Постанова

від 13.11.2024 по справі 479/230/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

13.11.24

22-ц/812/1736/24

Єдиний унікальний номер судової справи: 479/230/24

Номер провадження: 22-ц/812/1736/24 Суддя - доповідач апеляційного суду: Крамаренко Т.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2024 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого - Крамаренко Т.В.,

суддів: Серебрякової Т.В., Ямкової О.О.,

розглянувши у спрощеному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на ухвалу Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 04 жовтня 2024 року, постановлену під головуванням судді - Репушевської О.В., в приміщенні того ж суду по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

в с т а н о в и л а :

У лютому 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Позов обґрунтовано тим, що він є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

До складу спадщини увійшла земельна ділянка загальною площею 2,6650 га, кадастровий номер 4823984200:03:000:1158, яка належала спадкодавцеві на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК №010837 від 12 жовтня 2004 року. Однак, в заповіті, що посвідчений приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Миколаївської області Токарчук С.А. 05 грудня 2002 року за реєстровим номером 8040, ОСОБА_3 заповів йому право на земельну частку (пай) із земель колективної власності КСП «Тридуба» в с. Тридуби Кривоозерського району розміром 3,95 умовних кадастрових гектара, яка належала спадкодавцю на підставі сертифікату серії МК №0041968 виданого Кривоозерською райдержадміністрацією 24 січня 2000 року. Після виготовлення на підставі сертифікату МК №0041968 від 24 січня 2000 року, державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК №010837 від 12 жовтня 2004 року, ОСОБА_3 зміни до заповіту не внесено.

Приватним нотаріусом Первомайського районного нотаріального округу Миколаївської області відмовлено в оформленні спадщини за заповітом за відсутності правовстановлюючого документу на земельну ділянку.

Посилаючись на викладене позивач просив визнати за ним право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4823984200:03:000:1158 площею 2,6650 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 05 лютого 2024 року відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування та призначене підготовче судове засідання.

15 травня 2024 року ухвалою того ж суду відмовлено у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту нікчемним.

Ухвалою Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 04 жовтня 2024 року за клопотанням представника позивача провадження у цивільній справі №479/230/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, зупинено до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника, терміном на 6 (шість) місяців.

Ухвала суду мотивована тим, що згідно копії актового запису про смерть №169, складеного Кривоозерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), позивач ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

А тому, згідно положень статей 251, 253 ЦПК України наявні підстави для зупинення провадження у справі до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника, терміном на 6 (шість) місяців.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, просила ухвалу суду першої інстанції скасувати, провадження у цивільній справі №479/230/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування зупинити до набрання законної сили судовим рішенням у справі №479/747/24.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, ОСОБА_1 зазначає, що ухвала суду постановлена в порушення п.п.1,5 статті 251 ЦПК України, оскільки суду були відомі дата відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_2 , за якою термін звернення правонаступників за спадщиною спливає раніше - 09 грудня 2024 року. Крім того, вказує про наявність об`єктивної неможливості розгляду справи №479/230/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №479/747/24 від якого залежить вирішення справи, яка розглядається.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Згідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 - 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зважаючи на вказані обставини розгляд даної справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Між тим, оскаржувана ухвала суду таким вимогам закону в повній мірі не відповідає.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (частина перша статті 55 ЦПК України).

У пункті 1 частини першої статті 251 ЦПК України визначено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.

Провадження у справі зупиняється у такому випадку до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника (пункті 1 частини першої статті 253 ЦПК України).

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Основою процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному праві, яке настало після відкриття провадження у справі. Виходячи з цього, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав та обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17 (провадження № 14-37цс20) вказано, що «суд будь-якої інстанції зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб`єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належить до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Не є перешкодами для з`ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи в суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами».

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що у лютому 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Ухвалою Кривоозерський районний суд Миколаївської області від 05 лютого 2024 року було відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування та визначив порядок її розгляду в загальному позовному провадженні.

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, що підтверджуються копією актового запису про смерть №169 від 10 червня 2024 року, виданого Кривоозерським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управлення Міністерства юстиції (м. Одеса), тобто після відкриття провадження у справі.

За таких обставин, враховуючи, що спірні правовідносини допускають правонаступництво, вони не пов`язані лише з особою позивача, оскільки вирішується спір щодо нерухомого майна, яке в подальшому може перейти в спадкову масу, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про наявність підстав для зупинення провадження у справі.

Разом з тим, зупиняючи провадження у справі до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника, терміном на 6 (шість) місяців суд не звернув уваги на вимоги п.1 ч.1 ст. 253 ЦПК України, яка передбачає зупинення провадження у справі - до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника.

Отже, провадження у справі, яка переглядається необхідно зупинити до залучення до участі у справі правонаступника ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За такого, доводи апеляційної скарги в частині строків на які зупиняється, передбачені статтею 253 ЦПК України є слушними.

Що стосується доводів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції п.6 ч.1 ст. 253 ЦПК України у зв`язку з тим, що наявна об`єктивна неможливість розгляду даної справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі №479/747/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту нікчемним то вони не заслуговують на увагу, оскільки з цього приводу судом першої інстанції не було постановлено будь-якої ухвали.

За таких обставин, ухвала суду на підставі п.1,4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підлягає зміні шляхом викладення другого абзацу резолютивної частини ухвали в наступній редакції «Провадження у цивільній справі №479/230/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування - зупинити до залучення до участі у справі правонаступника ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 04 жовтня 2024 року змінити, викласти другий абзац резолютивної частини ухвали в наступній редакції «Провадження у цивільній справі №479/230/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування - зупинити до залучення до участі у справі правонаступника ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

В іншій частині ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.

Головуючий Т.В. Крамаренко

Судді Т.В. Серебрякова

О.О. Ямкова

Повний текст постанови складено 13 листопада 2024 року.