Рішення

від 12.11.2024 по справі 922/3217/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2024 р.м. ХарківСправа № 922/3217/24

Господарський суд Харківської області у складі

судді Чистякової І.О.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Ізюмського комунального підприємства теплових мереж (64300, Харківська область, м. Ізюм, проспект Незалежності, буд. 33, ідентифікаційний код 32284148) до Комунального підприємства Ізюмська міська стоматологічна поліклініка (64309, Харківська область, м. Ізюм, вул. Покровська, буд. 24, ідентифікаційний код 42087665) про стягнення 107 920,92 грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області із позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства Ізюмська міська стоматологічна поліклініка (відповідач) заборгованості за поставлену теплову енергію в розмірі 107 920,92 грн та судового збору в розмірі 3 028 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 580 від 08.05.2019 щодо оплати вартості спожитої теплової енергії в період грудень 2021 р. - лютий 2022 р.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3217/24. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Роз`яснено відповідачу, що згідно ст.251 ГПК України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву на позов у встановлений строк, справа згідно з ч.9 ст.165 ГПК України буде розглянута за наявними в ній матеріалами. Встановлено позивачу строк для подання до суду відповіді на відзив із урахуванням вимог ст.166 ГПК України - п`ять днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечення із урахуванням вимог ст.167 ГПК України - п`ять днів з дня отримання відповіді на відзив.

Суд звертає увагу, що 05.10.2022 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд" підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення) визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з п. 37 наведеного розділу Положення підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

Як вбачається з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" позивач зареєстрував "Електронний кабінет" в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі.

З довідки про доставку документа в кабінет електронного суду, яку отримано з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що документ в електронному вигляді "Ухвала про відкриття провадження (спрощене)" від 16.09.2024 у справі №922/3217/24 (суддя Чистякова І.О.) було надіслано одержувачу Ізюмському комунальному підприємству теплових мереж до їх електронного кабінету: 16.09.24 о 18:26.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно абз. 2 ч. 6 цієї статті, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, таке рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отож датою вручення позивачу ухвали суду від 16.09.2024 про відкриття провадження у справі - є 17.09.2024.

Копію ухвали суду від 16.09.2024 про відкриття провадження у справі вручено представнику відповідача 26.09.2024, що підтверджується повернутим до суду поштовими повідомленнями про вручення за №0600288411287.

Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Отже сторони повідомлені про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ураховуючи те, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, а саме до 11.10.2024, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 ГПК України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Розглянувши подані документи і матеріали, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.05.2019 між позивачем (Теплопостачальна організація) та відповідачем (споживач) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 580 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору за цим договором Теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах та з параметрами теплоносія на вході мереж Споживача, які відповідають температурному графіку режимів відпуску теплової енергії, а Споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором.

Код предмета закупівлі згідно з Єдиним закупівельним словником: ДК 021:2015 - 09320000-8 - Пара, гаряча вода та пов`язана продукція.

Згідно з п. 2.1. договору теплова енергія постачається Споживачу в обсягах згідно з Додатком 1 до цього Договору в гарячій воді на такі потреби: - опалення та вентиляцію - в опалювальний період.

Згідно з п. 6.1. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій або в іншій формі, яка не суперечить чинному законодавству України, відповідно до затверджених відповідним уповноваженим органом тарифів, діючих на період постачання теплової енергії, та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії, а при їх відсутності - виконаних розрахунків відповідно до теплових навантажень.

Відповідно до п. 6.2. договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно з п. 6.3. договору підставою для розрахунків за спожиту теплову енергію є рахунок-фактура котрий Споживач отримує у Теплопостачальній організації.

В силу п. 6.4. договору Споживач на протязі розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації вартість, зазначеної в Додатку №1 до Договору кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.

Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію Споживач здійснює до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим

В разі, якщо фактичне споживання теплової енергії нижче від сплаченого зазначеного в Договорі обсягу, вартість такого перевищення зараховується в рахунок оплати заявленого обсягу періоду, наступного за розрахунковим.

Згідно з п. 6.5. договору у разі зміни тарифів, затверджених відповідним уповноваженим органом, Споживач здійснює розрахунки за спожиті послуги за новими тарифами з моменту їх введення. Зміна тарифів не є підставою для переукладання Договору.

Відповідно до п. 6.6. договору при перерахуванні коштів за теплову енергію у платіжному документі Споживач повинен вказати повну інформацію, а саме: за що здійснюється платіж, за який період, підстава для сплати (номер, дата Договору, рахунку-фактури, рішення (наказу, постанови, ухвали) суду, мирової угоди, угоди про реструктуризацію заборгованості та інше).

За наявності заборгованості за цим Договором Теплопостачальна організація зараховує кошти, що надійшли від Споживача, як погашення заборгованості за спожиту теплову енергію, поставлену в минулі періоди за цим Договором, по мірі її виникнення в хронологічній послідовності, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, за винятком платежу, спрямованого на виконання рішення (наказу, постанови, ухвали) суду, мирової угоди, яка затверджена судом.

Згідно з п. 6.7. договору Споживач до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, отримує від Теплопостачальної організації за адресою: пр. Незалежності, буд. № 33, документи за розрахунковий період:

акт приймання-передачі (за попередній розрахунковий період) - 2 екземпляри;

рахунок-фактура -1 екземпляр;

акт звіряння розрахунків - 2 екземпляри.

По одному примірнику оформлених актів Споживач повертає Теплопостачальній організації на протязі 30 днів після їх отримання.

Згідно з п.10.1. договору Цей Договір набирає чинності з 01.02.2019 і діє до 31.12 2019 включно, а у частині грошових зобов`язань до повного виконання.

Сторони дійшли до взаємної згоди, що відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України умови цього Договору поширюються на відносини, які виникли між Сторонами до моменту укладення цього Договору, а саме з 01 лютого 2019 року.

Відповідно до п. 10.4. договору Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією із сторін.

Матеріали справи не містять доказів припинення вказаного договору.

За твердженням позивача, на виконання договору позивач поставив відповідачу у грудні 2021 року - лютому 2022 року теплову енергію на загальну суму 130 182,84 грн, що підтверджується актом №4340 від 20 жовтня 2021 року про підключення до централізованого опалення нежитлової будівлі за адресою: Харківська область, м. Ізюм, вул. Покровська 24, де розташований об`єкт відповідача та актами приймання-передачі теплової енергії за грудень 2021 року на суму 42 567,78 грн, січень 2022 року на суму 49 563,99 грн, лютий 2022 року на суму 38 051,07 грн.

Як зазначено позивачем, відповідачу направлялися листом №1032 від 02.09.2024 по два примірнику актів приймання-передачі теплової енергії за грудень 2021 р., січень-лютий лютий 2022 р. для підписання та повернення позивачу, однак відповідач акти позивачу не повернув, отриману теплову енергію у період грудень 2021 року лютий 2022 року оплатив частково у сумі 22 261,92 грн, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 107 920,92 грн.

Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Відповідач, у встановлений судом строк відзив до суду не надав, позовні вимоги не спростував.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 525, 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

За приписами ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

У ст. 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як передбачено ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Постачання теплової енергії - це господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Згідно зі статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Положеннями п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання за договором належним чином, поставив відповідачу в період грудень 2021 року - лютий 2022 року теплову енергію на загальну суму 130 182,84 грн, що підтверджується актом №4340 від 20 жовтня 2021 року про підключення до централізованого опалення нежитлової будівлі за адресою: Харківська область, м. Ізюм, вул. Покровська 24, де розташований об`єкт відповідача та актами приймання-передачі теплової енергії за грудень 2021 року на суму 42 567,78 грн, січень 2022 року на суму 49 563,99 грн, лютий 2022 року на суму 38 051,07 грн.

Однак відповідач за отриману теплову енергію в період грудень 2021 року лютий 2022 року розрахувався частково, сплативши 22 261,92 грн, що визнається позивачем, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 107 920,92 грн, що не спростовано відповідачем.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги те, що позовні вимоги відповідачем не спростовано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію в розмірі 107 920,92 грн є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

За змістом підпунктів 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви встановлюються у таких розмірах: майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено з 1 січня 2024 року в розмірі 3 028,00 грн.

При цьому, згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

За подання до суду цього позову в електронній формі позивач мав сплатити судовий збір у сумі 2 422,40 грн (3 028,00 грн х 0,8), фактично ж сплачено згідно платіжної інструкції №10982 від 10.09.2024 у сумі 3 028,00 грн, а отже позивачем зайво сплачено судовий збір у сумі 605,60 грн.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже суд звертає увагу позивача, що він має право на повернення з Державного бюджету України зайво сплаченого судового збору у сумі 605,60 грн після подання до суду відповідного клопотання.

Ураховуючи те, що позов задоволено повністю, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, витрати щодо сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 6, 11, 509, 525, 526, 530, 599, 610-612, 627-629, 714 Цивільного кодексу України, ст. 193, 275, 276 Господарського кодексу України, ст. 1, 7, 9, 13, 14, 17 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 19, 25 Закону України "Про теплопостачання", та ст. 4, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства Ізюмська міська стоматологічна поліклініка (64309, Харківська область, м. Ізюм, вул. Покровська, буд. 24, ідентифікаційний код 42087665) на користь Ізюмського комунального підприємства теплових мереж (64300, Харківська область, м. Ізюм, проспект Незалежності, буд. 33, ідентифікаційний код 32284148) заборгованість за поставлену теплову енергію в розмірі 107 920,92 грн, а також судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "12" листопада 2024 р.

СуддяІ.О. Чистякова