Справа № 583/2360/24
2/583/657/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2024 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого Плотникової Н.Б.
при секретарі Логвиненко Л.М.
розглянувши у судовому засіданні в місті Охтирка в поряду загального позовного провадження цивільну справу за позовом
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості
та за зустрічним позовом ОСОБА_1
до АТ «Сумиобленерго» в особі Філії «Охтирський район електричних мереж» АТ «Сумиобленерго»
про захист права на життя від протиправних і злочинних посягань,
ВСТАНОВИВ:
17.05.2024року досуду надійшлапозовна заява Акціонерноготовариства «Сумиобленерго»в особіФілії «Охтирськийрайон електричнихмереж» АТ«Сумиобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу заборгованості, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сумиобленерго» в особі Філії «Охтирський район електричних мереж» АТ «Сумиобленерго» заборгованість в сумі 76627,99 грн. та судовий збір в сумі 3028,00 грн.
Ухвалою суду від 24.05.2024 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
03.06.2024 р. відповідач ОСОБА_1 подав до суду зустрічну позовну заяву до АТ «Сумиобленерго» в особі Філії «Охтирський район електричних мереж» АТ «Сумиобленерго» про захист права на життя від протиправних і злочинних посягань, в якій просить визнати звернення до суду з позовом відповідача протиправним; визнати його дії щодо підключення поза приладом обліку електроенергії правовим, конституційним; визнати дії відповідача щодо вимоги за його конституційні дії сплатити 76627,99 грн. протиправними; визнати судом право на отримання послуги в постачанні електричної енергії по ціні 1,64 грн. за кіловат; відшкодувати моральну шкоду з відповідача в такій же сумі 76627,99 грн.; визнати судом функціонування НКРЕКП протиправним й злочинним; притягнути до відповідальності голову комісії Грицай щодо злочину вчиненого організованою групою ч. 2 ст. 189 КК України в вимаганні сплатити 76627,99 грн.
Ухвалою суду від 26.06.2024 р. вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТ «Сумиобленерго» в особі Філії «Охтирський район електричних мереж» АТ «Сумиобленерго» про захист права на життя від протиправних і злочинних посягань (№ 583/2360/24 пр. № 2/583/793/24) об`єднати в одне провадження з первісним позовом Акціонерного товариства «Сумиобленерго» в особі Філії «Охтирський район електричних мереж» АТ «Сумиобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (№ 583/2360/24 пр. 2/583/657/24).
Представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) АТ «Сумиобленерго» - Гончарова Т.М. в судовому засіданні первісні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти задоволення зустрічних вимог заперечує, з підстав викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву.
Відповідач (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, в письмовій заяві просить справу розглянути без його участі.
Заслухавши пояснення представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) АТ «Сумиобленерго», вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1ст. 19 ЦПК Українивизначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
У свою чергустаття 124 Конституції Українипередбачає, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою як компетенцію різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського й адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб`єктний склад. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.
Цивільне судочинство здійснюється відповідно доКонституції України, цьогоКодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частини перша та третястатті 3 ЦПК України).
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина першастатті 19 ЦПК України).
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
В зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 просить визнати судом функціонування НКРЕКП протиправним й злочинним, мотивуючи тим, що НКРЕКП протиправно підвищує ціни на комунальні послуги, внаслідок чого мільйони громадян знаходяться за межею бідності, тим самим знищуючи український народ.
Таким чином, фактично має місце спір із суб`єктом владних повноважень - НКРЕКП щодо оскарження його рішень та дій в частині підвищення тарифів на електроенергію.
Згідно із частиною першоюстатті 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1ст. 4 КАС України, адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Пунктом 1 частини першоїстатті 19 КАС Українивизначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч. 4ст. 46 КАС України, відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Пункт 7 ч. 1ст. 4 КАС Українивизначає, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про ринок електричної енергії» Державне регулюванняринку електричноїенергії здійснюєРегулятор умежах повноважень,визначених цимЗаконом таіншими актамизаконодавства. Регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Порядок організації діяльності НКРЕКП визначається Законом України «Про природні монополії».
Указом Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014 затверджено Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Положення), відповідно до пунктів 1, 2 якого НКРЕКП є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України. НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг. НКРЕКП у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.
У пункті 3 Положення визначені основні завдання НКРЕКП, серед яких, зокрема, державне регулювання діяльності суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у сферах електроенергетики; збалансування інтересів суб`єктів господарювання, споживачів і держави; забезпечення проведення цінової і тарифної політики у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, у нафтогазовому комплексі, сприяння впровадженню стимулюючих методів регулювання цін; захист прав споживачів товарів (послуг) на ринку, що перебуває у стані природної монополії, та на суміжних ринках у сферах електроенергетики.
Згідно ізпунктом 4Положення НКРЕКПвідповідно допокладених нанеї завданьустановлює ціни (тарифи) на електричну енергію, тарифи на її передачу та постачання.
За пунктом 6 Положення НКРЕКП для забезпечення виконання покладених на неї завдань і функцій має право: приймати в межах своєї компетенції рішення, що є обов`язковими для виконання суб`єктами природних монополій; приймати з питань, що належать до компетенції НКРЕКП, нормативно-правові акти, контролювати їх виконання.
Згідно з пунктом 13 Положення рішення, прийняті НКРЕКП, оформлюються постановами і розпорядженнями та є обов`язковими до виконання суб`єктами природних монополій. Ці рішення можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.
Рішення НКРЕКП, які є нормативно-правовими актами, підлягають обов`язковій державній реєстрації в установленому законодавством порядку, за винятком рішень з питань установлення цін та тарифів (крім установлення цін та тарифів для населення) та рішень з питань функціонування оптового ринку електричної енергії.
Таким чином, нормативно-правове регулювання статусу НКРЕКП та його місце у сфері енергетики та комунальних послуг дозволяє зробити висновок, що НКРЕКП у цих відносинах є суб`єктом публічного права, створений з метою державного регулювання, моніторингу та контролю у сферах енергетики та комунальних послуг, тобто наділений владними управлінськими функціями, а тому є суб`єктом владних повноважень у розумінні КАС України.
Тому, спір за участю органу державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, який в межах своїх повноважень реалізує владні управлінські функції, обумовлює виникнення правовідносин, що мають публічно-правовий характер, а тому цей спір належить до юрисдикції адміністративних судів.
Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 березня 2019 року по справі № 826/16994/15.
Зважаючи на викладене, зустрічні позовні вимоги, заявлені ОСОБА_1 , в частині визнання функціонування НКРЕКП протиправним, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки віднесені до юрисдикції адміністративних судів.
Також в зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 просить притягнути до кримінальної відповідальності голову комісії Грицай щодо злочину вчиненого організованою групою ч. 2 ст. 189 КК України в вимаганні сплатити 76627,99 грн. При цьому зазначає, що АТ «Сумиобленерго» всупереч укладеному з ниму 2008 році договору з підстав підвищення цін зі сторони НКРЕКП вимагає платити все більше і більше, здійснюючи злочин, передбачений ст. 189 КК України вимагання.
Відповідно до ч. 1ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно дост. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання зави про, повідомлення про вчинене кримінальне провадження або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
При цьому оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування передбаченоГлавою 26 Кримінального процесуального кодексу України.
Нормами Кримінального процесуального законодавства передбачена можливість оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Таким чином, враховуючи, що у справі, яка розглядається по відношенню до відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 , з його слів, вчинено діяння, за яке він просить притягнути до кримінальної відповідальності певну особу, то, за таких обставин, спір у цій справі не є цивільно-правовим спором, а тому не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи викладене вище, позовні вимоги про притягнення до кримінальної відповідальності голови комісії Грицай щодо злочину вчиненого організованою групою ч. 2 ст. 189 КК України в вимаганні сплатити 76627,99 грн. не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинні розглядатися в порядку кримінального судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи, що зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «Сумиобленерго» в особі Філії «Охтирський район електричних мереж» АТ «Сумиобленерго» про захист права на життя від протиправних і злочинних посягань в частині визнання судом функціонування НКРЕКП протиправним й злочинним та притягнення до відповідальності голови комісії Грицай щодо злочину вчиненого організованою групою ч. 2 ст. 189 КК України в вимаганні сплатити 76627,99 грн. не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, провадження в цій частині слід закрити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 255, 260 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Провадження по цивільній справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТ «Сумиобленерго» в особі Філії «Охтирський район електричних мереж» АТ «Сумиобленерго» про захист права на життя від протиправних і злочинних посягань в частині визнання судом функціонування НКРЕКП протиправним й злочинним та притягнення до кримінальної відповідальності голови комісії Грицай щодо злочину вчиненого організованою групою ч. 2 ст. 189 КК України в вимаганні сплатити 76627,99 грн. - закрити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено 12.11.2024 р.
Суддя Охтирського
міськрайонного суду: Н.Б. Плотникова
Суд | Охтирський міськрайонний суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 11.11.2024 |
Оприлюднено | 14.11.2024 |
Номер документу | 122963549 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Охтирський міськрайонний суд Сумської області
Плотникова Н. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні