Ухвала

від 06.11.2024 по справі 757/45963/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/45963/24-к

пр. 1-кс-39687/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.10.2023 в рамках кримінального провадження № 42023000000001003 від 20.06.2023,

ВСТАНОВИВ:

У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 в порядку ст. 174 КПК України, у вимогах якого просить скасувати арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.10.2023 у справі №757/45955/23-к, а саме скасувати арешт з грошових коштів у сумі 28 900 доларів США, 3 450 Євро, які належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Мотивуючи зазначене клопотання, заявник вказує, що арешт майна накладено необґрунтовано, без всебічного і об`єктивного дослідження всіх обставин по справі, накладений арешт порушує право на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном. До того ж, при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для його арешту.

Окрім того вказує, що прокурором не було наведено жодних доказів необхідності в накладенні арешту на майно, не обґрунтовано зв`язок арештованого майна з кримінальним провадженням, а посилання прокурора на те, що грошові кошти підпадають під ознаки речових доказів як майно, здобуте злочинним шляхом, не відповідає дійсності.

Зазначає, що грошові кошти ОСОБА_4 не відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

У судове засідання адвокат не з`явився. До суду надійшла заява адвоката ОСОБА_3 про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги підтримує, просить задовольнити.

Особа, за клопотанням якої було арештовано майно у судове засідання не з`явився.

До суду прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 подав заяву відповідно до якої просить розглянути клопотання за його відсутності, проти задоволення клопотання заперечує.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 20.06.2023 були внесені до ЄРДР за № 42023000000001003, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 368 КК України.

Вказане кримінальне провадження здійснюється щодо порушень чинного законодавства під час експортних операцій, а саме експорту залізничних рейок через митний кордон України.

19.10.2023 слідчий суддя Печорського районного суду м. Києва ОСОБА_6 розглянув клопотання сторони кримінального провадження - прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 та ухвалою від 19.10.2023 у справі №757/45955/23-к наклав арешт на тимчасово вилучене майно, яке вилучено в ході проведення обшуку 12.10.2023 року у кримінальному провадженні № 42023000000001003 від 20.06.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти у сумі 28 900 доларів США, 3 450 Євро.

Службовими особами ПП «Метекс» в пеpioд з 01.01.2023 здійснено вивезення товару «Рейки залізничні» за кодом УКТ ЗЕД 7302109000 у митному режимі «Експорт». Загальна вага експортного товару становить 3643,6 тон.

Одержувачем вказаного товару с підприємство-нерезидент «PHU Sylwia Brzozowska» - компанія з незначною кількістю виробничих потужностей основним видом діяльності якої є виробництво сталевих куль.

Згідно документів, що подавалися ПП «Метекс» до митного оформлення встановлено, що постачальником вище вказаного товару є ТОВ «Центр промислового ремонту та будівництва» (код ЄДРПОУ 43157696).

B xоді аналізу інформації, що міститься в «ЄРПН» встановлено, що ПП «Метекс» в період з 01.01.2023 здійснює закупівлю брухту за кодом УКТЗЕД 7204499000 у ТОВ «Центр промислового ремонту та будівництва» та ТОВ «Західвторлом» (код ЄДРПОУ 39460216) загальною вагою 3 584,3 тон.

Додатково встановлено, що за кодом товару 7204499000 встановлeно ставку вивізного мита у розмірі 180 EUR за 1 т., поряд з відходами та брухтом ця товарна позиція також включає розрізані на куски рейки, що були у використанні, завдовжки менше як 1,5 м.

Товарна позиція за кодом УКТ ЗЕД 7302109000 не включає рейки, що були у використанні, які класифікуються як брухт товарної позиції 7204 - скручсиірейки, або розрізані рейки завдовжки менше як 1,5 м.

Таким чином посадовими особами ПП "Метекс" (код ЄДРПОУ 31847834) у зв?язку з підміною коду УКТ ЗЕД 7204499000 (брухт) на УКТ ЗЕД 7302109000 (рейки залізничні чорних металів, які використовувалися. довжиною 12,5 метрів) в результаті експортних операцій за період 01.06.2022 по 31.08.2023 року, не сплачено до державного бюджету України митних платежін и сумі 38 925 341,3 грн.

Вказані обставини спростовуються доданими до клопотання матеріалами, а саме Полтавським окружним адміністративним судом визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про визначення коду товару від 04 жовтня 2023 року №КТ-UА209000-0252-2023 в межах адміністративної справи 440/562/24. Вказане рішення залишено в силі Другим апеляційним адміністративним судом.

З вказаних рішень випливає, що при експортних операцій за період 01.06.2022 по 31.08.2023 року уповноваженими особами ПП «МЕТЕКС» було правомірно встановлено код товару УКТ ЗЕД 7302109000 (рейки залізничні чорних металів, які використовувалися. довжиною 12,5 метрів)

У кримінальному провадженні, відомості про яке 20.06.2023 були внесені до ЄРДР за № 42023000000001003, ОСОБА_8 не було повідомлено про підозру, що підтверджується наданим витягом з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості».

Джерело походження арештованих коштів, підтверджуються довідкою про доходи ОСОБА_9 та податковими деклараціями.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Так, метою арешту майна, є визначеною в п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою забезпечення збереження речового доказу у кримінальному провадженні.

Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За таких обставин, відсутні відомості вважати, що арештоване майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України і є безпосередньо предметом кримінального правопорушення що розслідується.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Разом з тим, слідчому судді не надано доказів та не доведено існування правових підстав для подальшого збереження арешту майна, та відсутніми ризиками які слугували підставами для накладення арешту на майно.

Окрім цього, є слушними доводи заявника про те, що прокурором необґрунтовано зв`язок арештованого майна з кримінальним провадженням, а посилання прокурора на те, що грошові кошти підпадають під ознаки речових доказів як майно, здобуте злочинним шляхом не знаходить свого підтвердження.

За таких обставин, слідчий суддя знаходить обґрунтованими доводи заявника, що лягли в основу підстав для скасування арешту майна.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься верховенство права, законність та недоторканність права власності.

Статтями 7, 16 КПК України визначено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Враховуючи вказане, клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.174, 309 КК України,

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.10.2023 в рамках кримінального провадження № 42023000000001003 від 20.06.2023 - задовольнити.

Скасувати арешт майна накладений на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.10.2023 у справі №757/45955/23-к, на грошові кошти у сумі 28 900 доларів США, 3 450 Євро, які належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1