Рішення

від 23.10.2024 по справі 361/2283/24

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/2283/24

Провадження № 2/361/3097/24

23.10.2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2024 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Радзівіл А.Г.

за участю секретаря Коваль О.О.

представника позивача ОСОБА_1

представника третьої особи Алієвої К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

07 березня 2024 року позивач подав до суду позов до відповідача, в якому просив позбавити ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , батьківських прав відносно доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позов обґрунтовано тим, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 26 листопада 2010 року було укладено шлюб.

У шлюбі подружжя народилася дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спільне життя не склалося, рішенням Броварського місьрайонного суду Київської області від 07.11.2016 року шлюб між позивачем та відповідачем - розірвано.

З 2019 року ОСОБА_5 проживає з батьком - ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2, у квартирі, яка належить на праві власності матері позивача.

Мати дитини - ОСОБА_4 проживає окремо, не приймає жодної участі у вихованні, розвитку, утриманні дитини, аліменти не сплачує, не телефонує, не відвідує дитину, не виявляє зовсім ніякого інтересу щодо життя дитини вже протягом більше ніж 5 років.

Відповідач ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться успіхами дитини, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини; не спілкується з дитиною взагалі ніяким способом; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює жодних умов для отримання нею освіти.

У власній заяві від 05.03.2024 року, посвідченої приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Грищенко В.В. за № в реєстрі 761, відповідач підтверджує, що, як мати, вона не бере участі у вихованні доньки, не утримує її матеріально, не піклується про її навчання, фізичний і духовний розвиток. Психоемоційний контакт між ними відсутній. Донька мешкає із батьком з 2019 року. Також відповідач, діючи в інтересах дитини, не заперечує проти позбавлення її батьківських прав.

Позивач зазначає, що у 2022 році у зв`язку з військовою агресією рф та військовими діями на території України він і дитина виїхали з міста Бровари Київської області до Швейцарії, де мешкають разом до цього часу.

З серпня 2022 року позивач разом із донькою мешкають у Швейцарії за адресою: АДРЕСА_3 у квартирі, облаштованої для повноцінного проживання та розвитку дитини.

Дитина відвідує школу, лікаря. На теперішній час ОСОБА_5 є ученицею 9VG/2 класу Закладу середньої освіти Мудона. Батько у повному обсязі забезпечує її доглядом, вихованням, харчуванням, освітою, навчанням, розвитком, дозвіллям та всіма необхідними благами для життя дитини, піклується про стан здоров`я дитини.

Позивач зазначив, що відповідач покладених законом на матір обов`язків не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні дитини протягом 5 років. Всі питання щодо виховання вирішуються тільки батьком дитини, без участі та підтримки з боку відповідача.

Дитина не спілкується із матір`ю, між ними відсутній психоемоційний зв`язок. Оскільки, протягом останніх п`яти років мати свідомо не проявляє любові, уваги, турботи, піклування до дитини, не цікавиться її життям, інтересами, світоглядом. Дитина не згадує маму і вважає, що в її житті є тільки батько. У дитини відсутнє бажання спілкуватись із матір`ю, оскільки остання відсутня в її житті.

За підписом директора та класного керівника Броварського ліцею № 7 Броварської міської ради Броварського району Київської області надано характеристику від 29.02.2024 року стосовно учениці 7-Б класу ОСОБА_7 , в якій зазначено, що дівчину до ліцею приводив та забирав батько, саме батько відвідував батьківські збори, взяв на себе відповідальність за навчання дитини. ?Дитині емоційно комфортно перебувати поруч із батьком, який подає для неї позитивний приклад. Тато турбується про доньку, розуміючи не тільки матеріальні потреби дитини, а й емоційні?.

11 березня 2024 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. прийнято до розгляду за вищевказаним позовом за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 17 квітня 2024 року.

16 липня 2024 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, пояснення надала аналогічні змісту позовної заяви та просила позов задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленою, в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримала висновок Органу опіки та піклування виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області та проти задоволення позовної заяви не заперечувала.

Суд, вислухавши представника позивача, представника третьої особи, дослідивши письмові докази у справі, встановивши обставини у справі та виниклі правовідносини, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову із наступних підстав.

Судом встановлено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 26 листопада 2010 року було укладено шлюб.

Під час перебування у зареєстрованому шлюбі у подружжя народилася донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 584 що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 . (а.с. 10)

07 листопада 2016 року рішенням Броварського місьрайонного суду Київської області шлюб між позивачем та відповідачем - розірвано. (а.с. 11)

Із 01 серпня 2022 року позивач разом із донькою проживають у Швейцарії за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується довідками про місце проживання № 2693 від 20.02.2024 року та № 2694 від 20.02.2024, виданих Службою обліку населення Відділу іноземців, медичною довідкою № 2762 від 21.02.2024 року.(а.с. 17, 20)

Згідно медичної довідки від 20 лютого 2024 року виданою Дитячим інфекціоністом Швейцарської федерації лікарів Медичного центру Віді д-ром медицини ОСОБА_14, ОСОБА_5 є цілком здоровою, регулярно подавала результати періодичних перевірок до її кабінету в присутності її батька ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) (а.с. 26)

ОСОБА_5 є ученицею 9VG/2 класу Закладу середньої освіти Мудона, що підтверджується довідкою № 2692 від 20.02.2024 року, виданою Закладом середньої освіти Мудона, Люсанса і навколишніх населених пунктів Авеню де Люсанс, 3б. (а.с. 23)

Згідно наданої характеристики за підписом директора та класного керівника Броварського ліцею № 7 Броварської міської ради Броварського району Київської області від 29.02.2024 року щодо учениці 7-Б класу ОСОБА_7 , зазначено, що дівчину до ліцею приводив та забирав батько, саме батько відвідував батьківські збори, взяв на себе відповідальність за навчання дитини. Дитині емоційно комфортно перебувати поруч із батьком, який подає для неї позитивний приклад. Тато турбується про доньку, розуміючи не тільки матеріальні потреби дитини, а й емоційні. З 2022 року дитина працює за сімейною формою навчання. (а.с. 34)

Відповідно до довідки № SC00-000001 від 23.02.2024 року, ОСОБА_3 працює в ТОВ ?Спецзапчастина-Центр? з 30.06.2013 року. На даний час займає посаду директора (начальник) організації (дослідної, конструкторської, проектної). Дохід за період з 01.08.2023 року по 31.01.2024 року склав 180000,00 грн. (а.с. 35)

У заяві від 05.03.2024 року, посвідченої приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Грищенко В.В. за № 761, відповідач ОСОБА_4 зазначила про те, що вона, діючи в інтересах дитини, не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно її доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження НОМЕР_2 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області 22.06.2011р.).Підписанням цієї заяви підтверджує, що вона, як мати, не бере участі у вихованні доньки, не утримує її матеріально, не піклується про її навчання, фізичний і духовний розвиток. Психоемоційний контакт між ними відсутній. Донька мешкає із батьком з 2019 року. (а.с. 13)

Згідно висновку Органу опіки та піклування Броварської міської ради Броварського району Київської області про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 по відношенню до малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 № 699 від 18.06.2024 року, 28 березня 2024 року спеціалістом Служби було проведено бесіду з матір`ю дитини, ОСОБА_4 , в ході якої остання розповіла, що одружилися з ОСОБА_3 у 2010 році. Після одруження спочатку проживали в квартирі її батьків у місті Бровари, а згодом переїхали до орендованої квартири. У 2011 році народилася донька ОСОБА_5 . Зі слів матері, відносини в родині були доброзичливі. Вона працювала медичною сестрою в одній із лабораторій міста Києва, батько теж працював. Як зауважила ОСОБА_4 , її складний графік роботи в лабораторії став причиною звернення батька з позовною заявою до суду про розірвання шлюбу. Він аргументував тим, що матір їхала на роботу дуже рано, а поверталася пізно ввечері. Тобто, ОСОБА_5 практично не бачила матір, а матір, у свою чергу, майже не бачила доньку. Зі слів матері, вона не зверталася до суду про стягнення з батька аліментів на утримання дитини, оскільки батько постійно надавав їм матеріальну допомогу.

У 2016 році батьки дитини розлучилися, ОСОБА_5 залишилася проживати з матір`ю в квартирі її батьків, а колишній чоловік мешкав в орендованій квартирі. Згодом ОСОБА_3 придбав квартиру у місті Бровари. Зі слів матері, вона ніколи не перешкоджала батьку у спілкуванні з донькою, він допомагав із матеріальним утриманням дитини, часто забирав її до себе з ночівлею.

Як розповіла матір, у зв`язку з ненормованим робочим днем у період поширення вірусу Соvid-19, вона працювала майже без вихідних. З її слів, вона практично не бачила доньку, з доглядом за дитиною їй допомагали її батьки. Оскільки в матері не було часу займатися дитиною, вона погодилася на пропозицію ОСОБА_3 забрати доньку до себе. З 2019 року ОСОБА_5 почала проживати з батьком, а матір іноді зустрічалася з нею.

З розповіді ОСОБА_4 стало відомо, що з початком військової агресії росії проти України батько виїхав разом із дитиною за межі України. Наразі, з її слів, вони проживають на території Швейцарії. Як зазначила матір, вони з нею майже не спілкуються. Донька не відповідає на її телефонні дзвінки та повідомлення. Зі слів матері, вона перебуває в батьківській групі класу Броварського ліцею (в мобільному додатку Vіbеr), контактує з класним керівником та інформує доньку про контрольні роботи, які їй необхідно здати. Як зауважила ОСОБА_4 , якщо дитина не хоче спілкуватися з нею, то вона не буде змушувати її це робити. З її слів: ?Мабуть ОСОБА_5 не дуже потрібна мати, якщо вона не хоче зі мною спілкуватися?. На запитання спеціаліста чи допомагає матір матеріально утримувати дитину ОСОБА_4 відповіла, що взагалі не допомагає. З її слів, наразі вона проживає з іншим чоловіком без реєстрації шлюбу.

Спеціаліст поцікавилася чи проінформована матір про наслідки позбавлення її батьківських прав, на що вона відповіла, що все розуміє та знає про наслідки. З її слів: ?Якщо батько хоче виховувати доньку, то нехай виховує. Якщо вони повернуться в Україну, і він скаже мені, щоб я сиділа з дитиною, то я не зможу цього зробити, в мене інша ситуація?. Додала: ?Якщо вони повернуться, і донька мені зателефонує, я також не буду з нею спілкуватися, щоб вона відчула на собі те, що відчувала я, коли ОСОБА_5 мені не відповідала?.

Провести обстеження умов проживання та оцінку потреб ОСОБА_4 за адресою її проживання остання відмовилася, аргументуючи тим, що вона не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав, про що надала нотаріально завірену заяву. Також матір відмовилася надати спеціалісту Служби довідку про доходи та характеристику з місця роботи.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_3 разом із донькою ОСОБА_5 з початком військової агресії росії проти України виїхали до Швейцарської Конфедерації, де наразі перебувають, провести обстеження умов проживання та оцінку потреб сім`ї не виявляється можливим.

03 квітня 2024 року спеціалістом Служби було проведено бесіду з батьком дитини, ОСОБА_3 через мобільний додаток ? Vіbеr? , у ході якої останній повідомив, що прожив у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 п`ять років, із 2011 року по 2016 рік. Після одруження проживали в орендованій квартирі. Після народження доньки матір займалася її доглядом та вихованням, а батько працював та матеріально забезпечував сім`ю. Зі слів ОСОБА_3 , останній рік їхнього спільного життя з колишньою дружиною супроводжувався конфліктами та непорозуміннями. Різні погляди на життя та виховання дитини, бачення моделі сім`ї, несумісність характерів стали причиною розірвання шлюбу.

Як розповів батько, після розлучення донька почала проживати з матір`ю в квартирі її батьків, проте він щотижня з четверга по неділю забирав ОСОБА_5 до себе з ночівлею. З його слів, у 2019 році він почав проживати у власній квартирі в місті Бровари. Згодом дитина виявила бажання жити з ним, а матір не стала заперечувати. Як повідомив батько, за час проживання доньки з ним (з 2019 року по 2021 рік) колишня дружина навідувалася до дитини раз у два - три місці, матеріально її утримувати не допомагала. З його слів: ?За весь період часу, починаючи з розлучення, вона не витратила на доньку жодної гривні?.

З початком військової агресії росії проти України батько з донько вимушений був виїхати до Швейцарії, де наразі проживають в орендованому помешканні в місті Мудон. З його слів, він має власний бізнес та матеріально забезпечує дитину всім необхідним. Донька навчається в дев`ятому класі місцевої школи та має високий рівень досягнень. Батько зауважив, що його мета - дати своїй дитині найкращу освіту.

ОСОБА_3 зауважив, що ніколи не забороняв колишній дружині бачитися та спілкуватися з ОСОБА_5 , з його слів, у матері просто немає бажання цього робити. Батько зазначив, що вона інколи пише або дзвонить доньці, проте остання не завжди відповідає, бо тримає образу на матір.

Зі слів батька дитини, матір фактично самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків, не цікавиться її життям та здоров`ям. Його як батька збентежив та занепокоїв той факт, що дівчинка після двох років проживання з матір`ю виявила бажання жити з ним. ОСОБА_3 зауважив, що ніколи не налаштовував доньку проти матері, тому йому незрозуміла поведінка його колишньої дружини.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 05.03.2024, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1841544632106, квартира загальною площею 58,4 кв.м, житловою - 31,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 , на праві власності належить ОСОБА_10 (бабі дитини). (а.с. 31)

Суд звертає увагу на те, що право власності на вказану квартиру зареєстровано за ОСОБА_10 27 травня 2019 року.

03 квітня 2024 року спеціалістом Служби було проведено бесіду з малолітньою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Дитина охоче йшла на контакт та відверто відповідала на питання. У ході бесіди дівчинка повідомила, що її звати ОСОБА_5 та що їй дванадцять років. Розповіла, що проживає разом із батьком. ОСОБА_5 розповіла, що навчається онлайн у 7 класі Броварського ліцею №7 та офлайн у місцевій школі міста Мудон. Зі шкільних предметів їй найбільше подобаються іноземні мови: французька та німецька. Має достатній та високий рівень навчальних досягнень. Зі слів дівчинки, вона має багато друзів як в Україні, так і за теперішнім місцем проживання.

На запитання спеціаліста хто в сім`ї готує їсти дівчинка відповіла, що готує батько, проте вона іноді може приготувати якісь солодощі. Розповіла, що разом із батьком у вихідні дні ходять на прогулянку, по крамницях, іноді ходять у кіно.

На прохання спеціаліста розповісти про спілкування з матір`ю ОСОБА_5 повідомила, що матір іноді їй пише або телефонує, проте вона її ігнорує та не завжди відповідає. На запитання спеціаліста ?Чому?? дівчинка відповіла, що тримає на матір образу, тому що остання мало приділяла їй увагу, її постійно не було вдома, дівчинці не вистачало материнської уваги та тепла. Зазначила, що останній раз матір писала їй два тижні тому та повідомила про початок написання контрольних робіт в Броварському ліцеї № 7. На запитання спеціаліста чи писала їй матір про те, що любить її та про те, що сумує малолітня відповіла, що вона їй ніколи такого не писала. Зазвичай її повідомлення носять інформаційний характер щодо навчання або щодо якихось родичів. Додала, що матір телефонувала їй останній раз дуже давно, дівчинка навіть не змогла пригадати коли приблизно це було. Також, зі слів ОСОБА_5 , матір ніколи не дарувала їй подарунків, а з днем народження вітала лише по телефону.

На запитання спеціаліста чи знає дівчинка, з якого питання з нею проводиться бесіда ОСОБА_5 відповіла: ?Про позбавлення мами батьківських прав?. Спеціалістом Служби було роз`яснено малолітній про наслідки позбавлення. Зі слів дівчинки, вона не проти, щоб її матір позбавили батьківських прав. Пояснила, що між ними вже давно втрачений емоційний зв`язок. Протягом майже п`яти років ОСОБА_5 проживає з батьком, за цей період часу матір віддалилася від неї з невідомих для дівчинки причин.

На запитання спеціаліста чи не буде ОСОБА_5 в майбутньому жалкувати про позбавлення її матері батьківських прав відповіла: ?Я не думаю, що зараз буду жалкувати. Можливо колись у майбутньому, коли вже буду доросла?.

Заява ОСОБА_3 про надання висновку до суду про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 по відношенню до малолітньої доньки, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , розглядалася тричі на засіданнях комісій з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області: 24 квітня, 15 травня та 06 червня 2024 року.

На засіданні Комісії 24.04.2024 була присутня представник ОСОБА_3 , ОСОБА_1 . Спілкування з батьком дитини відбувалося по відеозв`язку за допомогою мобільного додатку ?Vіbеr?. Головуюча поцікавилася в батька дитини що спонукало його звернутися до суду з питанням позбавлення матері батьківських прав, на що він відповів, що його колишня дружина ніколи не виконувала своїх батьківських обов`язків, матеріально також не допомагала. Дитина, з його слів, проживає з ним із 2019 року, а з початком війни вони вдвох виїхали до Швейцарії. Як стверджує батько, в нього постійно постає питання отримання дозволу від матері. На запитання Головуючої чи стоїть батько на обліку в ТЦК та СП останній відповів, що звільнений від проходження військової служби. Головуюча попросила надати відповідну довідку та запропонувала перенести розгляд даної справи на наступне засідання, оскільки матір дитини не з`явилася, хоча була повідомлена про дату та час проведення засідання. Також Головуюча наголосила, що позбавлення батьківських прав - це крайня міра та коли поведінку батьків у кращий бік змінити неможливо.

На засідання Комісії 15.05.2024 матір дитини, ОСОБА_4 , не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена. Секретар Комісії зауважила, що під час телефонної розмови з матір`ю дитини напередодні засідання остання наголосила на тому, що надала нотаріальну згоду на позбавлення її батьківських прав. Батько надав копію військового квитка, згідно з яким у 2008 році він був знятий з військового обліку, а в травні 2022 року його визнали непридатним до військової служби з подальшою перекомісією через шість місяців.

Також на даному засіданні Комісії була присутня представник ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , яка повідомила, що батько з дитиною проживають у Швейцарії. Він самостійно займається її вихованням та матеріально утримує з 2019 року. Матір не цікавиться життям доньки, самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків. Головуюча поцікавилася чи планує батько приїхати в Україну для оновлення своїх даних у ТЦК та СП та перекомісії, як це зазначено у його військовому квитку. Представник відповіла, що батько не може залишити дитину одну та приїхати в Україну, тим більше, що дівчинка навчається в місцевій школі. Головуюча зазначила, що батько повинен був ще в 2022 році поновити свої дані в військкоматі, на що представник зауважила, що наразі розглядається питання не громадянського обов`язку батька, а його обов`язку щодо дитини. Головуюча поцікавилася коли батько виїхав за кордон, на що представник відповіла, що на початку повномасштабного вторгнення він відправив до Швейцарії доньку зі своєю сестрою, а пізніше, владнавши всі свої справи, виїхав сам.

Головуюча зауважила, що батьки дитини могли домовитися між собою, тому матір і саботує всі засідання Комісії. Тим більше, що остання не є асоціальною особою.

Більшістю голосів на засіданні Комісії було вирішено надати висновок до суду про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 .

Відповідно до протоколу позачергового засідання виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області від 29.05.2024 за результатами голосування рішення щодо недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 прийнято не було.

06 червня 2024 року на позачерговому засіданні Комісії було повторно розглянуто заяву ОСОБА_3 Секретар доповіла, що ОСОБА_4 була повідомлена про дату та час проведення засідання. Також під час телефонної розмови з матір`ю остання повідомила, що зможе бути присутньою дистанційно, проте на засідання Комісії ОСОБА_4 не з`явилася, на зв`язок по телефону не вийшла.

На засіданні була присутня класний керівник ОСОБА_5 , ОСОБА_13 . Вчитель розповіла, що ОСОБА_5 наразі проживає за кордоном навчається у двох школах: українській та швейцарській. Зазначила, що дівчинка постійно виходить на зв`язок із учителями, має високий рівень знань.

На запитання Голови Комісії чи розповідала ОСОБА_5 їй про спілкування з батьками, ОСОБА_13 відповіла, що дівчинка розповідала, що батько постійно з нею, допомагає в усьому та утримує її. В основному ОСОБА_5 розповідала про нього.

На запитання заступника голови Комісії чи підтримує матір зв`язок із класним керівником, ОСОБА_13 відповіла, що ОСОБА_4 спілкувалася з нею смс-повідомленнями (стосовно контрольних робіт), останній раз це було в травні цього року.

Члени Комісії зауважили, що матір не асоціальна, родина під соціальним супроводом не перебувала. Також зазначили, що жодна з підстав, визначених у статті 164 Сімейного кодексу України не може бути застосована до ОСОБА_4 , тому відсутні правові підстави для позбавлення останньої батьківських прав.

Як стало відомо пізніше, матір дитини офіційно працевлаштована у Броварській районній філії державної установи ?Київський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України?.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків. Позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги думку дитини, нотаріальну згоду матері, орган опіки та піклування Броварської міської ради Броварського району Київської області вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_4 по відношенню до малолітньої доньки, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 85-93)

Таким чином суд звертає увагу на те, що при наданні висновку прийнято до уваги думку дитини (13 років), нотаріальну згоду матері дитини.

Частиною першою статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У справі "Мамчур проти України" (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. При цьому основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

Згідно Положень, зазначених в Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради УРСР № 789-ХХІІ від 27 лютого 1991 року, ч.1 ст. 3 під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дітей.

Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

За змістом п.п. 15, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ст. 17 Закону України 23 лютого 2006 року № 3477-ІУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

11 липня 2017 році Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі М.С. проти України, у якому йдеться про визначення інтересів дитини, їх місця у взаємовідносинах між батьками. При цьому Європейський Суд з прав людини зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною: по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі.

Необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини, виходячи з якнайкращого забезпечення інтересів малолітніх дітей, що мають місце виняткові обставини в розумінні положень Декларації прав дитини, Закону України "Про охорону дитинства", які дають підстави дійти безумовного висновку про доцільність позбавлення батьківських прав і що це буде відповідати саме інтересам дитини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України ?Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини? суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ у справі ?Хант проти України? від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.

Суд звертає увагу на цілу низку постанов Верховного суду у яких зокрема зазначається про те, що визнання матір`ю позову про позбавлення її батьківських прав не може бути єдиною підставою для задоволення позову, оскільки відмова батьків від дитини суперечить моральним засадам суспільства та не відповідає інтересам дитини (постанова Касаційного цивільного суду у складі ВС від 29 листопада 2023 року у справі №607/15704/22. КЦС ВС вказав, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав застосовувати до відповідачки такий крайній захід впливу, як позбавлення її батьківських прав. Позивач не довів умисного невиконання відповідачкою своїх батьківських обов`язків щодо неповнолітнього сина, з яким вона разом проживає в Польщі, де син продовжує здобувати середню освіту. Крім того, КЦС ВС зазначив, що суди не можуть покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши обставин справи. Тобто повинне мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для його задоволення.)

Схожі висновки КЦС ВС зробив у постанові від 22 листопада 2023 року у справі № 214/5134/22. Батько вказував, що в середині червня 2022 року, через тиждень після народження дитини, мати залишила дочку на нього та виїхала в невідомому напрямку. В серпні 2022 року мати надала нотаріально засвідчену згоду на тимчасовий виїзд позивача з малолітньою дочкою до Польщі, де вони були взяті на облік. Орган опіки та піклування надав рішення про доцільність позбавлення батьківських прав матері, посилаючись на подану нею в грудні 2022 року заяву, в якій вона не заперечує проти позбавлення її батьківських прав. Верховний Суд погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні вимоги про позбавлення батьківських прав. Водночас колегія суддів КЦС ВС не прийняла надіслану позивачем нотаріально засвідчену заяву матері дитини про визнання позову з підстав, передбачених ч. 4 ст. 206 ЦПК України, оскільки визнання відповідачкою позову в цьому випадку порушує права та інтереси малолітньої дитини.

В іншій справі (постанова КЦС ВС від 10 листопада 2023 року у справі № 401/1944/22) Верховний Суд зазначив, що заяви відповідачки, в яких вона відмовлялася від батьківських прав на дитину та визнавала позов про позбавлення її батьківських прав, не можуть слугувати підставою для задоволення позову, оскільки відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства й не відповідає інтересам дитини. Також ВС наголосив, що саме лише подання заяви про визнання позову у справі про позбавлення батьківських прав не може бути підставою для звільнення позивача від обов`язку надання інших доказів на підтвердження наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 164 СК України для позбавлення батьківських прав.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно ч.1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На обґрунтування обставин справи позивачем подані наступні докази: копія свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_2 , рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 листопада 2016 року про розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем, довідки про місце проживання позивача та ОСОБА_5 за № 2693 від 20.02.2024 року та № 2694 від 20.02.2024, виданих Службою обліку населення Відділу іноземців, медичною довідкою № 2762 від 21.02.2024 року, медична довідка від 20 лютого 2024 року, довідка про місце навчання ОСОБА_5 у Закладі середньої освіти Мудона, що підтверджується довідкою № 2692 від 20.02.2024 року, характеристика з Броварського ліцею № 7 Броварської міської ради Броварського району Київської області від 29.02.2024 року, довідка № SC00-000001 від 23.02.2024 року про те, що ОСОБА_3 працює в ТОВ ?Спецзапчастина-Центр? з 30.06.2013 року, Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 05.03.2024, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1841544632106, квартиру загальною площею 58,4 кв.м, житловою - 31,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 , яка на праві власності належить ОСОБА_10 (бабі дитини).

Вказані докази не доводять те, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, що таке ухилення пов`язане із умисною винною поведінкою матері дитини та свідомим нехтуванням своїх обов`язків.

Із поданих доказів в тому числі із висновку органу опіки та піклування, пояснень дитини наданих спеціалісту служби та пояснень матері дитини встановлено, що відповідач іноді телефонує своїй дитині, спілкується з класним керівником смс-повідомленнями стосовно контрольних робіт (останній раз це було в травні цього року), підключена до групи Вайбер для контролю навчання дитини в Броварському ліцеї № 7 Броварської міської ради Броварського району Київської області.

Суд не приймає до уваги подану ОСОБА_4 заяву від 05.03.2024 року, посвідченої приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Грищенко В.В. за № 761, у якій вона не заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно її доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження НОМЕР_2 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області 22.06.2011р.).

Таким чином враховуючи вищенаведене, відстуність належних, достатніх, допустимих доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 76-83, 263-265 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_5 відносно її доньки ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу не було подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Радзівіл А.Г.