Рішення

від 05.11.2024 по справі 530/1967/24

ЗІНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 530/1967/24

Номер провадження 2/530/586/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05листопада 2024 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Должко С.Р., секретаря Тараненко Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Зіньків справу за позовом

Акціонерного товариства "ЮнексБанк",місце знаходження:м.Київ,вул.Васильківська,14 до ОСОБА_1 , реєстрація місця проживання: АДРЕСА_1 про стягнення боргу за договором про комплексне банківське обслуговування, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 ст.3 Цивільного процесуального кодексу України, - кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

АТ "Юнекс Банк" звернулося до Зіньківського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 23761,35 грн., а також понесених по справі судових витрат.

Відповідно до ч.5ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

В матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 24 вересня 2024 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того, відповідачу було надано п"ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву з дня вручення копії ухвали та додатків до неї.

Відповідач, ОСОБА_1 , в установлений ч.7 ст.178 ЦПК України строк не подав до суду відзив на позовну заяву, будучи повідомленим належним чином про наявність ухвали про відкриття провадження та необхідністю подання відзиву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст.178 ЦПК України.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справ в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі письмових заяв усіх сторін по справі, суд ухвалює рішення за відсутності сторін, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст.223,247 ЦПК України.

Відповідно до вимогст.263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами,які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна зі сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України- кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідност. 10-13 ЦПК України- суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов"язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановленіКонституцієюта законами України. Суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обовязковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов"язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов"язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов"язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов"язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об"єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз"яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов"язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов"язків.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах - не є обов"язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 18 ЦПК України,встановлено - судові рішення, що набрали законної сили, обов"язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов"язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов"язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

У відповідності до ст.ст. 76-83 ЦПК України- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов"язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд - не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов"язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку.

Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили - не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили - не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов"язковою для суду.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об"єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

У разі подання заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, особа, яка подала цей документ, може просити суд до закінчення підготовчого засідання виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів.

Відповідно дост. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цивільного процесуального кодексу України.

Як передбачено нормою ст. 3 ЦПК України, - цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам цивільного процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Згідноположень пункту2Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від18.12.2009 №14Про судоверішення уцивільній справі,-рішення судуяк найважливішийакт правосуддяпокликане забезпечитизахист гарантованихКонституцією Україниправ ісвобод людинита здійсненняпроголошеного ОсновнимЗаконом Українипринципу верховенстваправа.У зв`язкуз цимсуди повиннінеухильно додержувативимог прозаконність іобґрунтованість рішенняу цивільнійсправі.Рішення єзаконним тоді,коли суд,виконавши всівимоги цивільногосудочинства відповіднодо статті2ЦПК,вирішив справузгідно знормами матеріальногоправа,що підлягаютьзастосуванню доданих правовідносинвідповідно достатті 8ЦПК,а такожправильно витлумачивці норми.Якщо спірніправовідносини неврегульовані законом,суд застосовуєзакон,що регулюєподібні зазмістом відносини(аналогіязакону),а завідсутності такого-суд виходитьіз загальнихзасад законодавства(аналогіяправа).Якщо єсуперечності міжнормами процесуальногочи матеріальногоправа,які підлягаютьзастосуванню прирозгляді тавирішенні справи,то рішенняє законним,якщо судомзастосовано відповіднодо частиничетвертої статті8ЦПК норми,що маютьвищу юридичнусилу.У разінаявності суперечностіміж нормамизаконів (кодексів),що маютьоднакову юридичнусилу,застосуванню підлягаєтой зних,який прийнятопізніше.При встановленнісуперечностей міжнормами права,які підлягаютьзастосуванню прирозгляді тавирішенні справи,суду такожнеобхідно враховуватироз`ясненняПленуму ВерховногоСуду України,що містятьсяв постановівід 1листопада 1996року №9"Прозастосування КонституціїУкраїни приздійсненні правосуддя".Обґрунтованим визнаєтьсярішення,ухвалене наоснові повноі всебічноз`ясованихобставин,на якісторони посилаютьсяяк напідставу своїхвимог ізаперечень,підтверджених доказами,які булидосліджені всудовому засіданніі яківідповідають вимогамзакону проїх належністьта допустимість,або обставин,що непідлягають доказуванню,а такожякщо рішеннямістить вичерпнівисновки суду,що відповідаютьвстановленим напідставі достовірнихдоказів обставинам,які маютьзначення для вирішення справи.

В судовому засіданні було встановлено, що 26.11.2020 року гр. ОСОБА_1 звернулася до Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» (далі - Банк) з Анкетою-Заявою №UA543225390000026202098865003.UAH.

Відповідно до підписаної 26.11.2020 року Анкети-Заяви №UA543225390000026202098865003.UAH, Відповідач підтвердив, що ознайомився і погодився з публічною пропозицією Банку на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, з умовами та правилами надання банківських послуг. При цьому, Відповідач отримав банківську платіжну картку та надав Банку розписку про отримання картки та про ознайомлення з правилами користування карткою визначених у Публічній пропозиції AT «ЮНЕКС БАНК» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.

Зазначена Публічна пропозиція AT «ЮНЕКС БАНК» оприлюднена на офіційній інтернет-сторінці Банку за адресою: www.unexbank.ua.

Таким чином, відповідно до Анкети-Заяви Відповідач, акцептував та приєднався до Публічної пропозиції Позивача на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, що оприлюднена на офіційній інтернет сторінці Банку.

Відповідно до пункту 10.1. Договору про комплексне банківське обслуговування, даний Договір набирає чинність та вважається укладеним з моменту акцептування Клієнтом, тобто з моменту отримання Банком від Клієнта належним чином заповненої та підписаної Анкети-Заяви, та діє протягом невизначеного терміну до моменту його розірвання або припинення з причин, передбачених цим Договором.

Відповідно до умов вказаного договору, Позивач відкрив Відповідачу особовий рахунок у гривні та надав відповідну платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер до неї.

26.11.2020 року Позивач встановив Відповідачеві початковий ліміт овердрафта в сумі 20 000,00 (двадцять тисяч гривень 00 копійок) гривень. Строк дії кредитного ліміту - 12 (дванадцять) календарних місяців з моменту його встановлення Банком із можливою наступною пролонгацією на такий самий строк. Автоматична пролонгація (продовження строку дії Кредитного ліміту) здійснюється необмежену кількість разів на умовах діючих на дату продовження Тарифів Банку розміщених на сайті (www.unexbank.ua) /

Відповідно до пункту 10.1. Договору про комплексне банківське обслуговування, даний Договір діє протягом невизначеного терміну до моменту його розірвання або припинення з причин, передбачених цим Договором.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що Відповідач доручив Позивачу самостійно здійснювати договірне списання грошових коштів з Поточного рахунку на умовах, визначених Договором.

Відповідно до п. 6.2.17. Договору, Відповідач зобов`язався погашати всі заборгованості по Рахунках та Кредиту в строки, передбачені Договором та у разі виникнення простроченої та/або Несанкціонованої заборгованості, першочергово здійснювати повернення простроченої заборгованості за процентами та Кредитом, штрафами, ненями та/або Несанкціонованої заборгованості, а потім скористатися правом на отримання кредиту.

Станом на 20 серпня 2024 року, загальний розмір заборгованості Відповідача за кредитом становить 31 237,66 грн. (тридцять одна тисяча двісті тридцять сім гривень 66 копійок), у тому числі:

сума заборгованості за кредитом складає 16 726,09 грн.;

сума заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами складає 14 511,57 грню.

Станом на дату подачі цієї позовної заяви, Відповідач не сплачує свою прострочену заборгованість, що змусило Позивача звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.І ст.15, ч.І ст. 16 ЦК України).

Відтак за приписами ст. 1 Закону України "Про судовий збір" та ч. 4 ст. 177 ЦПК України Позивачем при пред`явлені цього позову необхідно сплатити судовий збі розмірі 3028,00 грн..

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Ця позовназаява поданачерез кабінет"Електронногосуду",а томупри поданісплачується судовийзбір зурахуванням коефіцієнту0,8відповідно ч.3ст.4Закону України"Про"Судовийзбір"та правовоїпозиції ВеликоїПалати ВерховногоСуду,яка викладенау постановівід 16.11.2022у спра№916/228/22,де уп.8.23.колегія суддівзауважила,що особи,які після04.10.2021подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законом України «Про судовий збір».

Отже, Позивачем були понесені судові витрати у вигляді сплаченої судового збору у розмірі 2422,40 грн..

Відповідно до п. 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

За змістом ч.1ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства ухвалюючи рішення на основі повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні та керуючись ст.ст.526,527,530,549,551,1049,1050,1054,ЦК України, ст.ст.1,2,4,7,8,12,13,19,30, 81, 210, 247, 258-259, 263-268, 274, 279,354 ЦПК України, ЗУ "Про судовий збір",суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "ЮнексБанк",місце знаходження:м.Київ,вул.Васильківська,14 до ОСОБА_1 ,реєстрація місцяпроживання: АДРЕСА_1 про стягненняборгу задоговором прокомплексне банківськеобслуговування -задоволити.

Стягти з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання: АДРЕСА_1 на користь AT «ЮНЕКС БАНК» (03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 14; код ЄДРПОУ: 20023569, IBAN НОМЕР_2 ) суму боргу у розмірі 31 237,66 грн. (тридцять одна тисяча двісті тридцять сім гривень 66 копійок).

Стягти з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання: АДРЕСА_1 на користь AT «ЮНЕКС БАНК» (03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 14; код ЄДРПОУ: 20023569, IBAN НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі З 028,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Зіньківський районний суд Полтавської області в 30 денний строк з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Написано власноручно.

Суддя Зіньківського районного суду

Полтавської області С.Р.Должко