Рішення

від 11.11.2024 по справі 243/5728/24

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 2/243/1450/2024

Номер справи 243/5728/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

11 листопада 2024 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Агеєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кобець О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі наказу № 29 Про впровадження дистанційної роботи Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2022 року, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Прокопцев Сергій Вікторович, до Черкаської селищної військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Прокопцева С.В. звернулися до Черкаської селищної військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачів ОСОБА_3 , яка залишила заповіт від 10.06.2021, посвідчений секретарем виконкому Черкаської селищної ради, реєстровий №98, яким заповідала все своє майно своїм синам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Після смерті матері залишилась спадщина, яка складається з:

- земельної ділянки площею 4,3344 га, кадастровий №1424256500:01:000:0074, розташована на території Черкаської селищної ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- житлового будинку А-1 загальною площею 51,4 кв.м., житловою площею 31,5 кв.м. з господарськими будівлями і спорудами: літня кухня-сарай Б, сарай В, погріб Г, сарай Д, вбиральня-душ Е, водопровід №1, огорожа №2, огорожа №3, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ..

Вони прийняли спадщину за заповітом, було заведено спадкову справу та 21.02.2024 отримали свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку.

Однак нотаріус відмовив їм у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок у зв`язку із відсутністю документів, які посвідчують право власності на нерухоме майно.

Відмова оформлена у вигляді Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26.06.2024.

Просять суд, визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , право власності за кожним на частку житлового будинку А-1 загальною площею 51,4 кв.м., житловою площею 31,5 кв.м. з господарськими будівлями і спорудами: літня кухня-сарай Б, сарай В, погріб Г, сарай Д, вбиральня-душ Е, водопровід №1, огорожа №2, огорожа №3, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представник - адвокат Прокопцев С.В., у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. До суду надано Заяву, в якій адвокат просить суд розглянути справу без їх участі та задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача Черкаської селищної військової адміністрації Краматорського району Донецької області, повідомлявся належним чином, на офіційну електронну адресу, про дату, час та місце розгляду справи, а також про необхідність надати відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, однак, в судове засідання не з`явився, про причини неприбуття суду не повідомив, жодних клопотань, пояснень або відзиву від відповідача не надходило, з огляду на що, враховуючи згоду позивача, суд на підставі п. п. 3, 4, ч. 1 ст. 280 ЦПК України вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.

Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги про визнання права власності в порядку спадкування підлягають задоволенню повністю з огляду на їх законність та обґрунтованість.

Згідно дост. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Руїз Торіха проти Іспанії» від 09 грудня 1994 року, заява № 18390/91 вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Згідно дост.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост. 392 Цивільного кодексу Українивласник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зіст. 16 Цивільного кодексу Україниспособом захисту цивільних прав є визнання права.

10 червня 2021 року, ОСОБА_3 склала заповіт, який посвідчено секретарем виконкому Черкаської селищної ради, реєстровий №98 та яким вона, на випадок своєї смерті, заповідала все своє майно своїм синам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , що підтверджується що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , виданого 05.11.2021 Слов`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на нерухоме майно яка складається з:

- земельної ділянки площею 4,3344 га, кадастровий №1424256500:01:000:0074, розташована на території Черкаської селищної ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- житлового будинку А-1 загальною площею 51,4 кв.м., житловою площею 31,5 кв.м. з господарськими будівлями і спорудами: літня кухня-сарай Б, сарай В, погріб Г, сарай Д, вбиральня-душ Е, водопровід №1, огорожа №2, огорожа №3, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Спадщина вважається належною спадкоємцю з часу її прийняття.

Відповідно до ст. 1233 Цивільного кодексу України позивачі є спадкоємцями за заповітом.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли спадщину, Другою слов`янською державною нотаріальною конторою, 23.12.2021 за заявою ОСОБА_1 № 191/2021.

21.02.2024 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали свідоцтво про право на спадщину за заповітом кожний на частку земельної ділянки, площею 4,3344 га, кадастровий №1424256500:01:000:0074, розташована на території Черкаської селищної ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Дана обставина підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 21.02.2024, реєстровий №76, витягом з Державного реєстру речових прав №367102487 від 23.02.2024, витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №75918908 від 21.02.2024, свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 21.02.2024, реєстровий №75, витягом з Державного реєстру речових прав №367101256 від 23.02.2024 та витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №75918844 від 21.02.2024.

Однак, 26 червня 2024 року державним нотаріусом Другої Слов`янської нотаріальної контори Грецькою Т.П. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із відсутністю документів, які посвідчують право власності на нерухоме майно.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування»відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

Згідно до п.3.1 Постанови Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» «Відповідно дост.67Закону України«Про нотаріат» Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Без звернення спадкоємців до нотаріальної контори за одержанням свідоцтва про право на спадщину збільшується ймовірність порушення прав інших осіб, спадкоємців за заповітом, спадкоємців, які прийняли спадщину.

Відповідно до ч.1ст. 1298 ЦК Українисвідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців із часу відкриття спадщини, тому спір про спадкування може бути вирішений лише після закінчення цього строку.

Якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця».

Спадкова справа № 191/2021 після смерті ОСОБА_3 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 заведена державним нотаріусом Другої державної нотаріальної контори Груцькою Т.П. за заявою ОСОБА_1 номер у спадковому реєстрі 68912945.

Інший син ОСОБА_2 постійно проживав та був зареєстрований разом з ОСОБА_3 по день її смерті, за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте, у встановленому нотаріальному порядку позивачі не можуть оформити право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки відсутній документ, який посвідчує право власності на ім`я спадкодавця ОСОБА_3 на вказаний житловий будинок.

У зв`язку з цим, 26 червня 2024 року державним нотаріусом Другої Слов`янської нотаріальної контори Грецькою Т.П. відмовлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що спадкоємцями нотаріусу не надано документ, що встановлює право власності на вказаний будинок.

Відповідно до Інформаційного листа ВССУ від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» п.3.1 при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року. Законом України «Про власність», Законом України від 07 грудня 1990 року № 553-ХІІ «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування», Законом України від 25 грудня 1974 року «Про державний нотаріат», постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 «Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР», Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутаті; трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5, та іншими нормативними актами.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежать від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарськ книги місцевих рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється і Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985- 1988 роках сільськими, селищними, районними радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічно інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Таким чином відповідно до вказаного інформаційного листа наявність запису у погосподарській книзі або реєстрація договору в селищній раді свідчить про виникнення права власності у спадкодавця на цей будинок відповідно до діючого на той час законодавства.

Відповідно до довідки Черкаської селищної ради Слов`янського району Донецької області від 10.02.2004, земельна ділянка у розміні 0,25 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , числиться за ОСОБА_3 , на підставі Рішення Черкаської селищної ради Слов`янського району Донецької області №10 «Про надання земельної ділянки у приватну власність» від 08.01.1997.

З Технічного паспорту на житловий будинок, складеного ФОП ОСОБА_4 , вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , розташовані наступні будівлі та споруди: житловий будинок А-1 загальною площею загальною площею 51,4 кв.м., житловою площею 31,5 кв.м., літня кухня-сарай Б, сарай В, погріб Г, сарай Д, вбиральня-душ Е, водопровід №1, огорожа №2, огорожа №3.

Оскільки рік побудови будинку до 1979, господарські будівлі та споруди побудовані також до 05 серпня 1992 року про що свідчить копія Технічного паспорту, то відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних будівельні споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення І та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 19 березня 2013 №95, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Крім того, п.3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Держбуду України 24 травня 2001 року № 127, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001р. за № 582/5773, не належать до самочинного будівництва індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 5 серпня 1992 року. Отже, вищезазначений спадковий житловий будинок не можна віднести до категорії самочинних.

За життя спадкодавець не встиг, відповідно до діючого законодавства, зареєструвати своє право власності на вищезазначене нерухоме майно в КП «БТІ», але введення в експлуатацію житлового будинку умовою набуття права власності до 2004 не було, що відповідало ст.227 ЦК УРСР (редакція 1963 року).

Складність у оформленні спадкових прав полягає у тому, що звернувшись до нотаріальної контори, позивачам було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме: у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на ім`я спадкодавця.

Статтею 1297ЦК встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов`язку у виді втрати права на спадщину.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті1296,1297 ЦК) та/або не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК України).

Відповідно до п. 3.3 Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до п. 23Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст.ст.1216,1218 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 5ст. 1268 ЦК Українита п. 3.14 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженихНаказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5із наступними змінами та доповненнями незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, прийняття і відмова від прийняття спадщини може мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

Вказане також підтверджене і роз`ясненнями, наданими у п. 1 Узагальненої судової практики розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року, зі змісту якого вбачається, що відповідно до норм ч. 5ст. 1268 ЦК Українинезалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3ст. 1296 ЦК Українивідсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до п. 37 Постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті15та статті392 ЦКвласник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 78, 81, 89, 128, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 353, 355, 356 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 25, 328, 1216, 1222, 1225, 1268, 1296, 1297 Цивільного Кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 „ Про судову практику у справах про спадкування, Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» № 24-150/0/4-13 від 28 січня 2013 року «Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав», ч. 4 ст. 3, ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 3.14 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 із наступними змінами та доповненнями суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Прокопцев Сергій Вікторович, до Черкаської селищної військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на 1/2 частку житлового будинку А-1, загальною площею 51,4 кв.м., житловою площею 31,5 кв.м. з господарськими будівлями і спорудами: літня кухня-сарай Б, сарай В, погріб Г, сарай Д, вбиральня-душ Е, водопровід №1, огорожа №2, огорожа №3, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на 1/2 частку житлового будинку А-1, загальною площею 51,4 кв.м., житловою площею 31,5 кв.м. з господарськими будівлями і спорудами: літня кухня-сарай Б, сарай В, погріб Г, сарай Д, вбиральня-душ Е, водопровід №1, огорожа №2, огорожа №3, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Повне судове рішення складено 11 листопада 2024 року.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області О.В. Агеєва