Рішення

від 11.11.2024 по справі 154/4042/23

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

154/4042/23

2/154/145/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2024 Володимир-Волинський міський суд Волинської області під головуванням судді Пустовойт Т.В., за участю секретаря судового засідання Мазій І.В., представника позивача ОСОБА_1 відповідачки ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Володимир об,єднань цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Володимирської міської ради до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: Управління містобудування, архітектури та комунальних ресурсів виконавчого комітету Володимирської міської ради, Управління ДІАМ у Волинській області, про знесення самочинного будівництва, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітетуВолодимирськоїміськоїради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Управління містобудування, архітектури та комунальних ресурсів виконавчого комітету Володимирської міської ради, Управління ДІАМ у Волинській області, про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2023 позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 31.03.2023 до виконавчих органів Володимирської міської ради неодноразово зверталась власниця квартири багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_3 з приводу здійснення самочинного будівництва біля вказаного житлового будинку.

З метою розгляду даного звернення, було створено комісію, якою обстежено земельну ділянку за вказаною адресою та встановлено наявність самочинного будівництва, а саме власником квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 самовільно здійснюється реконструкція квартири, яка знаходиться на першому поверсі багатоквартирного будинку. Будівельні роботи відповідачкою були розпочаті без отримання вихідних даних на будівництво та на земельній ділянці, яка не виділена для цієї мети.

Відповідачка здійснила реконструкцію своєї квартири шляхом здійснення добудови без відповідних документів, які дають право на виконання будівельних робіт, та з істотними порушеннями будівельних норм і правил, визначених ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», внаслідок чого таке будівництво має статус самочинного та порушує права і інтереси позивача та власників інших квартир багатоквартирного будинку.

Листом від 22.05.2023 за №1192/1.17/2-23 ОСОБА_2 надіслано вимогу припинити будівельні роботи та здійснити демонтаж вже здійсненого самочинного будівництва у 30 денний термін з моменту отримання вимоги.

22.06.2023 комісією повторно здійснено обстеження спірної земельної ділянки та встановлено, що вимоги викладені у листі ОСОБА_2 невиконані, самочинне будівництво не знесено, у зв`язку з чим 27.06.2023 листом на №1511/1.17/2-23 відповідачці повторно надіслано вимогу припинити будівельні роботи і здійснити демонтаж самочинного будівництва. Однак з її сторони будь яких заходів на виконання вказаних вимог не здійснено, внаслідок чого Управлінням містобудування, архітектури та комунальних ресурсів виконавчого комітету Володимирської міськради скеровано до юридичного відділу матеріали з метою звернення до суду для вирішення даного спору.

Отже, відповідачка здійснила виконання будівельних робіт з реконструкції квартири шляхом прибудови без отримання жодних дозвільних документів, в той час як земельна ділянка на якій розміщується добудова, призначена для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, проігнорувала вимоги позивача щодо усунення порушень.

Враховуючи наведене, позивач просить зобов`язати ОСОБА_2 знести за власний рахунок самочинну прибудову до квартири АДРЕСА_3 та привести у попередній стан, а також стягнути витрати зі сплати судового збору.

Відповідачка ОСОБА_2 заявлені до неї позовні вимоги не визнала та звернулась і з зустрічним позовом про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_4 , обґрунтовуючи тим, що з 2005 року на підставі договору дарування є власницею вказаної квартири, яку вона реконструювала, здійснивши добудову 18,1 кв.м. Дана реконструкція відповідає будівельним, санітарним та технічним нормам, та не порушує права інших осіб, оскільки рішенням виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради від 18.08.2005 за №360 їй дозволено провести реконструкцію власної квартири АДРЕСА_2 із збільшенням загальної площі до 93,0кв.м., житлової площі до 70,0кв.м.

Актом розгляду заяви ОСОБА_2 від 27.09.2005, комісією у складі начальника містобудування і архітектури, завідуючого відділом ЖКГ МВК, головного держсанітарного лікаря, начальніка ЖЕКу №1, мешканки будинку ОСОБА_4 встановлено, що проведення дозволеної реконструкції ніяким чином не порушує права та інтереси мешканців будинку.

Відповідно до експертного висновку №05-24, затвердженого 19.01.2024 про проведення технічного обстеження, квартира АДРЕСА_3 придатна до експлуатації, встановлено можливість надійної та безпечної експлуатації.

Посилаючись на вимоги ст.ст.319, 328, 383, 391ЦК України, вказала, що реконструкція вищевказаної квартири поведена хоча і без отримання усіх встановлених законом дозвільних документів, однак згідно рішення виконавчого комітету повністю відповідає вимогам будівельних норм і правил, і не порушує санітарно- технічних вимог і правил експлуатації будинку, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позову позивача.

Ухвалою суду від 16.04.2024 цивільні справи за позовом Виконавчого комітету Володимирської міської ради до ОСОБА_2 , Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: Управління містобудування, архітектури та комунальних ресурсів виконавчого комітету Володимирської міської ради, Управління ДІАМ у Волинській області, про знесення самочинного будівництва, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 доВиконавчого комітету Володимирської міської ради,треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Управління містобудування, архітектури та комунальних ресурсів виконавчого комітету Володимирської міської ради, Управління ДІАМ у Волинській області, про визнання права власності, об`єднані в одне провадження.

Ставлення учасників процесу до пред`явлених позовів.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 з підстав викладених у позові, заявлені вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі. Вказав, що будь яких компромісів чи узгоджень щодо вирішення даного спору з відповідачкою не досягнуто.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні також підтримала свої позовні вимоги за зустрічним позовом, вказуючи на те, що ні чиїх інтересів не порушила. За обставинами пояснила, що у 2005 отримала дозвіл на реконструкцію, почала робити проектну документацію, побудувала фундамент, але за складних обставин не завершила. Розуміючи, що в неї є дозвіл на реконструкцію, далі продовжила вже наприкінці 2022 та протягом 2023. Яким чином порушила права інших жильців будинку не зрозуміло, неодноразово пропонувала їм створити ОСББ, однак вони не погоджуються. Зверталась з метою вирішення даної ситуації до міського голови, однак будь якого компромісного узгодження їй не запропоновано.

Представник Управління містобудування, архітектури та комунальних ресурсів виконавчого комітету Володимирської міської ради Киба Т.Я. у судовому засіданні підтримав позов виконавчого комітету міської ради, вважаючи його обґрунтованим. Пояснив, що жителі будинку АДРЕСА_1 неодноразово звертались до міської ради з проханням знести будівництво, своїми діями власниця кв. АДРЕСА_2 ОСОБА_2 порушила інтереси власників квартир у багатоквартирному житловому будинку, розпочала роботи без отримання вихідних даних на будівництво, без дозволу інспекції ДІАМ на початок будівельних робіт на невиділеній для цієї мети земельній ділянці. З цього приводу відповідачці неодноразово направлялись листи з вимогою припинити будівельні роботи та розпочати демонтаж самовільно збудованого. Однак будь яких заходів з цього приводу ОСОБА_2 не здійснено, у зв`язку з чим подано відповідний позов до суду.

Представник Державної інспекції архітектури та містобудування України в судове засідання не з`явився, надіслав пояснення в яких зазначив, що в Реєстрі будівельної діяльності, за параметром пошуку « АДРЕСА_5 » інформації та документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, та документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, змін до них, їх скасування чи анулювання станом на дату надання відповіді не виявлено. Посилаючись на вимоги ст.376 ЦК України, зазначив, що у разі істотного відхилення від проекту , що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідної особи, може постановити рішення, яким зобов`язати особу провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила будівництво, відмовляється від її проведення таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила будівництво. При цьому, знесення самочинного об`єкту нерухомості відповідно до ст.376 ЦК України є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об`єкту нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови.

Фактичні обставини справи, які стосуються предмету спору та встановлені судом:

На підставі договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Володимир-Волинської державної нотаріальної контори Билень Н.П. 04 травня 2005 і зареєстрованого в реєстрі за №2-788, ОСОБА_2 є власницею квартири АДРЕСА_6 , загальною площею 29,6 кв.м., житловою площею 20,4кв.м.

За Архівним витягом з рішення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради від 18.08.2005 за №360 «Про будівництво та реконструкцію об`єктів житлового, громадського та господарського призначення, встановлення рекламоносіїв» ОСОБА_2 було дозволено будівництво та проведення часткових змін в забудові індивідуальних будинковолодінь згідно з додатком 2.

З Додатку 2 до рішення міськвиконкому від 18.08.2005 №260 ….21. ОСОБА_2 ,янівні дозволити провести реконструкцію власної квартири АДРЕСА_6 із збільшенням загальної площі до 93,0кв.м, житлової площі до 70.0кв.м.

27.09.2005 Комісією у складі начальника управління містобудування і архітектури, завідуючого відділом ЖКГ МВК, головним державним санітарним лікарем району, начальником ЖЕКу №, за участі директора медико-технічного коледжу ОСОБА_2 , складено Акт щодо розгляду заяви власника квартири ОСОБА_2 про намір провести реконструкцію квартири з добудовою, остання представила передпроектні пропозиції. Комісія обстежила місце можливого будівництва, врахувала рішення виконавчого комітету, на підставі Комплексного висновку відповідності об`єкту архітектури законодавству України, державним будівельним, санітарним, протипожежним нормам та місцевим правилам забудови. При цьому, зазначено, що у зверненнях жителів цього будинку до управління містобудування і архітектури міськвиконкому та до міського голови з незгодою такої добудови, не вказано було, які законні інтереси та права були порушені у випадку цього будівництва. В будинку не створено товариства співвласників житла та за ним не відведена прибудинкова територія.

За результатом обстеження території та вивченні відповідних документів, комісія вирішила, що проведення цієї реконструкції ніяким чином не порушує права та інтереси мешканців будинку, заяви жителів будинку щодо незгоди з добудовою є безпідставні.

05.10.2005 за підписом міського голови, начальника управління містобудування і архітектури, завідуючого відділом ЖКГ МВК, першого заступника міського голови, відповідачці було направлено лист в якому зазначено «офіційну позицію міської влади з приводу того, що сусіди не дають здійснити добудову до кв. АДРЕСА_6 ». Вказано, що добудова до квартири не суперечить чинному законодавству і не порушує ніяких прав мешканців цього житлового будинку. Зазначене будівництво повинно здійснюватися у повній відповідності із виготовленою проектно-кошторисною документацією та на підставі відповідного дозволу і у встановленому порядку цей об`єкт повинен бути зданий в експлуатацію.

10.04.2023 за Розпорядженням міського Голови Володимирської ради, створено комісію «для проведення обстеження реконструкції» для кваліфікованого розгляду усного звернення ОСОБА_3 від 31.03.2023 №П-27 щодо незаконної забудови у буд. АДРЕСА_7 .

28.04.2023 Комісією у складі начальника відділу містобудування і архітектури управління містобудування, архітектури та комунальних ресурсів виконавчого комітету міської ради, начальника управління інфраструктури виконавчого комітету міської ради, головного спеціаліста відділу земельних та природних ресурсів управління містобудування, архітектури та комунальних ресурсів виконавчого комітету міської ради, Начальника муніципальної варти Володимирської міської ради, складено Акт обстеження реконструкції квартири у будинку АДРЕСА_1 . Вказано, що власницею квартири АДРЕСА_2 самовільно здійснюється реконструкція, шляхом добудови до квартири, яка знаходиться на 1-му поверсі будинку. ОСОБА_2 порушила вимоги пункту 3 ст.42 Земельного Кодексу «Земельні ділянки багатоквартирних будинків», а також законні інтереси власників квартир у 2-х поверховому багатоквартирному житловому будинку. Комісія рекомендує Виконавчому комітету Володимирської міської ради звернутись до суду з позовом про знесення самочинної забудови.

22.05.2023 за підписом міського голови ОСОБА_2 направлено лист в якому виконавчий комітет Володимирської міської ради вимагає в місячний термін з моменту отримання вимоги припинити будівельні роботи та розпочати демонтаж вже самовільно збудованого.

22.06.2023 Комісією у складі начальника відділу містобудування і архітектури управління містобудування, архітектури та комунальних ресурсів виконавчого комітету міської ради, начальника управління інфраструктури виконавчого комітету міської ради, головного спеціаліста відділу земельних та природних ресурсів управління містобудування, архітектури та комунальних ресурсів виконавчого комітету міської ради, складено Акт обстеження реконструкції квартири у будинку АДРЕСА_1 . Вказано, що повторно проведено візуальне обстеження самочинного будівництва (добудови до квартири), здійснено обміри добудови, які складають 3,07м х 7,87м. ОСББ у будинку не створено, земельна ділянка належним чином не оформлена, містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва не отримано, будівельні роботи проводяться без дозволу на виконання будівельних робіт. Враховуючи, що ОСОБА_2 продовжує самочинні будівельні роботи з добудови до квартири та прокладання мереж на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без відповідного документу, належно затвердженого проекту та неодноразові скарги жителів будинку, комісія вирішила рекомендувати Виконавчому комітету Володимирської міської ради звернутись до суду з позовом про знесення самочинного будівництва.

27.06.2023 рекомендованим листом за підписом міського голови ОСОБА_2 було повідомлено про вказане рішення комісії.

Експертом ОСОБА_5 19.01.2024 здійснено звіт про проведення технічного обстеження, за результатами якого об`єкт квартира АДРЕСА_8 недоліків не виявлено, квартира відповідає ДБН В.2.2-15:2019 Житлові будинки, основні положення. Рекомендовано виконати благоустрій території.

В ході судового слідства встановлено, що співвласники вказаного житлового будинку неодноразово скаржились з приводу добудови ОСОБА_2 до належної їй квартири. При цьому, з моменту надання рішення Виконавчого комітету про дозвіл на проведення реконструкції власної квартири ОСОБА_2 не встановлено, які законні інтереси та права були порушені у випадку цього будівництва.

Розміри добудови складають 3,07м х 7,87м, тобто не перевищують розміру викладеного у Додатку 2 до рішення міськвиконкому від 18.08.2005 №260.

Також встановлено, що ОСББ у будинку не створено, земельна ділянка належним чином не оформлена. Про цього не заперечувала і ОСОБА_2 , однак вказала, що на її неодноразові пропозиції, співвласники квартир відмовляються створювати ОСББ.

Норми права, які застосовує суд при вирішенні спору та мотиви суду:

Як передбачено, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК).

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 ст.14 Конституції України закріплено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно закону.

За ч.1 ст.42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам, організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Таким чином, відповідно до наведених вимог законодавства та з метою вирішення спору щодо землекористування прибудинковою територією, має бути створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_9 у будинку не створено, земельна ділянка належним чином не оформлена. на неодноразові пропозиції ОСОБА_2 , співвласники квартир відмовляються створювати ОСББ.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Загальний перелік способів захисту цивільного права та інтересів визначено у статті 16 ЦК України. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

П.п.3,4 п. «б» ст.31 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» вказує на те, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться у порушення містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу; здійснення контролю за забезпеченням надійності та безпечності будинків і споруд незалежно від форм власності в районах, що зазнають впливу небезпечних природних і техногенних явищ та процесів.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою. Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право (частина 2 статті 16 ЦК України).

Згідно з положеннями частини 4 статті 41 Конституції України та частини 5 статті 319 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до частин 1, 4, 7 статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Юридичними фактами, які складають правову підставу знесення самочинного будівництва, є: істотне відхилення від проекту та/або істотне порушення будівельних норм і правил, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; неможливість проведення перебудови або відмова особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, від її проведення.

При вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, необхідно з`ясовувати, зокрема, як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо.

Позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред`явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених статтями 391, 396 ЦК України, статтею 103 ЗК України. Позов може бути пред`явлено до особи, яка здійснила будівництво, як про зобов`язання знесення забудови, так і про знесення забудови за рішенням суду самим власником (користувачем) земельної ділянки за рахунок особи, яка здійснила самочинне будівництво, з одночасним відшкодуванням підтверджених витрат на його знесення.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 725/5630/15-ц (провадження № 14-341цс18), а також у постанові Верховного Суду від 17 січня 2022 року у справі № 442/4338/17 (провадження № 61-1460св21).

Знесення самочинного об`єкта нерухомості відповідно до статті 376 ЦК України є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови.

Європейській суд з прав людини у рішенні від 21 квітня 2016 року у справі «Іванова і Черкезов проти Болгарії» (Ivanova and Cherkezov v. Bulgaria, скарга

№ 46577/15) роз`яснив, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Законність знесення самочинного будівництва має бути оцінена на предмет пропорційності такого втручання.

Отже, позивач зобов`язаний довести факт самочинності будівництва, порушення його прав, як власника земельної ділянки, та обґрунтованості захисту його прав лише у такий спосіб, як знесення.

В судовому засіданні встановлено, і це не заперечувалося сторонами, що ОСОБА_2 у 2005 отримала дозвіл на реконструкцію, побудувала фундамент, але за складних обставин не завершила.

Міською раду було висловлено «офіційну позицію з приводу невдовольств щодо здійснення добудови до кв. АДРЕСА_6 ». Зафіксовано, що добудова до квартири не суперечить чинному законодавству і не порушує ніяких прав мешканців цього житлового будинку.

ОСОБА_2 розуміючи,що внеї наявнийдозвіл нареконструкцію,далі продовжилабудівництво вженаприкінці 2022та протягом2023. Розміри добудови складають 3,07м х 7,87м, тобто не перевищують розміру викладеного у Додатку 2 до рішення міськвиконкому від 18.08.2005 №260.

Крім того, за результатами технічного обстеження експерта, об`єкт квартира АДРЕСА_8 недоліків не виявлено, квартира відповідає ДБН В.2.2-15:2019. Встановлено можливість надійної та безпечної експлуатації. Житлові будинки, основні положення. Рекомендовано виконати благоустрій території.

Таким чином судом не установлено порушення відповідачкою при будівництві спірної добудови норм ДБН.

Частина 2 ст.383 ЦК України наголошує на тому, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Основною вимог позивача є посилання на численні скарги співмешканців багатоквартирного житлового будинку, на порушення їх прав та інтересів.

Водночас, судом не встановлено в ході судового розгляду та позивачем не доведено, яким чином порушує права власників інших квартир реконструкція квартири (добудова), як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на самочинну добудову.

Частиною 2 ст.152 ЗК України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Аналогічні пояснення містяться у п.7 Постанови Пленуму ВС України №7 від 16.04.2004 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ».

Згідно ч.1 ст.155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або державним органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється згідно ч.3 ст.152 ЗК України шляхом, зокрема визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом способів захисту.

Таким чином, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав та визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Разом з тим, з моменту прийняття рішення виконавчим комітетом Володимир-Волинської міської ради від 18.08.2005 за №360 «Про будівництво та реконструкцію об`єктів житлового, громадського та господарського призначення, встановлення рекламоносіїв» та надання ОСОБА_2 дозволу провести реконструкцію власної квартири АДРЕСА_6 із збільшенням загальної площі до 93,0кв.м, житлової площі до 70.0кв.м, та надходженні скарг інших співвласників квартир даного житлового будинку, актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів його невідповідності Конституції не приймалось та незаконним у судовому порядку не визнавалось.

Отже, аналізуючи вищенаведені вимоги діючого законодавства, а також встановлені в судовому засіданні обставини, які доведені належними і допустимими доказами, суд приходить до висновку про відсутність законних та обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог Виконавчого комітетуВолодимирської міськоїради прозобов,язання ОСОБА_2 знести самочиннуприбудову доквартири.

Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про визнання права власності на самочинну прибудову до квартири АДРЕСА_8 , суд також не вбачає підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

Згідност. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність»будівництво (реконструкція) об`єкту здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів.

Відповідно до ч. 1ст. 376 ЦК Українижитловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першійстатті 376 ЦК Україниознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Саме такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 520/17520/14-ц (провадження № 61-12893св18).

Відповідно до ч.2 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Відповідно до ч. 3,4 ст. 375 ЦК України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

Не може бути застосовано правило ст. 376 ЦК України при вирішенні справ за позовами:

- про визнання права власності на самочинно переобладнані квартири в багатоквартирних будинках різних житлових фондів, оскільки такі правовідносини врегульовано іншими нормами законодавства, зокрема статтею 383 ЦК та відповідними нормами Житлового кодексу України щодо власників квартир;

- про визнання права власності на самочинно збудовані тимчасові споруди;

- про визнання права власності на самочинно збудовані приналежності до основної речі (ганок, веранда, мансарда тощо).

Відповідно до ст.26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених ст. 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

3-1) отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

4-1) державна реєстрація спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва та майбутній об`єкт нерухомості у випадках, визначених законом;

4-2) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об`єкт (його складову).

Згідно зі статтею 39 Закону прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Частиною 5 ст. 39 Закону визначено, що датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно з п. 5 ч. 5 ст. 26 Закону прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів належить до одного з етапів проектування та будівництва об`єктів, що здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок.

Частиною 8 статті 39 Закону передбачено, що експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

У п. 12 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 р. №6 «Про практику застосування судами ст. 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» роз`яснено, що у справах, пов`язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього.

Звернення до суду з позовом з приводу самочинного будівництва має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Самочинним також вважається будівництво хоча і на підставі проекту, але за наявності істотних порушень зазначених норм та правил як у самому проекті, так і при будівництві, за наявності рішень спеціально уповноважених органів про усунення порушень.

Варто зауважити, що зазначені доводи ОСОБА_2 , як позивачем, в ході судового розгляду не спростовано, а також не надано переконливих доказів на вказані вище твердження, зокрема не доведено, що остання зверталась до відповідних установ щодо реєстрації чи видачі документів, що надають право на виконання підготовчих або будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта за вказаною адресою.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність доказів порушення прав позивачки за зустрічним позовом та необхідність їх захисту в судовому порядку, оскільки ОСОБА_2 не навела суду належних доказів звернення до компетентних органів для оформлення прав на спірне майно у встановленому законом порядку.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 18.04.2019 по справі № 306/2140/17.

Керуючись ст.ст. 4,12,13,81,263-265 ЦПК України, ст.14 Конституції України, ст.ст.42,155 ЗК України, ст.59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.319,376 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову Виконавчого комітету Володимирської міської ради до ОСОБА_2 , Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: Управління містобудування, архітектури та комунальних ресурсів виконавчого комітету Володимирської міської ради, Управління ДІАМ у Волинській області, про знесення самочинного будівництва відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Виконавчого комітетуВолодимирськоїміськоїради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Управління містобудування, архітектури та комунальних ресурсів виконавчого комітету Володимирської міської ради, Управління ДІАМ у Волинській області, про визнання права власності відмовити.

На рішення може бути подана апеляція безпосередньо до Волинського апеляційного суду або через Володимир-Волинський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з дняпроголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 11.11.2024.

Суддя Тетяна ПУСТОВОЙТ