Ухвала

від 12.11.2024 по справі 201/5225/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/5225/24

Провадження 2/201/2655/2024

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

12 листопада 2024 року місто Дніпро

Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Демидової С.О.,

з секретарем судового засідання Галко С.Д.,

за участі:

представника позивачів ОСОБА_1

представника третьої особи ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3

представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпрі клопотання представника третьої особи Акціонерного Товариства «Банк Кредит Дніпро» про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Державного реєстратора Павлоградської районної державної адміністрації Рижкової Вікторії Василівни, Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шатковської Ірини Юріївни, треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, Територіальна громада м. Дніпро в особі Дніпровської міської ради, Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» про скасування державної реєстрації та припинення права власності ,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Державного реєстратора Павлоградської районної державної адміністрації Рижкової Вікторії Василівни, Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шатковської Ірини Юріївни, треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, Територіальна громада м. Дніпро в особі Дніпровської міської ради, Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» про скасування державної реєстрації та припинення права власності.

02 липня 2024 року представником третьої особи Акціонерного Товариства «Банк Кредит Дніпро» подано клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що вимога про скасування державної реєстрації розглядається в порядку адміністративного судочинства та має розглядатись в порядку КАС України.

Представник позивачів в судовому засіданні заперечував проти задоволення даного клопотання.

Представники третіх осіб підтримали заявлене клопотання про закриття провадження у справі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, слід дійти висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Це означає, що право особи на звернення до суду не може бути обмеженим. Тобто, юрисдикція виникає там, де є спір про право. Предметом юрисдикції є суспільні відносини, які виникають у зв`язку з вирішенням спору. Поняття юрисдикції безпосередньо пов`язано з процесуальним законодавством.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частини перша та третя статті 3 ЦПК України).

Частиною першою статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових, відносин та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Таким чином, критеріями розмежування судової юрисдикції, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб`єктний склад. Таким критерієм також може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини першої статті 19 КАС України).

Термін «суб`єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Отже, до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правиломайнового, конкретногосуб`єкта,що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що підставою для скасування державної реєстрації права власності стало незаконне (сфальсифіковане) на думку позивачів, набуття права власності на спірний об`єкт нерухомого майна, що свідчить про приватноправовий характер спірних правовідносин.

Спір про скасування рішень про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача особою, за якою зареєстровано право власності на ці об`єкти нерухомого майна. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано. Участь державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру, а тому такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються.

Такий критерій визначення юрисдикції спору, як наявність порушень вимог чинного реєстраційного законодавства у діях державного реєстратора під час державної реєстрації прав на земельну ділянку не завжди є достатнім та ефективним, у таких спорах питання правомірності укладення цивільно-правових договорів, на підставі яких відбулися реєстраційні дії, обов`язково постають перед судом, який буде вирішувати спір, незалежно від того, чи заявив позивач вимогу щодо оскарження таких договорів. А тому такі справи мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Даний висновок узгоджується з позицією викладеною в Постанові Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі №758/5066/20.

Таким чином, спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін.

Зазначений правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 304/284/18, 12 лютого 2020 року у справі № 820/4524/18, від 16 січня 2019 року у справі № 755/9555/18, від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 04 квітня 2018 року у справі № 817/1048/16.

Схожі правові висновки викладені також у постановах Великої Палати Верховного Суду, зазначених заступником керівника Київської міської прокуратури як підставу касаційного оскарження, а саме постановах від 04 вересня 2018 року у справі № 915/127/18, від 04 грудня 2018 року у справі № 915/1377/17, від 29 січня 2019 року у справі № 813/1321/17, від 21 серпня 2019 року у справі № 362/5657/17, від 06 листопада 2019 року у справі № 826/3051/18.

Враховуючи вищезазначене, зазначений спір є цивільно-правовим та з урахуванням суб`єктного складу сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

За таких обставин у задоволенні клопотання представника третьої особи про закриття провадження у справі слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись п 1 ч. 1 ст. 255, ст. 260 ЦПК України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представникатретьої особиАкціонерного Товариства«Банк КредитДніпро» прозакриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Державного реєстратора Павлоградської районної державної адміністрації Рижкової Вікторії Василівни, Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шатковської Ірини Юріївни, треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, Територіальна громада м. Дніпро в особі Дніпровської міської ради, Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» про скасування державної реєстрації та припинення права власності залишити без задоволення.

Повний текст ухвали виготовлено 12 листопада 2024 року

Суддя С.О. Демидов