Рішення

від 12.11.2024 по справі 924/676/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" листопада 2024 р. Справа № 924/676/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлустої У.О., розглянувши справу у залі судового засідання № 205

за позовом акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ

до комунального підприємства "Південно-західні тепломережі", м. Хмельницький

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз", м. Хмельницький

про стягнення 458825,73 грн компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за березень 2017 року, 18610,94 грн 3% річних, 51790,67 грн інфляційних втрат,

Представники сторін:

від позивача: Онищук М.Б. - представник за довіреністю від 26.08.2024 р.

від відповідача: Доценко О.О. - представник за довіреністю

третьої особи 1: Будник Б.А. - довіреність № 14-75

третьої особи 2: Канюка Т.В. - довіреність від 19.01.2024 р.

У судовому засіданні 12.11.2024 року відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 26.07.2024р. відкрито провадження у справі № 924/676/24 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче провадження.

20.08.2024р. судом продовжено строк підготовчого провадження у справі № 924/676/24 на 30 днів та відкладено підготовче засідання (постановлено ухвалу з занесенням в протокол засідання).

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 15.10.2024р. залучено до участі у справі акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача; залучено до участі у справі акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача; закрито підготовче провадження у справі № 924/676/24 та призначено справу до судового розгляду по суті.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося з позовом до суду про стягнення з комунального підприємства "Південно-західні тепломережі" 458825,73 грн компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за березень 2017 року, 18610,94 грн 3% річних за період з 01.11.2021р. по 09.07.2024р., 51790,67 грн інфляційних втрат за період з листопада 2021р. по травень 2024р. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, зокрема на те, що відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р "Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року" на публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та постачальників природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 року покладено обов`язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 № 357 "Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії", та з дотриманням принципу недискримінації.

Відповідно до ст. 1 Кодексу газотранспортної системи номінація попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу.

Таким чином, як стверджує позивач, зважаючи на викладені норми, саме на позивача покладено обов`язок прийняти номінацію, а на замовника послуг транспортування - подати номінацію.

Проте, зазначає позивач у позові, за результатом опрацювання поданих номінацій, позивачем було встановлено відсутність поданих номінацій АТ "НАК «Нафтогаз України" у спірний період у вказаних обсягах для комунального підприємства "Південно-західні тепломережі". Разом з тим, позивачем встановлено відсутність будь-якого замовника послуг транспортування та фактичної передачі в порядку, визначеному Кодексом ГТС будь-яким суб`єктом ринку природного газу (зокрема будь-яким постачальником) в обсязі 106,055 тис.куб.м у березні 2017 року на вході до газотранспортної системи для його подальшого транспортування для відповідача.

Позивачем звертається увага, що вказаний обсяг відбору відповідачем природного газу підтверджуються наступним: 1) зведеним реєстром місячних обсягів газу, що подані в точку виходу до газорозподільної системи, складеними оператором з розподілу природного газу ПАТ "Хмельницькгаз" за березень 2017 року, згідно з яким, у графі "Фактичний обсяг" зазначено про відбір комунальним підприємством "Південно-західні тепломережі" 2570,645 тис.куб.м у березні 2017 року; 2) реєстром реалізації газу за прямими договорами НАК "Нафтогаз України" теплопостачальним підприємствам у березні 2017 року, згідно з яким АТ "НАК "Нафтогаз України" у березні 2017 року реалізовано комунальному підприємству "Південно-західні тепломережі" відповідно до поданих номінацій лише 2464,59 тис.куб.м; 3) актом наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 31.03.2017р. № 03-17-1604000175, яким підтверджується надання комунальному підприємству "Південно-західні тепломережі" послуг з транспортування природного газу у березні 2017 року.

Таким чином, за висновком позивача, у спірний період відповідач мав договірні відносини з постачання природного газу з акціонерним товариством "НАК "Нафтогаз України", натомість постачальник не здійснив постачання вказаних обсягів природного газу відповідачу, внаслідок чого відповідач у березні 2017 року здійснив відбір природного газу з газотранспортної системи з ресурсу позивача обсягом 106,055 тис.куб.м без поданих номінацій будь-яким замовником послуг транспортування.

Щодо нормативно-правового обґрунтування позовних вимог, то позивач зазначає, що відповідач здійснював відбір природного газу з газотранспортної системи в обсязі 106,055 тис.куб.м у березні 2017 року без поданих постачальником газу номінацій, вартість вказаних обсягів компенсується позивачу відповідно до порядку, встановленого ч. 2 ст. 8 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" (Закон України № 1730). Так, у ч. 2. ст. 8 Закону України № 1730 держава встановила імперативне нормативне регулювання правовідносин, щодо врегулювання заборгованості підприємства ПЕК перед Оператором ГТС, які протягом періоду з 1 грудня 2015 по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без подання номінацій та визначила, що вартість вказаних обсягів природного газу компенсується Оператору ГТС.

У зв`язку з зазначеним, за розрахунком позивача вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу у березні 2017 року в обсязі 106,055 тис.куб.м за цінами реалізації природного газу по категоріям споживачів (за інформацією акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" щодо цін на природний газ для виробників теплової енергії, реалізований за договорами постачання природного газу з акціонерним товариством "НАК "Нафтогаз України") загалом складає 1001074,36 грн (з ПДВ), яку відповідач зобов`язаний протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами оплатити позивачу. Відповідно, розмір щомісячної оплати (починаючи з 01.10.2021) вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу складає 13903,81 грн. Станом на 09.07.2024р. строк оплати (за 01.10.2021 01.07.2024) вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу є таким, що настав, а тому відповідач зобов`язаний був сплати 458825,73 грн.

У відповіді на відзив від 17.08.2024р. позивачем наголошено на тому, що підставою даного позову є ч. 2 ст. 8 Закону України № 1730, відповідно до якої підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (далі підприємства ПЕК), які протягом періоду з 1 грудня 2015 року по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій та у яких відсутні підписані акти приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів, зобов`язані, незалежно від включення до реєстру, укладення договору реструктуризації та підписання акту звіряння взаєморозрахунків, протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати (оплатити) особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, вартість: 1) відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затверджених постановами Кабінету Міністрів України на виконання статті 11 Закону України "Про ринок природного газу", чинних протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів; 2) послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами, встановленими постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, чинними протягом періоду таких відборів.

Різниця між вартістю природного газу за ціною компенсації, що визначена частиною другою цієї статті, та фактичною вартістю природного газу, яку відображено в бухгалтерському обліку особи, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, у відповідні періоди відбору природного газу без поданих номінацій, підлягає списанню в обліку особи, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно.

Також позивачем відмічено, що позивач і відповідач, є суб`єктами господарювання, відносини яких, щодо компенсації вартості природного газу, використаного за період з 1 грудня 2015 по 31 грудня 2019 року, без подання номінацій, унормовані Законом України №1730.

Разом з тим, позивач звертає увагу, що судовими рішеннями у справах № 910/15215/17 та № 924/207/20 встановлено відбір відповідачем обсягів природного газу у березні 2017 року за відсутності у відповідача підтвердженої номінації на вказаний період, а також відсутність документального оформлення спожитих обсягів із постачальником газу (тобто встановлено умови застосування ч. 2 ст. 8 Закону України № 1730).

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву від 12.08.2024р., у якому просить суд у позові відмовити. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що комунальним підприємством "Південно-Західні тепломережі" 04.04.2017р. був направлений НАК "Нафтогаз України" акт приймання - передачі природного газу за березень 2017 року. Вказаний акт був повернутий відповідачем позивачу листом від 14.04.2017р. "Щодо повернення актів приймання - передачі природного газу за березень 2017 року", оскільки відповідач не підтвердив позивачу планові обсяги газу у номінації на березень 2017 року та не здійснював постачання газу для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими споживачами (крім бюджетних установ/організацій), у зв`язку з наявністю у позивача перед відповідачем заборгованості станом на 25.03.2017р. за спожитий у попередніх періодах природний газ за договором. Вказані обставини підтверджуються рішенням Господарського суду м. Києва у справі №910/15215/17 за позовом комунального підприємства "Південно-західні тепломережі" до публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (рішення набрало законної сили 27.12.2017р.).

Крім того, відповідач посилається на преюдиційні обставини, встановлені у рішенні Господарського суду Хмельницької області у справі № 924/207/20 від 22.07.2021р., залишеного в силі постановою Верховного Суду від 08.06.2022р.

Судами у справі № 924/207/20 встановлено, що комунальним підприємством "Південно-західні тепломережі" у березні 2017 року здійснювався відбір природного газу з газопостачальної системи без наявності підтвердженого обсягу, виділеного для потреб споживача його постачальником на відповідний календарний період. Таким чином, комунальним підприємством "Південно-західні тепломережі" було здійснено несанкціонований відбір природного газу в об`ємі, що відповідно до даних вузлів обліку природного газу становить 170 тис.м.куб.

У зв`язку із відсутністю у відповідача на вказаний розрахунковий період підтверджених обсягів природного газу (лімітів), вказаний обсяг газу був віднесений на небаланс (виробничо-технічні втрати) АТ "Хмельницькгаз".

Враховуючи те, що публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" не було надано комунальному підприємству "Південно-західні тепломережі" номінацію на постачання природного газу у березні 2017 року, що підтверджено рішенням від 30.11.2017р. Господарського суду міста Києва у справі № 910/15215/17, тому газ об`ємом 170 тис.куб.м. був віднесений акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" на небаланс товариства.

Оскільки у відповідача був відсутній підтверджений обсяг природного газу на березень 2017 року, він самостійно не припинив власне газоспоживання, позивачем було правомірно нараховано відповідачу компенсацію вартості природного газу на суму 3232176 грн. При цьому судом враховано, що рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2017р. у справі № 910/15215/17 стверджується факт несанкціонованого споживання газу, а також того, що врегулювання небалансів між споживачем та постачальником не відбулось. В зв`язку з чим позов задоволено, стягнуто з комунального підприємства "Південно-Західні тепломережі" на користь акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" 3232176,00 грн компенсації вартості об`єму спожитого природного газу за березень 2017р., 963188,45 інфляційних втрат, 350403,30 три проценти річних та 68186,52 грн. витрат зі сплати судового збору.

Як стверджує відповідач у відзиві, з огляду на вищевикладені обставини акціонерне товариство "Укртрансгаз" бажає стягнути з комунального підприємства "Південно-Західні тепломережі" повторно вартість несанкціоновано відібраного обсягу природного газу за березень 2017 року по тому сааме договору (№ 2590/1617-КП-34 від 31.10.2016р.), який вже був оплачений комунальним підприємством "Південно-Західні тепломережі" акціонерному товариству "Хмельницькгаз" у відповідності та на підставі рішень суду, що набрали чинності.

26.09.2024р. представником відповідача подано до суду заперечення (на відповідь на відзив), у яких зазначено, зокрема, що договір на постачання природного газу № 2590/1617-КП-34 від 31.10.2016, по якому позивач бажає стягнути вартість відібраного у березні 2017 року природного газу, свідчить, що природний газ, що постачався за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими споживачами (крім бюджетних установ/організацій). За таких обставин наведені позивачем доводи, є безпідставними, оскільки договір на постачання природного газу № 2590/1617-КП-34 від 31.10.2016 не підпадав під дію Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 р. № 758.

Також відповідачем звернуто увагу, що в аналогічних справах № 924/951/19, № 924/950/19 АТ "Укртрансгаз" також намагався стягнути вартість несанкціоновано відібраного обсягу природного газу за березень 2017 року з інших споживачів, вартість якого вже була оплачена Оператору ГРМ.

Третя особа 1 (акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") у своїх поясненнях зазначає, що у березні 2017 року відповідач мав договірні відносини з НАК «Нафтогаз України» з постачання природного газу, проте, НАК «Нафтогаз України» номінації на постачання природного газу Відповідачу у березні 2017 року не подавав та відповідно природний газ відповідачу не постачав. Оскільки НАК «Нафтогаз України» природний газ у березні 2017 року не постачав відповідачу, то такий природний газ був відібраний відповідачем з ресурсу АТ «Укртрансгаз» та його вартість має бути компенсована АТ «Укртрансгаз».

НАК «Нафтогаз України» вважає відповідні позовні вимоги обґрунтованими та підтверджує, що у березні 2017 року номінації на постачання природного газу відповідачу не подавалися та природний газ відповідачу не постачався. Акт приймання-передачі природного газу за лютий 2017 року між НАК «Нафтогаз України» та відповідачем не підписувався. У частині 2 статті 8 Закону України №1730 держава встановила імперативне нормативне регулювання заборгованості підприємств ПЕК перед Оператором ГТС, які протягом періоду з 1 грудня 2015 по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без подання номінацій та визначила, що вартість вказаних обсягів природного газу компенсується Оператору ГТС.

Враховуючи, що відповідач здійснював відбір природного газу у березні 2017 року в обсязі 106,055 тис. м. куб без поданих номінацій, то вартість вказаних обсягів природного газу, в силу імперативної норми ч.2 ст.8 Закону України № 1730, має бути компенсована Оператору ГТС - АТ «Укртрансгаз». Обґрунтованість вимог АТ «Укртрансгаз» підтверджується й вже сформованими висновками Верховного Суду, що викладені у постанові від 04.05.2023р. у справі № 914/1940/22.

Таким чином, позовні вимоги АТ «Укртрансгаз» є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі, вважає представник акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

Третя особа 2 (акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз") проти позову заперечує, вказуючи, зокрема, що КП «Південно-західні тепломережі» було здійснено відбір природного газу в обсязі 170,00 тис. м куб., який не відпускався по номінації НАК «Нафтогаз України». Відносини між споживачем послуги розподілу природного газу (станом на березень 2017 року) та Оператором ГРМ регулювались виключно Типовим договором розподілу природного газу та Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 року. До матеріалів справи Відповідачем КП «Південно-західні тепломережі» додавались докази купівлі природного газу українського походження АТ «Хмельницькгаз» для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат в обсязі 1 500 000 куб. метрів. Вказане підтверджується Актом приймання-передачі природного газу від 31 березня 2017 року, підписаним відповідно до умов договору №ХМ-ВТВ-02-2017-130 від 26.12.2016 р. між АТ «Хмельницькгаз» та ТОВ «РГК Трейдінг», наявних в матеріалах справи. Вказана закупівля природного газу для ВТВ та нормованих втрат в повній мірі покрила небаланс, що виник внаслідок відібрання газу в об`ємі 170 000 м3 КП «Південно-Західні тепломережі».

Додатково повідомлено, що АТ «Хмельницькгаз» також додатково врегульовувався небаланс за березень 2017 року з Оператором ГТС у відповідності до п. 7 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС, що підтверджується наданими доказами. А саме, відповідно до Акту наданих послуг балансування №03-17-1512000715-БАЛАНС від 31.03.2017 року, додатку до акту від 31.03.2017 року щодо розрахунку вартості послуг балансування та рахунку на №03-17-1512000715-БАЛАНС від 31.03.2017 року, Оператором ГРМ оплачено небаланс, що виник за березень 2017 року по всім споживачам, яким здійснюється розподіл природного газу.

Вказане також підтверджується і рішенням господарського суду Хмельницької області у справі №924/538/18 від 22.06.2020 року та постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2020 року. Також третя особа посилається на зміст рішення господарського суду Хмельницької області у справі №924/207/20 від 22.07.2021, залишеного в силі Постановою Верховного Суду від 08.06.2022 року. Факти, встановлені в рішенні господарського суду Хмельницької області від 22.07.2021 року та в Постанові Касаційного Господарського суду від 08.06.2022 року у справі №924/207/20, є преюдиційними по відношенню до справи № 924/676/24 та не підлягають повторному доказуванню.

Крім того, третя особа 2 вважає, що АТ «Укртрансгаз» бажає стягнути з КП «Південно-Західні тепломережі» повторно вартість несанкціоновано відібраного обсягу природного газу за березень 2017 року по тому самому Договору (№2590/1617-КП-34 від 31.10.2016), який вже був оплачений КП «Південно-Західні тепломережі» АТ «Хмельницькгаз» у відповідності та на підставі рішення суду, згідно платіжних доручень №3855 від 15.06.2022 р., №3869 від 29.06.2022 р., №3905 від 18.07.2022 р., №3916 від 22.07.2022 р., №3926 від 04.08.2022 р., №3951 від 30.08.2022 р., №3958 від 08.09.2022 р. №3989 від 29.09.2022 р. та згідно законодавства, яке було прийнято після виконання рішення. Звертається увага суду, що станом на момент виникнення спору, Кодекс ГРС та Кодекс ГТС передбачали чіткий та послідовний алгоритм компенсації вартості несанкціоновано відібраного природного газу саме Оператору ГРМ, яким являвся АТ «Хмельницькгаз». Судами усіх інстанції у справі №924/207/20 встановлено обставини, за яких суд прийшов до правомірних висновків щодо віднесення такого несанкціоновано відібраного природного газу на рахунок Оператора ГРМ, при цьому, жоден нормативно-правовий акт не передбачає можливості повторного стягнення вже компенсованої вартості природного газу з інших учасників ринку природного газу.

Третя особа 2 наголошує на тому, що станом на дату подання позову компенсація була вже здійснена відповідно до законодавства, яке існувало на момент несанкціонованого відбору природного газу КП «Південно-західні тепломережі», а рішення Верховного суду від 08.06.202р. у справі № 924/207/20 набрало законної сили та було вже виконано.

Зважаючи на викладене, третя особа 2 просить суд відмовити в позові.

Присутні учасники процесу в судовому засіданні підтвердили доводи, викладені в заявах по суті справи.

Перелік обставин, які є предметом доказування; та доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність даних обставин.

12.09.2016р. між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та комунальним підприємством "Південно-західні тепломережі" укладено договір постачання природного газу № 2396/1617-РО-34, відповідно до пунктів 1.1., 1.2., 2.1. якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору. Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для релігійних організацій. Постачальник передає споживачу з 01.10.2016р. по 31 березня 2017р. (включно) природний газ обсягом до 6,45 тис.куб.м (у березні 2017 р. 1,0 тис.куб.м).

12.09.2016р. між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та комунальним підприємством "Південно-західні тепломережі" укладено договір постачання природного газу № 2395/1617-ТЕ-34, відповідно до пунктів 1.1., 1.2., 2.1. якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору. Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню. Постачальник передає споживачу з 01.10.2016р. по 31 березня 2017р. (включно) природний газ обсягом до 24500,0 тис.куб.м (у березні 2017 р. 4600,0 тис.куб.м).

22.09.2016р. між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та комунальним підприємством "Південно-західні тепломережі" укладено договір постачання природного газу № 2509/1617-БО-34, відповідно до пунктів 1.1., 1.2., 2.1. якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору. Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами, організаціями та іншими споживачами. Постачальник передає споживачу з 01.10.2016р. по 31 березня 2017р. (включно) природний газ обсягом до 6175,0 тис.куб.м (у березні 2017 р. 1170,0 тис.куб.м).

31.10.2016р. між комунальним підприємством "Південно-Західні тепломережі" (споживач) та публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) укладений договір № 2590/1617-КП-34 постачання природного газу (далі за текстом - договір), відповідно до р. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2. договору природний газ, який використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими споживачами (крім бюджетних установ/організацій).

За цим договором постачається імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на митну територію України) (п. 1.3. договору).

Згідно з п. 2.1 договору постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2016 року по 31 березня 2017 року природний газ обсягом до 975,0 тис. куб. метрів, у тому числі за місяцями (тис. куб. метрів): жовтень - 105,0, листопад - 125,0, грудень - 180,0 (IV квартал 2016 року), січень - 215,0, лютий - 180,0, березень - 170,0 (І квартал 2017 року).

В п. 2.2. договору сторонами було погоджено, що обсяги природного газу, які планується поставити згідно з цим договором (далі - планований обсяг), повністю забезпечують споживача природним газом для потреб, зазначених у п. 1.2. договору.

Перегляд та коригування планових обсягів природного газу, що планується передати за цим договором, відповідно до п. 2.1., може змінюватися за ініціативою споживача шляхом підписання додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного місяця постачання газу (п. 2.3. договору в редакції додаткової угоди № 4 від 23.01.2017 до договору).

Допускається відхилення споживання обсягу природного газу протягом відповідного місяця постачання газу в розмірі ± 5 %, підтвердженого постачальником планового обсягу без узгодження сторін.

Підписаний сторонами акт приймання - передачі природного газу, відповідно до п. 3.4. договору, вважається узгодженням сторонами загального обсягу переданого газу у відповідному місяці постачання газу (п. 2.4. договору в редакції додаткової угоди № 4 від 23.01.2017 до договору).

Згідно викладеного в п. 3.1. договору постачальник передає споживачу у загальному потоці імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") - у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України, та/або в пунктах приймання - передачі газу з ПСГ в газотранспортну систему.

Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Відповідно до п. 3.2 договору споживач подає постачальнику до 15 числа місяця, що передує місяцю постачання природного газу, належним чином оформлену заявку на плановані обсяги використання природного газу на наступний місяць. У разі неподання або несвоєчасного подання заявки споживачем постачальник може користуватися плановими обсягами, зазначеними у п. 2.1 цього договору, на відповідний місяць.

Обсяги постачання підтверджуються постачальником, шляхом подання оператору газотранспортної системи номінації на відповідний місяць постачання (розрахунковий період) в - установленому законодавством порядку.

Постачальник протягом трьох днів з моменту підтвердження оператором газотранспортної системи номінації повідомляє споживачу про розмір поданої номінації (підтверджений обсяг природного газу по договору) шляхом надсилання відповідного повідомлення на електронну адресу, зазначену споживачем у розділі 13 цього договору.

Згідно з п.п. 3.3., 3.4. договору приймання-передача природного газу протягом місяця здійснюється рівномірно з припустимим відхиленням добових обсягів від середньодобового не більш як на ± 5 (п`ять) відсотків. Приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.

Відповідно до п. 3.5. договору споживач зобов`язується подати не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, постачальнику:

- завірену копію акта про надання послуг з розподілу (транспортування) природного газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та оператором газорозподільних мереж (газотранспортної системи). Разом з копією акта споживач подає за підписом уповноваженої особи інформацію стосовно детальної розбивки кількості природного газу, зазначеної в акті, за категоріями (у тому числі згідно з цим договором);

- підписані та скріплені печаткою споживача два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість.

Постачальник не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, повертає споживачу один примірник оригіналу акта приймання - передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі не підписання акта приймання - передачі природного газу постачальник письмово повідомляє споживача про причини такого не підписання акта (п. 3.6. договору).

Відповідно до п. 5.2. договору ціна за 1000 куб. метрів природного газу за цим договором з 01 жовтня 2016 року становить 5916,00 грн, крім того податок на додану вартість (20%) 1183,20 грн. До сплати за 1000 куб. м природного газу з ПДВ 7099,20 грн.

В п. 6.1. договору сторони передбачили, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

В п. 6.2. договору сторони погодили, що при невиконанні споживачем вимог, передбачених п. 6.1. договору, постачальник має право обмежити або припинити постачання газу споживачу до повного погашення заборгованості за переданий газ по цьому договору або розірвати договір в односторонньому порядку.

Згідно з викладеним в п. 6.4. договору, у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості із сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов`язані з одержанням виконання;

2) у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи;

3) у третю чергу - погашається основна сума заборгованості.

Згідно з п. 7.1. договору споживач має право отримувати природний газ відповідно до умов договору та згідно з п. 7.2 договору споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.

У відповідності до п. 7.2. договору споживач також зобов`язаний самостійно припиняти (обмежувати) використання природного газу у випадках: порушення строків оплати за договором про постачання природного газу; відсутності або недостатності підтвердженого обсягу газу, виділеного споживачу.

Відповідно до п. 7.3. договору постачальник наділений правом припинити або обмежити постачання природного газу споживачеві в разі: проведення неповних розрахунків за договором; відсутності або недостатності підтвердженого обсягу природного газу для забезпечення об`єктів газоспоживання споживача, тощо.

Постачальник, в свою чергу, зобов`язаний, згідно з п. 7.4. договору, забезпечувати постачання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договору.

За умовами п. 8.3. договору у разі невиконання споживачем п. 6.1. договору, постачальник має право не здійснювати поставку газу споживачу. А також в односторонньому порядку розірвати договір.

В п. 12.1. договору сторони погодили, що договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2016р. до 31.03.2017р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

В подальшому, сторонами була укладена додаткова угода № 1 від 31.10.2016р. до договору, в якій сторони погодили викласти п. 5.2. договору у такій редакції:

"5.2. Ціна за 1000 куб. метрів природного газу за цим договором з 01 листопада 2016 року становить 6819,00 гривень, крім того податок на додану вартість (20%) 1363,80 грн. До сплати за 1000 куб. м природного газу з ПДВ 8182,80 грн".

22.11.2016р. сторонами була укладена додаткова угода № 2 від до договору, в якій сторони погодили викласти п. 5.2. договору у такій редакції:

"5.2. Ціна за 1000 куб. метрів природного газу за цим договором з 01 грудня 2016 року становить 7148,00 гривень, крім того податок на додану вартість (20%) 1429,60 грн. До сплати за 1000 куб. м природного газу з ПДВ 8577,60 грн".

21.12.2016р. сторонами була укладена додаткова угода № 3 до договору, в якій сторони погодили викласти п. 5.2. договору у такій редакції:

"5.2. Ціна за 1000 куб. метрів природного газу за цим договором з 01 січня 2017 року становить 6979,00 гривень, крім того податок на додану вартість (20%) 1395,80 грн. До сплати за 1000 куб. м природного газу з ПДВ 8374,80 грн".

24.01.2017р. сторонами була укладена додаткова угода № 5 до договору, в якій сторони погодили викласти п. 5.2. договору у такій редакції:

"5.2. Ціна за 1000 куб. метрів природного газу за цим договором з 01 лютого 2017 року становить 8451,00 гривень, крім того податок на додану вартість (20%) 1690,20 грн. До сплати за 1000 куб. м природного газу з ПДВ 10141,20 грн".

24.02.2017р. сторонами була укладена додаткова угода № 1 до договору, в якій сторони погодили викласти п. 5.2. договору у такій редакції:

"5.2. Ціна за 1000 куб. метрів природного газу за цим договором з 01 березня 2017 року становить 7866,00 гривень, крім того податок на додану вартість (20%) 1573,20 грн. До сплати за 1000 куб. м природного газу з ПДВ 9439,20 грн".

31.03.2017р. сторонами була укладена додаткова угода № 7 до договору, в якій сторони погодили:

- викласти пункт 1.2 розділу 1 "предмет договору" в наступній редакції: "1.2. Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями.";

- додати пункт 2.1 розділу 2 "кількість та фізико-хімічні показники природного газу" договору абзацом у наступній редакції: "Постачальник передає споживачу в період з 01 квітня 2017 року по 30 вересня 2017 року (включно) газ обсягом до 550, 0 тис. куб. м., у тому числі по місяцях: квітень - 120,0, травень - 85,0, червень 85,0 (ІІ квартал 2017 року), липень - 85,0, серпень - 85,0, вересень - 90,0 (ІІІ квартал 2017 року)";

- викласти пункт 2.9 розділу 2 "кількість та фізико-хімічні показники природного газу" договору у наступній редакції: "2.9. Фізико-хімічні показники природного газу, який передається постачальником споживачеві у пунктах приймання-передачі, зазначених у пункті 3.1 цього договору, повинні відповідати вимогам, визначеним розділом III Кодексу газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 № 2493 та Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494.";

- видалити абзац перший пункту 3.2 розділу 3 "порядок та умови передачі природного газу";

- виключити пункт 6.3. із розділу 6 "порядок та умови проведення розрахунків", а пункти 6.4. та 6.5. вважати відповідно пунктами 6.3. та 6.4.;

- викласти розділ 12 "строк дії договору" у наступній редакції: "12.1. Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2016р. по 30.09.2017р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (тощо).

Згідно акта приймання-передачі природного газу від 31.03.2017р. (підписаний відповідачем) відповідно до договору від 31.10.2016р. № 2590/1617-КП-34 Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" передає, а комунальне підприємство "Південно-Західні тепломережі" приймає імпортований природний газ, виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими споживачами (крім бюджетних установ/організацій) у березні 2017 року обсягом 106,055 тис.куб.м на суму 1001074,36 грн.

Відповідно до акта наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 03-17-1604000175 від 31.03.2017р., підписаного сторонами, згідно договору № 1604000175 від 01.04.2016р. ПАТ "Укртрансгаз" надало, а комунальне підприємство "Південно-Західні тепломережі" отримало послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у березні 2017 року обсягом 2570,645 тис.куб.м на суму 424156,43 грн.

У відповідності до акта надання послуг балансування обсягів природного газу № 03-17-1512000715-Баланс від 31.03.2017р. та розрахунку вартості послуг балансування (додаток до акту від 31.03.2017р.) ПАТ "Укртрансгаз" надано ПАТ по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" за березень 2017 року послуги балансування обсягів природного газу на суму 621533,57 грн (небаланс за березень 2017р. становить 65,846 тис.куб.м).

Відповідно до інформації про надходження на точках входу, та розподіл по точках виходу обсягів природного газу віднесених на Оператора газорозподільних мереж, з зазначенням обсягів небалансу за 2017 рік, у березні 2017 року обсяг небалансу становив 65,846 тис.куб.м (4,05%).

Згідно реєстру реалізації природного газу за прямими договорами Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" теплопостачальним підприємствам у березні 2017 року за договорами № 2395/1617-ТЕ-34, № 2396/1617-РО-34, № 2509/1617-БО-34 комунальному підприємству "Південно-Західні тепломережі" реалізовано 2464,59 тис.куб.м газу відповідно до поданих номінацій.

Відповідно до акта приймання-передачі природного газу від 31.03.2017р. ТОВ "РГК Трейдінг" передало, а ПАТ "Хмельницькгаз" фактично прийняло в березні 2017 року природний газ в обсязі 1500,000 тис.куб.м на загальну суму 14259600,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2017р. у справі № 910/15215/17 у позові комунального підприємства "Південно-західні тепломережі" до публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання дій неправомірними (визнання дій відповідача у не наданні номінації на постачання природного газу на березень 2017 року неправомірними) та зобов`язання вчинити дії (зобов`язання відповідача оформити акт приймання-передачі природного газу за березень 2017 року шляхом підписання та проставлення печатки) відмовлено.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 13.01.2020р. у справі № 924/950/19 у позові акціонерного товариства "Укртрансгаз" до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячна світлиця" про зобов`язання повернути безпідставно набуте майно; стягнення 65876,48 грн. вартості безпідставно набутого майна відмовлено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.05.2020р. у справі № 924/951/19 залишено без змін рішення Господарського суду Хмельницької області від 23.01.2020р., яким у позові акціонерного товариства "Укртрансгаз" до комунального підприємства теплових мереж Дунаєвецької міської ради, за участю третьої особи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" про - зобов`язання повернути в натурі безпідставно набуте майно природний газ в обсязі 196,137 тис. куб. метрів; - стягнення 1310693,35 грн., що є вартістю безпідставно набутого майна - 196,137 тис. куб. метрів, відмовлено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2020р. у справі № 924/538/18 (залишена без змін постановою Верховного Суду від 23.02.2021р.) рішення Господарського суду Хмельницької області від 22.06.2020р. у справі № 924/538/18, яким у позові акціонерного товариства "Укртрансгаз" до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення 238627767,15 грн відмовлено, залишено без змін.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 22.07.2021р. у справі № 924/207/20 (залишене в силі постановою Верховного Суду від 08.06.2022р.) позов акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" до комунального підприємства "Південно-Західні тепломережі" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 2) акціонерного товариства "Укртрансгаз" задоволено. Стягнуто з комунального підприємства "Південно-Західні тепломережі" (29000, м. Хмельницький, вул. Курчатова, буд. 17/1, код ЄДРПОУ 36123019) на користь акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" (29019, м. Хмельницький, проспект Миру, будинок 41, код ЄДРПОУ 05395598) 3 232 176,00 грн. компенсації вартості об`єму спожитого природного газу за березень 2017р., 963 188,45 інфляційних втрат, 350 403,30 три проценти річних та 68 186,52 грн. витрат зі сплати судового збору.

Відповідно до листа акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 22.11.2021р. останнім надано АТ "Укртрансгаз" інформацію щодо цін на природний газ для виробників теплової енергії, реалізований у період з грудня 2015 по грудень 2019 років за договорами постачання природного газу з НАК "Нафтогаз України".

На підтвердження компенсації обсягу несанкціоновано відібраного природного газу, який вже був компенсований оператору ГРМ акціонерному товариству "Хмельницьказ", відповідачем було долучено платіжні доручення № 3855 від 15.06.2022р. на суму 500000,00 грн, № 3869 від 29.06.2022р. на суму 500000,00 грн, № 3905 від 18.07.2022р. на суму 500000,00 грн, № 3916 від 22.07.2022р. на суму 500000,00 грн та платіжні інструкції № 3926 від 04.08.2022р. на суму 200000,00 грн, № 3951 від 30.08.2022р. на суму 700000,00 грн, № 3958 від 08.09.2022р. на суму 100000,00 грн, № 3989 від 29.09.2022р. на суму 240000,00 грн.

Крім того, в матеріалах справи наявні копії: алокації (звіту) про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ "Хмельницькгаз", між замовниками послуг транспортування (постачання) за березень 2017 року та додатку до алокації (звіту).

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів (визнання більш вірогідними), аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані приписами ЦК України, ГК України, Закону України "Про ринок природного газу", Кодексу ГТС, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. № 2493.

Згідно зі ст. 5 розділу 1 глави І Кодексу ГТС номінацією визнається попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу. Несанкціонований відбір природного газу - відбір природного газу за відсутності по суб`єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період.

Відповідно до ст. 1 розділу 3 глави І Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи на підставі договору транспортування природного газу та згідно з умовами, визначеними в цьому Кодексі, надає суб`єктам ринку природного газу послуги транспортування природного газу газотранспортною системою в межах договірних потужностей та підтверджених номінацій.

Пунктом 4 глави 3 розділу І Кодексу ГТС визначено, що експлуатацію газотранспортної системи здійснює виключно оператор газотранспортної системи.

Згідно з пунктом 9 глави 1 розділу VІІІ Кодексу ГТС замовник послуг транспортування на підставі договору транспортування може замовити в оператора ГТС нижче наведені послуги, що є складовими послуги транспортування: доступ до потужності в точці входу або виходу з ГТС; замовлення фізичного транспортування природного газу ГТС на підставі підтвердженої номінації; послугу балансування обсягів природного газу, які подаються до ГТС та які відбираються з неї.

Для отримання послуг із транспортування (фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою) замовник послуг транспортування подає оператору газотранспортної системи номінації та/або місячну номінацію по точках входу та точках виходу в установленому цим розділом порядку (пункт 1 глави 1 розділу XI Кодексу ГТС).

Укладення договору транспортування природного газу магістральними трубопроводами, а також подання та підтвердження номінацій є необхідною передумовою для відбору природного газу в межах ГТС.

Отже, подання та підтвердження номінацій є необхідною передумовою для споживання природного газу.

Зазначене мотивовано тим, що газотранспортна система є технологічним комплексом, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об`єктами і спорудами, пов`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу (ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу"). А функції з транспортування, розподілу та постачання природного газу розділені між різними суб`єктами ринку. Зазначене зумовлює необхідність координації та співпраці таких суб`єктів.

Судом встановлено, що у спірний період та до 20.01.2020 (часу створення та початку функціонування окремого суб`єкта на ринку природного газу України оператора ГТС) АТ "Укртрансгаз" виконував функції оператора ГТС, який здійснював діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників) (п. 19 ч. 1 ст. 1 Закону "Про ринок природного газу").

Частиною 1 статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" передбачено, що з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб`єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов`язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства.

Такі спеціальні обов`язки були визначені Кабінетом Міністрів України у постановах "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу" від 01.10.2015р. № 758, від 22.03.2017р. № 187 та від 19.10.2018р. № 867.

Указані постанови зобов`язували ПАТ "НАК "Нафтогаз України" постачати природний газ виробникам теплової енергії, які здійснюють виробництво теплової енергії для всіх категорій споживачів. Як зазначалося вище, до таких виробників належав і відповідач, який відповідно до п. 1.2. договору № 2590/1617-КП-34 використовує природний газ виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими споживачами (крім бюджетних установ).

З метою запровадження комплексу організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, в Україні ухвалено Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" від 03.11.2016р. № 1730-VIII, а згодом Закон України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" від 14.07.2021р. № 1639-IX.

Оскільки на практиці виникали ситуації, коли ПАТ "НАК "Нафтогаз України" не подавав номінацій оператору ГТС, а виробники теплової енергії продовжували споживати природний газ, АТ "Укртрансгаз" довелося балансувати газотранспортну систему за рахунок власного природного газу. Враховуючи ці обставини, законодавець визначив умови та суб`єкта ринку природного газу, якому споживач повинен сплатити вартість спожитого природного газу за відсутності підтверджених номінацій. Адже не може залишитися без урегулювання ситуація, коли особа спожила природний газ, проте, нікому не оплатила його вартості.

Відповідно до статті 1 Закону № 1730 заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, є, зокрема кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед постачальником природного газу, операторами ГРС, оператором ГТС та особою, що виконувала функції оператора ГТС до 31.12.2019 включно, за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії (у тому числі за договорами купівлі-продажу природного газу для власних потреб, що був використаний виключно для виробництва теплової та електричної енергії), надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (у тому числі у разі заміни сторони у зобов`язанні та/або у разі правонаступництва), а також послуги з його розподілу і транспортування.

Дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та інші енергоносії та послуги з розподілу і транспортування природного газу, теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію, послуги з її розподілу/передачі, за питну воду, придбану з метою її подальшої реалізації споживачам, та/або за очищення стічних вод іншими підприємствами централізованого водопостачання і водовідведення (стаття 2 Закону № 1730).

29 серпня 2021 року набрав чинності Закон "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (далі - Закон 1639-IX), яким внесено зміни до Закону № 1730, зокрема, його статтю 8 доповнено частиною 2.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону 1730 підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, які протягом періоду з 01.12.2015 по 31.12.2019 здійснювали відбір природного газу з ГТС без поданих номінацій, зобов`язані протягом 72 місяців, починаючи з 01.10.2021, щомісяця рівними частинами компенсувати особі, що здійснювала функції оператора ГТС до 31.12.2019 включно, вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затверджених постановами КМУ на виконання статті 11 Закону "Про ринок природного газу", чинних протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів.

Аналіз приписів Закону № 1730 дає підстави для висновку, що необхідними та визначальними умовами для застосування положень статті 8 цього Закону є: 1) учасниками процедури врегулювання заборгованості мають бути - підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води та особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019 включно; 2) заборгованість складається з вартості об`ємів природного газу, відбір якого відбувався без поданих постачальником газу номінацій та за умови відсутності підписаних актів приймання-передачі природного газу з постачальниками щодо таких обсягів; 3) період заборгованості - відбір природного газу відбувся упродовж 01.12.2015 - 31.12.2019; 4) строк оплати настав з 01.10.2021.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 04.05.2023р. у справі № 914/1940/22, а також Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.02.2024р. у справі № 905/2044/19.

Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 16.02.2024р. у справі № 905/2044/19 зазначив, що відібрання підприємствами обсягів природного газу з ГТС без номінацій призводить до негативного небалансу, який вноситься в алокацію на оператора ГРС та який потребує балансування в системі (відновлення обсягу відібраного газу з ГТС шляхом його закупівлі), зокрема з боку оператора ГТС. Тобто в такому випадку відбувається надання оператором ГТС послуг балансування, які підлягають оплаті (компенсації вартості газу, необхідного для відновлення балансу ГТС). Разом з цим витрати оператора ГТС на закупівлю природного газу, відібраного підприємствами без номінацій протягом періоду з 01.12.2015 до 31.12.2019, компенсуються такими підприємствами у порядку, передбаченому частиною 2 статті 8 Закону № 1730-VIII.

Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.02.2024р. у справі № 905/2044/19 сформував висновок щодо застосування частини 2 статті 8 Закону 1730-VIII та пункту 8 глави 3 розділу XII, пунктів 1-2 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС: при стягненні оператором ГТС (особою, яка виконувала функції оператора ГТС) вартості послуг балансування з оператора ГРС за період 2016 - 2019 роки із загального місячного небалансу оператора ГРС відраховуються обсяги відбору природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, які підпадають під дію частини 2 статті 8 Закону 1730-VIII.

Відповідно до частини 3 статті 8 Закону № 1730 обсяги природного газу, зазначені в частині 2 цієї статті, визначаються як різниця між обсягами фактично спожитого природного газу на підставі алокацій/звітів операторів газорозподільних систем та обсягами поставленого/придбаного природного газу на підставі договорів купівлі-продажу/постачання природного газу та актів приймання-передачі природного газу за відповідний період споживання.

Згідно з частиною 4 статті 8 Закону № 1730 різниця між вартістю природного газу за ціною компенсації, що визначена частиною 2 цієї статті, та фактичною вартістю природного газу, яку відображено в бухгалтерському обліку особи, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019 включно, у відповідні періоди відбору природного газу без поданих номінацій, підлягає списанню в обліку особи, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019 включно.

Тобто за таких обставин, враховуючи висновки Верховного Суду, зроблені у справах № 914/1940/22 та № 905/2044/19, Законом № 1730 не передбачено виключень в частині відібраних без номінацій обсягів природного газу. Усі обсяги природного газу, які були використані без номінацій, підпадають під дію положень частини 2 статті 8 Закону 1730.

Як слідує із матеріалів справи, а саме зведеного реєстру місячних обсягів газу, що подані в точку виходу до газорозподільної системи, складеними оператором з розподілу природного газу ПАТ "Хмельницькгаз", та акта наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 31.03.2017р. № 03-17-1604000175 комунальне підприємство "Південно-західні тепломережі" у березні 2017 року здійснило відбір природного газу з газотранспортної системи в обсязі 2570,645 тис.куб.м. без поданих постачальником газу номінацій. Крім того, обставини відбору відповідачем обсягів природного газу у березні 2017 за відсутності у відповідача підтвердженої номінації на вказаний період встановлені судовими рішеннями у справах № 910/15215/17 та № 924/207/20, які в силу положень статті 75 ГПК України не підлягають повторному доведенню.

Разом з тим, згідно реєстру реалізації природного газу за прямими договорами Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" теплопостачальним підприємствам у березні 2017 року комунальному підприємству "Південно-Західні тепломережі" реалізовано лише 2464,59 тис.куб.м газу відповідно до поданих номінацій.

Таким чином, враховуючи, що відповідач у спірний період мав договірні відносини з постачання природного газу з АТ "НАК "Нафтогаз України", а постачальник не здійснив постачання обсягів природного газу відповідачу, внаслідок чого комунальне підприємство "Південно-Західні тепломережі" здійснило відбір природного газу з газотранспортної системи в обсязі 106,055 тис.куб.м у березні 2017 року без поданих постачальником газу номінацій, вартість вказаних обсягів компенсується позивачу відповідно до порядку, встановленого частиною 2 статті 8 Закону України № 1730.

Відповідно до положень частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 2 статті 4 Цивільного кодексу України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Відповідно до положень частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Виходячи з вищевказаних норм права, в силу вимог Закону України № 1730 у комунального підприємства "Південно-Західні тепломережі" виникло зобов`язання компенсувати позивачу вартість відібраних у березні 2017 року без номінацій обсягів природного газу 106,055 тис.куб.м.

Згідно зі статтею 8 Закону № 1730 визначено, що компенсація позивачу має бути здійснена за цінами реалізації природного газу, чинних протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів, то при розрахунку загального розміру заборгованості позивачем враховано обсяги споживання природного газу, використані відповідачем для виробництва теплової енергії для різних категорій споживачів, що визначені самим відповідачем в договорах постачання природного газу та в актах приймання-передачі природного газу, а також враховано ціни для виробників теплової енергії по категоріям споживачів, які діяли протягом періоду відборів природного газу без номінацій.

Таким чином, позивачем здійснено розрахунок вартості відібраних відповідачем без номінацій обсягів природного газу у визначених періодах у загальному розмірі 106,055 тис.куб.м за цінами реалізації природного газу по категоріям споживачів, яка загалом складає 1001074,36 грн, яку відповідач зобов`язаний протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами оплатити позивачу. Відповідно, розмір щомісячної оплати (починаючи з 01.10.2021р.) вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу складає 13903,81 грн.

Станом на 09.07.2024р. строк оплати (01.10.2021р. - 01.07.2024р.) вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу є таким, що настав, а тому відповідач зобов`язаний був сплати 458825,73 грн.

Доказів сплати компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу відповідач до суду не надав, доводів, наведених в обґрунтування позову не спростував.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 458825,73 грн компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу (106,055 тис.куб.м) за березень 2017 року є правомірними та підлягають задоволенню.

Крім того, як слідує із позовних вимог, позивачем заявлено до стягнення 18610,94 грн 3% річних за період з 01.11.2021р. по 09.07.2024р. та 51790,67 грн інфляційних втрат за період з листопада 2021р. по травень 2024р.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.1997 № 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга" (п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов`язання" №14 від 17.12.2013 року).

При застосуванні індексу інфляції необхідно брати до уваги, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно необхідно рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня (лист Верховного Суду України №62-97р від 03.04.97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ").

Щодо заявленої до стягнення суми втрат від інфляції судом враховується правовий висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020р. у справі № 905/21/19. Зокрема, при розрахунку "інфляційних втрат" у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 № 265, а також визначений порядок нарахування інфляційних втрат у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу (пункти 25 - 29 постанови Верховного Суду від 26.06.2020р. у справі № 905/21/19). Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Водночас, якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення (пункт 23 постанови Верховного Суду від 26.06.2020р. у справі № 905/21/19).

Також об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у справі № 905/21/19 наведено формулу, за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн. - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості, від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.

У випадку, якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу та ділиться на 100% (п. 28 постанови у справі № 905/21/19).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 року у справі № 910/13071/19 роз`яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

При цьому, Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 05.07.2019р. у справі № 905/600/18 дійшов висновку, що до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Суд, провівши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат в системі "Законодавство", дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 18610,94 грн 3% річних та 51790,67 грн інфляційних втрат є обґрунтованими, відтак вказані суми підлягають стягненню з відповідача.

Щодо заперечень відповідача та третьої особи про те, що акціонерне товариство "Укртрансгаз" безпідставно намагається стягнути з комунального підприємства "Південно-Західні тепломережі" повторно вартість несанкціоновано відібраного обсягу природного газу за березень 2017 року по тому саме договору (№ 2590/1617-КП-34 від 31.10.2016р.), який був віднесений на небаланс АТ "Хмельницькгаз", та який був оплачений комунальним підприємством АТ "Хмельницькгаз" у відповідності та на підставі рішень суду, що набрали чинності, то судом зауважується, що обсяги природного газу, відібрані відповідачем у березні 2017 року в обсязі 106,055 тис.куб.м., не були віднесені Оператором ГТС в небаланс АТ "Хмельницькгаз", матеріали справи не містять доказів оплати вказаних обсягів відповідачем на рахунок АТ "Хмельницькгаз", як і не містять доказів оплати вказаних обсягів АТ "Хмельницькгаз" позивачу. Таким чином, така заборгованість має бути врегульована у порядку ч. 2 ст. 8 Закону України № 1730, тобто цими підприємствами з оператором ГТС безпосередньо.

Крім того, з приводу посилання відповідача та третьої особи на зміст судових рішень у справі № 924/207/20, судом критично оцінюються подані відповідачем платіжні доручення та платіжні інструкції (а.с. 160-164, том 1), оскільки оплата по них була спрямована на компенсацію вартості природного газу згідно рішення суду у справі № 924/207/20, при цьому предметом дослідження у даній справі був несанкціоновано відібраний з газотранспортної системи у березні 2017 року природний газ об`ємом 170 тис.куб.м та акт № 0924103FOJAT016 від 16.05.2017р., в той час як у справі № 924/676/24 - природний газ об`ємом 106,055 тис.куб.м та акти від 31.03.2017р. (а.с. 21, том 1), № 03-17-16040000175 від 31.03.2017р. (а.с. 22, том 1).

Також неаргументованими є заперечення відповідача про те, що договір на постачання природного газу № 2590/1617-КП-34 від 31.10.2016р., відповідно до якого природний газ використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими споживачами (крім бюджетних установ/організацій), не підпадав під дію Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затверджене постановою КМУ від 01.10.2015р. № 758 (а саме п.п. 3, 15 Положення), оскільки 01.04.2017р. набрала чинності постанова КМУ від 22 березня 2017р. № 187, якою було затверджено Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу", відповідно до пп. 4 п. 3 якого цим Положенням покладається обов`язок НАК "Нафтогаз України" постачати природний виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії, зокрема, для всіх категорій споживачів (фізичні або юридичні особи, які використовують теплову енергію на підставі договору).

Крім того, звертається увага, що у постанові від 04.05.2023р. у справі № 914/1940/22 Верховний Суд сформував наступний висновок: "8.14. КМУ відповідно до статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" прийнято постанови від 01.10.2015 №758, від 22.03.2017 №187 та від 19.10.2018 №867 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу" (далі - Положення). Указані постанови зобов`язували ПАТ "НАК "Нафтогаз України" постачати природний газ виробникам теплової енергії, які здійснюють виробництво теплової енергії для всіх категорій споживачів, у тому числі і виробнику - КП "Бродитеплоенерго".

Щодо доводів відповідача про те, що в аналогічних справах № 924/951/19, № 924/950/19 акціонерне товариство "Укртрансгаз" також намагалося стягнути вартість несанкціоновано відібраного обсягу природного газу за березень 2017 року з інших споживачів, вартість якого вже була оплачена Оператору ГРМ, то судом відмічається, що правовідносини у справі, на які посилається відповідач та обставини вказаної справи, не є подібними, оскільки предмети та підстави позовів у цих справах, відповідно і встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, а також їх правове регулювання є різними, що виключає подібність спірних правовідносин у цих справах. Так, у справах № 924/951/19, № 924/950/19 підставою позову є ст.ст. 1212-1214 ЦК України, натомість у справі № 924/676/24 - ч. 2 ст. 8 Закону 1730-VIII.

Судом відзначається, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як передбачено ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Також судом при вирішенні спору взято до уваги, що у справі Трофимчук проти України Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін; Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа Руїс Торіха проти Іспанії).

Таким чином, з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів та проведених розрахунків, а також, взявши до уваги правові висновки Верховного Суду, зроблені у справах № 914/1940/22 та № 905/2044/19, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача 458825,73 грн компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за березень 2017 року, 18610,94 грн 3% річних, 51790,67 грн інфляційних втрат.

При ухваленні рішення господарським судом також було враховано постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03 серпня 2023 року у справі № 906/570/22.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору (з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8) покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись статтями 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ до комунального підприємства "Південно-західні тепломережі", м. Хмельницький за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз", м. Хмельницький про стягнення 458825,73 грн компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за березень 2017 року, 18610,94 грн 3% річних, 51790,67 грн інфляційних втрат, задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства "Південно-західні тепломережі" (Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Романа Шухевича, 17/1, ідентифікаційний код 36123019) на користь акціонерного товариства "Укртрансгаз" (м. Київ, вул. Кловський узвіз, 9/1, ідентифікаційний код 30019801) 458825,73 грн (чотириста п`ятдесят вісім тисяч вісімсот двадцять п`ять гривень 73 коп.) компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за березень 2017 року, 18610,94 грн (вісімнадцять тисяч шістсот десять гривень 94 коп.) 3% річних, 51790,67 грн (п`ятдесят одну тисячу сімсот дев`яносто гривень 67 коп.) інфляційних втрат, 6350,73 грн (шість тисяч триста п`ятдесят гривень 73 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12.11.2024 року.

СуддяС.В. Заверуха

Віддрук. 1 прим.: 1 - до справи.

Сторонам та третім особам надіслати рішення до електронного кабінету Електронного суду.