Рішення

від 12.11.2024 по справі 557/886/24

ГОЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/557/283/2024

Справа № 557/886/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року селище Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області в складі

головуючого судді Тишкуна П.В.

за участі секретаря судового засідання Гуменюк Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гоща в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО "ТУЧИНСЬКЕ" ІНСТИТУТУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ" про стягнення заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку

В С Т А Н О В И В:

І. Суть спору

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ДП "ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО "ТУЧИНСЬКЕ" про стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, компенсації через втрту доходів, у зв`язку з порушенням строків їх виплати та судових витрат.

ІІ. Стислий виклад позицій учасників справи.

А. Позиція позивача.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що в період з 04 липня 2016 року до 19 липня 2023 року позивач працювала у ДП "ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО "ТУЧИНСЬКЕ" на посаді інспектора з кадрів, секретаря, завідувача складу, що підтверджується записами в її трудовій книжці.

19 липня 2023 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи відповідно до наказу про звільнення №21--К на підставі ст. 36 п. 1 КЗпП України.

Всупереч вимог ч. 1 ст. 47, ст.116 КЗпП України відповідач не здійснив виплату всіх сум, що належали їй від підприємства при звільненні, а саме заборгованість із заробітної плати яку вона не отримувала та грошову компенсацію за всі невикористані календарні дні щорічної відпустки.

Оскільки, в день звільнення, відповідач не вислав їй письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні та не провів розрахунок у строки, визначені статтею 116 КЗпП України, то відповідно для захисту своїх прав 14 травня 2024 року нею на адресу відповідача було надіслано запит, в якому зокрема було сформульовано вимогу про розрахунок та надання письмового повідомлення у вигляді довідки про суми, нараховані та виплачені їй при звільненні. Незважаючи на те, що відповідач отримав її запит ще 22.05.2024, жодної реакції з його боку на цей запит не було, розрахунок з нею проведено не було. У зв`язку з грубим порушенням відповідачем гарантованих Конституцією України, КЗпП прав позивача як працівника, вона вимушена звертатися до суду за захистом порушених відповідачем прав.

У зв`язку з порушенням її прав, позивач, крім сум, які належали їй до сплати у день звільнення просить стягнути з відповідача на її користь також грошову компенсацію через втрату доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку, а крім того, витрати понесені нею правову допомогу адвоката у розмірі 8000 грн.

09.08.2024 року представник позивача ОСОБА_2 подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій вказує, що ознайомився з відзивом відповідача, у якому той вказує, що розмір заборгованості перед позивачем становить 23 855,71 грн. (заробітна плата та компенсаційні виплати), розрахунок №77 від 17.06.2024 року. Після ознайомлення з наданим розрахунком позивачем визначено, що заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 за червень-липень 2023 року становить 13 627,95 грн. ( червень 2023- 8187,65 грн., липень 2023- 5440,30 грн.). Компенсація за всі невикористані календарні дні щорічної основної відпустки (45 календарних днів) становить 12 705 30 грн. - 18% ПДФО - 1,5% ВЗ = 10 227,77 грн.

У відповідності до ст.1 Закону України «Про компенсацію громадянам частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» позивач вважає, що має право на компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків належних їй виплати сум і згідно проведеного ними розрахунку розмір такої компенсації (приріст індексу споживчих цін, у % за період невиплати доходу у 2023 році встановлено: червень - 1,9; липень - 2,5 ) складає:

за червень : (8 187,65 грн. * 1 9)/ 100 = 155,56 грн., за липень = (5 440,3 грн. * 2,5) / 100 : 136,00 грн. Грошова компенсацію через втрату доходів у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати становить всього 291,56 грн.

Крім того, грошова компенсацію через втрату доходів у зв`язку з порушенням строків виплати компенсації за невикористану відпустку (котра мала бути виплачена при звільненні в липні) : (10 227,77грн. * 2,5 / 100 = 255,69 грн.

З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить стягнути з відповідача належні позивачу суми, згідно проведеного відповідачем розрахунку, з яким він погоджується, визначені ним суми грошової компенсації через втрату доходів та 8000 грн. витрат на правову допомогу.

Б. Позиція відповідача.

17.06.2024 року представник відповідача ДП "ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО "ТУЧИНСЬКЕ"- Працювитий Б.Р. подав відзив на позовну заяву, у якому просив позов задовольнити частково з урахуванням ряду обставин. Свою позицію обгрунтував тим, що в умовах воєнного стану та обставинах, що склалися на території України, що прямо впливає на роботу та працездатність підприємства, яке відчуває прострочення фінансових надходжень від контрагентів за господарськими зобов`язаннями і це прямо впливає на його можливість вчасно виплачувати заробітну плату працівникам. Зауважує, що відповідачем була частково сплачена заборгованість із заробітної плати для ОСОБА_1 до її звернення до суду і станом на червень 2024 року розмір заборгованості складає 23855,71 грн.

Вважає, що оскільки затримка з виплати заробітної плати позивачу була допущена в умовах непереборної сили, пов`язаної з наслідками воєнного стану, то розмір позовних вимог про стягнення суми затримки розрахунку при звільненні є несправедливим щодо роботодавця, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання роботодавцем певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати працівникам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним.

Щодо позовних вимог у вигляді відшкодування витрат на правову допомогу адвоката, зазначає, що позовна заява не містить доведення співрозмірності розміру витрат на правову допомогу, а крім того відсутні розрахунки відповідності визначеної у позові суми витрат на правову допомоги. Просить заявлені позовні вимоги задовольнити частково у сумі фактичної заборгованості по заробітній платі у сумі 23 855,71 грн, у решті позовних вимог відмовити.

ІІІ. Рух справи та процесуальні дії суду.

Ухвалою Гощанського районного суду Рівненської області від 31.05.2024 року у справі відкрито провадження, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Протокольними ухвалами 24.07.2024, 12.08.2024, 25.09.2024 судові засідання було відкладено за клопотаннями представників сторін.

Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювалися.

IV. Пояснення учасників справи.

Позивач та представник позивача-адвокат Пузирко О.О. в судове засідання не з`явилися. Представник позивача письмово просив суд провести розгляд справи за їхньої відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 06.11.2024 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяв про відкладення судового засідання чи проведення такого у його відсутності не подавав.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за принципами встановленими ст.89 ЦПК України, дійшов до наступного висновку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1.ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

V. Фактичні обставини справи, встановлені судом, зміст спірних правовідносин

Судом установлено, що з 04 липня 2016 року до 19 липня 2023 року позивач ОСОБА_1 працювала у ДП "ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО "ТУЧИНСЬКЕ" на посаді інспектора з кадрів, секретаря, завідувача складу, що підтверджується записами в її трудовій книжці НОМЕР_1 .

До трудової книжки позивача за п/н 4 внесено запис про перейменування ДП "ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО "ТУЧИНСЬКЕ" НВЦ «Соя» НААН України з 01.07.2019 року на ДП "ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО "ТУЧИНСЬКЕ" Інституту СГ Західного Полісся НААН України , наказ №25 від 01.07.2019 року.

Згідно Наказу №21-К від 19.07.2023 року ОСОБА_1 , завідувача складу, звільнено з 19.07.2023 року за згодою сторін. Підстава: заява ОСОБА_1 від 19.07.2023 року. З копією наказу позивач була ознайомлена в цей же день.

Запис про звільнення позивача внесено до її трудової книжки п/н НОМЕР_2 .

З наданої позивачем довідки форми ОК-7, вбачається, що у період з 01.04.2023 по 19.07.2023 року заробітна плата позивачу ОСОБА_1 не виплачувалась, жодних бюджетних платежів не сплачував.

На виконання ухвали суду про витребування у відповідача письмових доказів, 17.06.2024 ДП "ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО "ТУЧИНСЬКЕ" надано суду інформацію щодо заробітної плати, яка була нарахована ОСОБА_1 у період з 01.01.2023 по 19.07.2023 згідно окладу на сонові штатного розпису та відпрацьованого часу та компенсації за невикористану щорічну відпустку за період роботи у кількості 45 к. Днів., а крім того інформацію про заробітну плату, яка була виплачена позивачу у цей період.

Згідно наданої відповідачем інформації станом на червень 2024 року заборгованість по заробітній платі та компенсаційних виплатах перед ОСОБА_1 становить 23855,71 грн. Розмір нарахованої позивачу заробітної плати у цей період склав 72401,43 грн., виплачено 38165,46 грн., кількість календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки 45 календарних днів за період роботи 04.07.2020 по 19.07.2023 та становить 12705,30 грн.

Згідно поданої представником позивача заяви про уточнення позовних вимог з даним розрахунком позивач погоджується.

VІ. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями статей 15, 16ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зазначене положення кореспондується частиною 3 статтею 12 ЦПК України.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з приписами ст.43Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до ч.1 ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) трудовий договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Пунктом 1 ч.1 ст.23КЗпП України визначено, що трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст.36КЗпП України підставами припинення трудового договору також є угода сторін.

Згідно з частинами першою, другою статті 94 КЗпП заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника (ч. 1 ст.47 КЗпП).

Згідно ст.116КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Частиною першою статті 115КЗпП визначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

За приписами частини 1 статті 82 ЦПК обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Судом встановлено, що відповідач у відзиві на позов визнав той факт, що при звільненні позивача несвоєчасно сплатив йому заробітну плату та компенсацію за невикористані дні відпустки, що є безумовною підставою для задоволення позову в цій частині.

За таких обставин суд вважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 13627,95 грн. , а також суму грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, що становить 10227,77 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача грошової компенсації через втрату доходів, у зв`язку з пропущенням строків заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку просив відмовити, оскільки порушення виникли не з вини відповідача, а в силу непереборних обставин, як і у стягненні з нього витрат на правову допомогу за їх недоведеністю.

Вирішуючи вимогу позивача про стягнення з відповідача на його користь грошової компенсації через втрату доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати компенсації за невикористану відпустку та строків виплати заробітної плати, суд виходить з такого.

Як визначеност.1 Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до ст.2 вказаного Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодуванняшкоди,заподіяної фізичнійособі каліцтвомабо іншимушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь грошової компенсації через втрату доходів, підлягають до задоволення лише в частині компенсації у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати, оскільки компенсація за невикористану відпустку не входить до переліку доходів вказаних у ч. 2 цього Закону.

За правилами, встановленими статтею 3 Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Cума компенсації за несвоєчасну виплату позивачеві заробітної плати за червень, липень 2023 року проводиться судом відповідно до вимог вказаного Закону та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою КМУ від 21 лютого 2001 р. N 159.

Так, сума компенсації за несвоєчасну виплату позивачеві заробітної плати за червень 2023 року становить 908,83 грн, а саме:

11,1 х 8187,65:100 = 908,83 де:

-11,1 - індекс інфляції ( індекс споживчих цін) за період невиплати грошового доходу за червень 2023 визначений шляхом множення місячних індексів за серпня 2023 року по жовтень 2024 року (1,005х1,008х1,005х1,007х1,004х1,003х1,005х1,002х1,006х1,022х1,000х1,006х1,015х1,018 х100%)-111,10- 100

8187,65 - нарахована заробітна плата за червень 2023 року.

Така компенсація за липень 2023 року становить 603,87 грн, а саме:

11,1 х 5440,3 :100=603,87 де:

--11,1 - індекс інфляції ( індекс споживчих цін) за період невиплати грошового доходу за червень 2023 визначений шляхом множення місячних індексів за серпня 2023 року по жовтень 2024 року (1,005х1,008х1,005х1,007х1,004х1,003х1,005х1,002х1,006х1,022х1,000х1,006х1,015х1,018 х100%)-111,10- 100

5440,3 - нарахована заробітна плата за лютий 2023 року.

Таким чином сума компенсації за несвоєчасну виплату позивачеві заробітної плати за червень 2023 та липень 2023 року складає 1512,74 грн. Проте, з огляду на те, що позивач ставить вимогу про стягнення з відповідача на його користь грошової компенсації через втрату доходів у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати у розмірі 291,56 грн. і ця сума є обгрунтованою, тому суд задовольняє дану вимогу у визначеному позивачем розмірі.

VІІ. Розподіл судових витрат

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У порядку статті 141ЦПК з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211, 20 грн., оскільки від сплати такого позивач був звільнений на підставі закону.

В обґрунтування понесених витрат на правничу допомогу позивач долучив до матеріалів справи угоду б/н про надання правової допомоги адвокатом від 14.05.2024, ордер на надання правничої допомоги №1129586 від 30.05.2024, платіжні інструкції від 14.05.2024 року та 08.07.2024 року про перерахування позивачем за угодою 4000,00 грн.

Зважаючи на вказане та те, що позивачем не виконано вимоги ч. 3 ст.137ЦПК України та не надано суду доказів часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягу наданих адвокатами послуг та виконаних робіт, не надано до суду акту і опису виконаних робіт з зазначенням вартості години послуг та кількості витраченого адвокатами часу та зважаючи на заяву представника про відмову у задоволенні цих вимог позивача, суд приходить переконання, що ОСОБА_1 понесла все ж витрати на правничу допомогу, пов`язану з позасудовим врегулюванням спору, направленням запитів, оформленням чисельних заяв та клопотань, адресованих суду, а тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню і з відповідача слід стягнути на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті правової допомоги в розмірі 4 000 грн. В задоволенні іншої частини цих вимог слід відмовити за необгрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 280-283, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО "ТУЧИНСЬКЕ" ІНСТИТУТУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ" про стягнення заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку - задовольнити частково.

Стягнути з ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО "ТУЧИНСЬКЕ" ІНСТИТУТУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ" на користь ОСОБА_1 : заборгованість із заробітної плати за період з 01.01.2023 року по 19.07.2023 року у розмірі 13627 (тринадцять тисяч шістсот двадцять сім) грн. 95 коп.; грошову компенсацію за всі невикористані дня щорічної відпустки у розмірі 10227 (десять тисяч двісті двадцять сім) грн. 77 коп.; грошову компенсація через втрату доходів, у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати за червень 2023 року та липень 2023 року, що становить 291 (двісті дев`яносто одну) грн.56 коп., а також витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн.

Стягнути з ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО "ТУЧИНСЬКЕ" ІНСТИТУТУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ" в доход держави судові витрати по справі - судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО "ТУЧИНСЬКЕ" ІНСТИТУТУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ», код ЄДРПОУ:00729592, с.Тучин, вул. Наливайка, 13, Рівненський район, Рівненська область.

Суддя Тишкун П.В.