Рішення

від 03.07.2024 по справі 752/8532/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/8532/21

Провадження № 2/752/411/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03 липня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.

за участі секретаря судового засідання Ахмеяна Б.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у приміщенні суду в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» про визнання недійсними умов договору,

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання недійсним кредитного договору до ТОВ «ФК «Гелексі».

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що 09.01.2021 року ним оформлено заявку на отримання кредиту на офіційному веб-сайті МФО «Cashinskiy» ,який належить відповідачу ТОВ «Гелексі» та отримав кредит в розмірі 5000 грн. Зазначає, що зобов`язання перед відповідачем були виконані в повному обсязі, однак через деякий час йому почали надходити повідомлення про невиконання зобов`язання перед відповідачем. Звернувшись до відповідача з запитом про надання кредитного договору та інформацію щодо заборгованості позивача, відповіді від ТОВ «Гелексі» не отримав. Посилаючись на ст. 11 Закон України « Про електронну комерцію» зазначав, що електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір , відповіді про прийняття цієї позиції в порядку, зокрема надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону. Однак, за твердженням позивача він ані фізично, ані накладенням ЕЦП не підписував жодного кредитного договору, а також заяви про прийняття такої пропозиції в електронній формі. Крім того, відповідач відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», а також Закону України «Про споживче кредитування» не передавав позивачу примірник договору у письмовій формі.

01.01.2024 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

29.01.2024 року відповідачем ТОВ «ФК «Гелексі» подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого ТОВ «ФК «Гелексі» заперечували проти заявлених позовних вимог, просили відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

23.02.2024 року Голосіївським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні 03.07.2024 року позивач відсутній, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутності, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач ТОВ «ФК «Гелексі» явку свого представника у судове засідання не забезпечили, просили розглядати справу за їх відсутності та відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

За змістом ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Судом установлено, що 09 січня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Гелексі» з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем укладено електронний договір позики № 207196.

Згідно з пунктом 1.1. договору позики позикодавець надає позичальнику у позику, а позичальник зобов`язується повернути позику, проценти та комісійну винагороду за користування позикою у відповідності до умов договору, в національній грошовій одиниці України - гривні, в сумі та строк, визначений договором позики.

Підпунктом 1.5.1 договору позики визначена сума позики - 5 000,00 грн.

Відповідно до умов пункту 1.5.2 плата за користування позикою за траншем №1 встановлюється у вигляді фіксованих процентів та складає 1.1%, в день від початкового розміру позики за траншем №1 відповідно п.1.5.1. Договору;

Крім того, пунктом 1.5. договору позики сторонами погоджена плата за користування позикою у вигляді:

Орієнтовна реальна річна процентна ставка позики за траншем №1 для споживача на дату укладання договору становить 401,50%;

Орієнтовна загальна вартість позики за траншем №1 для споживача на дату укладання Договору становить 1485, 0 грн.;

Позика за траншем №1 надається позичальнику в сумі, що зазначена в пп. 1.5.1 Договору в безготівковій формі;

Нарахування процентів за Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою;

Плата за користування позикою за цим Договором встановлюється у вигляді процентів та складає 3,0 % в день від загального розміру невідновлювальної кредитної лінії відповідно п. 1.9 Договору.

Строк повернення позики за траншем №1 - 05 лютого 2021 року.

За змістом пункту 3.2 договору позики сторони домовилися, що повернення позики та сплата плати за користування позикою здійснюється згідно графіка платежів, який є невід`ємною частиною договору позики та розміщується в Особистому кабінеті.

Пунктами 2.1.3 та 4.3 договору позики сторони обумовили, що у разі порушення строку повернення позики за кожним окремим траншем, встановленого цим Договором та всіма Додатковими угодами до нього, позикодавець має право отримувати плату за користування позикою відповідно до вимог п. 1.7. цього Договору; у випадку прострочення терміну платежу зі сплати заборгованості за позикою за траншем №1 та/або іншими траншами за цим договором, позичальник зобов`язаний сплатити позикодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми простроченого платежу.

За змістом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі.

З матеріалів справи вбачається, що умови договору позики погоджені сторонами до його укладення, викладені в тексті договору позики у спосіб, що не допускає їх подвійного тлумачення, всі суми у їх грошовому вимірі, зобов`язання щодо сплати яких бере на себе позичальник, відображені у Графіку платежів, що є невід`ємною частиною договору позики. Зазначені документи зберігаються в особистому кабінеті позивача, як позичальника на сайті відповідача, до якого останній має постійний доступ.

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача, про те, що укладення договору позики на визначених у ньому умовах є результатом вільного волевиявлення сторін, в тому числі, позивача, шляхом вчинення свідомих дій та не суперечить вимогам чинного законодавства.

Як вбачається з договору позики, в розділі «реквізити та підписи сторін» під реквізитами позикодавця містяться електронні дані у вигляді «2е1d2d0e873e8b02» в електронній формі, які відповідають ініціалам та прізвищу директора ТОВ «ФК «Гелексі» та призначені для його ідентифікації.

У розділі «реквізити та підписи сторін» договору позики під реквізитами позичальника містяться електронні дані у вигляді «9xzw5gfq», введені позивачем у відповідне вікно на сторінці сервісу, які призначені для ідентифікації позивача.

Наведені електронні дані позивача та відповідача відповідають вимогам до електронного підпису, встановленим ст. 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис», а також вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» щодо підписів у сфері електронної комерції.

Оскільки ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» допускає використання під час вчинення електронних правочинів як електронного цифрового підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором, так і електронного підпису, доводи позивача про те, що він не накладав свій ЕЦП на підписання кредитного договору є безпідставними та не спростованими останнім.

Поданою відповідачем копією електронного договору позики підтверджується наявність у його тексті електронних підписів позивача та відповідача.

Через особливість укладення договору позики в електронній формі, тобто з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», яке здійснюється дистанційно, виключається прямий контакт позичальника з позикодавцем та можливість спонукання позичальника до укладення договору, застосування до позичальника фізичного чи психологічного тиску, встановлення тяжких для позичальника обставин, які можуть впливати на волевиявлення останнього.

Згода позивача з умовами надання позики на погоджених умовах та встановленням з відповідачем правових відносин підтверджена тією обставиною, що після отримання від ТОВ «ФК «Гелексі» суми позики на власну банківську картку, позивачем не здійснено зворотного переказу коштів відповідача як помилково одержаних.

Оспорюваними умовами договору позики не порушуються права позивача, виключно у захисті яких полягає завдання цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Договір позики не містить будь-якої відповідальності позивача за порушення ним грошового зобов`язання, наявність якої могла б бути розцінена як встановлення жорстких обов`язків споживача в розумінні пункту 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживача».

В свою чергу, встановлення процентів та комісії, в тому числі у підвищеному розмірі, є платою за користування чужими грошовими коштами, в тому числі понад погоджені сторонами терміни (строки), і не є в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів» компенсацією за невиконання зобов`язань за договором.

Таким чином, умови договору позики не призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позивача і не є несправедливими. Принцип рівності сторін не порушений укладанням договором позики.

Сам по собі факт неможливості позивача виконати свої зобов`язання за договором позики з повернення суми позики не може бути підставою для висновку про визнання кредитного договору недійсним. Наразі, підстави, з яких позивач просить розірвати договір позики, відсутні.

Оскільки оспорюваний позивачем договір позики не суперечить нормам чинного законодавства України, а також зважаючи на те, що оспорюваним договором позики не порушуються права позивача, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статями 11, 203, 215, 233, 509, 526, 610 - 612, 1046, 1048 ЦК України, статями 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,

ухвалив:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» про визнання недійсними умов договору, відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя К.Г. Плахотнюк