Ухвала

від 11.11.2024 по справі 363/1690/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 листопада 2024року м. Київ

Унікальний номер справи № 363/1690/19

Головуючий у першій інстанції - Баличева М.Б.

Апеляційне провадження № 22-ц/824/18006/2024

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Левенця Б.Б., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 10 вересня 2024 року у справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю, визнання угоди недійсною та виділ спільно набутого майна та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,-

в с т а н о в и в :

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 10 вересня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю. Позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 47/2 кв. м. Визнано за ОСОБА_1 право власності на холодильник Hitachi R-W660PUC3GBW. Визнано за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок, загальною площею 235,7 кв. м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на частини квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 47/2 кв. м. Визнано за ОСОБА_2 право власності на двокімнатної квартири АДРЕСА_3 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на майнові права на машино - місце № НОМЕР_1 , загальною площею 19,30 кв.м., паркінг № НОМЕР_2 , житлового будинку АДРЕСА_4 . В решті вимог відмовлено (т. 4 а.с. 121-130).

Повний текст рішення виготовлено 19 вересня 2024 року.

УхвалоюВишгородського районного суду Київської області від 23 вересня 2024 року виправлено описку в рішенні Вишгородського районного суду Київської області від 10 вересня 2024 року по цивільній справі № 363/1690/19, а саме замість невірного «квартири під АДРЕСА_1 , загальною площею 47/2 кв.м" вважати вірним "квартири під АДРЕСА_1 , загальною площею 47,2 кв.м", та замість невірного "право власності на 1/2 двокімнатної квартири АДРЕСА_3 ", вважати вірним "право власності на майнові права 1/2 двокімнатної квартири АДРЕСА_3 " (т. 4 а.с. 138-139).

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 04 жовтня 2024 року виправлено описки в рішенні Вишгородського районного суду Київської області від 10 вересня 2024 року по цивільній справі № 363/1690/19, а саме: у мотивувальній частині замість «У судове засідання позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним ОСОБА_1 - ОСОБА_4 не з`явився» вважати вірним «У судове засідання позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним ОСОБА_1 не з`явився»; у мотивувальній частині замість «Допитана свідок ОСОБА_5 » вважати вірним «Допитана свідок ОСОБА_6 »; у мотивувальній частині рішення замість «Допитаний свідок ОСОБА_7 » вважати вірним «Допитаний свідок ОСОБА_8 »; в резолютивній частині рішення замість «Відповідач ОСОБА_9 » вважати вірним «Відповідач ОСОБА_2 » (т. 4 а.с. 146-147).

Не погодившись з рішенням районного суду, 23 жовтня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Цаава Т.Л. подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу (т. 4 а.с. 199-223).

05 листопада 2024 року зазначена справа отримана Київським апеляційним судом та 06 листопада 2024 року передана судді-доповідачу.

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою не може бути відкрито з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи, що повний текс оскаржуваного рішення виготовлено 19 вересня 2024 року, а апеляційну скаргу було подано лише 23 жовтня 2024 року, апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

При цьому, в матеріалах справи наявна розписка про отримання копії повного тексту оскаржуваного рішення 20 вересня 2024 року ОСОБА_1 (т. 4 а.с. 131).

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Цаава Т.Л. посилався на те, що копію повного текст оскаржуваного рішення було отримано 20 вересня 2024 року (т. 4 а.с. 199).

При цьому, заяви про поновлення строку з зазначенням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт не подав, немає такої і за змістом апеляційної скарги.

Таким чином, зважаючи на положення ч. 1 ст. 127 ЦПК України, відсутність заяви про поновлення пропущеного процесуального строку з зазначенням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження перешкоджає суду апеляційної інстанції вирішити це питання.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 358 цього Кодексу.

Крім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України.

Так, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 356 ЦПК України в апеляційній скарзі має бути зазначено ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Проте, апелянтом не виконано вимоги п. 2 ч. 2 ст. 356 ЦПК України, а саме не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у особи, яка подає апеляційну скаргу.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені: рішення або ухвала, що оскаржуються.

Так, представникомОСОБА_1 - адвокатом Цаавою Т.Л. зазначено «апеляційна скарга на рішення Вишгородського районного суду Київської області у справі № 363/1690/19 від 10 вересня 2024 року, з ухвалою від 23 вересня 2024 року», однак зі змісту апеляційної скарги вбачається, що апелянт фактично не згоден з рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 10 вересня 2024 року (т. 4 а.с. 199).

В прохальній частині представникОСОБА_1 - адвокат ЦааваТ.Л. просив скасувати лише рішення Вишгородського районного суду Київської області від 10 вересня 2024 року (т. 4 а.с. 210).

За таких обставин, для усунення вказаних недоліків апелянту слід подати до суду текст апеляційної скарги в новій редакції із уточненням судового рішення, яке оскаржується, разом з копіями апеляційної скарги та доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.

З огляду на викладене, апелянту на виконання вимог цієї ухвали слід направити до Київського апеляційного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, нову редакцію апеляційної скарги з зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у особи, яка подає апеляційну скаргу, уточненням судового рішення, яке оскаржується, разом з копіями апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Керуючись ст.ст. 185, 354, 357 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 10 вересня 2024 року - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.

Попередити апелянта, що у разі невиконання вказаних вимог суду та неподання доказів їх виконання до Київського апеляційного суду у встановлений строк, апеляційну скаргу може бути визнано неподаною та повернуто її апелянту, або відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає

Суддя

---

Б.Б. Левенець