Рішення

від 12.11.2024 по справі 705/4546/24

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/4546/24

2/705/2191/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2024 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко Валентина Леонідівна, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Фермерського господарства «Зозуля» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

Представник позивача ФГ «Зозуля» - адвокат Моспан В.В. звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В обґрунтування позову зазначив, що 07 квітня 2024 року о 09 год. 40 хв. ОСОБА_1 на автодорозі Піківець-Гереженівка, Уманського району, Черкаської області керуючи автомобілем CITROEN BERLINGO, д.н.з. НОМЕР_1 , на перехресті нерівнозначних доріг, виконуючи поворот праворуч, при виїзді з перехрестя опинився на смузі зустрічного руху та здійснив зіткнення з автомобілем VOLKSWAGEN TIGUAN, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , яка рухалася по головній дорозі, в результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.Постановою Уманського міськрайонного суду від 15.05.2024, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 було визнано винним за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності. Вказане ДТП водій ОСОБА_1 вчинив у неповнолітньому віці, а саме в 16 років та на момент ДТП останній не мав страхового полісу цивільної відповідальності наземних транспортних засобів. ФГ «Зозуля» у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не мав страхового полісу, надіслало повідомлення в Моторне (Транспортне) страхове бюро України та повідомило про настання страхового випадку. МТСБУ здійснило огляд та оцінку пошкодженого автомобіля VOLKSWAGEN TIGUAN, д.н.з. НОМЕР_2 . Згідно звіту № А04-26 від 08.05.2024 року вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля VOLKSWAGEN TIGUAN, д.н.з. НОМЕР_2 ФГ «Зозуля» внаслідок ДТП на 08.05.2024 року складає 541 420, 28 грн. Страховий ліміт за шкоду завдану майну становить 160000 грн. Відповідно до платіжної інструкції № 913047 від 11.06.2024 року МТСБУ виплатило ФГ «Зозуля» страховий ліміт в сумі 160 000 грн. за завдання матеріальної шкоди внаслідок пошкодження автомобіля в результаті ДТП. В зв`язку з чим для повного відшкодування завданої шкоди, позивач просить стягнути з відповідачів різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, тобто суму 381420,28 грн.(541420,28 грн. -160000 грн.). Крім того, ФГ «Зозуля» завдана і моральна шкода, оскільки внаслідок винних дій ОСОБА_1 , в результаті ДТП автомобіль з 07.04.2024 року перебуває в несправному стані, не використовується ФГ «Зозуля» в господарських цілях. ОСОБА_1 по цей час в добровільному порядку не відшкодував завдану шкоду, у зв`язку з чим засновник ФГ «Зозуля» переніс і продовжує до цього часу переносити надзвичайне психологічне навантаження, адже внаслідок ДТП ФГ «Зозуля» тимчасово на невизначений час втратило одиницю техніки, яка надзвичайно важлива під час здійснення господарської діяльності, тим паче в весняно-літні місяці. ФГ «Зозуля» було позбавлене можливостей реалізації своїх звичок і бажань, що потребувало від засновника додаткових зусиль для організації господарського процесу та побуту. І це все завдало ФГ «Зозуля» непоправної моральної травми, душевних страждань, поставило ФГ у скрутне матеріальне становище. Таким чином, крім матеріальної шкоди, позивач просить стягнути з відповідачів моральну шкоду в розмірі 20000 гривень та судові витрати.

Ухвалою судді від 02.09.2024 у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз`яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позивачу направлено копію ухвали про відкриття провадження, а відповідачам копію ухвали та копію позову з додатками рекомендованим повідомленням.

Рекомендоване повідомлення вручене відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 20.09.2024 року.

22.10.2024 на адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги визнав в повному обсязі, зокрема щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди в розмірі 401420,28 грн. та зазначає, що він є діючим військовослужбовцем, учасником бойових дій (посвідчення НОМЕР_3 від 26.04.2016), тому звільнений від сплати судового збору.

Станом на 12.11.2024 від відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відзив на адресу суду не надійшов.

Вивчивши матеріали справи судом встановлено, що 07.04.2024 р. о 09 год. 40 хв. відповідач ОСОБА_1 , на автодорозі Піківець-Гереженівка Уманського району Черкаської області керуючи автомобілем CITROEN BERLINGO, д.н.з. НОМЕР_1 , на перехресті нерівнозначних доріг, виконуючи поворот праворуч, при виїзді з перехрестя опинився на смузі зустрічного руху та здійснив зіткнення з автомобілем VOLKSWAGEN TIGUAN, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , яка рухалася по головній дорозі. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15.05.2024 р. відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і застосовано відносно нього захід впливу у вигляді попередження, оскільки він є неповнолітнім.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Частиною 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 4 ст.82 ЦПК України обставини, визнані судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Крім того, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою.( ч. 6 ст. 82 ЦПК України).

Таким чином, вина відповідача ОСОБА_1 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 07.04.2024 р., встановлена постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15.05.2024р. та сторонами не оспорюється.

Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Судом встановлено, що на момент ДТП, водій ОСОБА_1 не мав страхового полісу цивільної відповідальності наземних транспортних засобів.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , автомобіль VOLKSWAGEN TIGUAN, д.н.з. НОМЕР_2 зареєстрований за ФГ «Зозуля».

Згідно відповіді Моторно(транспортного) страхового бюро України № 3-01б/27845 від 03.07.2024, про прийняте рішення на запит ФГ «Зозуля», встановлено, що Моторне(транспортне) страхове бюро України(МТСБУ) розглянуло справу щодо відшкодування шкоди, завданої ФГ «Зозуля» в результаті дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), яка мала місце 07.04.2024 за участю транспортного засобу марки VOLKSWAGEN, д.н.з. НОМЕР_2 . Відповідно до п. 41.1 ст. 41 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ прийняло рішення про виплату ФГ «Зозуля» відшкодування шкоди в розмірі 160000,00 грн.

Відповідно до платіжної інструкції № 913047 від 11.06.2024 року МТСБУ виплатило ФГ «Зозуля» страховий ліміт в сумі 160 000 грн. за завдання матеріальної шкоди внаслідок пошкодження автомобіля в результаті ДТП.

Відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ повністю виконали свої зобов`язання щодо страхової виплати.

Відповідно до вимог ст.7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» у випадку завдання збитку проведення незалежної оцінки є обов`язковим.

Визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (з відповідним змінами).

Зазначена правова позиція визначена в постанові Верховного Суду у складі палати Касаційного цивільного суду у справі № 753/21177/16-ц від 19.09.2018 р.

Відповідно до звіту № А04-26 про оцінку автомобіля VOLKSWAGEN TIGUAN, реєстраційний номер НОМЕР_2 від 08.05.2024 р., вартість відновлювального ремонту КТЗ VOLKSWAGEN TIGUAN, реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 541420,28 грн..

Таким чином, відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на користь позивача підлягає стягненню з відповідачів різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) в розмірі 381 420, 28 гривень.

Щодо вимоги позивача про стягнення моральної шкоди з відповідачів в розмірі 20000 гривень суд зазначає наступне.

Нормами ст. 23 ЦК України встановлено право юридичної особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів.

У відповідності до ч. 1 ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода юридичної особи полягає, зокрема у приниженні її ділової репутації.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

При цьому, чинне законодавство не містить також визначення поняття ділової репутації юридичної особи, оскільки воно є морально-етичною категорією й одночасно особистим немайновим благом, якому закон надає значення самостійного об`єкта судового захисту(ст.. 201 ЦК України).

Під діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка їх підприємницької діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин. Ділова репутація має свою вартість(гудвіл) та є однією з складових ринкової вартості юридичної особи.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.06.1986 року у справі «Ван Марле та інші проти Нідерландів» визначено, що «гудвіл» - це накопичені нематеріальні активи підприємства, що охоплюють її найменування, репутацію, ділові зв`язки, товарні знаки та інше.

Таким чином, юридична особа так само, як і фізична, має право на спростування недостовірної інформації і право на недоторканність ділової репутації.

Представник позивач вказував, що ФГ «Зозуля» завдано моральну шкоду, яка полягає у негативних наслідках майнового характеру, у моральних стражданнях та переживаннях через пошкодження власного майна, неможливість тривалий час користуватись автомобілем, погіршення його технічного і естетичного стану.

Однак, враховуючи недоведеність завдання позивачу, яким є юридична особа, моральної шкоди, що полягає у приниження ділової репутації, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди не підлягають до задоволення.

Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди завданої неповнолітньою особою ОСОБА_1 . Співвідповідачами позивач зазначив ОСОБА_2 , який є батьком неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , яка є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та просив стягнути завдану шкоду із неповнолітнього відповідача, а у разі відсутності у нього майна, із матері та батька неповнолітнього, оскільки обов`язок по відшкодуванню шкоди, покладається на його батьків.

Відповідно до ст. 1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.

Загальне правило про самостійну відповідальність неповнолітнього за завдану ним шкоду має виняток - обов?язок батьків (усиновлювачів) або піклувальника відшкодувати завдану шкоду в разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування, їхня відповідальність має додатковий (субсидіарний) характер. Субсидіарність даної відповідальності полягає в тому, що основна вимога про відшкодування завданої шкоди пред`являється до неповнолітнього; додаткова вимога пред`являється до батьків (усиновлювачів) або піклувальника неповнолітнього, лише у разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Субсидіарна відповідальність за неповнолітнього покладається на обох батьків за принципом рівної дольової відповідальності незалежно від того, проживають вони разом чи окремо.

Обов`язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди (ч. 3 ст. 1179 ЦК України).

На момент пошкодження належного позивачу автомобіля, відповідачу ОСОБА_1 виповнилося 16 років, він є неповнолітньою особою та відповідно до інформаційної довідки № 389137694 від 31.07.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності не нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, за фізичною особою ОСОБА_1 жодного нерухомого майна не зареєстровано, тому на відповідачів ОСОБА_2 (батька) та ОСОБА_3 (мати) покладається додатковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду в разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування матеріальної шкоди, завданої неповнолітнім ОСОБА_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, у відзиві відповідач ОСОБА_2 просив звільнити його від сплати судового збору посилаючись на п.12, 13 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», однак вказана норма закону дає підстави для звільнення від сплати судового збору учасникам бойових дій, у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків. В зв`язку з чим, в даному випадку відсутні підстави для звільнення відповідача ОСОБА_2 від сплати судового збору.

Позивачем підтверджено понесення судових витрат на оплату судового збору в розмірі 6021,30 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Предметом судового розгляду були позовні вимоги з ціною позову в розмірі 401420,28 грн. За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та до стягнення підлягає матеріальна шкода в сумі 381420,28 грн., що складає близько 90,5 % від ціни позову. За таких обставин на підставі ч. 3 ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 5721,30 грн. солідарно.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 988, 1166, 1187, 1188, ст. ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Фермерського господарства «Зозуля» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН НОМЕР_5 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Фермерського господарства «Зозуля» (ЄДРПОУ, юридична адреса: Черкаська область, Уманський район, с. Доброводи, вул. Східна, 1) матеріальну шкоду в розмірі 381420 (триста вісімдесят одну тисячу чотириста двадцять) гривень 28 копійок та 5721 (п`ять тисяч сімсот двадцять одну) гривню 30 копійок в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору, а у разі відсутності у неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , майна, достатнього для відшкодування шкоди та судових витрат, стягнути в частці, якої не вистачає, або повністю з батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_6 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) та матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( РНОКПП НОМЕР_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) солідарно.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий В.Л. Гудзенко