Рішення

від 13.11.2024 по справі 490/8091/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 490/8091/24

Провадження № 2/487/3201/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2024 Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого суддіА.А. Лагоди,

секретаря К.Е. Мамчур

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 , третя особа Приватне акціонерне товариство «Просто» про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Представник ПрАТ «СК «Євроінс Україна» Хаєцька О.С. звернулась до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, в якому просить стягнути з відповідача 7600,00 грн. шкоди в порядку регресу та судовий збір в сумі 3028,00 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 28.09.2020 між ПрАТ «СК «Євроінс Україна» та ТДВ «Малинівка» укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту за №115030-2111-1000007, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб Toyota Land Cruiser 200 д.р.н. НОМЕР_1 . 29.12.2020 о 10:25 в м. Миколаєві, по вул. Велика Морська, 79 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Toyota Land Cruiser 200 д.р.н. НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_2 та автомобіля Opel Zafira д.р.н. НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_1 . В результаті ДТП т/з отримали механічні пошкодження. За взаємною згодою водії транспортних засобів марки ToyotaLandCruiser200 та OpelZafira склали повідомлення про ДТП (Європротокол), згідно якого дорожньо-транспортна пригода сталась з вини водія ОСОБА_1 . На підставі заяви страхувальника ПрАТ «СК «Євроінс Україна» здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 50000,00грн.Цивільно-правова відповідальність власника т/з Opel Zafira д.р.н. НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/0381495 та остання здійснила виплату на користь позивача у розмірі 42400,00грн. За таких обставин різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, яка складає 7600,00грн. підлягає стягненню з відповідача як винної особи. Просив позов задовольнити.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 11.09.2024 матеріали позовної заяви передано за підсудністю до Заводського районного суду м. Миколаєва

Ухвалою від 16.10.2024 провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлено належним чином, у позові просить про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в призначене судове засідання не з`явився, про час та дату судового засідання повідомлено належними чином, про причини неявки суду не повідомлено, заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та відзив до суду не надано.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлено належним чином, про причини неявки суду не повідомлено, заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та заяв до суду не надано.

Відповідно дост. 280 ЦПК Українисуд вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі у відсутності відповідача, на підставі наявних в ній доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами ч. 1 ст.264ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

Судом встановлено, що 29.12.2020 о 10:25 в м. Миколаєві, по вул. Велика Морська, 79 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Toyota Land Cruiser 200 д.р.н. НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_2 та автомобіля Opel Zafira д.р.н. НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_1 , в результаті ДТП т/з отримали механічні пошкодження.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Opel Zafira д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_1 , була застрахована у АТ «Просто» згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/0381495.

Транспортний засіб Toyota Land Cruiser 200 д.р.н. НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_2 , була застрахована у ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту «Каско Класична» за №115030-2111-1000007 від 28.09.2020. Вигодонабувачем по цьому договору є ТДВ «Малинівка».

За взаємною згодою водії транспортних засобів марки Toyota Land Cruiser 200 та OpelZafira склали повідомлення про ДТП (Європротокол), згідно якого дорожньо-транспортна пригода сталась з вини водія ОСОБА_1

29.12.2020 страхувальник/вигодонабувач звернувся до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» із Заявою №б/н про подію з ознаками страхового випадку згідно договору №115030-2111-1000007 від 28.09.2020 за фактом дорожньо-транспортної пригоди 29.12.2020 та заявою на виплату страхового відшкодування №34762 від 11.01.2021.

30.12.2020 фахівець відділу врегулювання збитків ОСОБА_3 було проведено огляд пошкодженого автомобіля, для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власникові автомобіля марки Toyota Land Cruiser 200 д.р.н. НОМЕР_1 .

Відповідно до рахунку № НФ-0000446 від 04.01.2021 ТОВ «Кит-Т» вартість відновлюваного ремонту пошкодженого транспортного засобу марки Toyota Land Cruiser 200 д.р.н. НОМЕР_1 , становить 68769,50грн. за розрахунком №34762/21 суми страхового відшкодування від 11.01.2021 розмір страхового відшкодування складає 50000,00грн.

Спеціальним законом, який регулює порядок та умови здійснення страхового відшкодування при настанні страхового випадку за договорам (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно з пунктом 33.2. вказаного Закону у разі настання дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про ДТП (Європротокол).

Такий механізм спрощеного оформлення ДТП запроваджено в Україні з 19 вересня 2011 року, коли вступив в силу Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування» від 17.02.2011 №3045-VI.

Європротокол - це спеціальний бланк повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди, який заповнюється водіями-учасниками ДТП на місці аварії, потім надається страховику та є підставою для виплати страхового відшкодування потерпілим.

Отже згідно із пункту 17.5 ст. 17 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зобов`язує страховика видавати страхувальнику бланк повідомлення про ДТП встановленого МТСБУ зразка (Європротокол).

Із системного тлумачення п. 33.2 ст.33 та п. 1.7 ст.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зроблено висновок, що в разі ДТП скласти Європротокол можуть лише водії ТЗ, які є забезпеченими в розумінні п. 1.7 ст. 1 Закону, тобто кожен із яких має відповідний страховий поліс.

Отже, в межах даної справи, сторони мали право на складання Європротоколу. Таким чином вина ОСОБА_1 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не потребує доведенню.

Статтею 22ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, зокрема якщо особа зазнала втрати у зв`язку з пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно із ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

При цьому, пунктом 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз`яснено судам, що обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Підставою звільнення особи від відповідальності в деліктних правовідносинах є відсутність будь-якої складової цивільного правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст.1187ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використання, зберігання хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утримання диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Разом із тим, за положеннями ч. 1 ст.1188ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до статті 999ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності зазначений Закон визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно зі статтями 993ЦК України та 27 Закону України«Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Вищевикладене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року за результатами розгляду справи № 755/18006/15-ц щодо правильного застосування норм права при стягненні матеріальної шкоди з особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Чинний на сьогодні ЦПК України передбачає, що при виборі й застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Страховим актом № 34762/21 за висновком комісії ПрАТ «СК «Євроінс Україна» дорожньо-транспортна подія, яка мала місце 29.12.2020 кваліфікована як страховий випадок за умовами Договору добровільного страхування наземного транспорту «Каско Класична» за №115030-2111-1000007 від 28.09.2020 та вирішено виплатити страхове відшкодування страхувальнику ТДВ «Малинівка» на рахунок ТОВ «Кит-Т» у сумі 50000,00 грн.

Згідно платіжного доручення № 6322 від 20.01.2021 ПрАТ «СК «Євроінс Україна» перерахувала на користь ТОВ «Кит-Т» 50000,00 грн. страхового відшкодування згідно акту №34762/21 від 30.12.2020.

Відповідно до платіжного доручення № 3102_20OOZ/616 від 24.02.2021 АТ «Просто-страхування» перерахувало в рахунок відшкодування за ремонт т/з ToyotaLandCruiser200д.р.н. НОМЕР_1 згідно страхового акта № 34762/21 на користь ПрАТ «СК «Євроінс Україна» 42400,00 грн.

Отже, позивач, як страховик потерплої особи, виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування і відповідно до умов, визначених у ньому, здійснив відшкодування потерпілому завданих збитків у повному обсязі у зв`язку з чим, відповідно до чинного законодавства, до нього перейшло право вимоги до завдавача шкоди, тобто відповідача у даній справі.

Як вбачається з ч. 1 ст.990ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором.

Статтею 29Закону «Прообов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Спеціальні норми Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); відповідно до пунктів 32.4, 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов`язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно зі ст. 29 та п. 32.7 ст. 32 цього Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Відповідно до ч. 1 ст.1191Цивільного кодексуУкраїни особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 993ЦК України та статтею 27Закону України«Про страхування» передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», роз`яснено судам, що особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п. 26 цієї Постанови до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки відповідно до правил ст. 993 ЦК України.

ПрАТ «СК «Євроінс Україна» направило відповідачу претензію №34762/ІНС від 18.01.2024 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Зважаючи на те, що під час розгляду справи не було отримано доказів, які свідчать про виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором страхування та оспорювання відповідачем суми збитку, зазначеному у рахунку, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача як винної особи суми в розмірі 7600,00 грн. різниці страхового відшкодування знайшли своє обґрунтування та підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 15, 76-82, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 , третя особа Приватне акціонерне товариство «Просто» про відшкодування шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» шкоду (завдані збитки в порядку регресу) у розмірі 7600 (сім тисяч шістсот) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скаргибезпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягомтридцяти днів з дня складання повногосудового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна», код ЄДРПОУ: 22868348, адреса: м. Київ, вул. В.Васильківська, 102.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Третя особа: Приватне акціонерне товариство «Просто», код ЄДРПОУ: 24745673, адреса: м. Київ, вул. Герцена, 10.

Суддя А.А. Лагода