Рішення

від 18.10.2024 по справі 199/2952/21

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/2952/21

(2/199/34/24)

РІШЕННЯ

Іменем України

18.10.2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.

за участю секретаря Попружко Д.О.,

позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представників відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третьої особи ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , Дніпровської міської ради, треті особи ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Головне територіальне управління держгеокадастру у Дніпропетровській області, Головне архітектурне-планувальне управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, про визнання рішення незаконним та скасування державної реєстрації, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 , Дніпровської міської ради, треті особи ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Головне територіальне управління держгеокадастру у Дніпропетровській області, Головне архітектурне-планувальне управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, про визнання рішення незаконним та скасування державної реєстрації.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що його дружині ОСОБА_8 на праві власності належить житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, що розташований на земельній дільниці, площею 0,0600 га, кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:04:186:0282, за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівліпродажу, посвідченого 03.03.2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Повєткіною Н.М., реєстровий номер 107.

ОСОБА_9 на підставі рішення Дніпровської міської ради №95/29 від 31.01.2018 року отримала у власність земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами.

У районі АДРЕСА_1 була вільна земельна ділянка, яка межує із земельною ділянкою, власником якої є ОСОБА_5 , у зв`язку з чим позивач 30.03.2017 року звернувся до Дніпровської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 . Однак, під час розгляду вищевказаного клопотання, Дніпровською міської радою було встановлено, що частина земельної ділянки розташована у санітарно-захисній зоні.

Розміщення житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) у санітарно-захисній зоні не відповідає вимогам чинної містобудівної документації, тому листом Дніпровської міської ради від 17.08.2017 року ОСОБА_1 було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 .

20.07.2018 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Дніпровської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , та отримав відмову з тих самих підстав.

Відповідно до витягу з протоколу Архітектурно-містобудівної ради при головному архітектурно-планувальному управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 09.02.2018 року, за зверненням ОСОБА_7 була ухвалена передпроектна пропозиція, а саме: «Земельна ділянка для розміщення житлового будинку, господарських будівель та споруд присадибна ділянка) у районі вулиці Рилєєва з розробкою схеми червоних ліній та ліній регулювання забудови провулку без назви від АДРЕСА_1 до провулку без назви. Розрахунок санітарно-гігієнічного розриву від існуючої автостоянки.» розглянуто та схвалено для подальшої роботи. Матеріали проектної документації підлягають внесенню до містобудівного кадастру». Вказана інформація надана Головним архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради 02.09.2021 року у відповідь на адвокатський запит від 06.08.2021 року.

Отже, на час повторного звернення ОСОБА_1 20.07.2018 року до Дніпровської міської ради з клопотанням №14/13-567 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , підстави для відмови, зазначені у відповіді Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради №36/1609 від 17.08.2017 року, були відсутні.

16.04.2020 року ОСОБА_1 втретє звернувся до Дніпровської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , однак тривалий час не отримував будь-якої відповіді, у зв`язку з чим адвокатом Лукаш Л.О. був направлений запит до Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради.

Згідно з відповіддю Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 12.10.2020 року за №8/9-2886, було з`ясовано, що рішенням Дніпровської міської ради від 24.06.2020 року за №174/58, земельну ділянку у районі вулиці Рилєєва (Амур Нижньодніпровський район) передано у власність ОСОБА_6 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Вказаним рішенням затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленого ФОП ОСОБА_10 та передано земельну ділянку площею 0,0708 га, кадастровий номер 1210100000:04:186:0301, у власність ОСОБА_6 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, а земельну ділянку за основним цільовим призначенням віднесено до категорії «Землі житлової та громадської забудови».

На підставі рішення Реєстраційної служби Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про державну реєстрацію права власності земельної ділянки площею 0,0708 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_6 , індексний номер: 53034421, від 09.07.2020 року.

01.03.2021 року ОСОБА_1 отримав рішення Дніпровської міської ради від 27.01.2021 року №286/2, про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, у зв`язку із тим, що зазначена земельна ділянка перебуває у приватній власності іншої фізичної особи.

Представником позивача був направлений запит до ФОП « ОСОБА_10 », Головного управління держгеокадастру у Дніпропетровській області, щодо отримання технічної документації відносно земельної ділянки, площею 0,0708 га, кадастровий номер 1210100000:04:186:0301, що розташована у районі вулиці Рилєєва, у м.Дніпрі, однак відповідь не була отримана.

Позивач зазначає, що ОСОБА_5 та ОСОБА_7 не підписували будь-яких документів для розробки проекту землеустрою, як власники суміжних земельних ділянок.

Із приводу заволодіння земельною ділянкою та підроблення підписів суміжних землекористувачів, позивач звернувся до відділу поліції із заявою та був допитаний як потерпілий.

Тобто, підставою для відмови ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , слугувало те, що на протязі трьох років було розміщення земельної ділянки частково на території садибної житлової забудови, частково у санітарно-захисній зоні, що підтверджується листом Головного архітектурнопланувального управління від 13.08.2018 року №4/16-2251. Обмеженням у використанні земельної ділянки - охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи, строк дії обмеження безстрокове.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд:

-визнати рішення Дніпровської міської ради від 27.11.2019 року за №405/50 про надання дозволу ОСОБА_6 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку у районі АДРЕСА_2 , - незаконним;

-визнати рішення Дніпровської міської ради від 24.06.2020 року за №174/8 про передачу земельної ділянки у районі вулиці Рилєєва (Амур-Нижньодніпровський район) у власність ОСОБА_6 , для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд ( присадибна ділянка), - незаконним;

-скасувати рішення Реєстраційної служби Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_6 на земельну ділянку, площею 0,0708 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , індексний номер: 53034421, від 09.07.2020 року;

-визнати рішення Дніпровської міської ради від 27.01.2021 року за №286/2 про відмову у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд, в частині відмови ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , - незаконним;

-зобов`язати Дніпровську міську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 20.07.2018 року за №14/13-567, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у АДРЕСА_1 , з урахуванням змін до містобудівного кадастру від 09.02.2018 року.

Представник відповідача Дніпровської міської ради Скосарев І.Д. надав до суду відзив на позов, у якому заперечував проти задоволення позову у повному обсязі, оскільки Дніпровською міською радою була надана вмотивована відповідь про неможливість задоволення викладених у клопотаннях вимог ОСОБА_1 із урахуванням тверджень Головного архітектурно-планувального управління. Зазначає, що рішення про передачу у користування або власність вказаної земельної ділянки ОСОБА_1 не приймалося, тому його права жодним чином не були порушені. Посилаючись на вказані обставини, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_6 надав до суду відзив на позов, у якому заперечував проти задоволення позову у повному обсязі та зазначив, що ним була виявлена вільна від забудови земельна ділянка, у зв`язку із чим 12.08.2019 року він звернувся до Дніпровської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка розташована у м. Дніпрі у районі вулиці Рилєєва.

Звертає увагу на те, що позивач повторно звертався з клопотанням до Дніпровської міської ради 20.07.2018 року, тоді як відповідач звернувся до Дніпровської міської ради 12.08.2019 року.

Відповідно до рішення Дніпровської міської ради від 27.11.2019 року ОСОБА_6 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у районі АДРЕСА_1 .

03.01.2020 року відповідач звернувся із заявою до ФОП ОСОБА_10 із запитом організування роботи з виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, загальною площею 0,0708 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки: 02.01 - Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). На підстави заяви ОСОБА_6 від 19.05.2020 року, земельна ділянка була зареєстрована у Державному земельному кадастрі та присвоєно кадастровий номер 1210100000:04:186:0301.

Рішенням Дніпровської міської ради від 24.06.2020 року №174/58, земельну ділянку у районі АДРЕСА_2 , передано у власність ОСОБА_6 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Зазначив, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.07.2020 року, індексний номер: 215592051, земельна ділянка загальною площею 0,0708 га, кадастровий номер 1210100000:04:186:0301, належить на праві власності ОСОБА_6 на підставі рішення Дніпровської міської ради №174/58 від 24.06.2020 року.

Посилаючись на вказані обставини, відповідач ОСОБА_6 просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав та додатково пояснив, що по теперішній час користується спірною земельної ділянкою. На протязі 2017-2018 років звертався до Дніпровської міської ради із клопотаннями про надання йому земельної ділянки у власність, однак отримував відмови. У 2020 році при черговому зверненні до ДМР щодо узаконення земельної ділянки позивачу було відмовлено, оскільки вказана земельна ділянка була передана у власність іншій особі. У документації, яку надав відповідач ОСОБА_6 , є підписи дружини позивача ОСОБА_5 та сусідки ОСОБА_7 , однак жодних документів вони не підписували. Вважає, що відповідач ДМР порушив його право на отримання у власність земельної ділянки, оскільки він тривалий час обслуговував та використовував дану ділянку, неодноразово звертався із відповідними заявами до ДМР, однак усі його звернення були проігноровані, у той час, як попри знаходження на розгляді його заяв, земельна ділянка була передана відповідачу ОСОБА_6 ..

Позивач вважає, що ДМР не мало права розглядати заяви відповідача ОСОБА_6 у 2019 році, не розглянувши його заяви, з якими він неодноразово звертався набагато раніше. Крім того, на його звернення були згодом надані відмови, а при оформленні земельної ділянки відповідачу, ці недоліки та обгрунтування взагалі не вказані, із чого слідує штучне створення підстав для відмови позивачу у оформленні права на спірну земельну ділянку.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Лукаш Л.О. у судовому засіданні надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та доповнила, що житловий будинок, у якому проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , розташований на території спірної земельної ділянки. Звертала увагу на те, що у документації, наданої ОСОБА_6 , вказано про відсутність висновку архітектурної містобудівної ради.

Відповідач ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та додатково пояснив, що побачив земельну ділянку, яка була не оброблена. Документацію щодо вказаної земельної ділянки замовляв у землевпорядників, самостійно участі не приймав. Однак, через нестачу коштів не обробляв земельну ділянку, останній раз приїжджав туди у 2017 році.

Представник відповідача ОСОБА_6 адвокат Кравченко В.В. у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов.

Представник відповідача Дніпровської міської ради Скосарев І.Д. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки права позивача жодним чином не були порушені.

Третя особа ОСОБА_5 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити. Зазначила, що спірна земельна ділянка у районі будинку АДРЕСА_1 межує з належною їй земельною ділянкою. Вона разом із чоловіком тривалий час доглядають та обробляють спірну земельну ділянку, тому вона не була вільною. Крім цього, ОСОБА_6 та інші особи не зверталися до ОСОБА_5 щодо погодження та підписання акту встановлення меж земельної ділянки.

Третя особа ОСОБА_7 у судовому засіданні не заперечувала щодо задоволення позову та додатково пояснила, що спірна земельна ділянка у районі будинку АДРЕСА_1 межує із належною їй земельною ділянкою. Щодо погодження та підписання акту встановлення меж зазначеної земельної ділянки до неї ніхто не звертався.

Представники третіх осіб у судове засідання не з`явилися, про день та час судового засідання повідомлялись належним чином.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, ОСОБА_5 на праві власності належить житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, що розташований на земельній дільниці, площею 0,0600 га, кадастровий номер 1210100000:04:186:0282, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівліпродажу, посвідченого 03.03.2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Повєткіною Н.М., реєстровий номер 107 (т.1, а.с.21-24).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.12.2018 року, ОСОБА_5 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,0600 га, кадастровий номер 1210100000:04:186:0282, на якій розташований житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, на підставі рішення Дніпровської міської ради №25/29 від 31.01.2018 року (т.1, а.с.38).

Позивач ОСОБА_1 із 14.02.2003 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим 14.02.2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану районного управління юстиції м. Дніпропетровська, актовий запис №56 (т.1, а.с.33).

30.03.2017 року ОСОБА_11 звернувся до Дніпровської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою на відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) у районі АДРЕСА_1 (т.1, а.с.243).

Повторно 20.07.2018 року ОСОБА_11 знову звернувся до Дніпровської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації, наданої 13.08.2018 року Головним архітектурно-планувальним управлінням Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, на звернення ОСОБА_1 від 30.03.2017 року за №36/1609 та від 20.07.2018 року за №14/13-567, за матеріалами генерального плану розвитку міста зазначена земельна ділянка частково розташована на території садибної житлової забудови, частково у санітарно-захисній зоні (т.1, а.с.11).

На підставі вищевикладеного, ОСОБА_1 було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , що підтверджується листом Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 31.08.2018 року (т.1, а.с.10).

Відповідно до витягу із протоколу Архітектурно-містобудівної ради при головному архітектурно-планувальному управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 09.02.2018 року, за зверненням ОСОБА_7 була ухвалена передпроектна пропозиція, а саме: «Земельна ділянка для розміщення житлового будинку, господарських будівель та споруд присадибна ділянка) у районі вулиці Рилєєва з розробкою схеми червоних ліній та ліній регулювання забудови провулку без назви від АДРЕСА_1 до провулку без назви. Розрахунок санітарно-гігієнічного розриву від існуючої автостоянки.» розглянуто та схвалено для подальшої роботи. Матеріали проектної документації підлягають внесенню до містобудівного кадастру», що підтверджується інформацією, наданою Головним архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради 02.09.2021 року у відповідь на адвокатський запит від 06.08.2021 року (т.1, а.с.253-257).

Відповідач ОСОБА_6 12.08.2019 року також звернувся до Дніпровської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , а.с.16).

Рішенням Дніпровської міської ради від 27.11.2019 року за №405/50, ОСОБА_6 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у районі вулиці Рилєєва, орієнтованою площею 0,1000 га (т.1, а.с.62-65).

03.01.2020 року відповідач звернувся до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 із заявою про організацію робіт з виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, загальною площею 0,0708 га (т.1, а.с.66).

ФОП ОСОБА_10 виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_6 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , а.с.202-240).

Відповідно до містобудівного висновку щодо відведення земельної ділянки за адресою: у районі вул. Рилєєва, на замовлення ОСОБА_6 від 11.03.2020 року №14/2-218, на момент розгляду матеріалів проекту землеустрою розроблені та затверджені відповідно до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальні плани території, дія яких розповсюджується на запитувану територію, відсутні (т.1, а.с.171-172).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 було погоджено, що підтверджується висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 26.03.2020 року №3332/82-20 (т.1, а.с.108).

29.05.2020 року відповідач ОСОБА_6 звернувся із заявою до Дніпровської міської ради про затвердження проекту землеустрою земельної ділянки та передачу її власність (т.1, а.с.114).

На підставі вищезазначеної заяви, рішенням Дніпровської міської ради №174/8 від 24.06.2020 року, ОСОБА_6 передано у власність земельну ділянку у районі вул. Рилєєва (Амур-Нижньодніпровський район) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (т.1, а.с.115-120).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.07.2020 року, ОСОБА_6 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,0708 га, кадастровий номер 1210100000:04:186:0301, на підставі рішення Дніпровської міської ради №174/58 від 24.06.2020 року (т.1, а.с.121).

16.04.2020 року ОСОБА_1 втретє звернувся до Дніпровської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Згідно з відповіддю Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 12.05.2020 року за №8/13/1223, клопотання ОСОБА_12 від 16.04.2020 року, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 , було розглянуто. Для з`ясування питань стосовно наданих документів, позивачу було рекомендовано з`явитися на прийом до департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради (т.1, а.с.12).

Згодом, клопотання позивача від 16.04.2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 , було розглянуто та підготовлено проект рішення Дніпровської міської ради «Про відмову в наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) громадянам у Дніпрі (9 осіб)», що підтверджується листом Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради №8/13-2787 від 30.09.2020 року (т.1, а.с.14).

Рішенням Дніпровської міської ради №286/2 від 27.01.2021 року, ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки у районі будинку АДРЕСА_1 , у зв`язку із тим, що зазначена земельна ділянка (або їх частини) перебувають у приватній власності (т.1, а.с.34-35).

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом статті 3 ЗК України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.09.2020 року по справі №688/2908/16ц звертає увагу, що відсутність договірних відносин між сторонами до моменту укладення договору не означає, що на переддоговірній стадії сторони не несуть жодних обов`язків по відношенню одна до одної. Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності. Прояви таких обов`язків та недобросовісної чи нерозумної поведінки є численними і не можуть бути визначені у вичерпний спосіб. Зокрема, недобросовісну поведінку може становити необґрунтоване припинення переговорів, пропозиція нерозумних умов, які завідомо є неприйнятними для контрагента, вступ у переговори без серйозних намірів (зокрема з метою зірвати укладення договору з третьою особою, наприклад з конкурентом недобросовісної сторони переговорів), нерозкриття необхідної контрагенту інформації тощо.

При цьому обов`язок діяти добросовісно поширюється на обидві сторони.

Так, може кваліфікуватися як недобросовісна така поведінка власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування), коли він необґрунтовано зволікає з наданням дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не повідомляє чи несвоєчасно повідомляє про відмову у наданні дозволу або не наводить вичерпні мотиви такої відмови, надає дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки у власність, необґрунтовано зволікає з розглядом проекту землеустрою щодо відведення, безпідставно відмовляє у його затвердженні і у той же час надає дозвіл на розробку проекту землеустрою та затверджує цей проект щодо іншої особи.

Відповідно до статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

За змістом частин першої - третьої та п`ятої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно з частиною першою статті 117 ЗК України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.

На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.

Відповідно до пункту г частини першої статті 121 ЗК України для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) виділяється у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

Повноваження відповідних органів виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність встановлені статтями 118 122 ЗК України.

Частиною шостою статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з положеннями частини сьомої наведеної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі №820/4554/17, від 17 квітня 2018 року у справі №812/1557/17, від 24 квітня 2018 року у справі №814/1961/17, від 19 червня 2018 року у справі №806/2687/17, у справі № 806/2982/17 та у справі №820/5348/17, від 10 липня 2018 року у справі №806/3095/17, від 5 березня 2019 року у справі №360/2334/17 та у справі №360/2334/17.

Крім того, виходячи з аналізу статті 118 ЗК України, вбачається, що порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:

- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;

- розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України;

- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок, а надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття в подальшому суб`єктом владних повноважень позитивного рішення щодо відведення земельної ділянки у власність.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 16 липня 2020 року в справі №755/10113/16-а.

Частиною 2 статті 16 ЦК України визначені способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. До них належать: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (аналогічні висновки викладені в п. 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі №48/340).

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 вчергове 17.08.2020 року звернувся із заявою до Дніпровської міської ради про надання інформації за результатами розгляду заяв 2017-2018 років про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої у районі АДРЕСА_1 (т.1, а.с.248).

Згідно з відповіддю Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради №8/13-2785 від 30.09.2020 року, на звернення позивача від 17.08.2020 року було повідомлено про те, що частина запитуваної земельної ділянки розташована у санітарно-захисній зоні. Розміщення жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у санітарно-захисній зоні не відповідає вимогам чинної містобудівної документації, про що ОСОБА_1 було повідомлено листом від 31.08.2018 року №8/13-2546 (т.1, а.с.249).

Тобто, на час повторного звернення ОСОБА_1 20.07.2018 року до Дніпровської міської ради із клопотанням №14/13-567 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , підстави для відмови, зазначені у відповіді Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради за №36/1609 від 17.08.2017 року були відсутні, та внесені зміни до містобудівного кадастру.

Крім того, відповідно до Містобудівного висновку щодо відведення земельної ділянки, яка розташована у районі АДРЕСА_1 , на замовлення ОСОБА_6 від 11.03.2020 року № 14/2-218, на момент розгляду матеріалів проекту землеустрою розроблені та затверджені відповідно до вимог ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» детальні плани території, дія яких розповсюджується на запитувану територію, були відсутні.

Таким чином, рішення Дніпровської міської ради від 27.11.2019 року за №405/50, яким ОСОБА_6 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у районі вулиці Рилєєва орієнтованою площею 0,1000 га, а також рішення Дніпровської міської ради від 24.06.2020 року, яким було передано земельну ділянку у районі вул. Рилєєва (Амур-Нижньодніпровський район) у власність ОСОБА_6 , для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), прийнято із порушенням Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Таким чином, вказані рішення грубо порушують права позивача ОСОБА_1 , оскільки Дніпровською міською радою віддано переважне право на передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_6 , який вперше до ДМР звернувся 12.08.2019 року та уже рішенням Дніпровської міської ради від 24.06.2020 року (через 10 місяців) йому вказану земельну ділянку передано у власність. Натомість, починаючи з 2017 року позивач ОСОБА_1 обслуговував земельну ділянку, неодноразово (30.03.2017, 20.07.2018) звертався до ДМР із клопотаннями щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, тобто вчиняв передбачені законом дії для отримання у власність земельної ділянки, однак йому створювалися штучні перепони.

ОСОБА_1 втретє 16.04.2020 року звернувся до Дніпровської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

На вказане клопотання звернення 12.05.2020 року за №8/13/1223 Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради надана відповідь про розгляд вказаного клопотання та для з`ясування питань стосовно наданих документів, позивачу було рекомендовано з`явитися на прийом до департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради (т.1, а.с.12).

Згодом, звернення позивача від 16.04.2020 року щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 , було розглянуто та підготовлено проект рішення Дніпровської міської ради «Про відмову в наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) громадянам у Дніпрі (9 осіб)», що підтверджується листом Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради №8/13-2787 від 30.09.2020 року (т.1, а.с.14).

І вже рішенням Дніпровської міської ради №286/2 від 27.01.2021 року, ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки у районі будинку АДРЕСА_1 , у зв`язку із тим, що зазначена земельна ділянка (або їх частини) перебувають у приватній власності (т.1, а.с.34-35).

Як зазначалося вище, відповідно до інформації, наданої 13.08.2018 року Головним архітектурно-планувальним управлінням Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, на звернення ОСОБА_1 від 30.03.2017 року за №36/1609 та від 20.07.2018 року за №14/13-567, за матеріалами генерального плану розвитку міста зазначена земельна ділянка частково розташована на території садибної житлової забудови, частково у санітарно-захисній зоні (т.1, а.с.11).

Як вбачається, така відмова дійсна лише для звернення ОСОБА_1 , у той час як для звернення ОСОБА_6 дана обставина не стала перешкодою та подане ним клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 12.08.2019 року, було прийнято, рішенням Дніпровської міської ради від 27.11.2019 року за №405/50 ОСОБА_6 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, та рішенням Дніпровської міської ради від 24.06.2020 року вказана земельна ділянка передана ОСОБА_6 у власність.

Є очевидним, що у даному випадку наявне грубе ігнорування Дніпровською міською радою звернень ОСОБА_1 та штучне створення перешкод для розгляду його клопотань та заяв, направлених на отримання у власність земельної ділянки, право на безоплатне отримання якої передбачено ст.14 Конституції України.

При розгляді звернень (заяв та клопотань) громадян України ОСОБА_1 до ОСОБА_6 стосовно надання дозволів на розроблення проектів землеустрою та передачу у власність земельної ділянки, Дніпровською міською радою не дотримано вимог ст.24 Конституції України, згідно з якою громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Ст.19 Конституції України закріплено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно із загальними засадами цивільного права, принципи справедливості, добросовісності та розумності одна з керівних ідей цивільного права, згідно з якою здійснюється цивільно-правове регулювання суспільних відносин та яка визначає характер поведінки учасників з точки зору необхідності сумлінного здійснення ними своїх цивільних прав і виконання цивільних обов`язків, шанування прав та інтересів інших осіб та інших учасників з метою недопущення їх порушення, закріплення можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу. Саме принципи справедливості, добросовісності та розумності, як одна із загальних засад цивільного права, спрямовані на ствердження принципу верховенства права.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у ході розгляду даної справи було встановлено порушене право позивача ОСОБА_1 на своєчасний розгляд його звернень (заяв та клопотань) до Дніпровської міської ради стосовно надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у районі вулиці Рилєєва орієнтованою площею 0,1000 га, із подальшою передачею земельної ділянки у власність. Вказане порушення у подальшому стало наслідком передчасного прийняття інших рішень, без урахування прав та інтересів позивача ОСОБА_1 , із остаточною передачею у власність земельної ділянки іншій особі ОСОБА_6 ..

Надаючи оцінку усім зібраним по справі доказам, узагальнюючи поведінку та дії посадових осіб Дніпровської міської ради та відповідача ОСОБА_6 , який діяв недобросовісно по відношення до своїх обов`язків щодо надання достовірної інформації стану земельної ділянки, з`ясування її належності та розташування, користування, збору документації (підписи-згода сусідів), суд вважає задовольнити позовні вимоги у частині визнання незаконним рішення Дніпровської міської ради від 27.11.2019 року за №405/50, яким ОСОБА_6 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у районі вулиці Рилєєва орієнтованою площею 0,1000 га, а також рішення Дніпровської міської ради від 24.06.2020 року, яким було передано земельну ділянку у районі вул. Рилєєва (Амур-Нижньодніпровський район) у власність ОСОБА_6 , для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 346 Цивільного Кодексу України право власності припиняється у разі припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Згідно п.п. 9 та 14 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Оскільки суд дійшов висновку про незаконність ухвалених рішень Дніпровської міської ради, на підставі яких за ОСОБА_6 зареєстровано право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1210100000:04:186:0301, площею 0,0708 га, таким чином є обґрунтованою та підлягає задоволенню позовна вимога у частині скасування рішення Реєстраційної служби Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_6 на земельну ділянку, площею 0,0708 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , індексний номер: 53034421, від 09.07.2020 року.

Відтак, з урахуванням викладеного, належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є саме зобов`язання відповідача Дніпровську міську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 20.07.2018 року за №14/13-567, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у АДРЕСА_1 , з урахуванням змін до містобудівного кадастру від 09.02.2018 року.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

З урахуванням усіх обставин справи, враховуючи вимоги ст.81 ЦПК України відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Крім цього, відповідно до ст.141 ЦПК України із відповідачів підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 3633,60 грн. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 55 Конституції України, ст. 16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 5, 118, 123, 186-1 ЗК України, ЗУ «Про землеустрій», ст.ст. 4, 15, 133, 134, 174, 175, 176, 315 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , Дніпровської міської ради, треті особи ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Головне територіальне управління держгеокадастру у Дніпропетровській області, Головне архітектурне-планувальне управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, про визнання рішення незаконним та скасування державної реєстрації, - задовольнити.

Визнати рішення Дніпровської міської ради від 27.11.2019 року за №405/50 про надання дозволу ОСОБА_6 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку у районі вулиці Рилєєва (Амур-Нижньодніпровський район), - незаконним.

Визнати рішення Дніпровської міської ради від 24.06.2020 року за №174/8 про передачу земельної ділянки у районі вулиці Рилєєва (Амур-Нижньодніпровський район) у власність ОСОБА_6 , для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд ( присадибна ділянка), - незаконним.

Скасувати рішення Реєстраційної служби Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_6 на земельну ділянку, площею 0,0708 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , індексний номер: 53034421, від 09.07.2020 року.

Визнати рішення Дніпровської міської ради від 27.01.2021 року за №286/2 про відмову у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд, в частині відмови ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , - незаконним.

Зобов`язати Дніпровську міську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 20.07.2018 року за №14/13-567, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у АДРЕСА_1 , з урахуванням змін до містобудівного кадастру від 09.02.2018 року.

Стягнути із ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , 3633 (три тисячі шістсот тридцять три) гривні 60 копійок судового збору на користь держави.

Стягнути із Дніпровської міської ради, код ЄДРПОУ 26510514, 3633 (три тисячі шістсот тридцять три) гривні 60 копійок судового збору на користь держави.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідач: Дніпровська міська рада, код ЄДРПОУ 26510514, місцезнаходження за адресою: м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75.

Третя особа: ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа: ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, код ЄДРПОУ 40392184, місцезнаходження за адресою: м. Дніпро, вул. Старокозацька, 58.

Третя особа: Головне територіальне управління держгеокадастру у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 39835428, місцезнаходження за адресою: м. Дніпро, вул. Філософська, буд. 39а.

Третя особа: Головне архітектурне-планувальне управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, код ЄДРПОУ 02165455, місцезнаходження за адресою: м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 29а.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення буде виготовлений 28.10.2024 року.

Суддя Л.Г. Якименко