СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
ун. № 759/4315/24
пр. № 2/759/2518/24
11 листопада 2024 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Твердохліб Ю.О.
за участю секретаря судового засідання Вінцковської О.І.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2024 року позивача ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у якому просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 3 075,78 грн - вартість спожитої електричної енергії, 1 413,17 грн - 3% річних та інфляційної складової, 3 028,00 грн - судового збору.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що за адресою: АДРЕСА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , за яким постачалась електроенергія до 01.01.2019 року ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ". З 01.01.2019 року ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" є оператором системи розподілу, здійснює ліцензійну діяльність виключно щодо розподілу (передачі) електричної енергії та у своїй діяльності керується чинним законодавством України. За результатами аналізу оплат з`ясовано, що відповідачі користувалися послугами, але не в повному обсязі виконували зобов`язання по сплаті заборгованості, внаслідок чого заборгованість на контрольних покажчиках 03578 кВт*год. складає 3 075,78 грн. Також вважає, що підлягає стягненню 3% річних та інфляційна складова у розмірі 1 413,17 грн. Станом на 01.02.2024 року заборгованість не сплачена, у зв`язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.
Процесуальні дії
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2024 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. (а.с. 33-34).
Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 05.03.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 36).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 27.05.2024 року витребувано докази у справі (а.с. 50-51).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 11.07.2024 року замінено відповідача у справі на відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (а.с. 80-81).
В судове засідання представник позивача ОСОБА_3 не з`явився, направив до суду заяву, у якій просив розглядати справу без його участі позов підтримує та просить задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відзив на позовну заяву у встановлений строк не надали, в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені шляхом направлення кореспонденції на адресу реєстрації, причини неявки суду невідомі. За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачів направлялась ухвала про заміну відповідачів, позовна заява з додатками та повістка, які повернулись з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 86, 87, 94, 95).
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.
Враховуючи те, що сторони до судового засідання не з`явились, суд, керуючись ч.2 ст.247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, керуючись вимогами ст.ст.130, 280 ЦПК України вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши докази в справі у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно п. 1 Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 року № 562 врегульовані відносини між громадянами та енергопостачальниками. Правила обов`язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено, що згідно витягу з реєстру територіальної громади м.Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 станом на 13.06.2024 року значаться зареєстрованими ОСОБА_1 з 17.05.1988 року та ОСОБА_2 з 05.11.1991 року (а.с. 65).
Квартира за адресою: АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована 1/3 за ОСОБА_4 , яка померла, 1/3 за ОСОБА_5 , 1/3 ОСОБА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 395184675 від 17.09.2024 року (а.с. 89).
Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права
Позивачем надавались послуги з постачання електричної енергії, доказів протилежного відповідачем надано не було, як і не було надано доказів фактичного неотримання послуг або непроживання відповідача у квартирі.
Взаємовідносини між побутовим споживачем електричної енергії та енергопостачальною організацією регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 № 1357, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.
Зокрема, відповідно до ст. 3 Закону України «Про електроенергетику» відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Взаємовідносини між громадянами (фізичними особами - споживачами електричної енергії) та енергопостачальниками, в тому числі порядок укладення договорів та порядок розрахунків за спожиту електричну енергію, регулюються відповідно до Правил користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р. № 1357.
Пунктом 19 Правил користування електричною енергією для населення передбачено, що розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показань приладів обліку.
Згідно п. 20 Правил користування електричною енергією для населення, розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Пунктом 42 Правил користування електричною енергією для населення, передбачає, що споживач електричної енергії зобов`язаний: оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є користувачами послуг, наданих позивачем, проте належним чином не здійснювали оплату за спожиту електричну енергію, що підтверджується розрахунком заборгованості, згідно якого за особовим рахунком № НОМЕР_1 станом на 01.02.2024 року складає 3 075,78 грн (а.с. 14-21).
Зважаючи на те, що відповідачі є споживачами послуг та повинні були здійснювати оплату таких послуг на рахунок ПАТ «ДТЕК Київські електромережі», однак, вчасно та регулярно платежі не сплачували, що призвело до утворення заборгованості, а тому така заборгованість підлягає стягненню в примусовому порядку.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що між позивачем та відповідачами існують грошові зобов`язання, строки сплати яких відповідачеами порушуються, наявна заборгованість підлягає стягненню з урахуванням трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань (правовий висновок у справі ВСУ № 6-68цс12).
Таким чином, з відповідачів на користь позивача підлягає стягнення заборгованість за спожиту електроенергію в розмірі 3 075,78 грн, а також 3% річних та інфляційної складової у розмірі 1 413,17 грн за період з лютого 2021 року по січень 2024 року.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн.
Що стосується витрат на правничу допомогу, то представник позивача має право подати відповідні докази протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, оскільки у позовній заяві наводився попередній розрахунок витрат, а також до закінчення розгляду справи, останній звернувся з заявою в якій зазначив, що відповідні докази будуть надані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 259, 264, 265, 279 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" вартість спожитої електричної енергії у розмірі 3 075,78 грн - вартість спожитої електричної енергії, 1 413,17 грн - 3% річних та інфляційної складової, а всього 4 488 (чотири тисячі чотириста вісімдесят вісім) гривень 95 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок.
За письмовою заявою відповідача, поданою до суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення, заочне рішення може бути переглянуто.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Учасники справи:
Позивач: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», ЄДРПОУ 41946011, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП невідомий, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Текст рішення складено 11.11.2024 року.
Суддя Ю.О. Твердохліб
Суд | Святошинський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.11.2024 |
Оприлюднено | 14.11.2024 |
Номер документу | 122961773 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Святошинський районний суд міста Києва
Твердохліб Ю. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні