результаті збройної агресії рф, не наданого на дослідження рухомого майна візку універсального марки (моделі) - Караван 9, 2018 року випуску, бувшого в експлуатації, станом на 08.06.2023 складає 197448,00грн; розмір матеріальної шкоди, завданої Товариству з обмеженою відповідальністю «СІЕЙТІ» внаслідок пошкодження, в результаті збройної агресії рф, не наданого на дослідження рухомого майна жатки марки CASE ІН Terraflex моделі 3020, серійний номер: НОМЕР_1 , 2016 року випуску, бувшого в експлуатації, станом на 08.06.2023 складає 85 538,80 грн.

За експертне дослідження відповідно до платіжної інструкції № 295 від 24.07.2023 позивач сплатив експертній установі 34 413 грн. 12 коп. відповідно до договору № 202 від 05.07.2023.

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. (ч. 1 ст. 321 ЦК України)

Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди. (ч. 1, 3 ст. 386 ЦК України)

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. (ст. 15 ЦК України)

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу. (ст. 16 ЦК України)

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.

Законодавцем встановлена презумпція вини заподіювача шкоди та саме він повинен довести, що шкоди завдано не з його вини.

Відповідно до Конституції України Україна є суверенна і незалежна. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

У п. 4 ч. 1 ст. 2 Статуту ООН закріплено принцип, згідно з яким всі члени Організації Об`єднаних Націй утримуються у їх міжнародних відносинах від загрози силою чи її застосування як проти територіальної недоторканності чи політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями Об`єднаних Націй.

Відповідно до ст. 3 Резолюції 3314 (XXIX) Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй "Визначення агресії" від 14.12.1974 як акт агресії кваліфікується, зокрема, вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не носила, що є результатом такого вторгнення чи нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави чи її частини, а також бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави.

У Меморандумі про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтверджують їх зобов`язання утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об`єднаних Націй.

Факт військової агресії Російської Федерації проти України є загальновідомим.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан. Продовження строку дії воєнного стану в Україні здійснювалося відповідними Указами Президента України; воєнний стан наразі триває.

Резолюцію Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй "Агресія проти України" A/RES/ES-11/1 від 2 березня 2022 року визнано, що Росія вчинила агресію проти України, порушивши базові норми ООН. Від Російської Федерації вимагається припинити збройну агресію проти України, включаючи також деокупацію Криму та Донбасу, негайно, повністю та безумовно вивести всі свої збройні сили з території України в межах її міжнародно визнаних кордонів

Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ES-12/1 від 24 березня 2022 року, якою додатково засуджує військову агресію Росії проти України, вимагає від російської федерації припинення військових дій, в тому числі атак проти цивільних осіб та цивільних об`єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додаткового протоколу І 1977 року до них.

Резолюцію Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй A/RES/ES-11/5 від 14 листопада 2022 року «Сприяння здійсненню правового захисту і забезпечення відшкодування шкоди у зв`язку з агресією проти України» визнається, зокрема, що Російська Федерація повинна нести правову відповідальність за наслідки всіх її міжнародно-протиправних дій в Україні або проти України, включаючи відшкодування шкоди та будь-яких збитків, завданих такими діями.

Відповідно до пунктів 1, 3 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 (що набрала чинності для України 24.08.1991) договірні держави видають своїм сухопутним військам накази, які відповідають Положенню про закони і звичаї війни на суходолі. Воююча сторона, яка порушує норми зазначеного Положення, підлягає відповідальності у формі відшкодування збитків, якщо для цього є підстави. Вона є відповідальною за всі дії, вчинені особами, які входять до складу її збройних сил.

За приписами ст. 25 Положення про закони і звичаї війни на суходолі забороняється будь-яким способом атакувати чи бомбардувати незахищені міста, селища, житлові будинки чи споруди.

Відповідно до положень Цивільного кодексу України та Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року, за шкоду, спричинену порушенням законів і звичаїв війни, відповідальність несе воююча держава в цілому, незважаючи на те, який конкретно підрозділ її збройних сил заподіяв шкоду. Відтак, стягнення відповідної шкоди має здійснюватись із держави в цілому, за рахунок усіх наявних у неї активів.

Суд зазначає, що загальновідомим також є факт атак РФ цивільних об`єктів на території України БпЛА «ГЕРАНЬ-2».

Суд встановив, що належне позивачу майно (жатка, жниварка, візок) станом на 08.06.2023 перебувало на зберіганні у ТОВ АФ «Северинівська» відповідно до договору зберігання майна від 26.05.2022 та актів приймання-передачі техніки на зберігання № 1 від 26.05.2022, № 2 від 11.07.2022 (місце зберігання майна: Сумська область, Сумський район, с. Северинівка, вул. Вишнева, буд. 1Б).

Факт пошкодження майна позивача внаслідок влучання 08.06.2023 БпЛА збройних сил РФ у нерухоме майно (зерносховище) ТОВ АФ «Северинівська» підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема заявою про вчинений злочин ТОВ АФ «Северинівська», протоколом огляду місця події (обстрілів) від 08.06.2023, актом про пожежу від 08.06.2023, актами обстеження технічного стану об`єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії рф № 1, 2, 3 від 09.06.2023, сертифікатом Сумської торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 5900-24-0080 від 15.01.2024, заявою свідка.

Майно позивача (жатка, жниварка, візок), за всіх розумних обставин не могло бути використано для військових цілей. Відтак, дії відповідача щодо удару БПЛА типу "ГЕРАНЬ-2" були вчинені всупереч законам і звичаям війни, а отже, Російська Федерація несе повну відповідальність як за відповідний удар, так і за спричинені ним наслідки, у тому числі і за шкоду, заподіяну майну позивача.

Процедуру визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі - шкода та збитки), починаючи з 19 лютого 2014 року встановлює Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 326 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2022 р. № 951).

Визначення шкоди та збитків здійснюється окремо за таким напрямом як економічні втрати підприємств (крім підприємств оборонно-промислового комплексу), у тому числі господарських товариств. Напрям включає втрати підприємств усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна, втрати фінансових активів, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.

До основних показників, які оцінюються належить вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна підприємств недержавної форми власності.

Визначення шкоди та збитків підприємств здійснюється відповідно до методики, затвердженої спільним наказом Мінекономіки та Фонду державного майна.

Під час оцінки (визначення розміру) реальних збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям, іншим суб`єктам господарювання всіх форм власності внаслідок втрати, руйнування або пошкодження їх майна у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації (далі - збройна агресія), оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності зазначеними суб`єктами господарювання, а також оцінки потреб у відновленні майна суб`єктів господарювання застосовується Методика визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, затверджена наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України 18 жовтня 2022 року № 3904/1223, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 грудня 2022 р. за № 1522/38858.

Відповідно до п. 7 Методики оцінка збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи (експертного дослідження).

Судова експертиза (експертне дослідження), що пов`язана з оцінкою збитків, та діяльність судових експертів, що пов`язана з оцінкою майна, здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про судову експертизу», з урахуванням особливостей методичного регулювання оцінки збитків, спричинених втратою, руйнуванням та пошкодженням майна державної, комунальної та приватної форм власності в ході збройної агресії, визначених цією Методикою. При цьому в дослідницькій частині висновку експерта відображаються всі процедури, пов`язані з оцінкою збитків, що визначені цією Методикою.

Наявність матеріальної шкоди, її розмір внаслідок пошкодження майна позивача підтверджується висновком експертів Сумського відділення Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України № 1712/1854 від 30.11.2023. Загальний розмір шкоди становить 821 986 грн. 80 коп.

Відповідно до п. 9 розділу І Методики, за умовну грошову одиницю приймають долар США. Отриманий результат в еквіваленті умовної грошової одиниці переводять у гривневий еквівалент за курсом Національного банку України на дату оцінки.

На дату оцінки майна (08.06.2023), визначений судовими експертами у гривні розмір матеріальної шкоди, у доларах США за курсом Національного банку України становить 22 477,94 доларів США (курс долара до гривні за 1 долар - 36,5686).

За експертне дослідження, яке є обов`язковим для визначення розміру збитків відповідно до Методики, згідно з платіжною інструкцією № 295 від 24.07.2023 позивач сплатив експертній установі 34 413 грн. 12 коп.

За викладених встановлених судом обставин, оскільки матеріалами справи підтверджується факт наявності шкоди, протиправність поведінки особи, яка завдала шкоду, наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом - шкодою суд дійшов висновку про виникнення у РФ зобов`язання з відшкодування шкоди.

Оскільки позивачем у позовній заяві на підставі належних та допустимих доказів доведено повний склад цивільного правопорушення, що є умовою та підставою для застосування до відповідача такого заходу відповідальності як відшкодування збитків, останнім вина не спростована, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з Російської Федерації 821986 грн 92 коп. майнової шкоди, завданої пошкодженням рухомого майна, що на дату оцінки 08.06.2023 становить 22 477,94 доларів США, 34413 грн. 12 коп. збитків, завданих витратами, які позивач мусив зробити для відновлення свого порушеного права, через обов`язковість визначення розміру збитків шляхом проведення експертного дослідження відповідно до Методики.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до ст. 129 ГПК України з Російської Федерації в дохід Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір в сумі 12 846 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 2, 13, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Російської Федерації (russian federation код ISO ru/rus 643) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЕЙТІ" (вул. Заводська, буд. 2-В, смт. Степанівка, Сумський район, Сумська область, 42305, код ЄДРПОУ 39441455) 821986 грн 92 коп. майнової шкоди, завданої пошкодженням рухомого майна (еквівалент шкоди у доларах США на дату оцінки 08.06.2023 - 22 477,94 доларів США).

3. Стягнути з Російської Федерації (russian federation код ISO ru/rus 643) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЕЙТІ" (вул. Заводська, буд. 2-В, смт. Степанівка, Сумський район, Сумська область, 42305, код ЄДРПОУ 39441455) 34413 грн. 12 коп. збитків, завданих витратами, які ТОВ "СІЕЙТІ" мусило зробити для відновлення свого порушеного права.

3. Стягнути з Російської Федерації (russian federation код ISO ru/rus 643) в дохід Державного бюджету України 12 846 грн 00 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Відповідно до ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане суддею 12.11.2024.

Суддя Д.В. Вдовенко