Рішення

від 07.11.2024 по справі 149/1717/24

ХМІЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 149/1717/24

Провадження №2/149/607/24

Номер рядка звіту 59

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.11.2024 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого Павлюк О. О

за участі секретаря Олійник І. С.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Хмільник матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Хмільницької державної нотаріальної контори тимчасово обов`язки якої виконує обов`язки Перша вінницька державна нотаріальна контора про визнання бездіяльності нотаріуса незаконною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 зверувся з позовом до Хмільницької державної нотаріальної контори тимчасово обов`язки якої виконує обов`язки Перша вінницька державна нотаріальна контора про визнання бездіяльності нотаріуса незаконною та зобов`язання вчинити дії.

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 , після смерті якого залишилось спадкове майно, яке позивач має намір успадкувати, в зв`язку із чим звернувся до Хмільницької державної нотаріальної контори, де на піставі вказаної заяви було заведено спадкову справу за номером 197/2022. Оскільки у позивача відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно, він звернувся до нотаріальної контори із письмовою заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину, а також витребування відповідних документів. Вказана заява була направлена позивачем рекомендованим листом та отримана відповідачем 05.03.2024, однак до цього часу відповідь не надійшла. За таких обставин позивач просить визнати незаконною відмову державного нотаріуса у видачі постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину , а також зобов`язати вчинити дії щодо видачі йому свідоцтва на спадщину після смерті його батька ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 03.06.2024 року у даній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву. Відзив на позовну заяву не подано.

03.10.2024 ухвалою суду закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Сторони в судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись завчасно та належним чином. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивача. Позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (копія на а.с. 8) та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (копія на а.с. 7) підтверджено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Хмільник Вінницької області помер батько позивача - ОСОБА_2 .

У статті 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (ч.ч. 1, 2 ст.1269 ЦК України).

Свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених частиною другою статті 1270, статтею 1276 ЦК України, - не раніше зазначених у цих статтях строків (пункт 4.9 Порядку №296/5).

Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена (пункт 4.10 Порядку №296/5).

Свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів (пункт 4.12 Порядку №296/5).

Відповідно до статті 43 Закону України «Про нотаріат» не допускається вчинення нотаріальної дії у разі відсутності осіб - її учасників або їх уповноважених представників. При вчиненні нотаріальної дії нотаріуси, посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії. Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншим документом, що посвідчує особу, передбаченим Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", національним паспортом іноземця або документом, що його замінює, посвідченням особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідченням, виданим за місцем роботи фізичної особи. Посвідчення водія, особи моряка, члена екіпажу, особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи, не можуть бути використані громадянином України для встановлення його особи під час укладення правочинів. При вчиненні нотаріальної дії нотаріуси, посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, також перевіряють дійсність документів за Єдиним державним демографічним реєстром, якщо документи були оформлені із застосуванням засобів цього Реєстру.

У частинах першій, третій статті 78 Закону України «Про нотаріат» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що нотаріус, посадова особа органу місцевого самоврядування засвідчують справжність підпису на документах, зміст яких не суперечить законові, і які не мають характеру угод та не містять у собі відомостей, що порочать честь і гідність людини. Нотаріус, посадова особа органу місцевого самоврядування, засвідчуючи справжність підпису, не посвідчують факти, викладені у документі, а лише підтверджують, що підпис зроблено певною особою.

Таким чином, при вчиненні нотаріальної дії нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулись за вчиненням нотаріальної дії. Встановлення особи здійснюється за паспортом або іншим документом, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії. Для нотаріуса встановити особу означає впевнитись, що перед ним дійсно та особа, яка зазначена в паспортному або іншому документі, поданому нею нотаріусу. Процедура встановлення особи передбачає ознайомлення нотаріуса з відповідним документом в присутності особи, яку необхідно встановити.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 28.09.2022 в справі № 520/8593/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України "Про нотаріат" при посвідченні правочинів і вчиненні інших нотаріальних дій у випадках, передбачених законодавством, нотаріусом перевіряється справжність підписів учасників правочинів та інших осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії.

З копії спадкової справи № 197/2022 (копія на а.с. 45-65) судом встановлено, що 28.10.2022 від ОСОБА_1 до Хмільницької державної нотаріальної контори надійшла письмова заява, в якій він повідомляє про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_2 .

04.11.2022 державним нотаріусом Хмільницької державної нотаріальної контори Пугачу Олександру Борисовичу було направлено лист, в якому вона повідомила, що його заява про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 отримана та на її підставі заведено спадкову справу № 197/2022. Заявнику роз`яснено про необхідність подати особисто до Хмільницької державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини або надіслати заяву, підпис на якій має бути нотаріально посвідчений. Вказана відповідь в межах предмету спору не оскаржується.

Відповідно до ч. 3 ст 34 Закону України "Про нотаріат" тексти договорів, заповітів, довіреностей, свідоцтв, вимог про нотаріальне посвідчення правочину, вимог про нотаріальне засвідчення справжності підписів учасника під час прийняття ним рішення з питань діяльності відповідної юридичної особи, правочинів про скасування таких вимог, актів про морські протести та протести векселів, перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу (крім тих примірників, що залишаються у справах нотаріуса), а також заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, дублікатів нотаріальних документів, рішень про створення юридичних осіб, рішень органів управління юридичних осіб, актів приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі, актів про передавання нерухомого майна до та із статутних капіталів юридичних осіб, передавальних актів, розподільчих балансів, а також інших документів, визначених законом, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів.

23.11.2022 до Хмільницької державної нотаріальної контори надійшла заява про прийняття спадщини від імені ОСОБА_1 (копія на а.с. 59), яка у графі "Підпис" не містить підпису особи. Також наявна заява від імені ОСОБА_2 (копія а.с. 60), в якій в графі "підпис" міститься підпис та зазначення прізвища, ім`я, по батькові - ОСОБА_1 , підпис у якій не засвідчений нотаріально.

Таким чином, встановлено, що позивачем не виконано вимоги чинного законодавства щодо додержання встановленого порядку вчинення нотаріальних дій, зокрема і тих, на які вказано йому у листі від 04.11.2024.

Вирішуючи існуючий між сторонами спір, суд зазначає, що підпис - це графічний знак або набір знаків, який особа ставить на документі для підтвердження його автентичності, згоди або авторства. Зазвичай підпис розташовується у кінці документа після його основного тексту та відомостей про додатки (у разі їх наявності). Наведене зумовлене тим, що підпис ідентифікує автора і слугує задля підтвердження того, що особа, яка його підписала, ознайомлена із документом і погоджується з його змістом. В юридичному сенсі, підпис є підтвердженням певної дії, угоди чи зобов`язання і надає документу юридичну силу.

Відпоідно до ч. 3 ст. 47 Закону України "Про нотаріат" для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережні виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем.

За встановлених обставин суд вважає, що недотримання позивачем встановленого законодавством порядку звернення до нотаріуса з метою вчинення відповідних нотаріальних дій щодо оформлення права спадкування, зокрема неподання заяви, підпис у якій засвідчений нотаріально, не підтверджує факт порушення його права нотаріусом, оскільки не створює для останнього відповідних юридичних зобов`язань вчиняти дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину або відмову у видачі. Вкзане не спростовано позивачем, оскільки зі змісту позовної заяви очевидно, що ОСОБА_1 особисто до нотаріальної контори не звертався, а заяви направляв лише письмово. Копія спадкової справи також не містить нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_1 , викладеної на спеціальному бланку.

Відповідно до п.п. 2 Глави 13 Наказу Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 зазначеного Закону.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частинами першою та сьомою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки судом не встанволено порушення прав позивача, щодо захисту яких він звернувся до суду.

На підставі ст.ст. 1216, 1218, 1269, 1270 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 3, 10, 15, 60, 88, 209, 213, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 11.11.2024 року

Суддя Павлюк О. О.