Рішення

від 11.11.2024 по справі 752/8563/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/8563/23

Провадження № 2-др/752/123/24

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11.11.2024 року Голосіївський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді - Мазура Ю.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Бєляєвої К.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРЯД.ОК» - адвоката Верхогляда Михайла Леонідовича, про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРЯД.ОК. Управління нерухомістю» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Голосіївського районного суду м. Києва знаходилася вказана вище цивільна справа. Відповідно до рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18.07.2024 року позовні вимоги Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРЯД.ОК. Управління нерухомістю» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволено.

У серпні 2024 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРЯД.ОК» - адвокат Верхогляд Михайло Леонідович, звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРЯД.ОК. Управління нерухомістю» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, зазначивши, що позивачем у зв`язку із розглядом вказаної справи понесено витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

У серпні 2024 представником заявника ОСОБА_1 подано до суду заперечення, в яких зазначено, що остання зазначає, що заявником не було враховано складність справи і ним значно завищені ринкові ціни адвокатських послуг. Тому заувжив, що вважає зазначені заяником витрати на правничу допомогу не відповідними базовим критеріям, як то: дійсність, обгрунтованість, розумність, реальність, пропорційність, співмірність.

Дослідивши заяву представника відповідача про розподіл судових витрат та матеріали цивільної справи №752/9127/18, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, щорішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18.07.2024 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРЯД.ОК. Управління нерухомістю» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРЯД.ОК. Управління нерухомістю» (ідентифікаційний код: 42443871, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 59) заборгованість у загальному розмірі 52856 (п`ятдесят дві тисячі вісімсот п`ятдесят шість) грн. 61 коп. за період з 01.03.2020 по 28.02.2023, з яких: 50188 (п`ятдесят тисяч сто вісімдесят вісім) грн. 50 коп. - заборгованість з оплати за житлово-комунальні послуги, послуги з управління по утриманню квартири АДРЕСА_2 ; 2042 (дві тисячі сорок дві) грн. 50 коп. - інфляційне збільшення, 625 (шістсот двадцять п`ять) грн. 61 коп. - 3% річних. Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРЯД.ОК. Управління нерухомістю» (ідентифікаційний код: 42443871, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 59) судовий збір у розмірі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) грн 00 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРЯД.ОК. Управління нерухомістю» (ідентифікаційний код: 42443871, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 59) судовий збір у розмірі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) грн 00 коп.

При ухваленні рішення, судом не вирішувалось питання щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені позивачем. В позовній заяві зазначено про те, що ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» понесе витрати на оплату послуг з професійної правничої (правової) допомоги у розмірі 10500 (десять тисяч п`ятсот) гривень.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.3 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно ст.246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.2 ст.141 ЦПК України. Разом із тим, у частині 3 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям, суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.2 ст.141 ЦПК України, визначені також положеннями частин 4, 5, 9 ст.141 ЦПК України.

При визначенні суми відшкодування вказаних витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження №61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року в справі №201/14495/16-ц (провадження №61-22962св19).

В обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 грн. до матеріалів справи надано копії наступних документів: договір про надання професійної правничої (правової) допомоги від 02.05.2024 року, укладений між ТОВ «ПОРЯД.ОК» та адвокатом Верхоглядом М.Л.; копію довіреності від 02.05.2024 року, якою ТОВ «ПОРЯД.ОК» уповноважує адвоката Верхогляда М.Л. представляти інтереси довірителя в усіх державних органах; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 001015 від 14.09.2020, корпію акту прийому-передачі послуг № 01/07 від 26.07.2024 за договором № 020524 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 02.05.2024, з якого вбачається, що адвокат Верхогляд М.Л. надав ТОВ «ПОРЯД.ОК» наступні юридичні послуги: проведення зустрічі з клієнтом, ознайомленні з наданими клієнтом документами, надання консультації рамках зустрічі щодо вирішення даної справи узгодження правової позиції, відшкодування витрат на виїзну консультацію до ТОВ «ПОРЯД.ОК» (в тому числі транспортні витрати), витрати на телекомунікаційний зв`язок у розмірі 2500,00 грн; складання позовної заяви про стягнення заборгованості, формування пакету документів та подача до суду позовної заяви з додатками, відправлення рекомендованим листом через відділення АТ «Укрпошта» позовної заяви на ім`я суду, копіювання та/або друк копій документів формату А4, включаючи гонорар успіху адвоката у розмірі 7500,00 грн.

Копію платіжної інструкції № 3367 від 29.07.2024 року про сплату ТОВ «ПОРЯД.ОК» - ФОП Верхогляд М.Л. за юридичні послуги у розмірі 10000 грн.

Надання доказів про факт та розмір витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

У постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18 визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п. 61 постанови).

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Суд враховує критерії, які застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Велика Палата Верховного Суду від 07 липня 2021 року в справі №910/12876/19.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.10.2021 № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 17.01.2024 у cправі №910/2158/23.

Враховуючи особливості предмета спору, ціну позову 52856,61 гривень, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, складність справи, яка є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, час, який був необхідний для вчинення дій та надання послуг, зазначених в акті про отримання правової допомоги від 26.07.2024, виходячи з критеріїв їх виправданості, розумності їх розміру та співмірності з позовом та складністю справи, суд приходить до висновку про те, що заява представника позивача підлягає до часткового задоволення, у зв`язку з чим з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ПОРЯД.ОК» підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн., що відповідатиме критеріям виправданості, розумності та справедливості.

Керуючись ст.ст. 259, 260 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРЯД.ОК» - адвоката Верхогляда Михайла Леонідовича, про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРЯД.ОК. Управління нерухомістю» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРЯД.ОК» (ЄДРПОУ: 42443871, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул Жилянська, 59) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

В іншій частині заявлених вимог - відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено 11.11.2024.

Суддя: Ю.Ю. Мазур