Рішення

від 04.11.2024 по справі 517/1055/24

ФРУНЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 517/1055/24

Провадження № 2/517/199/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2024 рокусмт. Захарівка

Фрунзівський районний суд Одеської області в складі: головуючого судді Гончар І.В., при секретарі Заболотній Л.В., за участі: позивача - ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , представника Служби у справах дітей Захарівської селищої ради Роздільнянського району Одеської області - Будзила Н.Ю.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Захарівської селищої ради Роздільнянського району Одеської області, про позбавлення батьківських прав, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Захарівської селищої ради Роздільнянського району Одеської області, про позбавлення батьківських прав.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 2013 року він проживав в цивільному шлюбі з відповідачкою. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася донька ОСОБА_5 .. Після розлучення діти проживали разом з матір`ю, але вона почала вести аморальний спосіб життя, зловживати спиртними напоями, неодноразово залишала дітей без догляду та діти часто пропускали школу. Одного вечора зателефонувала сусідка відповідачки та повідомила, що діти самі дома. Позивач відразу приїхав в село і побачив, що ОСОБА_2 була вже дома в нетверезому стані і спала. Він зібрав речі дітей і забрав їх до себе до дому. З 2022 року діти проживають разом із позивачем, відвідують дитячий садочок та навчаються в Захарівському ліцеї. Вважає, що оскільки поведінка ОСОБА_2 є тривалою та існує усвідомлене нехтування батьківськими обов`язками, то це є підставою для позбавлення її батьківських прав, тому він змушений звернутися до суду з позовом про позбавлення її батьківських прав.

Позивач в судовому засідані позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідачка в судовому засіданні заперечувала щодо позбавлення її батьківських прав, щодо малолітніх дітей. Суду пояснила, що спочатку вона була матір`ю одиначкою, але після того, як почалася в Україні війна ОСОБА_1 попросив її, щоб надала дозвіл на визнання його батьком трьох дітей, так як боявся що його мобілізують до ЗСУ, на що вона згодилась. Вона дуже любить своїх дітей, але вони договорились з позивачем, що діти поживуть з ним, так як вона народила четверту дитину і в неї в будинку мало місця, що вказано в Акті обстеження матеріально-побутових умов сім`ї. Також повідомила, що неодноразово приїджала до своїх дітей в смт. Захарівка.

Представник Органу опіки та піклування Захарівської селищої ради Роздільнянського району Одеської області в судовому засіданні питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 залишив на розсуд суду. Також пояснив, що жодного разу не бачив ОСОБА_2 та ніяких скарг відносно неї до Служби у справах дітей Захарівської селищої ради Роздільнянського району Одеської області не надходило. Висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 був винесений на підставі свідчень свідків, довідок-характеристик та зі слів ОСОБА_1 ..

Допитаний в судовому засіданні малолітній ОСОБА_6 , який допитаний з психологом, суду пояснив, що він проживає з бабусею та з татом і хоче проживати з ними.

Малолітня ОСОБА_7 в судовому засідані надала аналогічні показання.

Психолог КОЗ "Захарівського ліцею" ОСОБА_8 в судовому засідані пояснила, що під час бесіди з малолітніми дітьми було зрозуміло, що вони мають сумніви, щодо того з ким дійсно хочуть проживати. В школу їх водить батько або бабушка.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засідані пояснила, що маму дітей перший раз побачила в суді. Діти проживають разом з позивачем та його мамою в квартирі.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засідані пояснила, що в школі на всіх батьківських зборах присутній ОСОБА_1 , відповідачку вона не бачила.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 164 СК України батько, мати можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини та ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, турбуватися про її здоров`я, фізичний, моральний та духовний розвиток.

Частиною 2 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При цьому діюче законодавство не звільняє одного з батьків від цього обов`язку залежно від того, чи перебувають вони з другим з батьків в зареєстрованому шлюбі, мешкають разом чи окремо тощо.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають спільних дітей:

- ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 06.01.2023 року Захарівським відділом ДРАЦС у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 129;

- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 06.01.2023 року Захарівським відділом ДРАЦС у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 31;

- ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданого повторно 06.01.2023 року Захарівським відділом ДРАЦС у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 65;

В свідоцтвах про народження дітей батьком записано ОСОБА_1 , а мати - ОСОБА_2 .

До матеріалів справи додано акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї ОСОБА_1 від 16.05.2024 року, складеним депутатом Захарівської селищої ради в присутності двох свідків, в якому вказано для проживання та навчання неповнолітніх дітей створено належні умови.

Також, додано акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї ОСОБА_2 від 17.10.2024 року, складеним депутатом Захарівської селищої ради в присутності двох свідків, в якому вказано для проживання та навчання неповнолітніх дітей створено не належні умови.

Відповідно до довідки-характеристики Йосипівського старостинського округу Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області від 07.10.2024 р. №474, виданої ОСОБА_2 , тобто відповідачці в якій зазначено, що відносно відповідачки за час проживання на території селищої ради скарг від мешканців села не надходило, проживає з маленькою донькою ОСОБА_12 , старші діти проживають разом із батьком ОСОБА_1 ..

З характеристик КУ "Центр обслуговування комунальних закладів та установ Захарівської селищої ради Роздільнянського району Одеської області" та КНП "Захарівська БПЛ" вбачається, що позивач ОСОБА_1 характеризується з позитивної сторони.

Також, до матеріалів справи додано висновок Захарівської селищої ради Роздільнянського району Одеської області від 21.06.2024 р. за №34 про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 по відношенню до її малолітніх дітей , відповідно до якого Захарівська селища рада Роздільнянського району Одеської області вважає за доцільне позбавити батьківських прав гр. ОСОБА_2 по відношенню до її малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ..

Вищевказаний висновок, суд не приймає до уваги, так як він складений без присутності відповідачки ОСОБА_2 та на підставі тільки пояснень позивача ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ..

Відповідно до ч.5 ст.19 СК орган опіки і піклування подає до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до частини шостої ст. 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

За таких обставин у цій справі відсутні виключні обставини, за яких відповідачка може бути позбавлена батьківських прав, що не суперечило б Конвенції про права дитини, і в такому випадку судом на перше місце ставляться «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає в себе знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення.

У відповідності до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Пунктом 2 частини 164 Сімейного Кодексу України передбачено, що підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути ухилення останніх від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, засудження за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Відсутні будь-які підстави для позбавлення ОСОБА_15 батьківських прав, що передбачає ст. 164 ЦПК України.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують , та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

При розгляді даної справи судом не встановлено, що відповідачка ухиляється від виконання батьківських обов`язків свідомо, тобто, що вона систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, оскільки такі обставини не підтверджені належними та допустимими доказами.

У справі відсутні докази застосування до відповідача заходів впливу у вигляді попередження з боку органів поліції, притягнення до адміністративної відповідальності, бесіди, попередження з боку органу опіки та піклування, органів місцевого самоврядування.

Умовою по ухиленню від обов`язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена п. 2. ч.1 ст. 164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками. Відповідні докази умисного ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідача відносно своєї дитини в матеріалах справи відсутні.

Пунктом 18 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України передбачено право суду, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось з батьків з урахуванням характеру, особи батька, а також конкретних обставин справи, відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність зміни ставлення до виховання дітей, поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивачем не доведено, що поведінка відповідача відносно її неповнолітніх дітей є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позбавлення батьківських прав відповідача відносно її малолітніх дітей не забезпечуватиме інтересів самих дітей.

Позивач не довів та не надав суду доказів, в чому полягає захист інтересів дітей шляхом позбавлення її матері батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачкою від виконання батьківських обов`язків відносно дітей.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є не доцільним, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, який за обставин, що склались, застосовувати не можна, а тому вважає за необхідне у позові відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4-13,76-89,258-273 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Захарівської селищої ради Роздільнянського району Одеської області, про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання своїх малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , поклавши на Захарівську селищну раду Роздільнянського району Одеської області, як орган опіки та піклування, контроль за виконанням нею батьківських обов`язків. Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст рішення буде складено 13 листопада 2024 року.

Суддя: Ірина ГОНЧАР