Постанова

від 07.11.2024 по справі 947/27382/21

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 947/27382/21

провадження № 51-5274 км 23

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Одеського апеляційного суду від 02 серпня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021163480000730, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт Хлібодарське Біляївського району Одеської області, жителя АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України такого, що судимостей не має,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 360, ч. 2 ст. 360 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Київського районного суду м. Одеси від 26 січня 2023 року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за:

- ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 місяці;

- ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік;

- ч. 1 ст. 360 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік;

- ч. 2 ст. 360 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк на 1 рік 6 місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та покладено виконання обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Вироком Одеського апеляційного суду від 02 серпня 2023 року вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання скасовано та ухвалено новий, яким ОСОБА_7 призначено покарання за:

- ч. 1 ст. 185 КК України у виді арешту на строк на 3 місяці;

- ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців;

- ч. 1 ст. 360 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік;

- ч. 2 ст. 360 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_7 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без змін.

За обставин, встановлених судом та детально викладено у вироку суду першої інстанції ОСОБА_7 визнаний винуватим та засуджений за те, що діючи таємно, з корисливих мотивів, у період з квітня 2021 року по серпень 2021 року систематично на території Київського району м. Одеси зрізав фрагменти розподільчого мідного кабелю зв`язку які належать ТОВ НВП «ТЕНЕТ» (ЄДРПОУ 22485498), переносив їх до безлюдних місць де обпалював, розпоряджаючись тим самим ними на власний розсуд з метою подальшого збуту кольорового металобрухту.

Так, ОСОБА_7 05 квітня 2021 року точний час не встановлений, за адресою: АДРЕСА_2 , за допомогою принесеного з собою предмету схожого на канцелярський ніж, шляхом перерізання телекомунікаційної мережі пошкодив кабель зв`язку ТОВ НВП «ТЕНЕТ», марки КПВ-ВП 5Е, що спричинило тимчасове припинення зв`язку 5 абонентів, а також таємно, з корисливих мотивів, перерізав кабель зв`язку КПВ-ВП 5Е, довжиною 92 м загальною вартістю 694, 60 грн, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Він же 12 квітня 2021 року, точний час не встановлений, діючи повторно, за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом перерізання телекомунікаційної мережі пошкодив кабель зв`язку ТОВ НВП «ТЕНЕТ», марки КПВ-ВП 5Е, що спричинило тимчасове припинення зв`язку 3 абонентів, а також повторно таємно перерізав зазначений кабель довжиною 74 м, загальною вартістю 558, 70 грн, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Він же 18 квітня 2021 року точний час не встановлений, діючи повторно, за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом перерізання телекомунікаційної мережі пошкодив кабель зв`язку ТОВ НВП «ТЕНЕТ», марки КПВ-ВП 5Е, що спричинило тимчасове припинення зв`язку 3 абонентів, а також повторно таємно перерізав зазначений кабель довжиною 73 м, загальною вартістю 551, 15 грн, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Він же 27 квітня 2021 року точний час не встановлений, діючи повторно, за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом перерізання телекомунікаційної мережі пошкодив кабель зв`язку ТОВ НВП «ТЕНЕТ», марки КПВ-ВП 5Е, що спричинило тимчасове припинення зв`язку 4 абонентів та діючи повторно, таємно перерізав зазначений кабель довжиною 88 м, загальною вартістю 664, 40 грн, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Він же 02 травня 2021 року точний час не встановлений, діючи повторно, зайшов за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом перерізання телекомунікаційної мережі пошкодив кабель зв`язку ТОВ НВП «ТЕНЕТ», марки КПВ-ВП 5Е, що спричинило тимчасове припинення зв`язку 6 абонентів та діючи повторно, таємно перерізав зазначений кабель довжиною 82 м загальною вартістю 619, 10 грн, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Він же 12 травня 2021 року точний час не встановлений, діючи повторно, за адресою: АДРЕСА_4 , шляхом перерізання телекомунікаційної мережі пошкодив кабель зв`язку ТОВ НВП «ТЕНЕТ», марки КПВ-ВП 5Е, що спричинило тимчасове припинення зв`язку 5 абонентів та повторно таємно перерізав зазначений кабель довжиною 79 м загальною вартістю 596, 45 грн, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Він же 20 травня 2021 року точний час не встановлений, діючи повторно, за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом перерізання телекомунікаційної мережі пошкодив кабель зв`язку ТОВ НВП «ТЕНЕТ» марки КПВ-ВП 5Е, що спричинило тимчасове припинення зв`язку 7 абонентів та діючи повторно таємно перерізав зазначений кабель зв`язку довжиною 92 м, загальною вартістю 694, 60 грн, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Він же 27 травня 2021 року точний час не встановлений, діючи повторно, за адресою: АДРЕСА_2 , пошкодив кабель зв`язку ТОВ НВП «ТЕНЕТ», марки КПВ-ВП 5Е, що спричинило тимчасове припинення зв`язку 9 абонентів та діючи повторно таємно перерізав зазначений кабель довжиною 85 м загальною вартістю 641, 75 грн, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Він же 06 червня 2021 року точний час не встановлений, діючи повторно, за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом перерізання телекомунікаційної мережі пошкодив кабель зв`язку ТОВ НВП «ТЕНЕТ», марки КПВ-ВП 5Е, що спричинило тимчасове припинення зв`язку 3 абонентів та діючи повторно таємно перерізав зазначений кабель довжиною 94 м загальною вартістю 709, 70 грн, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Він же 10 червня 2021 року точний час не встановлений, діючи повторно, за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом перерізання телекомунікаційної мережі пошкодив кабель зв`язку ТОВ НВП «ТЕНЕТ», марки КПВ-ВП 5Е, що спричинило тимчасове припинення зв`язку 5 абонентів та діючи повторно таємно перерізав зазначений кабель довжиною 85 м, загальною вартістю 641, 75 грн, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Він же 12 червня 2021 року точний час не встановлений, діючи повторно, за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом перерізання телекомунікаційної мережі пошкодив кабель зв`язку ТОВ НВП «ТЕНЕТ», марки КПВ-ВП 5Е, що спричинило тимчасове припинення зв`язку 6 абонентів та діючи повторно таємно перерізав зазначений кабель довжиною 68 м загальною вартістю 513, 40 грн, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Він же 20 червня 2021 року точний час не встановлений, діючи повторно, за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом перерізання телекомунікаційної мережі пошкодив кабель зв`язку ТОВ НВП «ТЕНЕТ» марки КПВ-ВП 5Е, що спричинило тимчасове припинення зв`язку 4 абонентів та діючи повторно таємно перерізав зазначений кабель довжиною 84 м загальною вартістю 634, 20 грн, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Він же 05 липня 2021 року точний час не встановлений, за адресою: АДРЕСА_4 , шляхом перерізання телекомунікаційної мережі пошкодив кабель зв`язку ТОВ НВП «ТЕНЕТ», марки КПВ-ВП 5Е, що спричинило тимчасове припинення зв`язку 5 абонентів та діючи повторно таємно перерізав зазначений кабель довжиною 72 м загальною вартістю 543, 60 грн, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Він же 31 серпня 2021 року точний час не встановлений, діючи повторно, за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом перерізання телекомунікаційної мережі пошкодив кабель зв`язку ТОВ НВП «ТЕНЕТ», марки КПВ-ВП 5Е, що спричинило тимчасове припинення зв`язку 5 абонентів та діючи повторно таємно перерізав зазначений кабель довжиною 76 м загальною вартістю 573, 80 грн, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить змінити вирок апеляційного суду, пом`якшивши призначене ОСОБА_7 покарання і звільнити від його відбування на підставі ст. 75 КК України. Обґрунтовуючи вимоги скарги наводить доводи щодо наявності, на її думку, достатніх підстав та даних про особу засудженого для призначення йому більш м`якого покарання і застосування інституту звільнення від відбування покарання, передбаченого ст. 75 КК України.

Позиції інших учасників судового провадження

Під час касаційного розгляду прокурор вважав доводи касаційної скарги захисника щодо наявності достатніх підстав для застосування положень ст. 75 КК України щодо ОСОБА_7 безпідставними та такими що задоволенню не підлягають. Водночас звертав увагу на те, що судові рішення щодо засудженого підлягають зміні в частині засудження за ч. 1 та ч. 2 ст. 185 КК України, а кримінальне провадження в цій частині закриттю з огляду на викладений в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року в справі № 278/1566/21 висновок про застосування норми права, а саме, Закону № 3886 IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП в розрізі ст. 5 КК України.

Мотиви Суду

Відповідно до положень ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.

При цьому положеннями ч. 2 ст. 433 КПК України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого, виправданого чи особи, стосовно якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру.

Так, у касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 не погоджується з призначеним засудженому покаранням та просить його пом`якшити, змінивши вирок апеляційного суду та застосувавши положення ст. 75 КК України.

Однак такі доводи касаційної скарги захисника колегія суддів вважає необґрунтованими. Як убачається з вироку суду першої інстанції, призначаючи ОСОБА_7 покарання вказаний суд урахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують покарання, якими суд визнав щире каяття у скоєному, визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину. З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що виправлення засудженого можливе без ізоляції від суспільства та призначив покарання із застосуванням інституту звільнення від відбування покарання на підставі положень статей 75, 76 КК України.

Натомість апеляційний суд перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора, яка не погоджувалась із призначеним покаранням та звільненням від його відбування, констатував безпідставність визнання судом першої інстанції обставиною, яка пом`якшує покарання - щире каяття, оскільки зважаючи на поведінку ОСОБА_7 така обставина не знайшла свого об`єктивного підтвердження матеріалами кримінального провадження та мала на меті виключно уникнення справедливого покарання за вчинені злочини, тобто була формальною. Як і не знайшла свого об`єктивного підтвердження матеріалами кримінального провадження обставина, яка пом`якшує покарання - активне сприяння розкриттю злочину.

За вказаних обставин, колегія суддів апеляційного суду виснувала, що виправлення ОСОБА_7 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, а тому застосування ст. 75 КК України не сприятиме виправленню та попередженню вчиненню ним нових злочинів.

З призначеним ОСОБА_7 покаранням за ч. 1 та ч. 2 ст. 360 КК України у виді позбавлення волі погоджується також колегія суддів та вважає, що саме таке покарання буде відповідати ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особі засудженого. Переконливих доводів про необхідність призначення менш суворого покарання ОСОБА_7 та наявності підстав для звільнення від його відбування з випробуванням на підставі ст. 75 КК України у касаційній скарзі захисника не наведено.

Водночас, що стосується призначеного ОСОБА_7 покарання за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. ч. 2 ст. 185 КК України, то колегія суддів звертає увагу на те, що 09 серпня 2024 року набув чинності Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).

У постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року в справі № 278/1566/21 міститься висновок про застосування норми права: «Зміни, внесені Законом № 3886 IX, мають зворотну дію в часі.

У ході з`ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.

Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв`язку з набуттям чинності Законом № 3886 IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння».

Сума неоподатковуваного мінімуму доходів громадян в частині кваліфікації кримінальних правопорушень, у тому числі передбачених ст. 185 КК України, встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України для відповідного року (пункт 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу України соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

ОСОБА_7 визнано винуватим і засуджено, у тому числі за вчинення 14 епізодів крадіжок на території Київського району м. Одеси у період з квітня по серпень 2021 року на суму, яка не перевищувала соціальну пільгу з огляду на встановлений станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2 270 гривень.

Відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України на момент вчинення ОСОБА_7 злочинів, передбачених ст. 185 КК України, вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становила 2 270 гривень (1 135 ? 2 = 2 270), тобто була меншою за розмір, з якого настає кримінальна відповідальність.

За таких обставин у порядку ст. 433 ч. 2 КПК України вирок суду першої інстанції та вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_7 підлягають зміні, шляхом їх скасування в частині засудження за ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 185 КК України і закриття кримінального провадження в цій частині на підставі п. 1-2 ч. 2 ст. 284 КПК України.

При цьому, скасування судових рішень в цій частині не впливає на правильність призначеного ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. ч. 2 ст. 360 КК України і не змінює його, оскільки колегія суддів не знаходить для цього підстав, про що зазначено вище.

Проте, беручи до уваги, що в касаційній скарзі захисник просила змінити вирок апеляційного суду в частині призначеного покарання та застосувати положення ст. 75 КК України, а колегія суддів дійшла висновків про зміну вироку суду першої інстанції і вироку суду апеляційної інстанції та скасування цих судових рішень в частині засудження ОСОБА_7 за ч. 1 ст. ч. 2 ст. 185 КК України і закриття кримінального провадження на підставі п. 1-2 ч. 2 ст. 284 КПК України в цій частині, касаційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 433, 434, 436 - 438, 441, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 задовольнити частково.

Вирок Київського районного суду м. Одеси від 26 січня 2023 року та вирок Одеського апеляційного суду від 02 серпня 2023 року змінити.

Скасувати судові рішення в частині засудження ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 185 КК України та ч. 2 ст. 185 КК України та кримінальне провадження в цій частині закрити на підставі п. 1-2 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Вважати ОСОБА_7 засудженим за ч. 1 ст. 360 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, за ч. 2 ст. 360 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_7 визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. У решті судові рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3