Ухвала
від 30.10.2024 по справі 205/12847/24
КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 205/12847/24

2/0203/2180/2024

УХВАЛА

30 жовтня 2024 року суддя Кіровського районного суду м.Дніпропетровська Казак С.Ю., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

До Кіровського районного суду м.Дніпропетровська на підставі ухвали Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 30.09.2024 року за підсудністю надійшов вищезазначений позов.

Вимоги до змісту та форми позовної заяви, встановлені ст.ст.175,177 ЦПК України та покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

При вирішенні вказаного питання встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України.

Так, п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України передбачено, що позовна заява, окрім іншого, має містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (ч.6 ст.175 ЦПК України).

Згідно п.п.2,9,10 ч.1 ст.176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування, ціна позову визначається вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

В п.16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» вказано, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п`ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов`язок покладається на позивача.

В своєму позові позивачка ставить питання про визнання права власності на житловий будинок, дві земельні ділянки, гараж та транспортний засіб. Проте, не зазначає вартість кожного майна та загальну ціну позову, не зазначила та не надала доказів щодо вартості цього майна. При цьому, позивачка не позбавлена можливості замовити оцінку цього майна та надати відповідні докази.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Закон України «Про судовий збір» визначає порядок сплати судового збору, встановлює ставки, які залежать від змісту позовних вимог (майнового, немайнового характеру), інших заяв процесуального характеру, статусу особи позивача (юридична, фізична особа).

Наведений Закон визначає обов`язок особи, яка звертається до суду за захистом свого майнового, немайнового права та/або обов`язку, здійснити сплату судового збору. Такий обов`язок справляння судового збору є законним фінансовим обмеженням та убезпечує від надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За змістом цієї практики щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наведеній, зокрема у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії», «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансове положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1)розмір судовогозбору перевищує5відсотків розмірурічного доходупозивача -фізичної особиза попереднійкалендарний рік;або 2)позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній участині першій цієї статті.

Наведеною правовою нормоюЗакону України «Про судовий збір»встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору.

При цьому, на сторону позивача покладається надання відповідних доказів щодо наявності передбачених законом підстав для відстрочки, розстрочення або звільнення від сплати судового збору.

Таких умов, передбачених ст.8 Закону України «Про судовий збір», в позовній заяві не наведено. На підтвердження незадовільного майнового стану не долучено доказів щодо розміру доходів позивачки, наявності рухомого та нерухомого майна, які б давали можливість оцінити фінансовий стан останньої та визначитись з приводу наявності правових підстав для звільнення її від сплати судового збору.

В зв`язку з цим, позовна заява, як така, що не відповідає вимогам п.3 ч.3 ст.175, ч.4 ст.177 ЦПК України, на підставі ч.1 ст.185 вказаного Кодексу підлягає залишенню без руху, з наданням позивачці строку протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали для усунення недоліків, шляхом подачі позову з зазначенням ціни позову (вартості спірного спадкового майна), наданням відповідних доказів щодо такої вартості (звітів про оцінку, висновку експерту, правовстановлюючих документів тощо).

Також позивачціслід надатиплатіжний документпро сплатусудового зборув розміріставок,встановлених ст.4Закону України«Про судовийзбір»,тобто врозмірі 1%від загальноїціни позову,але неменше 1211грн.20коп.та небільше 15140грн.,який підлягаєперерахуванню занаступними реквізитами: отримувач коштівГУК уДн-кiйобл/Центр.р/22030101;код отримувача(кодза ЄДРПОУ)37988155;банк отримувачаКазначейство України(ел.адм.подат.);код банкуотримувача (МФО)899998;рахунок отримувачаUA418999980313171206000004631;код класифікаціїдоходів бюджету22030101;призначення платежу-*;101;


(кодклієнта заЄДРПОУ дляюридичних осіб(доповнюєтьсязліва нулямидо восьмицифр,якщо значущихцифр менше8),реєстраційний номероблікової карткиплатника податків фізичноїособи (завждимає 10цифр)або серіята номерпаспорта громадянинаУкраїни,в разіякщо платникчерез своїрелігійні переконаннявідмовився відприйняття реєстраційногономера обліковоїкартки платникаподатків таповідомив проце відповіднийорган Міністерствадоходів ізборів Україниі маєвідповідну відміткуу паспорті);Судовийзбір,за позовом
(ПІБчи назваустанови,організації позивача),Кіровськийрайонний судм.Дніпропетровська(назвасуду,де розглядаєтьсясправа).

При цьому, позивачка не позбавлена права повторно заявити клопотання про відстрочку, розстрочення або звільнення від сплати судового збору, з наведенням відповідних правових підстав, передбачених Законом України «Про судовий збір» та наданням відповідних доказів щодо її фінансового стану.

На підставі викладеного, ст.ст.175-177,185,258-260 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання права власності на спадкове майно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

В разі невиконання ухвали суду у встановлений строк, позовна заява буде визнана неподаною та повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.Ю.Казак

СудКіровський районний суд м.Дніпропетровська
Дата ухвалення рішення30.10.2024
Оприлюднено14.11.2024
Номер документу122965461
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них

Судовий реєстр по справі —205/12847/24

Ухвала від 14.01.2025

Цивільне

Кіровський районний суд м.Дніпропетровська

Казак С. Ю.

Ухвала від 03.12.2024

Цивільне

Кіровський районний суд м.Дніпропетровська

Казак С. Ю.

Ухвала від 26.11.2024

Цивільне

Кіровський районний суд м.Дніпропетровська

Казак С. Ю.

Ухвала від 30.10.2024

Цивільне

Кіровський районний суд м.Дніпропетровська

Казак С. Ю.

Ухвала від 30.09.2024

Цивільне

Ленінський районний суд м.Дніпропетровська

Федотова В. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні